ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26822/25
провадження № 1-кс/753/3468/25
"12" грудня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62024100150002738, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
12.12.2025 слідчий за погодженням з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , подав до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 без визначення розміру застави.
Клопотання подане у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 03.04.2025 під № 12025100020001347, в рамках якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
За змістом підозри ОСОБА_5 13.09.2024 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.
У подальшому згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 261 від 13.09.2024 року солдата ОСОБА_5 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення, отже з 13.09.2024 року солдат ОСОБА_5 вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який діє по теперішній час.
Про введення в дію воєнного стану ОСОБА_5 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу у командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Так, напередодні 30.09.2024 у ОСОБА_5 виник кримінально противоправний умисел, спрямований на тимчасове ухилення від проходження військової служби, який він реалізував за наступних обставин.
Реалізуючи свій кримінально противоправний умисел у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 05 год 50 хв 30.09.2024 ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, займаючи посаду курсанта 14 навчальної роти 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, без відповідних дозволів командирів (начальників) самовільно залишив місце несення служби, а саме військову частину НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , та до 11.12.2025 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього до поки не був затриманий в порядку ст. 208 КПК України працівниками Дарницького УП ГУНП у м. Києві за адресою м. Київ, вул. О. Кошиця 3-А.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, існують ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, а менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу.
Захисник заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи достатнім заходом забезпечення кримінального провадження особисте зобов'язання. Послалася на необґрунтованість підозри та ризиків, оскільки підозрюваному не видавався військовий квиток відповідного зразка та його не ознайомили з наказом про зарахування до військової частини, у підозрюваного є постійне місце проживання та він ніколи не переховувався від слідства. Просив також урахувати те, що він є вдівцем та на його утриманні перебуває дитина 2025 року народження.
Підозрюваний підтримав зазначену позицію захисту.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
11.12.2025 о 20-00 год. ОСОБА_5 затримано без ухвали слідчого судді на підставі ст. 208 КПК України.
11.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Всупереч доводам сторони захисту зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_5 у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем в умовах воєнного стану, мають місце та підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами. Такі докази містяться в матеріалах досудового розслідування, а саме: матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 , протоколами допиту свідків.
У разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Вирішуючи питання про існування, передбачених кримінальним процесуальним законом, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що він має постійне місце проживання у м. Києві, вдовець, самостійно утримує трьох місячну дитину.
Водночас достатніх доказів на підтвердження міцності його соціальних і сімейних зв'язків та наявності законного джерела доходу суду не надано, що з урахуванням тяжкості покарання, що йому загрожує, характеру і конкретних обставин інкримінованого йому злочину свідчить про існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого корисливого злочину.
Жодних фактів і даних, які б свідчили про те, що підозрюваний має намір чи спроможність в будь-який спосіб впливати на свідків, клопотання не містить, таких обставин не навів і прокурор, а тому слідчий суддя погоджується з позицією захисту, що такий ризик відсутній.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Водночас за результатами оцінки сукупності установлених під час розгляду цього клопотання фактів і обставин, а саме: достатньої вагомості та серйозності висунутої ОСОБА_5 підозри у вчиненні тяжкого злочину; суворості можливого покарання, слідчий суддя дійшов до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам. Наведене виправдовує застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим прокурор не навів переконливих аргументів, які б свідчили про нездатність застави забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому суд з урахуванням сукупності даних про особу ОСОБА_5 , а саме: відсутності судимості, наявності постійного місця проживання і самостійного утримання малолітньої дитини, вбачає підстави для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в мінімальному розмірі, встановленому процесуальним законом для тяжких злочинів, з покладенням низки обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КК України.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного, не порушуючи при цьому його прав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 20-00 год. 11.12.2025.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, у разі внесення якої на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, він підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_5 зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування і суду та виконувати такі обов'язки: не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дія ухвали в частині тримання під вартою та покладених на підозрюваного обов'язків закінчується 08.02.2026.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1