Справа № 706/1654/25
3/706/593/25
16 грудня 2025 року м.Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 184, ч. 2 ст. 184 , ч. 2 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, щодо своїх дітей, а саме: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки діти з 19.09.2025 не відвідують школу, а мати не забезпечує здобуття дітьми повної загальної середньої освіти.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 2 ст. 184 КУпАП як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх (неповнолітніх) дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Справи щодо трьох адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184, ч. 2 ст. 184 , ч. 2 ст. 184 КУпАП постановою судді від 05.12.2025 об'єднані в одне провадження з присвоєнням ЄУН 706/1654/25.
Передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП права ОСОБА_1 роз'яснені.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю та пояснила, що донька відмовляться ходити до школи, вона не може на неї вплинути, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 деякий час не відвідували школу, бо хворіли, проте до лікаря вона не зверталася, доказів на підтвердження даних обставин надати не може.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла таких висновків.
Диспозицією частини першої статті 184 КУпАП встановлена адміністратвина відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей
Частина друга статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення особою вищевказаних діянь повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Преамбула Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-ІІІ) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні (ст. 2 Закону № 2402-ІІІ).
Держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону № 2402-ІІІ).
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону № 2402-ІІІ).
Відповідно до статті 35 Закону № 2402-ІІІ особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Аналіз приписів Закону № 2402-ІІІ дає змогу дійти висновку, що під невиконанням обов'язків щодо виховання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання неповнолітніх. Ухилення батьків та осіб, що їх замінюють від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, тощо.
За результатами розгляду справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на неї законом покладено обов'язки щодо виховання дітей, забезпечення їм необхідних умов життя та навчання.
Водночас ОСОБА_1 ухилилась від виконання покладених на неї обов'язків, не дбаючи про належні умови навчання, виховання, розвитку дітей, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 184 КУпАП доводиться дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, у тому числі:
- протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 476669 від 14.10.2025, серії ВАД № 476668 від 14.10.2025, серії ВАД № 476667 від 14.10.2025, зміст яких наведено вище;
- наданими працівнику поліції ОСОБА_1 поясненнями про те, що її діти дійсно не відвідують школу тривалий час, оскільки хворіли, до лікаря не звертались, тому медичних довідок немає. Через часті зміни місця проживання та навчання у дійтей стрес, тому вони відмовляються відвідувати школу і конфліктують з матір'ю та не слухаються її. Свою провину визнає повністю;
- відповідно до скерованих 13.10.2025 директором Христинівського ліцею №1 Христинівської міської ради Черкаської області ОСОБА_7 на адресу начальника сектору ювенальної превенції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області подань № №299, 300, 301 ОСОБА_4 , учениця 8-Б класу, ОСОБА_3 , учень 5 - А класу, ОСОБА_2 , учнь 2 - Б класу, із 19.09.2025 школу не відвідують, за адресою, яка була вказана в особовій справі учнів сім'я не проживає. Точну домашню адресу фактичного проживання сім'ї мати не надає. ОСОБА_1 не виконує своїх обов'язків та позбавляє дітей права на освіту;
- постановою судді Христинівського районного суду Черкаської області від 16.07.2025 у справі №706/680/25 ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що мають доказове значення у їх сукупності, суддя вважає що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за невиконання нею, як матір'ю, обов'язків щодо виховання дітей. Оскільки такі правопорушення ОСОБА_1 вчинила повторно протягом року після накладення на неї адміністративного стягнення, відповідальність вона має нести за ч. 2 ст. 182 КУпАП.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ч. 2 ст. 36 КУпАП).
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, і вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 182 КУпАП, що відповідно до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 40 - 1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 7, 9, 184, 245, 247, 251, 276, 283- 285, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником на рахунок: (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м.Христин/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA958999980313000106000023757; код класифікації доходів бюджету 21081100).
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу упродовж 15 днів, в порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 ,на користь держави (отримувач платежу: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Христинівський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.
Суддя Альона ШКОЛЬНА