Справа № 293/1531/25
Провадження № 2/293/932/2025
16 грудня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1
до 1. Приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Котенко І.М.
2. Високівської сільської ради
про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом
10.12.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Котенко І.М. та Високівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, за змістом якої просить:
визнати, в порядку спадкування за заповітом, після смерті рідної тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,56 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1825682000:11:000:0007, що розташована на території Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та на земельну ділянку площею 0,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1825682000:12:000:0125, що розташована на території Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області;
витребувати у територіальної громади Високівської сільської ради
Житомирського району Житомирської області та передати з комунальної
власності територіальної громади Високівської сільської ради Житомирського
району Житомирської області в її ( ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) приватну власність: земельну ділянку площею 1,56 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1825682000:11:000:0007, що розташована на території Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, - земельну ділянку площею 0,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1825682000:12:000:0125, що розташована на території Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.
Позовна заява повинна відповідати загальним вимогам щодо її форми та змісту, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Натомість позовна заява не відповідає таким вимогам.
Так, згідно п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом та про витребування таких земельних ділянок у територіальної громади Високівської сільської ради.
Отже, позивачем заявлено позовні вимоги, які у розумінні п.п.2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України є майновими.
Водночас суд зазначає, що згідно з п.п.2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Позивач у позові зазначає ціну позову 36 914,43.
При цьому на підтвердження вартості майна додає копії витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за датою формування 31.10.2025.
Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону,Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України та норми Закону України "Про оцінку земел", для визначення вартості об'єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
Таким чином, позивачу належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.
За п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позові зазначається і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач заявляючи вимогу про визнання права власності на спадкове майно після смерті тітки ОСОБА_2 не зазначає доказів, які обґрунтовують заявлені вимоги, а саме доказів того, що спадкове майно на час звернення із позовом до суду входить до спадкової маси.
Натомість позивач вказує, що спадшина ОСОБА_2 , а саме спірні спадкові земельні ділянки, які належали за життя спадкодавцю за рішенням суду визнана відумерлою, однак належних доказів цього не надає.
При цьому, суд звертає увагу, що надана позивчем копія знеособленого рішення з ЄДРСР не є тими належними та достатніми доказами, які підтверджують такі обставини.
Окрім того, зважаючи на заявлені вимоги позивача про витребування у територіальної громади Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в порядку ч. 2 ст. 1280 ЦК України спадкового майна визнаним відумерлим, у порушення норм п.6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначає відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, а саме чи зверталась позивач про таке витребування до Високівської сільської ради, якщо так то якими доказами це підтверджується.
Також у порушення норм п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач, визначивши процесуальний статус Приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Котенко І.М., як відповідача 1, не зазначила та жодним чином не обґрунтувала, якими саме діями чи бездіяльністю зазначеного відповідача порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які його права, як позивача.
Передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав і обов'язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.
Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Водночас, суд зауважує, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі (п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).
За загальним правилом, орган нотаріату не може бути відповідачем по справах даної категорії, оскільки до його компетенції належить посвідчення певних юридичних фактів, і він не має власного суб'єктивного законного інтересу до результату розгляду справи та ухваленого рішення, а тому рішення суду не може вплинути на його права чи обов'язки.
Нотаріус може бути лише відповідачем в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача щодо прохальної частини позову, яка не відповідає змісту викладених обставин, а саме стосовно порядку прийняття спадщини (за заповітом та/або за законом).
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Котенко І.М., Високівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
3. Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки:
https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/
Ухвала суду набирає законноїсили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана: 17.12.2025
Суддя Людмила ЛОСЬ