Справа № 369/21766/25
Провадження № 3/369/9571/25
Іменем України
15.12.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Гришко О. М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №508976 від 10.11.2025, зазначено, що 10.11.2025 року о 12 год 50 хв в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Відмова зафіксована на нагрудний відеореєстратор поліцейського №859899 та №859852.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та повідомив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, наполягав, щоб працівники поліції направили його для проходження огляду в медичний заклад, але його позиція була проігнорована працівниками поліції.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи було долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 508976 від 10.11.2025, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2025 та диск з відеозаписом.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Drager», ОСОБА_1 пропонує проїхати в лікарню здати кров, проте вказана позиція ОСОБА_1 була проігнорована працівниками поліції. Через деякий час, працівники поліції повторно пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Drager», на що ОСОБА_1 відповідає: «А чому не кров?». Отримавши таку відповідь працівники поліції вчергове пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Drager», на що ОСОБА_1 повідомляє, що не довіряє приладу «Drager», проте і ця позиція ОСОБА_1 була проігнорована працівниками поліції, які продовжували наполягати на проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння саме за допомогою газоаналізатору «Drager». В подальшому отримавши згоду ОСОБА_1 на проходження огляду за допомогою газоаналізатору «Drager», працівники поліції огляд не провели, а продовжили спілкування з ОСОБА_1 фактично спровокувавши останнього на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку вказаному доказу звертаю увагу на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи; підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений; у випадку, коли підсудний заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, національний суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватися недопустимими (рішення у справах «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року, «Тексейра де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року).
За таких обставин, визнаю недопустимим доказом відеозапис долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпПА.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Гришко О.М.