"16" грудня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/24025/25
провадження № 2-о/755/769/25
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Пархоменко К.В.,
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в м, Києві, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про оголошення особи померлим в результаті загибелі під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення померлим в результаті загибелі під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи свою заяву тим, що 01.02.2023 року чоловік заявника ОСОБА_5 був призваний на військову службу, та наказом командира в/ч НОМЕР_1 приступив до виконання службових обов'язків за посадою солдата. 16.07.2024 року заявник ОСОБА_1 отримала Сповіщення сім'ї № 13 за підписом командира в/ч НОМЕР_2 , в якому заявника сповіщено про зникнення безвісти ОСОБА_5 . Наказом № 74/ДСК від 18.07.2024 року командира в/ч НОМЕР_2 призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти співробітників в/ч НОМЕР_2 капітана ОСОБА_6 та сержанта ОСОБА_5 . За наслідками проведення службового розслідування складено Акт, затверджений начальником в/ч НОМЕР_2 від 23.07.2024 року, який містить письмові свідчення щодо ймовірного отримання поранень несумісних із життям сержантом ОСОБА_5 під час виконання військових обов'язків, та через постійні обстріли зі сторони противника, немає можливості евакуювати тіло загиблого, тому під час проведення службового розслідування не було складено Акт про настання смерті сержанта ОСОБА_5 . Встановлення заявленого факту необхідне заявнику як дружині ОСОБА_5 для отримання спадщини та передбачених законом виплат.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в м, Києві, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про оголошення особи померлим в результаті загибелі під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
Представник заявника ОСОБА_7 надала до суду заяву, відповідно до якої вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, що містить зміст заяви, просить провести розгляд справи за її відсутності.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представники заінтересованих осіб Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про день та час судового розгляду справи повідомлялась належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомила.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України ).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено в ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
За нормою пункту 9 частини першої ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27 липня 2012 року зареєстрували шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 27 липня 2012 року, актовий запис № 831. (а.с. 14)
Згідно даних паспорту серії НОМЕР_3 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14 листопада 2002 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 15)
Наказом № 39 від 24.02.2022 року командира в/ч НОМЕР_7 МО України старшого солдата ОСОБА_5 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , зарахованого до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 24 лютого 2022 року. (а.с. 24)
16.07.2024 року командиром в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 надіслано сповіщення про зникнення безвісти чоловіка, сержанта ОСОБА_5 , під час виконання бойового завдання 14.07.2024 року в районі селища Північне Торецької міської територіальної громади Донецької області. (а.с. 16)
Наказом № 49/ДСК від 25.07.2024 року командира в/ч НОМЕР_2 МО України, сержанта ОСОБА_5 , визнано таким, що безвісно відсутній. (а.с. 20)
За даними Витягу з Акту службового розслідування, затвердженого начальником четвертої групи першого відділу в/с НОМЕР_2 , встановлено, що:
- відповідно до рапорту від 18.07.2024 року (вх..№ 222/29/19/вн від 18.07.2024) встановлено, що під час виконання бойового завдання з аеророзвідки у Донецькій області 14.07.2025 року згідно з відомостями та свідченнями свідків, капітан ОСОБА_6 та сержант ОСОБА_5 перебували у будівлі, в якій внаслідок вогневого ураження противником сталася пожежа та руйнування приміщень. Пожежа не дозволила здійснити пошук та евакуацію капітана ОСОБА_6 та сержанта ОСОБА_5 . Пошукові дії, що проводилися у період з 14.07.2024 року по 17.07.2024 року, не дали результатів. 18.07.2024 року з-під завалів будинку були вилучені та евакуйовані рештки кісток, пошкоджену зброю та особисті речі, що, ймовірно, належать капітану ОСОБА_6 та сержанту ОСОБА_5 ;
- відповідно до витягу з Журналу бойових дій в/ч НОМЕР_6 капітан ОСОБА_6 та сержант ОСОБА_5 прибули в район виконання спеціальних бойових завдань на підставі Бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 від 12.07.2024 року. Будинок, зазнав вогневого ураження противником, внаслідок чого частина будинку була зруйнована та почалася пожежа, в підвалі будівлі залишились капітан ОСОБА_6 та сержант ОСОБА_5 , яких не вдалося евакуювати через пожежу, завал входу до підвалу та активний артилерійський обстріл противника;
- відповідно до пояснень встановлено факт знаходження під час пошукових дій решток кісток, пошкодженої зброї та особистих речей, які могли належати капітану ОСОБА_6 та сержанту ОСОБА_5 ;
- відповідно до пояснень заперечується факт здачі у полон або зміни місця перебування капітаном ОСОБА_6 та сержантом ОСОБА_5 ;
- у діях військовослужбовців правопорушень немає, вина не вбачається. (а.с. 21- 23)
Постановою старшого слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024052220000309 від 18.07.2024 року за ознаками правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України. (а.с. 18-19)
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю. (п. 39 постанови Великої палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22)
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи. (п. 62 постанови Великої палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22)
Статтею 47 Цивільного кодексу України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.
Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Згідно з частиною першою статті 306 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).
При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.
Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19), який підтримано у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19 (провадження № 61-6659св21). (а.с. 114-115)
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф. (п.п. 73, 74 постанови Великої палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22)
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника та оголошення її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлим, - оскільки наявні в матеріалах справи докази містять беззаперечні факти щодо обставин загибелі ОСОБА_5 та є підставами для можливості зробити вірогідне припущення про смерть сержанта ОСОБА_5 , який 14.07.2024 року, будучи солдатом в/ч НОМЕР_2 , під час виконання бойового завдання в м. Торецьк, Донецької області, ймовірно отримав поранення несумісні із життям, тіло якого не підлягало евакуації, у зв'язку із мінометним обстрілом з боку противника.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в м, Києві, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про оголошення особи померлим в результаті загибелі під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 46, 47 Цивільного кодексу України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення», ст.ст. 12, 13, 89, 95, 258, 259, 263-265, 306, 315, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в м, Києві, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про оголошення особи померлим в результаті загибелі під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, - задовольнити.
Сержанта в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , - оголосити померлим в результаті загибелі під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 16 грудня 2025 року.
Суддя: В.І. Галаган