Справа № 752/15924/25
Провадження №: 1-кп/752/2115/25
24 вересня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
під час закритого судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010001593 від 06.05.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 152 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи відносно потерпілої.
У своєму клопотанні представник потерпілої стверджує, що в результаті протиправних дій обвинувачених, потерпіла ОСОБА_8 отримала психічну хворобу, що є тяжким тілесним ушкодженням, з 23 липня по 07 серпня перебувала на стаціонарному лікуванні в Київській міській психіатричній лікарні № 1.
З огляду на зазначене просить призначити відносно потерпілої ОСОБА_8 судово-психіатричну експертизу, на вирішення експертів поставити питання: яку психіатричну хворобу діагностовано ОСОБА_8 ; чи могла отримати ОСОБА_8 психіатричну хворобу в результаті протиправних дій обвинувачених; чи може бути психіатрична хвороба ОСОБА_8 кваліфікована як тяжке тілесне ушкодження; чи може ОСОБА_8 за своїм психіатричним захворюванням бути визнана недієздатною особою.
Просив долучити заяву матері потерпілої, у якій вона підтримує подане клопотання відносно своєї доньки.
Повідомив суду, що потерпіла ОСОБА_8 згоду на проведення судово-психіатричної експертизи відносно неї не надала.
Потерпіла ОСОБА_8 , повідомлена належним чином про дату та час судового розгляду, в судове засідання не з'явилась.
Прокурор підтримала подане клопотання, усно просила доповнити перелік потань, які необхідно поставити на вирішення експерту.
Захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити. Мотивував свою позицію тим, що дане клопотання подане з метою спростування пояснень самої потерпілої, які вона надала під час судового розгляду справи та які фактично виправдовують обвинувачених в частині кваліфікації за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.152 КК України. Зазначав, що направивши до суду обвинувальний акт, сторона обвинувачення тим самим визнала зібрані докази достатніми для доведення винуватості обвинувачених осіб. За таких обставин призначення експертизи з метою пошуку нових доказів обвинувачення фактично становить собою додаткове розслідування, що суперечить засадам кримінального процесу. Наголошував, що з урахуванням положень законодавства, призначення та проведення такої експертизи не є обов'язковою для суду та можливе виключно за особистої усвідомленої згоди потерпілої, якої надано не було.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, підтримали позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 3 ЗУ «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин - надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.
Право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник.
За усвідомленою письмовою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров'я цієї особи та надання їй психіатричної допомоги можуть передаватися іншим особам лише в інтересах особи, яка страждає на психічний розлад, для проведення обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів, для здійснення наукових досліджень, публікацій в науковій літературі, використання у навчальному процесі.
За змістом ст.6 ЗУ «Про психіатричну допомогу» допускається передача відомостей про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для: 1) організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги; 2) провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації.
У розділі ІІ Ов'єдської конвенції (Конвенція про захист прав людини та гідності людини стосовно застосування біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину) зазначено, що втручання у сферу охорони здоров'я може бути здійснене лише після того, як відповідна особа надала на нього вільну та усвідомлену згоду.
25 січня 2012 року Парламентська Асамблея ухвалила Резолюцію 1859 (2012) про захист прав людини та гідності шляхом врахування раніше висловлених побажань пацієнтів. У пункті 1 Резолюції зазначено : «Існує загальний консенсус, заснований на статті 8 Європейської конвенції з прав людини (ETS № 5) щодо права на приватне життя, що не може бути жодного втручання, яке впливає на особу, без її згоди. З цього права людини випливають принципи особистої автономії та принцип згоди. Ці принципи стверджують, що дієздатним дорослим пацієнтом не можна маніпулювати, і що його воля, коли вона чітко виражена, повинна переважати, навіть тоді, коли це означає відмову від лікування: ніхто не може бути примушений до медичного лікування проти своєї волі».
За змістом ст. 21 ЗУ «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
Згідно з ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: встановлення причин смерті; встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової ( ст.243 КПК України).
Відповідно до ст.509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
У судовому засіданні представником потерпілої було заявлене клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи відносно потерпілої. Отже, з урахуванням вимог ст. 242 та 509 КПК України призначення та проведення такої експертизи у даному кримінальному провадженні не є обов'язковою. При цьому представником потерпілої зазначено, що потерпіла відмовилась надавати таку згоду.
З урахуванням положень ЗУ «Про психіатричну допомогу», стаття 8 (право на повагу особистого та сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини призначення та проведення такої експертизи можливе виключно зі усвідомленої письмової згоди потерпілої ОСОБА_8 , яка не була надана взагалі, а тому заявлене її представником клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того твердження представника потерпілої про те, що в результаті протиправних дій обвинувачених, потерпіла ОСОБА_8 отримала психічну хворобу не є прийнятою з огляду на презумпцію невинуватості, гарантовану Конституцією України, при цьому суд наголошує, що оцінка показанням потерпілої ОСОБА_8 буде надана судом виключно в остаточному рішенні суду.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, заявлене представником потерпілої, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 332, 350, 371, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_7 про призначення судово-психіатричної експертизи відносно потерпілої ОСОБА_8 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1