01 грудня 2025 рокуСправа №: 695/626/25
Номер провадження 3/695/579/25
01 грудня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 25.01.2025 р. о 03 год. 55 хв., у с. Піщане, Золотоніського району Черкаської області, по вул. Визволення, керував автомобілем «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах з порожнини рота, млява мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер відмовився, а також їхати в лікарню для встановлення стану сп'яніння відмовився, що зафіксовано на нагрудну боді камеру 49, чим порушив п. 2.5 ПДР.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що його товариш ОСОБА_2 повинен був забрати його зранку, щоб їхати на роботу, так як вони працюють на пташнику разом. Напередодні він давав ОСОБА_2 свій автомобіль. Зранку він вийшов з дому і побачив, як ОСОБА_2 залишив його автомобіль і біг, бо була поліція і ТЦК. Він пояснив поліції, що не керував автомобілем і тоді на ньому не їхав. У той день вони з ОСОБА_2 повинні були їхати разом в с. Степанці, де на прохідній стоїть охорона і перевіряє на драгер працівників. Працівники поліції ОСОБА_1 не пропонували нічого пройти, він навіть не знав, що на нього складений адміністративний протокол. Права йому ніхто не роз'яснював, при ньому документи ніякі не складались, поняті не залучались. Чому поліція вирішила, що він керував автомобілем не знає. Проблем з алкоголем у нього ніколи не було, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипенко Р.Б. просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки його підзахисний не керував автомобілем. Вважає, що об'єктивна сторона не доведена. Немає жодних доказів, які б доводили, що ОСОБА_1 керував автомобілем. Транспортний засіб стояв біля двору, де живе ОСОБА_1 . Автомобіль напередодні ОСОБА_1 дав ОСОБА_2 . Зранку ОСОБА_2 привіз до дому ОСОБА_1 автомобіль та покинув його і втік городами, тому що в нього не було військово-облікових документів, а там були працівники ТЦК. Також захисник вважав, що матеріали складені неналежним чином.
У судовому засіданні 14.05.2025 р. свідок ОСОБА_3 , вказала, що вона з ОСОБА_2 та її дитиною поїхали автомобілем ОСОБА_1 до своїх знайомих ОСОБА_4 і залишились з ними. ОСОБА_1 поїхав додому автобусом. Він зайшов до ОСОБА_4 , привітався і пішов додому. У них була домовленість, що ОСОБА_2 забере ОСОБА_1 на його автомобілі, зранку на роботу. Звечора вони залишились в ОСОБА_4 , а з ранку ОСОБА_2 поїхав по ОСОБА_1 . Вона з дитиною поїхала пізніше додому автобусом. Потім вона дізналася, що на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні 14.05.2025 р. свідок ОСОБА_2 , вказав, що напередодні він брав у ОСОБА_1 автомобіль. З 24 на 25 вночі він з ОСОБА_3 були в гостях у ОСОБА_5 в с. Піщане, відпочивали, переночували. Вночі вони з ОСОБА_1 повинні були разом поїхати на роботу в с. Степанці.. ОСОБА_2 зателефонував до ОСОБА_1 , під'їхав до нього, а коли побачив працівників поліції і людей в формі ТЦК, тому залишив автомобіль біля двору ОСОБА_1 ввімкненим і побіг, так як в нього не було військово-облікових документів, і не дороблена бронь. ОСОБА_3 залишилась з дитиною в ОСОБА_4 . До роботи він доїхав автобусом та вже там зустрів ОСОБА_1 , який повідомив, що на нього складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Пилипенка Р.Б., свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ч.1 ст.266 КУпАП правовою підставою для проведення огляду водія на стан сп'яніння є наявність обґрунтованої підозри у співробітників поліції, що водій перебуває у стані сп'яніння.
Крім того, за ч.5 ст.266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.9 (а) ПДР).
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Так, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п.6,7 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У судовому засіданні були оглянуті відеозаписи з бодікамер, приєднані до матеріалів справи.
На файлі 1 зафіксовано, що чоловік під час спілкування з працівниками поліції, вказує, що він їхав на роботу, а потім зазначив, що не їхав, а йшов. На пропозицію працівників поліції надати документи, чоловік відчинив автівку і дістав документи зі словами, що завжди все возить з собою. Потім працівники поліції запропонували пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння, чоловік відмовився від проходження освідування і за допомогою алкотестера і в лікарні. Працівники поліції повідомили чоловікові, що буде відносно нього винесена постанова і складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП. Після складання документів чоловік відмовився від ознайомлення з матеріалами справи, підпису та отримання копій протоколу та постанови. Також на відео зафіксовано, що особі були роз'яснені права.
Суд розцінює невизнання вини ОСОБА_1 та висловлення заперечень щодо факту керування автомобілем як небажання нести відповідальність за вчинене правопорушення та намагання ввести суд в оману.
Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та письмові пояснення свідка ОСОБА_6 , оскільки вважає, що вони спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності та спростовуються дослідженими доказами.
Суд звертає увагу на те, що пояснення свідка ОСОБА_2 та особи, що притягується до адміністративної відповідальності є суперечливими, оскільки зокрема, свідок ОСОБА_2 вказав, що залишив автомобіль ввімкненим, а на відеозаписі видно, що автівка стояла з непрацюючим двигуном і вимкненими вогнями. Також доводи ОСОБА_1 , щодо того, що йому не роз'яснені права і при ньому не складались жодні документи, спростовуються відеозаписом із бодікамери поліцейського.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 229741 від 25.01.2025 р., актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого в зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, огляд не проводився в зв'язку з відмовою водія, направленням на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, рапортом поліцейського СРПП Золотоніського РВП в Черкаській області, постановою серії ЕНА № 3929405 від 25.01.2025 про накладення адміністративного стягнення, зафіксованого не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відеозаписом.
Доводи захисника про те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведено та посилання на покази свідків суд не приймає до уваги, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 сплатив штраф, накладений відносно нього постановою серії ЕНА № 3929405 від 25.01.2025 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, і відеодоказом фактично доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки він сам стверджує про те, що їхав на роботу, тому вказані доводи є необгрунтованими та не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи захисника, викладені в письмових запереченнях, спростовуються відеозаписами, що додані до матеріалів справи.
Досліджені докази послідовні і логічні, тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти в суду немає.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, в суду немає.
Під час огляду відеозаписів було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб. Дії працівника поліції в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не оскаржував в передбаченому законом порядку.
Суд зауважує, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, судді не надано.
При цьому, суд враховує особу порушника ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно до довідки відділу АП УПП ГУНП в Черкаській області до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, характеризуючі дані та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
При цьому суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху та могло би призвести до тяжких непоправних наслідків.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що в провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 року складає 605,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, відтак з нього належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6 ЄКПЛ, 130, 247, 283, 284, КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: Код одержувача: 37930566, Отримувач: ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300, Рахунок: UA918999980313030149000023001, Код платежу: 21081300, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з правопорушника в примусовому порядку в подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя М.Ю. Степченко