Справа № 358/2287/25 Провадження № 3/358/906/25
09 грудня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С.,
за участю секретаря Шпак К.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
прокурора Олефіренка С.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Холодна Балка, Біляєвського району Одеської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором Миронівського базового будинку культури, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 18.02.1997 року Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві, РНОКПП: НОМЕР_2 , якому відповідно до ст.268 КУпАП роз'яснені його права, -
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
02.12.2025 від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на розгляд до Богуславського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення № 4142 від 23.10.2025, складеного старшим оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Ототюк М.В. вбачається, що ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки присяжного Миронівського районного суду Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «ѓ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч.1 ст.45 розділу VII, несвоєчасно 04.10.2025, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро кається, зазначивши, що у нього не було можливості подати декларацію вчасно через введений воєнний стан в країні та відключення електроенергії, відсутність інтернету. Подав декларацію відразу після того, як йому повідомили про її подачу від Управління стратегічних розслідувань. В послідуючому 04.10.2025 подав щорічну декларацію за 2024 рік.
Прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області Олефіренко Сергій Володимирович в судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та враховуючи позицію особи ОСОБА_1 , а саме повне визнання вини та щире каяття, просив накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що передбачено санкцією статті.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , який свою провину у вчиненні правопорушення визнав повністю, думку прокурора та дослідивши матеріали адміністративної справи дійшов наступних висновків.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими нате органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
За положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Обухівської районної ради Київської області VІІІ скликання від 28.12.2022 №291.15.VІІІ «Про затвердження списку присяжних Миронівського районного суду Київської області», на громадянина ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків присяжного зазначеного суду.
Отже, ОСОБА_1 має статус присяжного Миронівського районного суду Київської області.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини 7 статті 56 Закону №1700-VII.
Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжні повинні виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Згідно з пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді), є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
У відповідності до абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII суб'єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, пп. «а» і пп. «в» п. 2, п. 4 і п. 5 ч. 1 ст. З цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з листом Миронівського районного суду Київської області скерованого заступнику керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Гресь Дарі'ї від 12.08.2025 №01-15/10/2025 встановлено, що присяжний Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 в 2024 році виконував покладені на нього обов'язки присяжного цього суду в справі №371/174/24 провадження №2-о/371/13/24 та справі №371/764/24 провадження №2-о/371/33/24.
Отже, ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки присяжного Миронівського районного суду Київської області, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VII зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 45 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч.5 ст.12 Закону №1700-VII.
Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2024 рік, упродовж часу з 00:00 год, 01.01.2025 по 23:59 год. 31.03.2025 (граничний строк).
01.04.2025 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» Закону №1700-VII.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 в 2024 році виконував покладені на нього обов'язки присяжного Миронівського районного суду Київської області в справі №371/174/24 провадження №2-о/371/13/24 та справі №371/764/24 провадження №2-о/371/33/24, то він був суб'єктом, на якого поширюються вимоги Закону №1700-VII, а отже, повинен був подати щорічну декларацію за 2024рік до 31.03.2025 включно.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік ОСОБА_1 подав лише 04.10.2025 о 12 год. 04 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.
Будучи опитаним в телефонному режимі ОСОБА_1 пояснив, що про необхідність подання щорічної декларації йому зазвичай нагадували, цього разу не нагадали тому про обов'язок подання декларації за 2024 рік забув та подав її несвоєчасно 04.10.2025.
Відповідно до послідовності дій користувача ОСОБА_1 в Реєстрі встановлено, що він у відведений законом термін для подачі декларації за 2024 рік до нього не заходив. Зазначене підтверджує умисел декларанта на несвоєчасну подачу цієї декларації та легковажне ставлення до визначеного Законом №1700-VII обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом №1700- VII, призвела до порушення Закону №1700-VII (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин щорічної декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави слід враховувати, об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Обов'язком суб'єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VII, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII Фінансовий контроль».
Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно - правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата закінчення етапу подання та оприлюднення відповідно до Закону №1700-VII щорічних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 00 год. 00 хв. 01.04.2025.
Місце вчинення правопорушення в даному випадку є невизначеним, оскільки ОСОБА_1 мав можливість подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, через мережу Інтернет в будь-якому місці. Але оскільки останній є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, під час виконання обов'язків присяжного Миронівського районного суду Київської області, то місцем вчинення правопорушення слід вважати місцезнаходження зазначеного суду, а саме: Київська обл., Обухівський р-н, місто Миронівка, вул. Першотравнева, 3.
Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб'єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2024 рік.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, є щире каяття.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, відношення до скоєного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу, але в межах розміру, передбаченого санкцією частини 1 статті 172-6 КУпАП, а саме у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Крім того, суд дійшов до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Також, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 172-6, 221, 245, 268, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА308999980313010106000010750, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Головуючий: суддя К. С. Романенко