Справа № 752/27314/25
Провадження №: 2/752/12037/25
16 грудня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
04 грудня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши клопотання представника відповідача, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою-третьою статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною сьомою цієї ж статті визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є розірвання шлюбу.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників (відповідна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 № 752/19459/14-ц, провадження № 61-14095св18).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у вказаній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, необґрунтованість клопотання відповідача про призначення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки при розгляді справи в порядку спрощеного провадження сторони не позбавлені права надати суду письмові заяви по суті спору, в яких можуть викласти свої пояснення, аргументи та заперечення щодо предмета спору, суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 274-279, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Митрофанова