Постанова від 04.12.2025 по справі 916/1374/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1374/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Прокурор Іліцька А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025, суддя суду першої інстанції Пінтеліна Т.Г., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 21.08.2025

по справі №916/1374/25

за позовом: Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області

в інтересах держави в особі:

позивача-1:Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради та

позивача-2: Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ»

про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення неустойки, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

07.04.2025 до Господарського суду Одеської області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради та Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 3 536 081,16 грн.

Прокурор вказує, що додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 до Договору №143/Р від 14.07.2023 укладено з порушенням ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог підпункту 4 п. 19 Особливостей, що свідчить про наявність підстав для визнання їх недійсними.

В свою чергу визнання недійсними додаткових угод №1-6 свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу та пені за порушення строків виконання робіт.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 вирішено:

« 1. Позов задовольнити повністю.

2. Додаткову угоду № 1 від 29.08.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

3. Додаткову угоду № 2 від 13.10.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

4. Додаткову угоду № 3 від 01.11.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

5. Додаткову угоду № 4 від 22.12.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

6. Додаткову угоду № 5 від 25.12.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

7. Додаткову угоду № 6 від 01.03.2024 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) на користь Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) пеню у розмірі 2 924 906 (Два мільйони дев'ятсот двадцять чотири тисячі дев'ятсот шість) грн. 64 коп., штраф у розмірі 611 174 (Шістсот одинадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 52 коп. у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 143/Р від 14.07.2023.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) на користь Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3), код отримувача (код ЄДРПОУ) - 03528552, рахунок отримувача - UA808201720343100002000000564, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 56 967 (П'ятдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 38 коп.»

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що додаткові угоди №№ 1-6 до договору № 143/Р від 14.07.2023 укладено в порушення ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог підпункту 4 п. 19 Особливостей, прокурором обґрунтовано встановлено підстави для визнання останніх недійсними відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України.

Суд першої інстанції вказав, що у зв?язку з визнання недійсними додаткових угод №1-6, відповідачем були порушені строки виконання робіт, а отже позовні вимоги про стягнення 2 924 906,64 грн пені та 611 174,52 грн - штрафу підлягають задоволенню.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1374/25.

Апелянт вказав, що підставою для укладення додаткових угод №1-6 до договору № 143/Р від 14.07.2023, були об'єктивні підстави, які стосувались помилок у проектній документації. У Виконавця робіт відсутня можливість у внесенні змін до проектної документації. Ініціювання внесення змін до проекту є правом та обов'язком саме замовника - Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради.

Апелянт вказує, що ним було повідомлено відповідача про наявність обставин, які унеможливлюють завершення робіт за договором № 143/Р в строк до 30.08.2023. За наслідками розгляду звернення відповідача щодо укладення додаткової угоди, керівником позивача 1, який наділений відповідними повноваженнями, було розглянуто та прийнято рішення щодо укладення з відповідачем Додаткової угоди № 1 від 29.08.2023 до договору № 143/Р.

Крім того, апелянт вказав, що Додаткові угоди №2-6 до договору № 143/Р укладались так само за письмовими зверненнями відповідача до керівництва позивача 1. Підставою для їх укладення відповідачем зазначалось про недоліки, які було виявлено під час монтажу системи опалення за проектом, який розроблено позивачем 1.

Апелянт вказує, що жодної вини відповідача у тривалому зволіканні замовника по внесенню змін до проекту не було, то і відповідальність по штрафним санкціям та пені у відповідача за договором № 143/Р від 14.07.2023 - відсутня.

На думку апелянта, строк позовної давності щодо стягнення неустойки, а саме пені та штрафу у розмірі 3 536 081,16 грн., сплив. Прокурор та позивачі не звертались під час розгляду судом першої інстанції з заявами та/або клопотаннями щодо поновлення такого порушеного строку.

Крім того, апелянт вказав, що з позовної заяви та рішення суду першої інстанції вбачається, що позивачем та судом проведено розрахунок пені за 335 днів. Між тим умовами договору № 143/Р від 14.07.2023 між його сторонами не встановлювався додатковий строк по нарахуванню пені. Тобто пеня могла бути нараховано не більше ніж протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12 серпня 2025 року, по справі № 916/1374/25 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1374/25.

Прокурор вказав, що продовження додатковими угодами №№ 1, 4, 6 строків виконання робіт за відсутності документального ініціювання, як обов'язкової підстави для їх укладення, з подальшим зазначенням в додаткових угодах факту виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки без конкретизації їх змісту, є безумовною та беззаперечною підставою для визнання вказаних додаткових угод недійсними.

Прокурор зазначив, що підставою для укладення додаткової угоди № 2 від 13.10.2023 слугувало повідомлення ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» від 11.10.2023 № 149 про необхідність виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує погоджену договірну ціну, що зумовлює коригування проєкту та визнано сторонами об'єктивною обставиною, на підставі якої строк виконання зобов'язань продовжено. Однак апелянтом не доведено належних підстав для зміни істотних умов договору, що мало наслідком порушення положень ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». На цій же підставі підлягає визнанню недійсною додаткова угода №5.

Прокурор також зазначив, що підставою для укладення додаткової угоди № 3, якою строк виконання робіт за Договором продовжено до 25.12.2023, слугувало повідомлення ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ КОНТРОЛЬ» від 31.10.2023 № 153 про тривалість гідравлічних випробувань систем опалювання. Недбалість підрядника при встановлені визначених строків не належить до непередбачуваних та виключних обставин, як підстав для продовження строків виконання зобов'язань, у зв'язку з чим окружною прокуратурою встановлено порушення ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що є безумовною підставою для визнання додаткової угоди №3 до договору № 143/Р від 14.07.2023 недійсною.

Прокурор вказав, що внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мало місце прострочення виконання робіт, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення пені в розмірі 2 924 906,64 грн. та штрафу в розмірі 611 174,52 грн

Керуючись викладеним вище , прокурор просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі № 916/1374/25 - без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1374/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1374/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1374/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1374/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1374/25.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1374/25 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 85 451,05 грн протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 85 451,05 грн. Таким чином недоліки апеляційної скарги були усунуті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1374/25; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 20.10.2025; призначено справу №916/1374/25 до розгляду на 13.11.2025 о 10:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/1374/25 до 04.12.2025 о 15:00 год; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

04.12.2025 у судовому засіданні прийняла участь прокурор Іліцька А.В.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2025, якою повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/1374/25 до 04.12.2025 о 15:00 год, була отримана в електронному кабінеті Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради - 14.11.2025, Доброславською селищною радою Одеського району Одеської області - 14.11.2025 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» - 14.11.2025.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 04.12.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1374/25, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1374/25 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (далі - УОКТМС) проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю робіт за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (доступно за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-06-23-012688-a).

Предметом закупівлі визначено капітальний ремонт системи опалення для підготовки проведення опалювального сезону опорного закладу освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області за адресою: 67500, Одеська область, Одеський район, смт Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, буд. 10, з очікуваною вартістю 9 352 000,00 грн.

Джерелом фінансування закупівлі у відповідності з формою річного плану закупівель на 2023 рік, опублікованою в електронній системі «Prоzorro» 23.06.2023, визначено місцевий бюджет.

Ціновою тендерною пропозицією від 27.06.2023 № 70 та листом-згодою з проєктом договору від 29.06.2023 № 52 Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» засвідчило можливість та надало згоду на виконання зобов'язань з капітального ремонту системи опалення для підготовки проведення опалювального сезону опорного закладу освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області у строк до 30.08.2023 за встановленою ціною у розмірі 9 327 474,36 грн.

За результатом проведених публічних торгів між УОКТМС (далі - Замовник), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (Підрядник), з іншої сторони, разом - Сторони, укладено договір № 143/Р від 14.07.2023 (Договір), предметом якого визначено капітальний ремонт системи опалення для підготовки проведення опалювального сезону опорного закладу освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області за адресою: 67500, Одеська область, Одеський район, смт Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, буд. 10 за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи.

Відповідно до п. 2.2. договірна ціна є динамічною і складає 9 327 474,36 (дев'ять мільйонів триста двадцять сім тисяч чотириста сімдесят чотири гривні тридцять шість копійок), у тому числі ПДВ 1 554 579,06 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору у разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність підвищення договірної ціни, підрядник зобов?язаний протягом 2-х робочих днів з дня появи цих обставин повідомити замовника і приступити до виконання робіт лише після одержання відповідного дозволу на продовження робіт. Якщо підрядник не зробить цього він буде зобов?язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат.

Відповідно до п. 4.1. Договору, терміни виконання робіт за цим Договором, терміни виконання робіт за цим Договором, а також їх окремих обсягів визначається Графіком виконання робіт, який оформлюється у вигляді додатку і є невід'ємною частиною цього Договору. Термін виконання робіт за цим Договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об'єкта робіт відповідно до умов Договору. У разі несвоєчасного прийняття об'єкту термін початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку приймання об'єкту, визначеного цим Договором.

Пунктом 4.2. Договору встановлено строк виконання робіт згідно з Графіком (Додаток №2) - до 30.08.2023. Підрядник має право виконати роботи достроково.

Разом з тим, п.п. 4.4.-4.5. Договору передбачено право Сторін ставити питання про продовження строків виконання робіт по цьому Договору у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс мажорних, затримки фінансування за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.

При виникненні необхідності внесення зміни до раніше узгоджених Сторонами строків виконання робіт, сторона, що ініціює зміну, повідомляє про це іншу сторону протягом 10 днів. При досягненні Сторонами згоди щодо такої зміни, Сторонами укладається додаткова угода до Договору, якою затверджуються зміни до Графіку або нова редакція Графіка, або додатковий Графік виконання робіт.

Відповідно до п. 4.7. Договору, фактичні терміни закінчення робіт по окремим об?єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначаються датою підписання замовником акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в з додатками, підтвердженого довідкою про вартість будівельних робіт форми КБ-3.

За змістом п. 5.3.1. Договору підрядник зобов'язаний виконати роботи відповідно до вимог проєктної документації, Графіка, Договірної ціни і кошторисів, які є невід'ємною частиною цього Договору, а також технічної документації, ДБН, ГОСТ (ДСТУ), ТУ, СНіП і т.д.

Відповідно до п. 5.3.23. Договору, якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих кошторисною документацією, і у зв?язку з цим у відповідному підвищенні договірної ціни, підрядник зобов'язаний протягом 2-х робочих днів повідомити замовника про обставини, що призвели до необхідності виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про прийняте рішення підрядника. Підрядник зобов?язаний зупинити виконання додаткових робіт до прийняття рішення замовника. Якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку та установлений договором термін про необхідність виконання додаткових робіт та змінення (підвищення) договірної ціни, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування його збитків.

Згідно п. 6.6. Договору підрядник протягом 3-х днів в письмовій формі інформує замовника про можливість припинення або сповільнення виконання робіт через незалежні від нього обставини.

Пунктом 9.2. Договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт Підрядник сплачує Замовнику штрафні санкції відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України:

- у разі, якщо Підрядник порушив терміни усунення недоліків у виконаних роботах, стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних послуг;

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Відповідно до п.п. 12.1.-12.2. Договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому разі до повного його виконання Сторонами (п. 13.1. Договору).

За змістом п.п. 13.2.-13.3. Договору закінчення його строку не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Згідно законодавства, Сторони мають право ставити питання про продовження строків дії Договору у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних, затримки фінансування за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.

Згідно п. 16.2. Договору за всіма видами зобов'язань та відповідальності Сторін встановлюється строк позовної давності згідно діючого законодавства.

Крім того в матеріалах справи містяться додатки до Договору, зокрема:

- Додаток № 1 - Договірна ціна;

- Додаток № 2 -Графік виконання робіт, відповідно до якого термін виконання робіт до 30.08.2025.

29.08.2023 між УОКТМС та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» було укладено додаткову угоду №1 до Договору № 143/Р від 14.07.2023.

Даною додатковою угодою було внесено зміни до п. 4.2. Договору та фактично продовжено строк виконання робіт до 13.10.2023.

Крім того, аналогічні зміни було внесено до Графіку виконання робіт.

Інші положення Договору не змінювалися.

Підставою укладення такої додаткової угоди зазначено, виникнення обставин, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки

13.10.2023 між УОКТМС та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» було укладено додаткову угоду №2 до Договору № 143/Р від 14.07.2023.

Даною додатковою угодою було внесено зміни до п. 4.2. Договору та фактично продовжено строк виконання робіт до 01.11.2023.

Крім того, аналогічні зміни було внесено до Графіку виконання робіт.

Інші положення Договору не змінювалися.

Підставою укладення такої додаткової угоди зазначено, виникнення обставин, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки.

01.11.2023 між УОКТМС та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» було укладено додаткову угоду №3 до Договору № 143/Р від 14.07.2023.

Даною додатковою угодою було внесено зміни до п. 4.2. Договору та фактично продовжено строк виконання робіт до 25.12.2023.

Крім того, аналогічні зміни було внесено до Графіку виконання робіт.

Інші положення Договору не змінювалися.

22.12.2023 між УОКТМС та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» було укладено додаткову угоду №4 до Договору № 143/Р від 14.07.2023.

Даною додатковою угодою було внесено зміни до п. 4.2. Договору та фактично продовжено строк виконання робіт до 01.03.2024.

Розділ 2 Договору доповнено пунктом 2.5., відповідно до якого:

«Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів з місцевого бюджету і згідно додатку №3 «Календарний план фінансування. Вартість робіт на 2024 рік становить 1 104 227,73 грн.

Крім того, аналогічні зміни було внесено до Графіку виконання робіт та Календарного плану фінансування.

Інші положення Договору не змінювалися.

Підставою укладення такої додаткової угоди зазначено виникнення обставин, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки.

25.12.2023 між УОКТМС та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» було укладено додаткову угоду №5 до Договору № 143/Р від 14.07.2023.

Пункт 2.2. Договору викладено у наступній редакції:

«Договірна ціна є динамічною і складає 9 327 474,36 (дев'ять мільйонів триста двадцять сім тисяч чотириста сімдесят чотири гривні тридцять шість копійок), у тому числі ПДВ 1 554 579,06 грн. в тому числі: у 2023 році - 8 223 246,63 грн з ПДВ - 1 370 541,11 грн, у 2024 році - 1 104 227,73 грн з ПДВ - 184 037,95 грн. Ціна робіт визначається згідно з національними стандартами, будівельними нормами та правилами. Ціна Договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмета договору.»

Розділ 17. Додатки до договору доповнено Календарним графіком фінансування.

Пункт 13.1. Договору викладено у наступній редакції:

«Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами взятих зобов?язань.»

01.03.2024 між УОКТМС та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» було укладено додаткову угоду №6 до Договору № 143/Р від 14.07.2023.

Даною додатковою угодою було внесено зміни до п. 4.2. Договору та фактично продовжено строк виконання робіт до 01.08.2024.

Крім того, аналогічні зміни було внесено до Графіку виконання робіт.

25.12.2024 між УОКТМС та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» було укладено додаткову угоду №7 до Договору № 143/Р від 14.07.2023.

Пунктом 1 додаткової угоди №7 сторони дійшли згоди зменшити вартість договору на 146 049,56 грн.

Положення пункту 2.2. договору було викладено у наступній редакції:

«Договірна ціна є динамічною і складає 9 181 424,80 грн.»

На підтвердження виконання умов Договору в матеріалах справи містяться наступні акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в:

- Акт №1 за липень 2023 року від 08.08.2023 на суму 450 360,20 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього;

- Акт №2 за вересень 2023 року від 05.09.2023 на суму 4 677 758,93 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього;

- Акт №2/1 за вересень 2023 року від 05.09.2023 на суму 286 908,91 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього;

- Акт №3 за вересень 2023 року від 26.09.2023 на суму 375 387,14 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього;

- Акт №3/1 за вересень 2023 року від 26.09.2023 на суму 338 847,50 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього;

- Акт №4 за жовтень 2023 року від 09.11.2023 на суму 1 331 857,80 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього;

- Акт №4/1 за жовтень 2023 року від 09.11.2023 на суму 27 270,30 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього;

- Акт №5 за листопад 2023 року від 22.11.2023 на суму 734 855,75 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього;

- Акт №6 за липень 2024 року від 30.07.2024 на суму 699 269,89 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього;

- Акт №6/1 за липень 2024 року від 30.07.2024 на суму 258 908,28 грн та підсумкова відомість ресурсів до нього.

Загальна вартість виконаних робіт становить 9 181 424,80 грн.

На підтвердження оплати виконаних підрядних робіт у матеріалах справи міститься:

- платіжна інструкція №12 від 10.08.2023 про сплату 64 260,13 грн;

- платіжна інструкція №13 від 15.08.2023 про сплату 386 100,07 грн;

- платіжна інструкція №17 від 05.09.2023 про сплату 4 677 758,93 грн;

- платіжна інструкція №16 від 05.09.2023 про сплату 286 908,91 грн;

- платіжна інструкція №22 від 27.09.2023 про сплату 375 387,14 грн;

- платіжна інструкція №21 від 27.09.2023 про сплату 338 847,50 грн;

- платіжна інструкція №32 від 09.11.2023 про сплату 1 331 857,80 грн;

- платіжна інструкція №33 від 09.11.2023 про сплату 27 270,30 грн;

- платіжна інструкція №37 від 27.11.2023 про сплату 734 855,75 грн;

- платіжна інструкція №8 від 30.07.2024 про сплату 699 269,89 грн;

- платіжна інструкція №9 від 30.07.2024 про сплату 258 908,28 грн.

Загалом було сплачено 9 181 424,80 грн.

11.10.2023 ТОВ «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» направив на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради лист №149, в якому повідомляло, що при виконанні робіт товариство стикнулося з необхідністю виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує погоджену договірну ціну, та виконання яких можливе лише після коригування існуючого проекту. З огляду на дані обставини, відповідач просив погодити продовження термінів виконання робіт на строк, достатній для проведення коригування існуючого проекту та виконання таких робіт.

31.10.2023 ТОВ «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» направив на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради лист №153, в якому повідомляло, що при виконанні робіт товариство повинно виконати гідравлічні випробування системи опалення. Гідравлічні випробування є тривалим процесом, який потребує значну кількість часу. З огляду на дані обставини, відповідач просив погодити продовження термінів виконання робіт на строк, достатній для проведення таких робіт.

24.12.2023 ТОВ «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» направив на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради лист №б/н, в якому повідомляло, що при виконанні робіт було виявлено необхідність виконання додаткових робіт.

Крім того, відповідачем були надані наступні листи, які ТОВ «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» адресував Управлінню освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради:

- №150 від 12.10.2023, в якому зазначено, що необхідно внести зміни в проект для виправлення недоліків, які забезпечать безпечну експлуатацію об'єкту в майбутньому. Однак підрядник позбавлений можливості самостійно корегувати проект відповідно до умов договору. У зв'язку з чим, відповідач просив погодити продовження терміни виконання робіт на строк, достатній для проведення коригування існуючого проекту та виконання таких робіт.

- №163 від 23.10.2023, в якому вказано, що необхідно виконати додаткові гідравлічні випробування системи опалення з метою перевірки безпечності монтажу. Враховуючи необхідність здійснення випробувань строк здачі робіт може бути продовжено з об'єктивних причин, які підрядник не міг усунути при всій обачності.

- №172 від 14.02.2024, в якому вказано, що відповідно до висновку експертизи від 10.02.2024 було встановлено недоліки проекту які необхідно усунути, а також зміни, які необхідно внести для безпечної та належної експлуатації системи опалення та уникнення втрат. У зв'язку з цим відповідач просить продовжити строк виконання робіт з об'єктивних причин, на період необхідний для внесення змін до проекту та виконання робіт згідно висновку експертизи, орієнтовно до 01.08.2024.

- №174 від 18.12.2023, в якому відповідач просив продовжити строк виконання робіт з об'єктивних причин на період визначення необхідності внесення змін до проекту, проведення експертизи або зміни рішення технічного нагляду.

- №117 від 24.08.2023, в якому відповідач вказав, що через військову агресію Російської Федерації, блокування морських портів України, та страйки на кордоні перетину та митних постах утворилися значні черги, що призвело до затримки строків розмитнення товарів. Враховуючи терміни виробництва та затримку в розмитненні, відповідач не мав можливості здійснити монтаж даних радіаторів та арматури протягом майже 1 місяця. У зв'язку з чим відповідач просив погодити продовження термінів виконання робіт.

Докази отримання даних листі Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради в матеріалах справи відсутні, крім того, Управління стверджує, що надало прокурору всі наявні у нього документи щодо виконання договору № 143/Р від 14.07.2023.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з таких підстав.

І. Щодо права прокурора на звернення з позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 45, 47; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.56, 8.57).

Частини 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто визначений частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункти 26, 27; від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.18; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.18).

Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов'язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК України.

Так при зверненні до суду з відповідним позовом в інтересах держави, прокурором зазначено позивачами Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради та Доброславську селищну раду Одеського району Одеської області.

Щодо представництва інтересів Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1.1. Положення про Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (далі - Положення) установлено, що Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради є виконавчим органом Доброславської селищної ради і в межах території громади забезпечує виконання покладених на нього завдань

У даному випадку саме Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради є стороною договору № 143/Р від 14.07.2023 та саме на користь Управління відповідач мав би сплатити неустойку у разі визнання оскаржуваних додаткових угод недійсними.

Стягнення неустойки у разі порушення контрагентом комунальної організації своїх зобов'язань за договором відбувається на користь такої організації; неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет, тобто контролюються міською радою. Подібні за змістом висновки щодо стягнення неустойки викладені в п.17 постанови Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №908/2335/22.

Отже, Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради, як сторона оскаржуваних додаткових угод, вправі звернутися за захистом своїх порушених прав, як в частині визнання недійсними додаткових угод, так і в частині стягнення неустойки.

Щодо представництва інтересів Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно умов закупівлі розрахунок з виконавцем робіт за цією закупівлею здійснено в межах виділених бюджетних призначень.

У п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення.

У даному контексті публічні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання бюджетних коштів.

Отже, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) проведення скорочених закупівель та витрачання за їх результатами бюджетних коштів, такому суспільному інтересу не відповідає.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Згідно статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 2 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно статті 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Частиною 1, 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Частинами 1 та 4 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Доброславської ОТГ таким органом місцевого самоврядування є Доброславська селищна рада Одеського району Одеської області.

Одночасно, згідно ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Тому саме Доброславська селищна рада виступає в якості суб'єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Пунктом 18 частини 1 статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього.

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету (постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3095/18 від 13.11.2019, у справі № 922/3013/18 від 23.10.2019).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 БК України).

Згідно абзацу другого пункту 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Джерелом фінансування закупівлі UА-2023-06-23-012688-a є кошти місцевого бюджету.

Отже, у відносинах щодо розрахунків із Підрядником за договором Доброславська селищна рада, яка є розпорядником бюджетних коштів, виступає як суб'єкт владних повноважень, таким чином, є уповноваженим органом на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету в даному випадку.

26.12.2024 Доброславська окружна прокуратура направила на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради лист №58-4860ВИХ-24, в якому просила надати інформацію щодо договору № 143/Р від 14.07.2023, зокрема, джерела фінансування, підстави укладення додаткових угод до договору, якими продовжено строк виконання робіт, стан виконання договору.

У відповідь на даний лист УОКТМС направило на адресу Доброславської окружної прокуратури лист №6/01-12 від 02.01.2025, в якому повідомило, що фінансування капітального ремонту системи опалення здійснювалося на підставі рішення сесії Доброславської селищної ради, капітальний ремонт системи опалення здійснено у повному обсязі згідно умов договору.

06.01.2025 Доброславська окружна прокуратура направила на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради лист №58-72ВИХ-25, в якому просила надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують виникнення об'єктивних обставин, що унеможливили виконання робіт за договором №143/р від 14.07.2023 у визначені строки.

17.01.2025 Доброславська окружна прокуратура направила на адресу Голови Доброславської селищної ради лист №58-250ВИХ-25, в якому просила повідомити про підстави укладення додаткових угод до договору №143Р від 14.07.2023, якими неодноразово продовжено строк виконання робі, надавши належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів. Крім того, прокурор просив повідомити про вжиті чи заплановані заходи, направлені на визнання додаткових угод недійсними та стягнення неустойки.

27.01.2025 Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради направило на адресу Доброславської окружної прокуратури лист №61/01-12, яким повідомило, що підставою для укладення додаткової угоди №2 від 13.10.2023 стали об'єктивні обставини, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки, які зазначені в листі ТОВ «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» №149 від 11.10.2023. Підставою для укладення додаткової угоди №3 від 01.11.2023 стали об'єктивні обставини, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки, які зазначені в листі ТОВ «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» №153 від 31.10.2023. Підставою для укладення додаткової угоди №5 від 25.12.2023 стали об'єктивні обставини, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки, які зазначені в листі ТОВ «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» від 24.12.2023.

03.02.2025 Доброславська окружна прокуратура направила на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради лист №58-558ВИХ-25, в якому просила повідомити про підстави укладення додаткових угод №1,4,6 до договору №143/Р від 14.07.2023, в частині продовження строків виконаних робіт, надавши належним чином засвідчені копії підтверджуючи виникнення об'єктивних обставин документів Крім того, прокуро просив повідомити чи вживалися заходи, направлені на зміну проєктно-кошторисної документації..

10.02.2025 Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради направило на адресу Доброславської окружної прокуратури лист №95/01-12, яким повідомило, що до додаткових угод №1, 4, 6 до договору №143/Р від 14.07.2023 відсутні документи, що підтверджують виникнення об'єктивних обставин для подовження строку виконання робіт. Повідомлення ТОВ «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» про обставини, що призвели до необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих кошторисною документацією та пропозиції щодо конкретизації додаткових робіт з відповідними розрахунками відсутні. Управлінням не вживалися заходи, направлені на зміну проєктно-кошторисної документації на виконання робіт.

11.02.2025 Доброславська окружна прокуратура направила на адресу Голови Доброславської селищної ради лист №58-702ВИХ-25 надати інформацію про вжиті чи заплановані заходи, направлені на визнання додаткових угод до договору №143/Р від 14.07.2023 недійсними, стягнення неустойки.

11.02.2025 Доброславська окружна прокуратура направила на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради лист №58-703ВИХ-25 надати інформацію про вжиті чи заплановані заходи, направлені на визнання додаткових угод до договору №143/Р від 14.07.2023 недійсними, стягнення неустойки.

10.02.2025 Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради направило на адресу Доброславської окружної прокуратури лист №117/01-12, яким повідомило, що Управлінням не вживались заходи щодо визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення неустойки. В штаті Управління посада юриста є вакантною, що унеможливлює планування заходів щодо здійснення належного захисту законних інтересів Управління. Управлінням було здійснено розрахунок відповідно до п. 9.2. договору.

17.02.2025 Доброславська селищна рада направила на адресу Доброславської окружної прокуратури лист №402/03.1-15/02/322, яким повідомлено, що Радою не вживались заходи щодо визнання додаткових угод до договору №143/Р від 14.07.2023 недійсними та стягнення неустойки.

20.02.2025 Доброславська окружна прокуратура направила на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради лист №58-891ВИХ-25, в якому просила надати належний розрахунок неустойки відповідно до п. 9.2. договору №143/Р.

03.03.2025 Доброславська окружна прокуратура направила на адресу Голови Доброславської селищної ради повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №58-1105ВИХ-25, в якому вказано, що в найближчий час прокурором буде направлено позов про визнання додаткових угоди до договороу недійсними та стягнення неустойки.

03.03.2025 Доброславська окружна прокуратура направила на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №58-1106ВИХ-25, в якому вказано, що в найближчий час прокурором буде направлено позов про визнання додаткових угоди до договороу недійсними та стягнення неустойки.

06.03.2025 Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради направило на адресу Доброславської окружної прокуратури лист №160/01-12, в якому вказала, що не заперечує щодо представництва прокурором держави в особі Управління.

Таким чином, прокурором в повному обсязі дотримано вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивачів має встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.

ІІ. Щодо позовних вимог, заявлених в інтересах Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокурор просить визнати недійсними укладені між відповідачем та Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради додаткові угоди №1-6 до договору №143/Р та стягнути 3 536 081,16 грн неустойки.

Ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію ( див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 ст. 2 ГПК України. Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 р. у справі № 908/976/19.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів зазначає, що Договір №143/Р від 14.07.2023 та спірні додаткові угоди до нього укладені між відповідачем та Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради. Спірні додаткові угоди, як і сам договір - не є тристоронніми.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонами Договору № 143/Р досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового, двостороннього, строкового, консенсуального та оплатного Договору поставки №140.

30 липня 2024 року відповідачем згідно Договору №143/Р було виконано підрядні роботи у повному обсязі, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін без жодних зауважень Актами форми КБ-2в.

Кошти за надані послуги сплачено Управлінням після фактичного виконання зобов'язань, що підтверджується платіжними інструкціями.

Вказане свідчить про те, що істотні умови договору поставки були виконані, кінцева мета договору поставки була реалізована.

Слід наголосити, що жодних доказів понесення збитків Управлінням або Доброславською селищною радою у зв'язку з укладанням спірних додаткових угод щодо продовження строків виконання робіт, матеріали справи не містять, адже грошове зобов'язання за договором не змінювалось та не збільшувалось.

Колегія суддів наголошує на те, що пунктом 9.2. Договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт Підрядник сплачує Замовнику штрафні санкції відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України: у разі, якщо Підрядник порушив терміни усунення недоліків у виконаних роботах, стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних послуг; за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Договір не містить обов'язку перерахування неустойки на користь третіх осіб, що не є сторонами Договору, зокрема Доброславської селищної ради.

Відповідно до умов Договору №143/Р від 14.07.2023 зобов'язання щодо сплати неустойки виникає між суб'єктами Договору, а саме між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ».

Суд апеляційної інстанції зауважує, що питання чи є неустойка фінансами, що повертаються в бюджет, тобто контролюються міською радою, та чи призведе її стягнення на користь комунальної організації до відновлення інтересів територіальної громади неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, у п.10.3 постанови від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що оскільки засновником комунального підприємства (закладу) та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, яка фінансує і контролює діяльність свого комунального підприємства (закладу), а також зобов'язана контролювати виконання міського (обласного) бюджету за договорами про закупівлю товарів, то орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, тому є належним позивачем у справах про стягнення бюджетних коштів.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду зауважила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області. Аналогічний висновок викладений у п.60 постанови Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №912/1107/23.

За обставин цієї справи вбачається, що предметом спору є не повернення бюджетних коштів, адже Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» відповідачем-1 виконано у повному обсязі свої зобов'язання, які прийняті без жодних зауважень чи заперечень Управління, а стягнення саме неустойки - пені та штрафу у зв'язку з порушенням ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» зобов'язань щодо своєчасного виконання робіт.

Верховний Суд в п. 17 постанови від 02.08.2023 у справі № 908/2335/22 зауважив, що стягнення неустойки в разі порушення контрагентом комунальної організації своїх зобов'язань за договором відбувається на користь такої організації; неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет, тобто контролюються міською радою.

Вказана правова позиція була підтримана також у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 911/826/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позовна заява Прокурора в інтересах держави в особі Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, зважаючи на формулювання позовної вимоги у співвідношенні з фактичними обставинами цієї справи, підлягає залишенню без задоволення, оскільки спірний договір та додаткові угоди є двосторонніми правочинами, сторонами яких є зазначене товариство та Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради, Доброславська селищна рада не є стороною зазначених правовідносин, тому, навіть у випадку порушення умов договору, стягнення неустойки має здійснюватися на користь саме Управління, а не селищної ради, адже неустойка не є коштами, які повертаються до бюджету та не контролюються радою, а стягується на користь Управління як сторони договору.

З урахуванням викладеного, прокурор не довів наявності порушеного, оспорюваного права чи охоронюваного інтересу Доброславської селищної ради, що є самостійною підставою для відмови у позові.

ІІІ. Щодо позовних вимог, заявлених в інтересах Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як було встановлено вище, 14.07.2023 за результатом проведених публічних торгів між Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» укладено договір № 143/Р від 14.07.2023, предметом якого визначено капітальний ремонт системи опалення для підготовки проведення опалювального сезону опорного закладу освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області за адресою: 67500, Одеська область, Одеський район, смт Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, буд. 10 за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи, на суму 9 327 474,36 грн.

Даний договір було укладено за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 20 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина друга).

Відповідно до п.8 ч.2 ст.22 цього Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.

Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 849 ЦК України замовник має право в будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Умова щодо строку виконання робіт, обумовлених Договором, включена замовником до тендерної документації під час проведення публічної закупівлі UA-2023-06-23-012688-a.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ», прийнявши участь у тендері, за результатами якого став переможцем та уклав з Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради договір від 14.07.2023 №143/Р, взяв на себе зобов'язання з виконання робіт, обумовлені Договором на суму 9 327 474,36 грн, у строк до 30.08.2023.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі повинен довести, що такий правочин, саме у момент його укладання суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Із зазначеного вище та системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що в даному випадку визначена сторонами у договорі така умова, як строк надання послуги, є істотною умовою договору про закупівлю.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Норми Закону України «Про публічні закупівлі» є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм ЦК України та ГК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (ця правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За п. 4 ч. 5 ст. 41 цього Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Аналогічні за змістом положення передбачені у підпункті 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), за приписами яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У постановах від 30.01.2024 у справі № 907/811/21, від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 (на які посилається скаржник), Верховний Суд виснував, що під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Згідно з частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Пунктом 4.4. Договору передбачено право Сторін ставити питання про продовження строків виконання робіт по цьому Договору у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс мажорних, затримки фінансування за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.

Відповідно до п. 4.5. Договору при виникненні необхідності внесення зміни до раніше узгоджених Сторонами строків виконання робіт, сторона, що ініціює зміну, повідомляє про це іншу сторону протягом 10 днів. При досягненні Сторонами згоди щодо такої зміни, Сторонами укладається додаткова угода до Договору, якою затверджуються зміни до Графіку або нова редакція Графіка, або додатковий Графік виконання робіт.

Відповідно до п. 4.7. Договору, фактичні термін закінчення робіт по окремим об?єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в з додатками, підтвердженого довідкою про вартість будівельних робіт форми КБ-3.

Тобто, Договором від 14.07.2023 № 143/Р встановлені випадки, коли сторони могли б внести зміни до істотних умов договору, за умови належного документального підтвердження обставин, які цьому слугували.

У даному випадку, між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» було укладено шість додаткових угод до договору № 143/Р від 14.07.2023, а саме додаткові угоди № 1 від 29.08.2023, № 2 від 13.10.2023, № 3 від 01.11.2023, № 4 від 22.12.2023, № 5 від 25.12.2023, № 6 від 01.03.2024.

Даними додатковими угодами було продовжено строк виконання робіт за договором №143/Р від 14.07.2023.

Таким чином, дані додаткові угоди могли бути укладені виключно за наявності належного документального підтвердження обставин, які слугували підставою для продовження строку укладення договору.

У даному випадку, у всіх додаткових угода вказано, що підставою їх укладення є виникнення обставин, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки.

Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради зазначило у листі №95/01-12 від 10.02.2025, що до додаткових угод №1, 4, 6 до договору №143/Р від 14.07.2023 відсутні документи, що підтверджують виникнення об'єктивних обставин для подовження строку виконання робіт.

На спростування даних обставин, відповідач надав листи №117 від 24.08.2023, №150 від 12.10.2023, №163 від 23.10.2023, №174 від 18.12.2023, №172 від 14.02.2024 на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради. На переконання відповідача дані листи є документами, які підтверджують виникнення об'єктивних обставин для подовження строку виконання робіт та укладення додаткових угод №1, 4, 6 до договору №143/Р від 14.07.2023.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази направлення даних листів на адресу Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради. В свою чергу, Управління також заперечує факт отримання таких листів.

З огляду на викладене вище, колегія суддів не приймає до уваги листи №117 від 24.08.2023, №150 від 12.10.2023, №163 від 23.10.2023, №174 від 18.12.2023, №172 від 14.02.2024, адже відсутні докази отримання таких листів Управлінням.

Крім того, самі по собі листи без додаткових доказів не можуть бути належним доказом існування об'єктивних обставин для подовження строку виконання робіт, адже такі обставини ґрунтуються виключно на посиланнях самого відповідача, який є зацікавленою особою.

Отже, при укладенні додаткових угод №1, 4, 6 до договору №143/Р від 14.07.2023 були відсутні документи, що підтверджують виникнення об'єктивних обставин для подовження строку виконання робіт, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для продовження строку виконання робіт та відповідно укладення додаткових угод.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання недійсними додаткових угод № 1 від 29.08.2023, № 4 від 22.12.2023, угоду № 6 від 01.03.2024 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладених між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ».

Підставою укладення додаткової угоди № 2 від 13.10.2023 став лист Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» №149 від 11.10.2023 на адресу Управління, в якому відповідач вказав, що при виконанні робіт товариство стикнулося з необхідністю виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує погоджену договірну ціну, та виконання яких можливе лише після коригування існуючого проекту.

Інші документи на підтвердження даних обставин у матеріалах справи відсутні.

Як було зазначено вище, пунктом 5.3.23. договору № 143/Р від 14.07.2023 встановлено, що підрядник зобов'язаний протягом 2-х робочих днів повідомити замовника про обставини, що призвели до необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих кошторисною документацією, та подати пропозиції з відповідними розрахунками.

В той же час, відповідач так і не навів обставини, які призвели до необхідності проведення додаткових робіт. Більше того, як було повідомлено Управлінням та не спростовано відповідачем, останній не подав жодних пропозицій з відповідними розрахункаи з врахуванням необхідності проведення додаткових робіт.

Крім того, змін до договору № 143/Р від 14.07.2023 в частині проведення додаткових робіт та збільшення договірної ціни не внесено.

Таким чином, при укладенні додаткової угоди № 2 від 13.10.2023 не були дотримані вимоги п. 5.3.23. договору, статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 19 Особливостей, що свідчить про наявність підстав для визнання даної Додаткової угоди недійсною.

Підставою для укладення додаткової угоди № 3, якою строк виконання робіт за Договором продовжено до 25.12.2023, слугувало повідомлення ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ КОНТРОЛЬ» від 31.10.2023 № 153 про тривалість гідравлічних випробувань систем опалювання.

Одним із кваліфікаційних критеріїв, визначених тендерною документацією, встановлено наявність аналогічного досвіду, що підтверджено учасником закупівлі - ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» шляхом подання, зокрема актів приймання виконаних будівельних робіт. Погоджуючи строки виконання робіт за договором, суб'єкт господарювання повинен реально оцінювати власний виробничий потенціал у сукупності з необхідним часом виконання конкретних робіт. Недбалість підрядника при встановлені визначених строків не належить до непередбачуваних та виключних обставин, як підстав для продовження строків виконання зобов'язань, у зв'язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано встановлено при укладенні додаткової угоди №3 порушення ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», вимог підпункту 4 п. 19 Особливостей, що є безумовною підставою для визнання додаткової угоди №3 до договору № 143/Р від 14.07.2023 недійсною.

Підставою для укладення додаткової угоди № 5, якою строк виконання робіт за Договором продовжено до 01.03.2024, слугувало повідомлення ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ КОНТРОЛЬ» від 24.12.2023№б/н, що при виконанні робіт було виявлено необхідність виконання додаткових робіт.

Однак, при укладенні додаткової угоди №5 не було дотримано положення п. 5.3.23. договору, статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 19 Особливостей, пропозиції з відповідними розрахунками щодо додаткових робіт замовнику не були надані, відповідні зміни до умов Договору не були внесені, що свідчить про наявність підстав для визнання даної Додаткової угоди недійсною.

Укладення оспорюваних додаткових угод до Договору щодо продовження строків виконання зобов'язань за відсутності для цього документально підтверджених об'єктивних обставин спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. А можливість зміни строків надання послуг внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України “Про публічні закупівлі».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 921/524/18.

З огляду на викладене више, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог про визнання недійсним додаткових угодм № 1 від 29.08.2023, № 2 від 13.10.2023, № 3 від 01.11.2023, № 4 від 22.12.2023, № 5 від 25.12.2023, № 6 від 01.03.2024 до договору 143/Р від 14.07.2023, адже при їх укладенні не були дотримані норми статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 19 Особливостей та були порушені умови Договору.

Щодо вимог про стягнення неустойки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2. Договору встановлено строк виконання робіт згідно з Графіком - до 30.08.2023.

Як було встановлено вище, станом на 31 липня 2023 року були виконані підрядні роботи на загальну суму 450 360,20 грн.

В подальшому, відповідач продовжив виконувати підрядні роботи, зокрема:

- 05.09.2023 було виконано підрядних робіт на суму 4 964 667,84 грн;

- 26.09.2023 на суму 714 234,64 грн;

- 09.11.2023 на суму 1 359 128,10 грн;

- 22.11.2023 на суму 734 855,75 грн;

- 30.07.2024 на суму 958 178,17 грн.

Таким чином, роботи загальною вартістю 8 731 064,60 грн були виконанні з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Враховуючи те, що відповідачем дійсно були порушені строки виконання підрядних робіт, прокурор та суд першої інстанції дійшла до вірного висновку про можливість нарахування у даному випадку пені та штрафу.

На момент укладення договору №143/р та на момент виникнення спірних правовідносин діяли положення Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що інше не передбачено положеннями Договору №143/Р від 14.07.2023, то при нарахуванні пені у даному випадку мали б бути застосовані положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та відповідно нарахування такої пені мало б обмежитись шістьма місяцями.

Перевіривши наведений позивачем та судом першої інстанції розрахунок пені та штрафу, колегія суддів вважає його невірними, адже по-перше, було невірно визначено базу нарахування для неустойки, оскільки не було враховано, що відповідач продовжує виконувати роботи і відповідно сума невиконаного зобов?язання зменшується, тому нарахування пені має відбуватися за окремі періоди. По-друге, не було враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо обмеження нарахування пені у 6 місяців.

З огляду на викладене вище, колегія суддів здійснила власний розрахунок пені та штрафу, які будуть наведені нижче.

Розрахунок пені:

1) за період з 31.08.2023 по 04.09.2023 на суму невиконаних підрядних робіт 8 731 064,60 грн пеня становить 34 924,96 грн;

2) за період з 05.09.2023 по 25.09.2023 на суму невиконаних підрядних робіт 3 766 396,76 грн пеня становить 79 094,33 грн;

3) за період з 26.09.2023 по 08.11.2023 на суму невиконаних підрядних робіт 3 052 162,12 грн пеня становить 134 295,13 грн;

4) за період з 09.11.2023 по 21.11.2023 на суму невиконаних підрядних робіт 1 693 034,02 грн пеня становить 22 099,44 грн;

5) за період з 22.11.2023 по 29.02.2024 (прострочення виконання зобов?язання продовжувалося до 30.07.2024, однак шестимісячний строк нарахування пенні припиняється саме 29.02.2024) на суму невиконаних підрядних робіт 958 178,22 грн пеня становить 95 817,82 грн.

Загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 366 140,98 грн.

В свою чергу, при нарахуванні штрафу слід виходити з того, яка саме вартість робіт була прострочена понад 30 днів, у даному випадку це роботи на суму 3 052 162,12 грн, що і буде базою нарахування штрафу.

Таким чином, розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, становить 213 651,34 грн (3 052 162,12 грн х 7 %).

З огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення пені у розмірі 366 140,98 грн та штрафу у розмірі 213 651,34 грн у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 143/Р від 14.07.2023.

За змістом п.п. 11.1-11.2 договору № 143/Р від 14.07.2023 сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань відповідно до часу дії форс-мажорних обставин. Сторона, для якої настали форс мажорні обставини, зобов'язана протягом не більше п'яти календарних днів з часу їх настання або припинення повідомити у письмовій формі іншу сторону. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтвердженні Торгово-промисловою палатою.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою платою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент).

За змістом п.6.1. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В той же час, відповідач не повідомляв про виникнення саме форс-мажорних обставин, які б він не міг передбачити та з якими пов?язане прострочення виконання робіт. Адже складна логістинча ситуація, зумовлена воєнним станом, існувала і на момент укладення договору №143/Р та відповідно була відома відповідачеві.

Більше того, відповідач жодним чином навіть не намагався засвідчити належними та допустими доказами існування у даному випадку форс-мажорних обставин. З огляду на дані обставини, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що прострочення виконання робіт відбулося через виникнення форс-мажорних обставин.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги заяву відповідача про застосування до вимог про стягнення штрафу та пені строків позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто строки, визначені статтею 258 ЦК України (спеціальна позовна давність тривалістю в один рік щодо вимог про стягнення неустойки), продовжуються на строк дії воєнного стану.

Отже, законодавцем, з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду, передбачене продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Наведене узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № 727/4133/22, в постанові від 28.03.2024 у справі № 903/877/20, від 01.02.2024 у справі № 916/411/23.

Ураховуючи вищевикладене, спеціальний строк позовної давності для звернення до суду прокурора з вказаною позовною заявою в інтересах держави в особі уповноважених органів в частині стягнення неустойки за прострочення виконання робіт є продовженим на період дії воєнного стану в Україні.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у застосуванні у даному випадку строків позовної давності, адже вони не були пропущені.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, суд першої інстанції не з?ясував обставини, що мають значення для справи, крім того, наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, у зв?язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, витрати апелянта на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги в частині її задоволення покладаються на позивача.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, витрати прокурора на сплату позовної заяви в частині її задоволення покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1374/25 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1374/25 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

« 1.Відмовити у задоволенні позовної заяви Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області.

2.Позовну заяву Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради - задовольнити частково.

3. Додаткову угоду № 1 від 29.08.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

4. Додаткову угоду № 2 від 13.10.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

5. Додаткову угоду № 3 від 01.11.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

6. Додаткову угоду № 4 від 22.12.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

7. Додаткову угоду № 5 від 25.12.2023 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

8. Додаткову угоду № 6 від 01.03.2024 до договору № 143/Р від 14.07.2023, укладену між Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) - визнати недійсною.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) на користь Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) пеню у розмірі 366 140,98 грн та штраф у розмірі 213 651,34 грн у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 143/Р від 14.07.2023.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) на користь Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: вул. Італійська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ) судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 21 491,90 грн.

11. В іншій частині позовної заяви Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради - відмовити.»

Стягнути з Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: вул. Італійська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (вул. Південна, 27, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 53 209,95 грн.

Зобов'язати Господарський суд Одеської області видати накази з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.12.2025 у зв?язку з відсутінстю у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду централізованого електропостачання у період з 12.12.2025 по 16.12.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран

Попередній документ

132638156

Наступний документ

132638158

Інформація про рішення:

№ рішення:	132638157
№ справи:	916/1374/25
Дата рішення:	04.12.2025
Дата публікації:	18.12.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (21.08.2025)
Дата надходження:	07.04.2025
Предмет позову:	про визнання додаткових угод недійсними та стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

13.05.2025 14:15	Господарський суд Одеської області
20.05.2025 14:15	Господарський суд Одеської області
26.05.2025 15:00	Господарський суд Одеської області
02.06.2025 10:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
02.06.2025 14:00	Господарський суд Одеської області
23.06.2025 16:00	Господарський суд Одеської області
24.06.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
14.07.2025 15:30	Господарський суд Одеської області
28.07.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
29.07.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
12.08.2025 11:45	Господарський суд Одеської області
27.08.2025 10:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
13.11.2025 10:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
04.12.2025 15:00	Південно-західний апеляційний господарський суд