Справа № 752/5084/24
Провадження № 2/752/1022/25
Іменем України
01 грудня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Плахотнюк К.Г., за участі секретаря судового засідання Нікітенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, третя особа ОСОБА_2 - законний представник ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
06.03.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про визначення додаткового строку, протягом трьох місяців, для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ..
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є її рідним племінником, якому на праві власності належав будинок, за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, вона не знала про смерть її племінника, а також наявність у нього спадкового майна, а саме - будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тому пропустила строк для прийняття спадщини.
Стверджувала, що необізнаність спадкоємця про існування спадкового майна, є поважною причиною пропуску строку. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому ця обставина не може бути підтверджена відповідними доказами
Позивачка вважає, що пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не була обізнана про смерть племінника та наявність спадкового майна.
Наголошувала на тому, що спору про спадкування немає, так як вона є єдиним спадкоємцем, а сама спадщина не визнана відумерлою.
Просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки встановлений законом шестимісячний строк пропущено нею з поважних причин.
Провадження у справі відкрито 26 червня 2024 року, після усунення позивачкою недоліків позовної заяви.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивачка у судове засідання, призначене на 29.05.2025 року не з'явилася, просила завершити судовий розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги просила задовольнити.
06.02.2025 року судом постановлено ухвалу про витребування від Другої київської державної нотаріальної контори копію матеріалів спадкової справи відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_4 , що була зареєстрована у спадковому реєстрі за №59700292.
Ухвалою суду від 30.07.2025 року до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини було залучено третю особу ОСОБА_3 в особі законного представника - ОСОБА_2 .
У судовому засідання 01.12.2025 року учасники справи відсутні.Позивачка ОСОБА_1 просила суд розглядати справу за її відсутності, заявлені вимоги задовольнити.
Представник відповідача Київської міської ради просила суд розглянути справу без її участі, ухвалити судове рішення згідно норм чинного законодавства.
Представник третьої особи ОСОБА_2 (законного представника ОСОБА_3 ) - адвокат Роздорожний О.О. 26.11.2025 року подав до суду пояснення щодо позову ОСОБА_1 , відповідно до змісту яких просив відмовити у визначенні позивачці додаткового строку для прийняття спадщини з огляду на те, що ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_3 не була обізнана про смерть батька останньої, відповідно не скористалася правом прийняття спадщини в інтересах дочки померлого, як спадкоємиці першої черги. Наразі, отримавши інформацію про смерть ОСОБА_4 , дочка останнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зможе реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті її батька, оскільки позбавлення останнього батьківських прав не позбавляє її права на спадкування в установленому законом порядку.
Просив розглянути справу за його та законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.10.2016 року, виданим в Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 15634 (а.с. 10).
За даними спадкової справи №687/2016 з заявою про прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 до Другої київської державної нотаріальної контори 18.10.2016 року звернулася його тітка ОСОБА_1 (а.с. 56).
22.06.2017 року Другою київською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за №11-345, 11-346, відповідно до яких ОСОБА_1 - тітка померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 є спадкоємицею спадшини, яка складається з: квартири під номером АДРЕСА_2 ; автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.101,102 зв.).
За даними матеріалів спадкової справи №687/2016 судом також встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з 11.08.2007 року і по 15.07.2011 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням Голосіївського районного суду міста Києва. Від шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась дочка ОСОБА_5 . Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27.02.2012 року ухваленим у справі №2-1853/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, позбавлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно його малолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Змінено прізвище малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». (а.с.71,74).
Як видно зі змісту копії повторного свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 серії НОМЕР_3 виданого 14 квітня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, батьками ОСОБА_3 є : батько - ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 . Наразі ОСОБА_3 виповнилося повних 17 років. (а.с.143).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ст. 1263 ЦК України позивачка є спадкоємцем третьої черги за законом.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч. 1ст. 1270 ЦК України.
Звертаючись до суду з позовом, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивачка в обґрунтування заявлених позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її рідний племінник - ОСОБА_4 , якому на праві власності належав будинок за адресою : АДРЕСА_1 . Вона ОСОБА_1 не знала про смерть її рідного племінника ОСОБА_4 , та наявність спадкового майна, а саме будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому пропустила строк для прийняття спадщини.
За результатами судового розгляду справи суд встановив, що зазначені позивачкою підстави для позову не відповідають фактичним обставинам, що мали місце за правовідносинами успадкування нею майна її рідного племінника ОСОБА_4 , оскільки за даними матеріалів спадкової справи №687/2016 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , позивачка ОСОБА_1 вже 18.10.2016 року звернулася до Другої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а 22.06.2017 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: квартиру під номером АДРЕСА_2 ; автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У той же час судом встановлено, що померлий ОСОБА_4 є батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрій наразі виповнилося 17 років.
Відповідно до правил частини 4 статті 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Правилами статті 1273 ЦК України встановлено: 1. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. 2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. 3. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. 4. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування. 5. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. 6. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
За даними матеріалів спадкової справи №687/2016 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , відкритої Другою київською державною нотаріальною конторою 18.10.2016 року за заявою позивачки у справі ОСОБА_1 , інформація з приводу того, що мати малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрій на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_4 виповнилося сім років не зверталася до Другої київської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини, відповідно ОСОБА_3 є такою, що прийняла спадщину після смерті її батька ОСОБА_4 .
Та обставина, що спадкодавець ОСОБА_4 рішенням суду від 27.02.2012 року був позбавлений батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і прізвище дитини « ОСОБА_6 » було змінено на « ОСОБА_7 », відповідно до правил частини 2 статті 166 СК України не був звільнений від обов'язку щодо утримання дитини, та відповідно до правил статті 1224 ЦК України не усувала дитину від права на спадкування майна батька, котрий був позбавлений батьківських прав відносно дитини.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі "Маркс проти Бельгії" від 13.06.79 року, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Оцінюючи усі докази, суд вважає, що позивачка не має права на визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавця ОСОБА_4 , оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею майна померлого тільки третьої черги, а станом на час розгляду справи не відмовилася від прийняття спадщини померлого, його ж дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1220, 1222, 1223, 1224, 1268, 1270, 1273 ЦК України, ст. 166 СК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, третя особа ОСОБА_2 - законний представник ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя К.Г. Плахотнюк