Справа № 752/18716/25
Провадження №: 2/752/9176/25
15.12.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І.А.
при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
У липні 2025 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулось до Голосіївського районного міста Києва суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами №4263100 від 18 вересня 2021 року, №102902745 від 20 вересня 2021 року, №3193529 від 18 вересня 2021 року в розмірі 143 022,42 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 18 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено договір № 4263100, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у сумі 10 000,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом.
20 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 102902745, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом.
18 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі - ТОВ «Маніфою») та ОСОБА_1 було укладено договір № 3193529, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» надало відповідачу кредит у сумі 10 050,00 грн, а відповідач зобов'язалася повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом.
28 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло та стало новим кредитором у зобов'язанні, утому числі за договором №4263100.
10 березня 2023 рокуміж ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь «ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4263100.
29 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 29-12/2021-45, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло та стало новим кредитором у зобов'язанні, утому числі за договором №102902745.
09 лютого 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 09/02-2022, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» стало новим кредитором у зобов'язанні та набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами № 3193529, № 102902745.
Позивач вказує, що позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 143 022,42 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь.
Ухвалою від 23 вересня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Роз'яснив сторонам їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановив процесуальні строки.
Копія позову з додатками була направлена відповідачу позивачем при зверненні до суду в системі «Електронний суд» у порядку виконання вимог абзацу 2 частини першої статті 177 ЦПК України.
Оскільки зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 суду не вдалося встановити, тому на підставі частини десятої статті 187 ЦПК України на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення для відповідача про розгляд Голосіївським районним судом міста Києва справи № 752/18716/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 17 жовтня 2025 року о 08 год. 30 хв, 06 листопада 2025 року о 08 год 45 хв, на 15 грудня 2025 року о 08 год. 30 хв.
Однак, відповідач у судове засідання не з'явився. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 18 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4263100 (індивідуальна частина), відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком на 30 днів, тобто до 18 жовтня 2021 року.
Пунктом 1.5.1. договору визначено, що комісія за надання кредиту 1 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово.
Згідно з пунктом 1.5.2 договору проценти за користування кредитом: 3750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6 договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені пунктами 2.2, 2.3 цього Договору (пункт 1.7 договору).
Згідно з пунктом 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
За змістом пункту 2.2.1 кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 1.5.2 договору, в термін (дату), вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п. 1.3 договору, він має сплатити проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору.
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (пункт 2.2.2 кредитного договору).
У пункті 2.2.3. Договору зазначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена пунктом 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в пункті 1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного пунктом 1.3., запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену в пункті 1.6. Договору. Якщо визначена пунктом 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно пункту 2.3.1.2. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно пункту 1.6. Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
За пунктом 2.3.1. Договору продовження вказаного в п. 1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:
2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.com.ua і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче:
Строк продовження, днів максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3 - 3.00, 7 - 5.00, 15 - 10.00
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Зазначеним пунктом також передбачено, що користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Отже період нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування, тобто 30 + (3/7/15 днів (пільгової пролонгації) + 60 днів (пролонгація на стандартних умовах), відповідає умовам пункту 2.3.1. вказаного Договору.
У разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов'язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця (пункт 4.2).
Договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний через сайт товариства або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (пункт 6.1. договору). Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (пункт 6.2 кредитного договору).
За змістом пункту 6.3 кредитного договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (пункт 6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (пункт 6.5 договору). Згідно з пунктом 7.1 цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатками № 1, № 2 до договору є графік платежів та паспорт споживчого кредиту, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.
Анкета-заява на кредит № 4263100 від 18 вересня 2021 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан», а також процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погодження умов кредитування.
Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит підписаний 18 вересня 2021 року із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором R95366, який відправлений на номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до квитанції № 1767568556 від 18 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн на банківську картку НОМЕР_2.
28 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4263100 від 18 вересня 2021 року.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 28-12/2021-72 від 28 грудня 2021 року, акту приймання-передачі реєстру боржників від 28 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4263100 від 18 вересня 2021 року.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення, заборгованість відповідачки за кредитним договором № 4263100 від 18 вересня 2021 року становить 44 750,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн, за відсотками у розмірі 34 750,00 грн, за комісією у розмірі 0,00 грн.
До цієї заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» донарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами за період з 28 грудня 2021 року до 20 березня 2023 року у розмірі 29 000,00 грн .
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4263100 від 18 вересня 2021 року станом на 17 липня 2025 року становить 73 750,00 грн, яка складається із заборгованості: за кредитом у розмірі 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 63 750,00 грн, за комісією у розмірі 0,00 грн.
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 10-03/2023 від 10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4263100 від 18 вересня 2021 року у розмірі 73 750,00 грн.
20 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102902745 (індивідуальна частина), відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн, строком на 30 днів, тобто до 20 жовтня 2021 року.
Пунктом 1.5.1. договору визначено, що комісія за надання кредиту 550,00 грн, яка нараховується за ставкою 11 % від суми кредиту одноразово.
Згідно з пунктом 1.5.2 договору проценти за користування кредитом: 1 875,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6 договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені пунктами 2.2, 2.3 цього Договору (пункт 1.7 договору).
Згідно з пунктом 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
За змістом пункту 2.2.1 кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 1.5.2 договору, в термін (дату), вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п. 1.3 договору, він має сплатити проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору.
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (пункт 2.2.2 кредитного договору).
У пункті 2.2.3. Договору зазначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена пунктом 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в пункті 1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного пунктом 1.3., запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену в пункті 1.6. Договору. Якщо визначена пунктом 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно пункту 2.3.1.2. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно пункту 1.6. Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
За пунктом 2.3.1. Договору продовження вказаного в п. 1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:
2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.com.ua і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче:
Строк продовження, днів максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3 - 3.00, 7 - 5.00, 15 - 10.00
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Зазначеним пунктом також передбачено, що користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Отже період нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування, тобто 30 + (3/7/15 днів (пільгової пролонгації) + 60 днів (пролонгація на стандартних умовах), відповідає умовам пункту 2.3.1. вказаного Договору.
У разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов'язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця (пункт 4.2).
Договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний через сайт товариства або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (пункт 6.1. договору). Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (пункт 6.2 кредитного договору).
За змістом пункту 6.3 кредитного договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (пункт 6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (пункт 6.5 договору). Згідно з пунктом 7.1 цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатками № 1, № 2 до договору є графік платежів та паспорт споживчого кредиту, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.
Анкета-заява на кредит № 102902745 від 20 вересня 2021 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан», а також процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погодження умов кредитування.
Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит підписаний 20 вересня 2021 року із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором V63421, який відправлений на номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до квитанції № 1768901368 від 20 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн на банківську картку НОМЕР_2 .
29 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29-12/2021-45, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 102902745 від 20 вересня 2021 року.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29-12/2021-45 від 29 грудня 2021 року, акту приймання-передачі реєстру боржників від 29 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102902745 від 20 вересня 2021 року.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення, заборгованість відповідачки за кредитним договором № 102902745 від 20 вересня 2021 року становить 22 425,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн, за відсотками у розмірі 17 425,00 грн, за комісією у розмірі 0,00 грн.
До цієї заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» донарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами за період з 29 грудня 2021 року до 23 лютого 2023 року у розмірі 14 250,00 грн .
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 102902745 від 20 вересня 2021 року станом на 17 липня 2025 року становить 36 675,00 грн, яка складається із заборгованості: за кредитом у розмірі 5 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 31 675,00грн, за комісією у розмірі 0,00 грн.
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102902745 від 20 вересня 2021 року у розмірі 36 675,00 грн.
18 вересня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3193529, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» надало відповідачу позику у розмірі 10 050,00 грн строком до 18 жовтня 2021 року.
Розмір процентів за користування позикою: проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку №1 до договору позики (пункт 2.4.1). Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,99500 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (пункт 2.4.2). Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1,99000 % від суми за кожен день користування позикою в межах повного строку позики (пункт 2.4.3). Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1,99000 % від суми позики за кожен день користування позикою (пункт 2.4.4).
Позикодавець надає позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою на акційних умов (відповідно до п.2.4.2) виключено за умови належного виконання позичальником зобов'язань за цим договором. У випадку недотримання позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умов, за договором застосовується базова процента ставка за позикою (пункт 2.4.5).
Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1,01 % від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою (пункт 2.5).
Позика надається позичальнику шляхом безготівково переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої на позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору (пункт 2.6).
Проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включено (пункт 3.1.1).
У межах строку позики проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку №1 до договору (пункт 3.1.2).
У період прострочення позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п.2.4.4 (пункт 3.1.3).
Проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором у розмірі, визначеному пунктом 2.5 договору, за кожен день прострочення (пункт 3.2.1).
Керуючись статтею 1048 ЦК України, позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики (пункт 3.10).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (пункт 5.1).
Усі електронні документи, підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором, мають таку ж юридичну силу, як і власноруч підписані документи в паперовій формі та породжують права і обов'язки для сторін (пункт 8.1).
Підписуючи цей договір позичальник підтверджує, що: має всі права та повноваження, необхідні для підписання договору позики (пункт 8.3.1); в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з Законом України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про захист персональних даних» (пункт 8.3.3); вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору (пункт 8.3.6).
Відповідно до пункту 3.7 Договору позики зобов'язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.
Згідно з пункту 8.8 Договору позики сплив строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань.
Також встановлено, що відповідачем підписано анкету клієнта та паспорт позики в електронній формі за допомогою електронного цифрового підпису V26176, в якому зазначені умови надання позики.
Шляхом підписання додатку № 1 до договору позики його сторонами узгоджено розрахунок за договором.
Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2782_240703094323 від 03 липня 2024 року, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 18 вересня 2021 року на суму 10 050,00 грн маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 109233246, призначення платежу: зарахування 10050 грн на картку НОМЕР_2 .
Відповідно до листа ТОВ «Маніфою» № 2058 від 03 липня 2024 року, останнє підтвердило видачу на банківську картку ОСОБА_1 онлайн-позики.
Між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» 09 лютого 2022 року укладено договір факторингу № 09/02-2022, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за договором позики № 3193529 від 18 вересня 2021 року, укладеним між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , за плату перейшло до TOB «Вердикт Капітал».
Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 09 лютого 2022 року, реєстром боржників від 09 лютого 2022 року TOB «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 3193529 від 18 вересня 2021 року у розмірі 31 074,85 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Маніфою», заборгованість відповідача за договором позики № 3193529 від 18 вересня 2021 року становить 31 074,85 грн, яка складається із заборгованості: за кредитом у розмірі 10 050,00 грн, заборгованості за відсотками - 31 024,85 грн.
До цієї заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» донарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами за період з 09 лютого 2022 року до 23 лютого 2022 року у розмірі 1 522,57 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3193529 від 18 вересня 2021 року станом на 10 січня 2023 року становить 32 597,42 грн, яка складається із заборгованості: за кредитом у розмірі 10 050,00 грн, заборгованості за відсотками - 22 547,42 грн.
При вирішенні спору, суд виходить з насупного.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексі сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, договори №4263100 від 18 вересня 2021 року, №102902745 від 20 вересня 2021 року та №3193529 від 19 вересня 2021 року укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразових ідентифікаторів (електронних підписів), та за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі.
Відповідно до частини першо статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, підписання відповідачем договорів, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи 10 березня 2023 рокуміж ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь «ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4263100.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» стало новим кредитором у зобов'язанні та набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами № 3193529, № 102902745.
Вказані договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та не визнавалися недійсними.
Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19 червня 2019 року у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з частиною першою статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом статті 509, частини третьої статті 526 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень статей 598,599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачу відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач, отримавши обумовлену у кредитному договорі суму, належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами та підлягає стягненню з позичальника на користь товариства.
Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
При зверненні до суду позивачем сплачено 2 422,40 грн судового збору за подання позову.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн до матеріалів справи надано копію договору № 01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 242 від02 червня 2025 року, витяг з акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року.
У витязі з акту №11 п про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року зазначено, що за надання усної консультації з вивченням документів адвокат витратив 2 годину, вартість склала 4 000,00 грн; на надання письмової з вивченням документів, адвокат витратив 1 годину, сума склала 3 000,00 грн, за складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду адвокат витратив 6 години, вартість склала 18 000,00, загалом 25 000,00 грн.
Так, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дійсно між позивачем та адвокатом склалися договірні відносини стосовно надання правової допомоги.
У той же час, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в загальному розмірі 25 000,00 грн не є співрозмірним та не відповідає критеріям розумності та справедливості.
Суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Оцінюючи надані з боку адвоката послуги, суд зазначає, що дана справа не є складною, дана категорія справ є розповсюдженою, не потребувала значного часу та вивчення для складання позовної заяви, яка склала 6 годин, де загальна вартість наданих послуг склала 18 000,00 грн.
До того ж, сама позовна заява не є об'ємною, фактично складається лише з статей Цивільного кодекту України (розповсюджених), які застосовуються в договірних правовідносинах та декількох абзаців стосовно укладання кредитного договору.
Окрім цього, не відповідає критеріям розумності та справедливості вивчення документів, де витрачений час склав 1 годин,у а загальна вартість наданих послуг в розмірі 3 000,00 грн, оскільки вказана категорія справ щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами є доволі розповсюдженою та сама по собі не складною, а тому суд вважає, що з боку виконавця робіт не потребувало значного часу для аналізу спірних правовідносин.
Тому, ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» в рахунок компенсації понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями 512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, ,1054, 1084, 1082 ЦК України, статями 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №4263100 від 18 вересня 2021 року, №102902745 від 20 вересня 2021 року, №3193529 від 18 вересня 2021 року в розмірі 143 022 (сто сорок три тисячі двадцять дві) грн 42 коп
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду виготовлено 15 грудня 2025 року.
Суддя І.А. Кирильчук