Справа № 571/1833/25
Провадження № 2/571/370/2025
09 грудня 2025 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Комзюк А.Ф., при секретарі судового засідання Гордійчук Т.О., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача-адвоката Тележинського О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнівської селищної ради про визнання права власності за набувальною давністю,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рокитнівської селищної ради про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок та надвірні будівлі та споруди в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в будинку АДРЕСА_1 , до якого входять такі приміщення: літера «А-1» житловий будинок загальною площею 59,7 кв. м., та надвірні будівлі і споруди: «В» - літня кухня, «Д» - погріб, «Є» - сарай, «Ж» - сарай, «Г» - вбиральня, «№1, №2» огорожа, «З» - колодязь. Вказаний будинок належав ОСОБА_2 на праві власності.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, будь яких спадкоємі не залишилось, заповіт також відсутній, тому зазначений будинок на даний час не має власника.
Відповідно до клопотання Рокитнівської селищної ради з грудня 2012 року до дня смерті ОСОБА_2 він доглядав її та надав допомогу. Після смерті ОСОБА_2 він здійснював догляд за будинком та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , сам та його рідні проживали без реєстрації в тому будинку, обробляв сад і огород, проводив ремонт будинку, сплачував та сплачує комунальні послуги - електроенергію, тобто добросовісно та відкрито володіє цим майном більше десяти років.
Те, що з травня 2015 року він відкрито та добросовістно володіє нерухомим майном підтверджується довідками Рокитнівської селищної ради від 11.06.2025 року за №07-20/553, накладною № 75 від 18.05.2017 року, також рахунками РОЕК та квитанціями про сплату.
Крім того, ці обставини підтверджують свідки.
Посилаючись на норми статтей 16,328, 344 ЦК України, правові позиції, викладені у Постанові Пленуму ВСС України від 07.02.2014 №5 та постановах Верховного Суду, просить визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подану заяву підтримав та доповнив, що зареєстрований у АДРЕСА_2 , а фактично проживає в АДРЕСА_1 . З грудня 2012 року за клопотанням селищної ради став доглядав за ОСОБА_2 , яка проживала по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 у будинку милосердя в с.Вежиця не проживала. Він проживав з нею у будинку, возив до лікарні, доглядав будинок, проводив ремонт, оплачував за електроенергію. Після смерті ОСОБА_2 залишився проживати у цьому будинку. Згодом з ним стали проживати донька та зять. Знав, що ОСОБА_2 є власником зазначеного будинку і він не має на нього права. Однак спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має, а він продовжує проживати в цьому будинку більше 10 років. Вважає, що має право на будинок за набувальною давністю.
Представник позивача-адвокат Тележинський О.С. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та доповнив, що зважаючи на те, що упродовж більше десяти років позивач добросовісно та відкрито володіє цим будинком, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17, від 28.04.2020 у справі №552/1354/18, просить визнати за позивачем право власності на житловий будинок, надвірні будівлі та споруди, які знаходяться в АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Представник відповідача Рокитнівської селищної ради в судові засідання не з'явився, 03.10.2025 та 10.10.2025 до суду подано клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними в матеріалах справи документами.
Свідки ОСОБА_3 пояснила суду, що проживає в АДРЕСА_3 . Знає позивача давно, оскільки він проживає по сусідству її батьків в АДРЕСА_1 . Вона там постійно знаходиться, майже щоранку бачить по сусідству ОСОБА_1 , його доньку та зятя. Покійну ОСОБА_2 знає, ОСОБА_1 постійно проживав у її будинку, допомагав та опікувався нею та будинком. Стверджує, що близько 10 років ОСОБА_1 постійно проживає в будинку ОСОБА_2 ..
Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що знає позивача давно, оскільки 9 років назад його син одружився з донькою ОСОБА_1 .. З того часу постійно спілкуються. ОСОБА_1 постійно знаходиться та проживає в селищі Рокитне по вулиці Видок, так проживають і їхні діти. Власника будинку ОСОБА_2 позивач завіз у будинок милосердя в с.Вежиця, доглядав та опікувався нею, возив до лікарні, а сам з дітьми проживав у її будинку. ОСОБА_2 померла у 2015 році, після її смерті ОСОБА_1 залишився проживати у будинку. Стверджує, що більше 10 років ОСОБА_1 проживає в будинку по АДРЕСА_1 .
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, зазначає наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Вежиця Рокитнівського району Рівненської області. Місце проживання зареєстроване в АДРЕСА_2 з 02 червня 1988 року (а.с.4-6).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в селі Греково-Олександрівка Тельманівського району Донецької області. Місце проживання її зареєстроване в АДРЕСА_1 з 23 вересня 1985 року (а.с.8).
28 грудня 2012 року Рокитнівська селищна рада, в особі секретаря ради В. Грущак, звернулася з клопотанням до голови благодійної організації «Будинок милосердя Рокитнівщини» ОСОБА_1 згідно якого просили, взяти тимчасово під свою опіку жительку селища ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрована та постійно проживає в АДРЕСА_1 , так як проживає одна та потребує постійно допомоги в повсякденному житті та побуті (а.с.14).
Відповідно до витягу з наказу голови БО «Будинок милосердя Рокитнівщини» В.Кузьмич №108 від 28.12.2021, ОСОБА_2 , 1931 р.н., у зв'язку з складними сімейними обставинами, прийнято під опіку на тимчасове місце перебування БО «Будинок милосердя Рокитнівщини» (а.с.11).
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 29.05.2015, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Орлівка Сарненського району Рівненської області (а.с.9).
Згідно виписки з наказу №189 від 28.05.2015 голови БО «Будинок милосердя Рокитнівщини» ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , 1931 р.н., знято з обліку підопічних БО «Будинок милосердя Рокитнівщини» у зв'язку зі смертю (а.с.12).
Згідно довідки №30 від 19.06.2025, виданої директором БО «Будинок милосердя Рокитнівщини» ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , 1931 р.н. на клопотання Рокитнівської селищної ради від 28.12.2012 №1163 перебувала у будинку милосердя благодійної організації «Будинок милосердя Рокитнівщини» з 28.12.2012. За період її перебування в закладі, ОСОБА_1 на постійній основі здійснював догляд за її житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 та прилеглою до будинку територією, а також власним транспортом неодноразово супроводжував ОСОБА_2 на лікування до медичних закладів (а.с.13).
Згідно довідки Рокитнівської селищної ради №07-20/553 від 11.06.2025, довідка видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , була зареєстрована та місцем проживання по АДРЕСА_1 . За даною адресою вона проживала одна.
Відповідно до клопотання від 28.12.2012 №1163, виданого Рокитнівською селищною радою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надавалась постійна допомога в повсякденному житті та побуті головою благодійної організації «Будинок милосердя Рокитнівщини» ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_6 здійснював догляд за будинком та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (а.с.15).
23 травня 2012 року виготовлено технічний паспорт на садибний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 та 16.07.2012 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідкою-характеристикою, як додаток до витягу (а.с.16,17, 18-21).
Згідно рахунків за електроенергію, виданих ТОВ «РОЕК» за грудень 2022 року, квітень 2024року, січень та квітень 2025 року, по житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 проведено нарахування за спожиту електроенергію.
Згідно квитанції АТ «Ощадбанк» та фіскальних чеків Укрпошти, 12 січня 2023 року, 21 травня 2024, 21 лютого 2025 року, 23 квітня 2025 року та 21 травня проведено оплату коштів в сумі 1875,00 грн.823,00 грн, 100,00 грн,100,00 грн та 933,00 грн. ОСОБА_7 , призначення платежу - РОЕК, Рокитнівський район (а.с.23-26).
Позивач стверджує, що указані оплати за спожиту енергію здійснював він, а платником зазначав власника будинку ОСОБА_2 , інакше РЕМ не прийняло б платежі.
Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України, ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.
Відповідно до частини 1 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішеннямсуду.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, потрібно враховувати, зокрема, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна у її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалося протягом всього строку набувальної давності.
Набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю можливе лише за наявності у сукупності таких умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та безперервність строку володіння ним.
При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
Зазначений правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2018 року у справі N 571/1099/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі N 683/2047/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) визначила умови набуття права власності за набувальною давністю на підставі ст. 344 Цивільного кодексу України: зокрема, наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.
Отже, позивач має довести, окрім відкритості, безперервності і давності володіння нерухомим майном, щодо якого у нього відсутні підстави для володіння і набуття права власності, ще і інші обставини, які мають суттєве значення для справи, зокрема, добросовісність володіння.
Ознака добросовісності присутня у тому випадку, коли володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
Відповідно до правової позиції, що міститься у постанові КЦС Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18 - давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Позов про визнання права власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
У постанові Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі №643/13004/23 суд вказав, що позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
Згідно тверджень позивача ОСОБА_1 , з грудня 2012 року останній став проживати у будинку по АДРЕСА_1 з дозволу покійної ОСОБА_2 , опікувався нею та будинком, здійснював догляд та ремонт будинку, проводив оплату за спожиту електроенергію.
У постанові від 02 липня 2020 року у справі № 337/4725/18, Верховний Суд вказав, що сам по собі факт користування квартирою, утримання її в належному стані, проведення капітального та поточного ремонтів, здійснення оплати за житлово-комунальні послуги не є підставою для виникнення у нього права власності за набувальною давністю.
Отже, тривале проживання та користування будинком, проведення в ньому ремонту, здійснення оплати за електроенергію не може бути підставою для виникнення у позивача права власності за набувальною давністю.
Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв?язку із відсутністю підстав для застосування положень статті 344 ЦК України до спірних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 264-265, 268,354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Рокитнівської селищної ради про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок, надвірні будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: Рокитнівська селищна рада, юридична адреса: 34200, Рівненська область, Сарненський район, с-ще Рокитне, вул.Незалежності,15, код ЄДРПОУ 04387421.
Повне рішення складено 17.12.2025.
Суддя А.Ф.Комзюк