Справа № 372/276/25
Провадження 2-др/372/50/25
ухвала
Іменем України
17 грудня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Тиханського О.Б.
при секретарі Денисенко Ю.С.
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року № 372/276/25, розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14 вересня 2019 року Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, актовий запис № 698.
04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просив ухвалити додаткове рішення, яким в обставинах справи, які суд визнав встановленими зазначити дату з якої позивач та відповідач не ведуть спільне господарство та проживають окремо, а саме: «10.01.2023».
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, через підсистему «Електронний суд» подав клопотання в якому просить розглянути справу за його відсутності, заяву підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, через підсистему «Електронний суд» подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви визнає та просить задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормами ЦПК України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Згідно ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Верховний суд вже звертав увагу, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України підстав (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21червня 2023 року у справі N905/1907/21 (провадження N 12-1гс23); від 27 листопада 2019 року у справі N 242/4741/16-ц (провадження N 14-515цс19); від 04 грудня 2019 року у справі N 917/1739/17, провадження (N 12-161гс19); постанови Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі N 464/944/17 (провадження N 61-4050св19), від 18 квітня 2019 року у справі N 464/944/17 (провадження N 61-4050 св 19); від 13 липня 2022 року у справі N 148/74/21 (провадження N 61-317 св 22); від 22 лютого 2023 року у справі N 372/3463/21 (провадження N 61-9018 св 22), від 30 липня 2025 року у справі N 448/1650/24 (провадження N 61-3092св25).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі N 161/12420/22 (провадження N 61-4739 св 23) вказано, що: «процесуальне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених вказаною статтею, і не може змінювати по суті основне рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти.
Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання. Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні. Тлумачення статті 270 ЦПК України свідчить, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України підстав».
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 було заявлено вимогу про розірвання шлюбу, за результатами розгляду якої 19.02.2025 року Обухівським районним суду Київської області ухвалено рішення про розірвання шлюбу між сторонами.
Таким чином, судом вирішено всі позовні вимоги позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки судом не встановлено передбачених ч. 1 ст. 270 ЦПК України підстав, для ухвалення у справі додаткового судового рішення.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
Відмовити в ухваленні додаткового рішення у цивільній справі за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя О.Б. Тиханський