Постанова від 08.12.2025 по справі 910/5003/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2025 р. Справа№ 910/5003/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

представників сторін:

від позивача: Волошин О.В.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025, повний текст якої складений 05.09.2025,

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025

у справі № 910/5003/25 (суддя Ломака В.С.)

за позовом ОСОБА_1

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Пулюя 1"

про визнання недійсними загальних зборів та прийнятих на них рішень

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Пулюя 1" (далі - відповідач, ОСББ, Об'єднання) про визнати недійсними загальні збори ОСББ від 22.02.2025 та прийняті на них рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача внаслідок порушення строків проведення опитування (15 днів після проведення зборів) співвласників, неучасть членів Правління та ревізійної комісії ОСББ у підрахунку голосів та відсутність їх підписів під підсумками голосування співвласників (протокол загальних зборів), неможливість ознайомлення з протоколом загальних зборів, існуючі факти голосування "за" за всіма пунктам листка опитування співвласників, які точно не голосували на зборах, обгрунтування тарифу на обслуговування будинку ОСББ та затвервердження Кошторису ОСББ, тощо, є вагомими підставами вважати спірні рішення загальних зборів такими, що викликають сумніви в їх достовірності.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/5003/25 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову, оскільки ОСОБА_1 не було доведено тих обставин, на які він посилався як на підставу пред'явлених до відповідача вимог.

Крім того, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 у справі № 910/5003/25 заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Пулюя 1" від 28.08.2025 року щодо відшкодування понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Івана Пулюя 1" витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн.

Додаткове рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що заявлений відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності та керуючись принципом розумності судових витрат, тому суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з позивача на користь ОСББ витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі № 910/5003/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Також скаржник просив скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 та відмовити у заяві представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на доводи аналогічні тим, які викладені ним у позовній заяві, а саме: пунктом 2 листка опитування (запропонованого до заповнення співвласниками багатоквартирного будинку для голосування на спірних загальних зборах) було передбачене одночасне голосування "за" або "проти" припинення повноважень одразу всіх 5-ти чинних членів правління Об'єднання, 5-ти нових членів Правління ОСББ та за весь новий склад Правління (фактично 11 питань в одному пункті). Крім того, за змістом пункту 4 листка опитування на голосування були поставлені питання приймання будинку в самоуправління ОСББ, затвердження щомісячного обов'язкового внеску (тарифу на обслуговування будинку силами ОСББ) для співвласників в розмірі 0,15 % від розміру мінімальної заробітної плати та затвердження Кошторису ОСББ, з аналогічною пропозицією одночасного голосування "за" чи "проти". За таких обставин, позивач вказував, що його право, а також право багатьох інших співвласників на участь в управлінні будинком було порушене внаслідок відсутності можливості поіменного голосування "за" або "проти" припинення повноважень кожного з чинних членів Правління ОСББ та кожного нового члена Правління, відсутності можливості знати причини припинення повноважень кожного члена Правління, з'ясувати ділові якості кожного з нових членів, а також внаслідок вимушеного обрання лише одного варіанта відповіді на численні питання, навіть у разі згоди чи незгоди з частиною таких питань. Співвласникам будинку не було забезпечено можливість обговорення вищенаведених питань порядку денного ні до, ні під час проведення загальних зборів. Крім того, пункт 4 листка опитування є незрозумілим і потребує пояснення, з урахуванням прив'язки тарифу на обслуговування будинку до розміру мінімальної заробітної плати (0,15 %) та одночасного затвердження Кошторису, яким визначається розмір тарифу на обслуговування будинку.

Крім того, у Кошторисі ОСББ на 2025 рік відсутні обґрунтування цін у вигляді хоча б приблизного нормативного розрахунку витрат та доходів Об'єднання, як це передбачено, зокрема, чинним наказом Мінрегіону України від 25.12.2013 року № 603 "Про затвердження Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій", у тому числі щодо Ремонтного фонду та Фонду розвитку.

Апелянт також наголошував, що приблизно 50 співвласників будинку не змогли зареєструватися на зборах, а відтак і голосувати на них, що було зумовлено неправомірною відмовою Голови Правління в реєстрації цим співвласникам, незважаючи на їх вчасне з'явлення на збори. Більше того, на спірних загальних зборах секретар взагалі не обирався, протокол (супроводження) зборів ніким не вівся.

Крім того, за твердженнями апелянта, чинною на 22.02.2025 редакцією Статуту ОСББ був встановлений порядок внесення змін до Статуту, зокрема, шляхом надання ініціатором зборів за 14 днів до проведення загальних зборів кожному співвласнику тексту пропонованих змін до Статуту, а не нового Статуту, як це фактично відбулося перед спірними зборами.

Скаржник також вказуває, що порушення строків проведення опитування (15 днів після проведення зборів) співвласників, неучасть членів Правління та Ревізійної комісії ОСББ у підрахунку голосів та відсутність їх підписів під підсумками голосування співвласників (протокол загальних зборів), неможливість ознайомлення з протоколом загальних зборів, існуючі факти голосування "за" за всіма пунктами листка опитування співвласників, які точно не голосували на зборах тощо, є вагомими підставами вважати спірні рішення загальних зборів такими, що викликають сумніви в їх достовірності.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не були враховані його заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 10.11.2025, зазначає, що рішення суду та додаткове рішення суду першої інстанції прийняті при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення та додаткове рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідач зазначає, що у проведенні спірних загальних зборів взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 103 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення, загальною площею 3 279,89 м2. Водночас, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 320 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 11 093,99 м2. Загальні збори (про проведення яких позивач був повідомлений у встановленому порядку) відбулися з дотриманням передбаченої законом процедури, а прийняті на них рішення є правомочними. Водночас, оскаржувані рішення загальних зборів не порушують прав або законних інтересів позивача, який фактично обґрунтовує свій інтерес у запереченні рішення загальних зборів та не обґрунтовує співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають визнати недійсними загальні збори та волевиявлення яких спрямоване на належне функціонування ОСББ, і, які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ та виконують обов'язки зі сплати внесків та інших платежів, пов'язаних з утриманням будинку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Майданевича А.Г. (судді-доповідача), суддів Суліма В.В., Ткаченка Б.О..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 у справі № 910/5003/25 залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання доказів надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами відповідачу - Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Івана Пулюя 1".

01.10.2025 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, до якої додані витребувані докази.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 у справі № 910/5003/25 та призначено розгляд справи на 10.11.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у розгляді справи № 910/5003/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 оголошено перерву до 08.12.2025.

Явка учасників у судове засідання

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 08.12.2025, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Водночас, 10.11.2025 надав свої пояснення щодо предмету спору та просив про розгляд справи 08.12.2025 без участі представника відповідача у зв'язку із зайнятістю представника в інших справах.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання принципів розумності строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка представника відповідача судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обґрунтоване клопотання про розгляд справи без участі представика відповідача, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього, який належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Позиції учасників справи

Позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції 08.12.2025 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі № 910/5003/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Також просив скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 та ухвалити нове, яким відмовити у заяві представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , в якому створено ОСББ.

Рішенням Правління ОСББ, оформленим протоколом засідання членів Правління від 27.01.2025 № 6, вирішено підготувати та провести об 11:00 год. 22.02.2025 загальні збори ОСББ за адресою: АДРЕСА_2 (актова зала), а також утворити комісію для проведення письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах ОСББ 22.02.2025 у складі діючих членів Правління та провести письмове опитування співвласників будинку.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2025 були проведені загальні збори ОСББ (письмове опитування проведено у період до 09.03.2025 року), прийняті на яких рішення були оформлені протоколом від 19.03.2025 року №1.

Відповідно до цього протоколу загальні збори Об'єднання проводилися за відсутності технічної можливості для участі співвласників у загальних зборах дистанційно в режимі відеоконференції, рішення з питань порядку денного приймались з можливістю їх обговорення.

У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 103 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 3 279,89 м2. Водночас, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 320 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 11 093,99 м2. Всього участь у загальних зборах (з урахуванням опитування) взяли особисто та/або через представників співвласники у кількості 423 осіб (із загальної кількості - 681), яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 14 373,88 м2 (із загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 22 320,92 м2).

При цьому, кожен власник або співвласник відповідно до положень пункту 3.7 Статуту Об'єднання мав один голос за кожне житлове або нежитлове приміщення (його частину), власником (співвласником) якого він є, незалежно від площі цих приміщень.

Зі змісту протоколу загальних зборів ОСББ від 19.03.2025 №1 вбачається, що Головою загальних зборів ("за" - 68 співвласників, що присутні на зборах, що складає 66,02 % голосів від загальної кількості голосів співвласників, що присутні на зборах; "проти" - 17 співвласників, що присутні на зборах, що складає 66,02 % голосів від загальної кількості голосів співвласників, що присутні на зборах) було обрано ОСОБА_2 та доручено останньому підписати протокол зборів.

До порядку денного Загальних зборів ОСББ були включені такі питання:

1. Затвердити нову редакцію Статуту Об'єднання у редакції, запропонованій Правлінням.

2. Припинити повноваження (відкликати) членів Правління та обрати членів Правління.

3. Припинити повноваження (відкликати) члена ревізійної комісії та продовжити повноваження ревізора.

4. ОСББ прийняти в управління багатоквартирний будинок. Затвердити щомісячний обов'язковий внесок. Затвердити Кошторис.

5. Обрати модель організації договірних відносин в багатоквартирному будинку.

6. Надати право Голові Правління, за умови погодження Правлінням, укладати договори оренди, договори про встановлення поштоматів тощо.

7. Звернутись до Київської міської ради з метою оформлення Об'єднанням права постійного користування (оренди, власності) на земельну ділянку.

8. Затвердити Правила проживання у будинку.

9. Тимчасово обмежувати користування спільним майном у разі умисного знищення або пошкодження спільного майна будинку.

10. Тимчасово обмежувати користування спільним майном у разі наявності заборгованості, що перевищує розмір 50 % від однієї мінімальної заробітної плати.

11. Обрання способу повідомлення про прийняті рішення.

За результатами голосування рішенням загальних зборів, оформленим протоколом від 19.03.2025 року № 1, вирішено:

1. Затвердити нову редакцію Статуту Об'єднання у редакції, запропонованій Правлінням, та уповноважити Голову загальних зборів підписати нову редакцію Статуту і здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації нової редакції Статуту, зокрема, підписати заяви, подати та отримати необхідні документи, вчинити всі інші юридично значимі дії з правом передоручення таких повноважень (голосували: "за" - 376 співвласників, що становить 54,41 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 43 співвласника, що становить 6,22 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

2. Припинити повноваження (відкликати) членів Правління ОСББ, що були обрані раніше: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; обрати членами Правління ОСББ: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; затвердити чинний склад Правління ОСББ за списком: ОСОБА_2 - Голова Правління; ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (голосували: "за" - 376 співвласників, що становить 54,41 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 43 співвласника, що становить 6,22 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

3. Припинити повноваження (відкликати) члена ревізійної комісії ОСББ ОСОБА_14 та продовжити повноваження як ревізора ОСББ ОСОБА_15 (голосували: "за" - 382 співвласників, що становить 55,28 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти"- 37 співвласників, що становить 5,35 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

4. ОСББ прийняти в управління багатоквартирний будинок, розташований за адресою: вулиця Івана Пулюя, будинок 1, місто Київ, з 01.04.2025.

З 01.04.2025 ОСББ здійснювати управління багатоквартирним будинком власними силами Об'єднання (шляхом самозабезпечення) та шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.

Припинити отримання усіх послуг, в тому числі з управління від КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району" або від іншої компанії, яка надає послуги з управління багатоквартирним будинком на підставі договору, укладеного за результатами конкурсу з 31.03.2025.

Правлінню ОСББ прийняти за актом приймання-передачі один комплект проектної документації на будівництво та іншу технічну документацію на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства; інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов'язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов'язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов'язань тощо.

Правлінню ОСББ провести інвентаризацію спільного майна співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 (допоміжних, технічних приміщень, місць загального користування тощо).

Затвердити щомісячний обов'язковий внесок співвласників житлових і нежитлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі: 0,15 % від розміру мінімальної заробітної плати (у місячному розмірі), визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 м2 загальної площі приміщення співвласника (на день голосування сума складає 12,00 грн. за 1 м2).

Встановити, що співвласники зобов'язані сплачувати цей щомісячний обов'язковий внесок до 25-го числа кожного поточного місяця.

Затвердити Кошторис ОСББ. Редакція кошторису за вказаним у рішенні посиланням за QR-кодом.

Дозволити Правлінню, за необхідності, здійснювати перерозподіл коштів між різними статтями Кошторису. Дозволити Правлінню оплачувати видатки, які не передбачені Кошторисом, але спрямовані на виконання статутних цілей та завдань Об'єднання (голосували: "за" - 363 співвласника, що становить 52,53 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти"- 56 співвласників, що становить 8,10 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

5. Обрати модель організації договірних відносин в багатоквартирному будинку:

- з постачання та розподілу електричної енергії - індивідуальний договір про надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії;

- централізованого водопостачання та водовідведення - індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення без обслуговування внутрішньобудинкових мереж;

- централізованого опалення та постачання гарячої води - індивідуальний договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води без обслуговування внутрішньобудинкових мереж;

- поводження з побутовими відходами - договір з колективним споживачем.

Технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонт внутрішньобудинкових мереж багатоквартирного будинку, що забезпечують надання комунальних послуг, здійснюється співвласниками в особі Об'єднання самостійно або шляхом залучення на договірних засадах підрядних організацій (голосували: "за" - 390 співвласників, що становить 56,44 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 29 співвласників, що становить 4,20 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

6. Надати право Голові Правління, за умови погодження Правлінням, укладати договори оренди, договори про встановлення поштоматів, договори про встановлення сервітутів, договори щодо встановлення камер відеоспостереження у місцях загального користування в/на будинку, прибудинковій території тощо (голосували: "за" - 365 співвласників, що становить 52,82 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 54 співвласники, що становить 7,81 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

7. Звернутись до Київської міської ради з метою оформлення Об'єднанням права постійного користування (оренди, власності) на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 , а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія.

Уповноважити Правління Об'єднання, у тому числі Голову Правління, вирішувати всі питання щодо оформлення прав ОСББ на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 , а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія (голосували: "за" - 381 співвласник, що становить 55,14 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 38 співвласників, що становить 5,50 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

8. Затвердити Правила проживання та користування спільним майном (у викладеній у рішенні редакції) (голосували: "за" - 372 співвласника, що становить 53,84 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 47 співвласників, що становить 6,80 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

9. У разі умисного знищення або пошкодження співвласником, наймачем/мешканцем, орендарем спільного майна будинку, винні особи зобов'язані усунути пошкодження або відшкодувати ринкову вартість відновлення та сплатити Об'єднанню додаткове відшкодування у розмірі 50% від вартості такого пошкодження. Також, відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласники вирішили, що Об'єднання має право тимчасово обмежувати користування спільним майном, зокрема, інженерним обладнанням будинку, ліфтом тощо усім користувачам приміщення у разі умисного знищення або пошкодження співвласником, наймачем/мешканцем, орендарем спільного майна будинку. Таке обмеження може тривати до повного усунення пошкодження та сплати додаткового відшкодування Об'єднанню. Доручити Правлінню ОСББ реалізацію цього рішення із залученням відповідних спеціалістів (голосували: "за" - 379 співвласників, що становить 54,85 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 40 співвласників, що становить 5,79 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

10. У разі наявності заборгованості, що перевищує розмір 50 % від однієї мінімальної заробітної плати, з оплати внесків та платежів, передбачених законами, нормативними документами та/або рішеннями загальних зборів, та/або у разі умисного знищення або пошкодження співвласником, наймачем/мешканцем, орендарем спільного майна будинку, ОСББ має право тимчасово обмежувати користування спільним майном, в тому числі обмеження у користуванні інженерним обладнанням будинку, інженерними мережами, оптико-волоконним обладнанням, ліфтом тощо. Встановити систему контролю доступу в ліфтах будинку, що дозволяє ідентифікувати користувача та обмежувати доступ до спільного майна відповідно до умов цього пункту. Доручити Правлінню ОСББ реалізацію цього рішення із залученням відповідних спеціалістів (голосували: "за" - 366 співвласників, що становить 52,97 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 53 співвласники, що становить 7,67 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

11. Повідомлення про прийняті загальними зборами рішення цього голосування, а також всіх наступних загальних зборів, із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення загальних зборів або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування, оприлюднюється одним з нижчевказаних способів:

- розміщення рішення на дошках оголошень будинку;

- інформування в загальнобудинковому месенджері (голосували: "за" - 395 співвласників, що становить 57,16 % від загальної кількості голосів на загальних зборах; "проти" - 24 співвласники, що становить 3,47 % від загальної кількості голосів на загальних зборах).

Зазначений протокол загальних зборів Об'єднання від 19.03.2025 №1 підписаний Головою загальних зборів ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сокол І.В. 19.03.2025 і зареєстрований у реєстрі за № 1168.

Обґрунтовуючи пред'явлені у даній справі вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що пунктом 2 листка опитування (запропонованого до заповнення співвласниками багатоквартирного будинку для голосування на спірних загальних зборах) було передбачене одночасне голосування "за" або "проти" припинення повноважень одразу всіх 5-ти чинних членів правління Об'єднання, 5-ти нових членів Правління ОСББ та за весь новий склад Правління (фактично 11 питань в одному пункті). Крім того, за змістом пункту 4 листка опитування на голосування були поставлені питання приймання будинку в самоуправління ОСББ, затвердження щомісячного обов'язкового внеску (тарифу на обслуговування будинку силами ОСББ) для співвласників в розмірі 0,15 % від розміру мінімальної заробітної плати та затвердження кошторису ОСББ, з аналогічною пропозицією одночасного голосування "за" чи "проти". За таких обставин, позивач вказував, що його право, а також право багатьох інших співвласників на участь в управлінні будинком було порушене внаслідок відсутності можливості поіменного голосування "за" або "проти" припинення повноважень кожного з чинних членів Правління ОСББ та кожного нового члена Правління, відсутності можливості знати причини припинення повноважень кожного члена Правління, з'ясувати ділові якості кожного з нових членів, а також, внаслідок вимушеного обрання лише одного варіанта відповіді на численні питання, навіть у разі згоди чи незгоди з частиною таких питань. Співвласникам будинку не було забезпечено можливість обговорення вищенаведених питань порядку денного ні до, ні під час проведення загальних зборів. Крім того, пункт 4 листка опитування є незрозумілим і потребує пояснення, з урахуванням прив'язки тарифу на обслуговування будинку до розміру мінімальної заробітної плати (0,15 %) та одночасного затвердження Кошторису, яким визначається розмір тарифу на обслуговування будинку.

Крім того, у Кошторисі ОСББ на 2025 рік відсутні обґрунтування цін у вигляді хоча б приблизного нормативного розрахунку витрат та доходів Об'єднання, як це передбачено, зокрема, чинним наказом Мінрегіону України від 25.12.2013 № 603 "Про затвердження норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій", у тому числі щодо ремонтного фонду та фонду розвитку.

Позивач також зазначав, що керівництвом ОСББ ні під час підготовки до проведення спірних загальних зборів, ні під час їх проведення не розглядалися численні зауваження, заперечення, пропозиції співвласників будинку по документам Об'єднання та управлінню будинком, зокрема, листи позивача від 11.02.2025, від 12.02.2025, від 13.02.2025 та від 16.02.2025, а також листи-пропозиції інших співвласників щодо недоліків Статуту та щодо включення певних осіб до складу Правління та ревізійної комісії ОСББ.

ОСОБА_1 наголошував, що приблизно 50 співвласників будинку не змогли зареєструватися на зборах, а відтак і голосувати на них, що було зумовлено неправомірною відмовою Голови Правління в реєстрації цим співвласникам, незважаючи на їх вчасне з'явлення на збори. Більше того, на спірних загальних зборах секретар взагалі не обирався, протокол (супроводження) зборів ніким не вівся.

Крім того, за твердженнями позивача, чинною на 22.02.2025 редакцією Статуту ОСББ був встановлений порядок внесення змін до Статуту, зокрема, шляхом надання ініціатором зборів за 14 днів до проведення загальних зборів кожному співвласнику тексту пропонованих змін до Статуту, а не нового Статуту, як це фактично відбулося перед спірними зборами.

Позивач також вказував, що порушення строків проведення опитування (15 днів після проведення зборів) співвласників, неучасть членів Правління та ревізійної комісії ОСББ у підрахунку голосів та відсутність їх підписів під підсумками голосування співвласників (протокол загальних зборів), неможливість ознайомлення з протоколом загальних зборів, існуючі факти голосування "за" за всіма пунктам листка опитування співвласників, які точно не голосували на зборах тощо, є вагомими підставами вважати спірні рішення загальних зборів такими, що викликають сумніви в їх достовірності.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою відповідними нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Предмет позову характеризується певним змістом, а в багатьох випадках - і окремим об'єктом. Тому, необхідно відрізняти предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об'єкта або матеріального предмета позову.

Отже, предмет позову має дві такі складові: матеріальну вимогу, що стосується матеріального предмета позову, у тому числі, його кількісного показника, та правову вимогу, яка регулюється відповідною нормою права.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відтак, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити. Обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України (в редакції дійсної на момент виникнення спірних відносин), або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Право кожної особи на захист свого порушеного права, його невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через статтю 4 Господарського процесуального кодексу України. Так, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосудді, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статті 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Суд зазначає, що у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб'єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 у справі № 927/522/17.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічний за змістом правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 385 Цивільного кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 2 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що цей Закон регулює відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні.

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону (стаття 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об'єднання скликаються установчі збори.

Установчі збори приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.

Ініціатором установчих зборів є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів; 3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.

До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Установчі збори веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об'єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об'єднання. Перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об'єднання.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.

При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування.

Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.

Рішення установчих зборів оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про:

1) ініціатора установчих зборів;

2) дату, час, місце проведення установчих зборів (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції);

3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку;

4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;

5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь в установчих зборах, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);

6) обраного голову установчих зборів;

7) порядок денний установчих зборів;

8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного установчих зборів.

Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються правлінням або іншою уповноваженою співвласниками особою.

Повідомлення про прийняті установчими зборами рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення установчих зборів або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування (у разі його проведення), надаються ініціатором установчих зборів у письмовій формі кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилаються рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, або в іншому порядку, визначеному установчими зборами. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника повідомлення про прийняті установчими зборами рішення надсилаються йому на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій за контактними даними, зазначеними у заяві. У такому разі надання такому співвласнику або надсилання йому рекомендованим листом повідомлення про прийняті установчими зборами рішення не вимагається.

Установчі документи об'єднання (протокол установчих зборів та статут об'єднання) підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього Закону.

Збори співвласників приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.

Повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.

До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час та місце проведення зборів співвласників обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Збори співвласників веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим - сьомим цієї частини.

Рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про:

1) ініціатора зборів співвласників;

2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції);

3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку;

4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;

5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);

6) обраного голову зборів співвласників;

7) порядок денний зборів співвласників;

8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників.

Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.

Якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.

Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.

Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").

Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою.

Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід'ємною частиною протоколу зборів співвласників.

При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах співвласників дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення зборів співвласників та письмового опитування.

Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.

За умовами частини 1 статті 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання.

Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься:

- затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;

- обрання членів правління об'єднання;

- питання про використання спільного майна;

- затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;

- попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

- прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

- визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

- визначення обмежень на користування спільним майном;

- обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;

- прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

За умовами пунктів 3.2, 3.2.2 Статуту Об'єднання (в редакції, затвердженій рішенням установчих зборів Об'єднання, оформленого протоколом від 07.11.2019 року №1, яка була чинною на час проведення спірних у справі загальних зборів) (далі - Статут) вищим органом управління ОСББ є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності Об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання членів Правління Об'єднання.

Пунктами 3.5, 3.6 Статуту встановлено, що загальні збори скликаються і проводяться Правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників або ревізійною комісією.

Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів направляє повідомлення про проведення загальних зборів кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Загальні збори веде Голова зборів, а організаційно та документально супроводжує секретар зборів, які обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

За умовами пункту 3.7 Статуту кожен власник або співвласник має один голос за кожне житлове або нежитлове приміщення (його частину), власником (співвласником) якого він є, незалежно від площі цих приміщень.

Відповідно до пунктів 3.8.1, 3.9 Статуту усі рішення загальних зборів вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"), а також засвідчується особистими підписами головуючого на зборах та секретаря зборів.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Пунктом 3.11 Статуту передбачено, що для керівництва поточною діяльністю об'єднання загальні збори обирають Правління. Правління є виконавчим органом Об'єднання і підзвітне загальним зборам.

Згідно з пунктом 3.11.5 Статуту загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження Правління чи окремих його членів.

Зі змісту вищенаведених законодавчих приписів та положень Статуту ОСББ вбачається, що ні законом, ні Статутом не заборонено проведення загальних зборів Об'єднання з внесенням до їх порядку денного та голосуванням за питання припинення повноважень (відкликання) членів Правління та обрання членів Правління (а не щодо кожної кандидатури на посаду члена Правління індивідуально), а також за приймання будинку в самоуправління ОСББ, затвердження щомісячного обов'язкового внеску (тарифу на обслуговування будинку силами ОСББ) для співвласників в розмірі 0,15 % від розміру мінімальної заробітної плати та затвердження ОСОБА_16 , що однак не позбавляє учасників загальних зборів можливості обговорення питань відповідного порядку денного та голосування, зокрема, "проти", у разі незгоди з призначенням нового складу Правління чи розміром щомісячного обов'язкового внеску тощо.

Разом із тим, позивачем у встановленому законом порядку не було доведено того, що йому не було забезпечено можливості обговорення вищенаведених питань порядку денного до чи під час проведення спірних загальних зборів. При цьому, ОСОБА_1 у позовній заяві не посилався на його неповідомлення (неналежне повідомлення) про дату, час і місце проведення, а також про порядок денний спірних загальних зборів.

Доводи позивача про порушення прав багатьох інших співвласників на участь в управлінні будинком внаслідок відсутності можливості поіменного голосування "за" або "проти" припинення повноважень кожного з чинних членів Правління ОСББ колегією суддів відхиляються, оскільки вимоги позивача мають бути спрямовані на захист саме його індивідуальних прав як співвласника, а не на захист інших співвласників будинку, оскільки кожен співвласник самостійно несе відповідальність за реалізацію свого права на захист. Аналогічними висновками спростовуються й посилання позивача на те, що приблизно 50 співвласників будинку (які не є учасниками даної справи) не змогли зареєструватися на зборах, а відтак і голосувати на них.

Крім того, позивач вказував, що у Кошторисі ОСББ на 2025 рік відсутні обґрунтування цін у вигляді хоча б приблизного нормативного розрахунку витрат та доходів Об'єднання, як це передбачено, зокрема, чинним наказом Мінрегіону України від 25.12.2013 року № 603 "Про затвердження норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій", у тому числі щодо ремонтного фонду та фонду розвитку.

Проте, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції та відхиляє такі доводи позивача, оскільки відповідно до пунктів 4.8-4.11 Статуту Кошторис Об'єднання за поданням Правління щороку затверджується загальними зборами об'єднання не пізніше 1 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами Об'єднання. За рішенням загальних зборів Об'єднання можуть затверджуватися кошториси на два і більше років. Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів Об'єднання, Кошторис повинен передбачати такі статті витрат:

- витрати на утримання і ремонт спільного майна;

- витрати на оплату комунальних та інших послуг;

- витрати фондів Об'єднання;

- інші витрати.

За рішенням загальних зборів Об'єднання для здійснення витрат за рахунок ремонтного, резервного фондів можуть затверджуватися окремі (спеціальні) кошториси.

Про виконання кошторисів, у тому числі окремих (спеціальних), Правління складає щорічний звіт, який подає на перевірку ревізійній комісії (ревізору), а після такої перевірки - загальним зборам Об'єднання для затвердження.

Водночас, ні законодавчими приписами (у тому числі частиною 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", на яку посилався позивач), ні положеннями Статуту ОСББ не передбачено вимог щодо обов'язкового посилання у Кошторисі на підтверджуючі документи щодо його формування із зазначенням нормативних розрахунків витрат та доходів ОСББ, зокрема щодо ремонтного фонду та фонду розвитку.

Також колегія суддів звертає увагу, що норми наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 25.12.2013 року № 603 поширюються на суб'єктів господарювання, які є виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади, до яких Об'єднання не належить.

Стосовно тверджень позивача, що на спірних загальних зборах секретар взагалі не обирався, протокол (супроводження) зборів ніким не вівся, а чинною на 22.02.2025 редакцією Статуту ОСББ був встановлений порядок внесення змін до Статуту, зокрема шляхом надання ініціатором зборів за 14 днів до проведення загальних зборів кожному співвласнику тексту пропонованих змін до Статуту, а не нового Статуту, як це фактично відбулося перед спірними зборами; що не всі співвласники навіть зрозуміли передумови та причини прийняття нової редакції Статуту та її відмінності від чинної (попередньої) редакції, а будь-яких пояснень з цього приводу від правління ОСББ або головуючого на зборах також не надійшло, колегія судді зазначає наступне.

Так, чинними на час проведення спірних загальних зборів редакціями Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" взагалі не передбачено обрання секретаря зборів та встановлено, що протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.

Надання ж співвласникам для ознайомлення нової редакції Статуту замість тексту запропонованих змін до Статуту (порівняльної таблиці тощо) не свідчить про порушення спірними рішеннями прав позивача як співвласника будинку, оскільки не спростовує можливість власне ознайомлення з відповідними змінами, що пропонуються до внесення, водночас чинним законодавством та Статутом ОСББ прямо не передбачено необхідності голосування загальними зборами за кожну статтю Статуту Об'єднання окремо.

Позивач також наголошував на тому, що порушення строків проведення опитування (15 днів після проведення зборів) співвласників, неучасть членів Правління та ревізійної комісії ОСББ у підрахунку голосів та відсутність їх підписів під підсумками голосування співвласників (протокол загальних зборів), неможливість ознайомлення з протоколом загальних зборів, існуючі факти голосування "за" по всім пунктам листка опитування співвласників, які точно не голосували на зборах тощо, є вагомими підставами вважати спірні рішення загальних зборів такими, що викликають сумніви в їх достовірності. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає таке.

Як було зазначено вище, відповідно до пунктів 3.8.1, 3.9 Статуту усі рішення загальних зборів вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"), а також засвідчується особистими підписами головуючого на зборах та секретаря зборів.

За умовами пункту 3.9.3 Статуту рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто голосував, із зазначенням результату ("за" чи "проти") та його прізвища. Опитувальні листи прошиваються та скріплюються печаткою Об'єднання, а також підписами головуючого на зборах та усіх членів Правління. Збір та остаточний підрахунок голосів здійснюється на 16-й день після проведення загальних зборів у складі комісії з усіх членів Правління та ревізійної комісії (Ревізора). Результати опитування додаються до протоколу загальних зборів.

Водночас, згідно з частинами 16-19 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у редакції, чинній на час проведення спірних загальних зборів), якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.

Відповідні зміни до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зокрема, до частини 16 статті 10 цього Закону в частині строків проведення письмового опитування протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників, були внесені на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 № 3270-ІХ, який набрав законної сили 10.11.2023, тобто задовго до проведення загальних зборів, на яких були прийняті оспорювані у цій справі рішення.

Згідно з пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" від 14.07.2023 № 3270-ІХ об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та асоціаціям об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX.

Протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, положення статутів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.

Вказані норми передбачають, що протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні ОСББ повинні забезпечити приведення свого статуту у відповідність із цим Законом і у цей період відповідні статути є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що ні норми Закону № 3270-ІХ, ні норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", до якого було внесено відповідні зміни, не містять жодних застережень стосовно застосування ОСББ, які не привели свій статут у відповідність з чинним законодавством до початку та протягом визначеного цим Законом перехідного періоду, при здійсненні своєї діяльності, а саме при проведенні призначених загальних зборів співвласників та голосування на цих зборах, чинного на момент проведення відповідних зборів законодавства, яке має перевагу над положеннями статуту, які не приведені у відповідність до чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2024 в справі № 902/69/24.

З огляду на наведене та враховуючи встановлені судом обставини, а також беручи до уваги проведення спірних загальних зборів у 2025 році та підписання відповідного протоколу цих зборів 19.03.2025 (з урахуванням проведення письмового опитування, як прямо вказано у протоколі, у період до 09.03.2025 року), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання відповідачем процедури проведення письмового опитування згідно з нормами частини 16 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у редакції, чинній на час проведення загальних зборів співвласників ОСББ), а також підрахунку голосів та оформлення результатів відповідного голосування.

Крім цього, позивач у позовній заяві фактично не доводив того, що проведення письмового опитування протягом встановленого частиною 16 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" строку, а також неучасть членів Правління та ревізійної комісії ОСББ у підрахунку голосів та відсутність їх підписів під підсумками голосування співвласників порушує його інтереси як співвласника багатоквартирного будинку.

Доводи позивача, які переважно зводяться до неврахування керівництвом Об'єднання заяв, скарг, пропозицій та зауважень позивача, також самі по собі не можуть свідчити про наявність підстав для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів ОСББ у даній справі.

Інші посилання позивача, у тому числі на фальсифікацію підрахунку голосів, також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.

Поряд із цим, судом першої інстанції враховано висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.08.2023 в справі № 904/1711/22, за якими ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

У постанові від 20.04.2023 року в справі № 914/2547/21 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

З огляду на викладене вище, оскільки права одного співвласника ОСББ не можуть превілеювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відхиляються колегією суддів як безпідставні.

Аргументи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення норм законодавства. Водночас, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, скаржник фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судом першої інстанції під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійними загальних зборів ОСББ «Івана Пулюя, 1» від 22.02.2025 та прийнятих на них рішень.

Стосовно доводів апеляційної скарги позивача щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

У відзиві на позовну заяву Об'єднання вказало, що попередній розмір його витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги у цій справі складає 31 000,00 грн.

Разом із тим, у заяві від 28.08.2025 відповідач просив суд стягнути з позивача понесені ним витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 22 500,00 грн.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, та чи була їх сума обґрунтованою.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу відповідачем до матеріалів справи долучено копію укладеного між ним (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Ю.Д.К." (далі - Адвокатське об'єднання) договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.05.2025 року № 5003 (далі - договір), за умовами якого клієнт доручає та оплачує, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу (правову) допомогу клієнту в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а саме: судове представництво у справі № 910/5003/25 за позовом до ОСББ.

У пункті 4.1 договору його сторони визначили, що оплата правничої допомоги здійснюватиметься в розмірі 12 000,00 грн на рахунок Адвокатського об'єднання за підготовку відзиву на позовну заяву, апеляційну (касаційну) скаргу чи відзив на такі скарги, а також у розмірі 5 000,00 грн за кожну іншу заяву по суті справи, та 3 500,00 грн - за участь адвоката в кожному судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2025 між відповідачем та Адвокатським об'єднанням складено та підписано акт надання правової допомоги за договором, за яким Адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв правову допомогу в справі № 910/5003/25, а саме:

- підготовка відзиву на позовну заяву у справі № 910/5003/25 за позовом до ОСББ (рахунок № 1 від 05.06.2025), вартість послуги - 12 000,00 грн;

- участь у судовому засіданні 09.07.2025 року у справі № 910/5003/25 (рахунок № 2 від 08.07.2025), вартість послуги: 3 500,00 грн;

- участь у судовому засіданні 29.07.2025 у справі № 910/5003/25 (рахунок № 3 від 29.07.2025), вартість послуги: 3 500,00 грн;

- участь у судовому засіданні 28.08.2025 у справі № 910/5003/25 (рахунок № 4 від 27.08.2025), вартість послуги: 3 500,00 грн.

Відповідно до пунктів 2, 3 зазначеного акту загальна вартість сплаченої правничої допомоги - 22 500,00 грн.

Від Адвокатського об'єднання за договором правничу допомогу надавав адвокат Кобзаренко Юрій Васильович.

Відповідач долучив до матеріалів справи копію фільтрованої виписки з банківського рахунку Адвокатського об'єднання "Ю.Д.К." за період з 01.02.2025 по 28.08.2025, з якої вбачається факт оплати ОСББ на користь Адвокатського об'єднання вартості правничої допомоги на загальну суму 22 500,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, позивач наголосив, що Кошторисом ОСББ «Івана Пулюя 1» на 2025 рік вже передбачена оплата юридичних послуг у сумі 7 804,74 грн, тому, на його думку, такі витрати компенсуються за рахунок внесків співвласників у складі тарифу на обслуговування будинку силами неприбуткової організації якою є ОСББ.

Аналогічні доводи викладені позивачем у апеляційній скарзі на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/5003/25.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Оцінюючи заявлений відповідачем до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.

Дослідивши акт надання правової допомоги за договором, за яким Адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв правову допомогу у справі № 910/5003/25 на суму 22 500,00 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 7 000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, обсяг підготованих представником відповідача процесуальних документів, оцінюючи фактичні витрати Об'єднання з урахуванням всіх аспектів цієї справи, беручи до уваги, зокрема, викладені позивачем заперечення проти стягнення з нього витрат на оплату послуг адвоката, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в акті приймання-передачі наданих адвокатських послуг не відповідає критеріям справедливості та співмірності, та стягненню з позивача на користь ОСББ витрат на професійну правничу допомогу підлягає сума 7 000,00 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи.

Інші доводи позивача ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості заявленої суми.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 у справі № 910/5003/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 у справі № 910/5003/25 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 у справі № 910/5003/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 у справі № 910/5003/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 9105003/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 10.12.2025.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко

Попередній документ

132638228

Наступний документ

132638230

Інформація про рішення:

№ рішення:	132638229
№ справи:	910/5003/25
Дата рішення:	08.12.2025
Дата публікації:	18.12.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (16.10.2025)
Дата надходження:	22.04.2025
Предмет позову:	визнання недійсними загальних зборів та прийнятих на них рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

28.05.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
09.07.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
29.07.2025 14:40	Господарський суд міста Києва
28.08.2025 11:50	Господарський суд міста Києва
10.11.2025 11:40	Північний апеляційний господарський суд
08.12.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд