Справа № 358/2331/25 Провадження № 1-кс/358/343/25
17 грудня 2025 року м. Богуслав
Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника - ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
Скаржник звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просить зобов'язати посадових осіб Відділення поліції № 2 Обухівського РУП внести відомості до ЄРДР на підставі поданої ним заяви від 02.12.2025.
Узагальнені доводи скарги.
В обґрунтування скарги зазначив, що 02.12.2025 він звернувся до ВП №2 Обухівського РУП із заявою про проведення перевірки та порушення кримінального провадження. Заява обгрунтована тим, що він є стороною у судовій справі №911/3369/21 за позовом ТОВ «Янтар» до нього про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування права власності. В ході розгляду даної справи було з'ясовано, що координати земельної ділянки, яка перебуває у користування ТОВ «Янтар» на паперових носіях і Державному земельному кадастрі відрізняються. Тобто при внесенні відомостей про координати земельної ділянки до Державного земельного кадастру, відповідальною особою було умисно внесено неправдиві відомості щодо фатичних координат земельної ділянки. Внесення неправдивих відомостей до Державного земельного кадастру, які не відповідають паперовим носіям, на переконання скаржника, мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України. В своїй заяві до ВП № 2 від 02.12.2025 він просив внести вказані відомості до ЄРДР; надати документ, що підтверджує порушення кримінального провадження та залучити його як потерпілого. В порушення ст.214 КПК України відомості до ЄРДР не внесені. Скражник зазначає, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено право працівників поліції на власний розсуд вирішувати питання щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявами громадян та перед відкриттям кримінального провадження встановлювати наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення; обов'язок внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування є беззаперечним.
Процесуальні дії суду для підготовки до розгляду скарги.
Задля забезпечення повноти та об'єктивності розгляду скарги слідчим суддею витребувані матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3 .
Позиції учасників провадження.
У судовому засіданні скаржник подану скаргу підтримав, наполягав на зобов'язанні внесення відомостей до ЄРДР на підставі його заяви від 02.12.2025. Додатково повідомив, що у справі №911/3369/21 суд першої та апеляційної інстанції вирішив, що позов ТОВ «Янтар» до ОСОБА_3 є необгрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки в разі виявлення розбіжностей між відомостями щодо меж земельних ділянок, зазначених на паперових носіях та в Державному земельному кадастрі, перевага надається інформації з паперових носіїв. Вказане, на переконання скаржника, свідчить про те, що у будь-який момент співробітник ТОВ «Янтар» шляхом надання хабара невідомій особі матиме можливість внести неправдимі інформацію до електронних відомостей у Державному земельному кадастрі. Щодо заподіяної шкоди повідомив, що протягом часу слухання справи №911/3369/21 у різних інстанціях він витратив грошові кошти, розмір яких складає приблизно 200 000 грн, які складаються з витрат на правничу допомогу та витрат, пов'язаних із прибуттям у судові засідання в м.Київ. Зазначив, що має намір звертатися до суду із позовом про стягнення понесених ним витрат.
Представник органу досудового розслідування, бездіяльність якого є предметом оскарження в судове засідання не з'явився.
Водночас від органу досудового розслідування, надійшли матеріали перевірки, які були витребувані судом.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, слідчим суддею визнано можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, матеріали перевірки, заслухавши пояснення скаржника, приходить до наступного висновку.
Право та судова практика.
Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1ст. 214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2ст. 214 КПК).
Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4, 5 ч. 5ст. 214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації застаттею, частиною статті КК).
Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Зазначене відповідає і правовому висновку Верховного Суду у справі 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20, де суд зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість ініціювання кримінального провадження шляхом внесення відомостей до ЄРДР без належних на те підстав.
У порядку судового контролю за поданою відповідно до ст.303 КПК України скаргою слідчим суддею можуть бути перевірені достатність даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення та підстави, за яких відомості уповноваженою особою до ЄРДР не внесені.
Оцінка встановлених обставин та відповіді на доводи скарги.
Як вбачається з матеріалів скарги та наданих матеріалів скаржник звернувся до ВП № 2 Обухівського РУП із завою про вчинення кримінального правопорушення, датованою 02.12.2025.
Вказана заява зареєстрована в Журналі ЄО 02.12.2025 за № 5482.
У поданій заяві та скарзі особа, яка її подала, стверджує про вчинення кримінального правопорушення невідомою особою, яка мала доступ до Державного замельного кадастру, чим завдано шкоди заявнику та підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361 КК України - несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж.
Об'єктивна сторона складу даного кримінального правопорушення характеризується: дією у вигляді несанкціонованого вручання; суспільно-небезпечними наслідками та причинним зв'язком між дією та наслідками.
Несанкціоноване втручання - це самочинне без дозволу власника або уповноваженої особи проникнення у вказані електронні системи чи мережі.
Здійснюючи повноваження із судового контролю щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя, про що зазначено у наведеному вище висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зокрема вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
На переконання слідчого судді, підстави внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_3 відсутні.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчий суддя зазначає, що регламентований КПК України порядок ініціювання кримінального провадження за відсутності належних на те підстав та відсутності ознак, доказів вчинення кримінального правопорушення не може використовуватися для кримінального переслідування особи та досягнення іншої мети, ніж зазначена у ст.2 КПК України.
Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Основним критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Таким чином, згідно вимог ст. 2 КК України та ст. 214 КПК України внесенню до ЄРДР підлягають данні, що містять відомості про вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення.
Разом із тим, доводи скаржника в заяві від 02.12.2025 до органу досудового розслідування характеризуються його особистою оцінкою і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливої наявності складу кримінального правопорушення та можливого вчинення правопорушення в майбутньому, а тому не відповідають вимогам ст.214 КПК України.
Всупереч доводам скаржника, зміст ч.1 ст.214КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
З огляду на вищенаведене, в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1