Справа № 291/302/25
Провадження №1-кп/291/84/25
іменем України
17 грудня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
психолога - ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024065480000496 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженця с. Трубіївка Ружинського району Житомирської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, працюючого водієм автотранспортних засобів ТОВ «Автотрейд-2000», є особою з інвалідністю (третя група), маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
13.12.2024 року близько 22 год ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились навпроти домоволодіння АДРЕСА_2 , де між ними виникла словесна суперечка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.
Під час указаної суперечки, в цей же час та в цьому ж місці, у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, умисно лівою рукою схопив за одяг неповнолітнього ОСОБА_4 , а кулаком правої руки умисно наніс останньому близько 10 ударів в область обличчя та голови. В результаті цього неповнолітньому ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
У судовому засіданні прокурор вважав встановленим те, що обвинувачений умисно спричинив неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
Сторона обвинувачення підтверджував свою версію подій доказами, які містяться у документах, висновках експертів, показаннях потерпілого та свідків, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному проступку визнав частково, не погоджувався із кількістю нанесених ударів. Повідомив, що в день події у бабусі було день народження і він приїхав із сім'єю в гості. Це було близько 18 год 13.12.2024. Машину залишив на вулиці. Прийшов його брат і попросив вийти на вулицю, тому що діти можуть викрасти коня, щоб покататися, а потім його десь залишають. Він підійшов до машини взяти сигарети, побачив, що розбите скло і не має сумок дружини та його, підійшов до дітей. Діти поводились зухвало, висловлювались нецензурною лайкою. Побачив сліди, вони були схожі на сліди ОСОБА_4 і ще однієї дівчини. Вийшли родичі. Він підійшов до ОСОБА_4 , взяв за одяг, хлопець почав матюкатися і він вдарив його долонею по лиці декілька разів, і більше не бив. Згодом приїхали батьки дітей і накинулись на його, приїхала поліція. Потім у старому кар'єрі знайшов всі речі, крім коштів. Вказував, що підходив до ОСОБА_4 лише один раз і два рази вдарив долонею по лиці, потім родичі сказали не бити.
Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його винуватість у пред'явленому обвинуваченні підтверджується сукупністю зібраних органом досудового розслідування доказів та досліджених під час судового розгляду, зокрема, даними:
- витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування №12024065480000496 про реєстрацію кримінального провадження від 16.12.2024, що стало підставою для збирання доказів по даному кримінальному провадженню;
- протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від 15.12.2024 від ОСОБА_9 про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 його неповнолітньому сину ОСОБА_4 ;
- довідкою про фіксацію тілесних ушкоджень №105 від 15.12.2024;
- висновком судово-медичного експерта №41 (експертизу розпочато 24.01.2025, закінчено - 27.01.2025), згідно з ким у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку; виявлене тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету, що не виключається можливим за обставин, вказаних у постанові; давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати терміну вказаному у постанові; у потерпілого виявлено як мінімум одне місце прикладання сили.
Експертиза проводилась на підставі постанови про призначення судово-медичної експертизи дізнавача СД Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_11 від 23.01.2025, де вказано обставини справи: 13.12.2024 близько 22:00 год ОСОБА_7 , перебуваючи зв АДРЕСА_2 на грунті неприязних відносин умисно наніс близько 10 ударів кулаками в область обличчя та голови неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- протоколом слідчого експерименту від 22.01.2025 з неповнолітнім потерпілим ОСОБА_4 , який в приміщені зеленої кімнати за адресою АДРЕСА_3 в присутності понятих розказав, що він разом зі своїми знайомими знаходився поблизу лісу в с. Вербівка по вул.. Н. Демчука на 6-ій бригаді, де до них підійшов ОСОБА_12 , який став кричати, щоб віддали йому документи, він сказав, що у них не має нічого. Згодом ОСОБА_12 підійшов до нього, схопив за одяг та став наносити удари курлаком рук в область обличчя. Голови, близько 10 ударів, від чого він відчув різку фізичну біль. Потім ОСОБА_4 продемонстрував, як саме ОСОБА_7 наносив йому удари;
- дослідженими фото-таблицями;
- висновком судово-медичного експерта №44 (експертизу розпочато 28.01.2025, закінчено - 29.01.2025), в якому зазначено, що враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень, експерт вважає, що спричинення їх за обставин, на які вказує неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 , при проведені слідчого експерименту від 22.01.2025 за його участі, не виключається;
- медичної карти стаціонарного хворого ( ОСОБА_4 ) №14242.
Допитаний у судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що подія відбулась зимової пори, він з друзями пішов купити горілки та попросили сусіда дати їм коня, щоб поїхати в певне місце. Їм відмовили і вони стояли з друзями, говорили. Це було десь 15 метрів від машини. Через хвилин 5-10 хвилин вийшов ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , спілкувалися, підійшли до нас, оскільки у машині було розбите скло. Згодом ОСОБА_14 почав до них чіплятися, що у нього з машини зникли документи, гроші, вийшли його родичі, які теж кричали. В'ячеслав підійшов до нього і вдарив його по лиці два-три рази, відійшов, і знову підійшов, рази три підходив і щоразу вдаряв по лиці, голові. Після останнього удару у нього почала йти кров, були розбиті губа, ніс. Він попросив друга ОСОБА_15 набрати батьків. Приїхали батьки та викликали поліцію. Згодом роз'їхались додому. Потім додому приїхав ОСОБА_14 сказав, що знайшлися документи, сумочка, і є його сліди. Ми пішли по слідам, однак це його сліди. Повідомив, що не був знайомий з обвинуваченим і не знає, чого він підійшов саме до нього.
Законний представник потерпілого - батько ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомив, до нього подзвонив товариш сина, і він поїхав з дружиною. Він був емоційний і у нього в руці була палка. Він викликав поліцію, у сина була кров. На другий день із сином поїхали до лікарні.
Неповнолітня свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні повідомила, що 13 грудня ввечері у с. Вербівка вони гуляли з друзями, їхній товариш ОСОБА_17 запропонував взяти коня, щоб поїхати в інше село за мотоциклом. Коня просив ОСОБА_18 , йому відмовили, і вони стояли на вулиці, розмовляли. Згодом до них підійшло два чоловіки, які почали питати, хто розбив скло у машині. Обвинувачений підійшов до ОСОБА_19 , просив вийняти руки з кишень, почав бити кулаком по голові, віску, щоці, десь вісім ударів. Подзвонили батькам ОСОБА_19 . Батьки ОСОБА_19 приїхали, батько викликав поліцію. Не пам'ятає, скільки разів обвинувачений підходив до ОСОБА_19 . У ОСОБА_19 була на обличчі кров. Вся розмова відбувалась на підвищених тонах, вказала, що чоловіки висловлювались нецензурною лайкою, вони - ні.
Неповнолітній свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні повідомила, що 13 грудня, ввечері, у с. Вербівка гуляли з друзями. Захотіли покататися, ОСОБА_17 запропонував піти за конем до ОСОБА_13 , знали, що він може дати коня за алкоголь. Алкоголь вже мали при собі, однак ОСОБА_13 відмовив. Вказала, що вперше прийшли просити коня. Ми думали, що далі робити. На вулицю вийшов власник коня та власник машини. Вони їх гукнули, ми підішли. В машині вікно вже було розбите. З двору вийшли ще люди. Бачила, як власник машини один раз кулаком по лиці вдарив ОСОБА_19 , куди - не пам'ятає. Не бачила, чи йшла кров. Було темно. Приїхали батьки ОСОБА_19 , згодом поліція, яка їх опитувала. У неї була істерика, вона дуже хвилювалась, говорила з мамою ОСОБА_19 . Не знає, чи обвинувачений є власником машини, оскільки була темна доба дня, і обличчя вона не бачила. Чула ім'я « ОСОБА_21 ».
Допитаний неповнолітній свідок ОСОБА_22 повідомив, що тої зими, ввечері, вже було темно, вони з друзями ( ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ) гуляли, вирішили піти до ОСОБА_13 взяти коня за алкоголь. Зустрілись біля лісу, до ОСОБА_13 пішов ОСОБА_18 , однак йому відмовили. І він з ОСОБА_19 розмовляв, перший з будинку вийшов ОСОБА_13 , за п'ять хвилин вийшов ОСОБА_21 , підійшли до них. ОСОБА_21 побачив розбите скло в машині, почав кричати. Згодом ОСОБА_21 вдарив ОСОБА_19 чи з кулака, чи з долоні (не пам'ятає) двічі, відійшов і ще раз підійшов та вдарив двічі. На вулицю вийшли люди з двора ОСОБА_13 . Він подзвонив батькам ОСОБА_19 , вони приїхали за п'ятнадцять хвилин, батько ОСОБА_19 мав при собі лома, та питав, хто бив. Він не пам'ятає звідки у ОСОБА_19 йшла кров (губа чи ніс).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_27 (сусідка, знайома обвинуваченого) повідомила, що 13.12.2024 у бабусі вбуло день народження, вони вдень святкували, і прийшли додому. Подзвонила сусідка ОСОБА_28 та повідомила, що в машині розбили скло, забрали гроші. Вона вийшла на вулицю, стояли батьки потерпілого, самого потерпілого вона не бачила. Вказала, що не бачила, як відбувалась бійка.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_29 (обвинуваченого називає сином, проживає з його матір'ю в цивільному шлюбі десять років) розказав, що ввечері в одинадцятій годині прийшов хлопець (вказував на потерпілого) та просив дати коня. ОСОБА_13 відмовив. Згодом разом із ОСОБА_21 вийшли на вулицю. Побачили, що в машині розбите скло та відсутні документи. Славік долонею один раз вдарив по лиці потерпілого, взяв у нього барсетку, щоб перевірити, що там є. За хвилин п'ятнадцять приїхав батько потерпілого, мав при собі лом. Виникла суперечка, поліція їхала довго. Зауважив, що ніхто не бачив, чи саме діти розбили скло. У судовому засіданні потерпілий сказав, що цей свідок був присутній, коли обвинувачений його бив.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_30 (сусідка обвинуваченого, хороші знайомі) повідомила що ввечері до неї прийшла сусідка, і сказала, що в машині розбите скло, забрали документи. Вона вийшла на вулицю, бачила дітей, обвинуваченого, його дружину, ОСОБА_13 . Згодом приїхали батьки потерпілого. Зауважила, що вона не бачила, що хтось комусь завдавав ударів.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_31 (мама обвинуваченого, потерпілого не знає) повідомила, що 13.12.2024 в бабусі було день народження, вдень вони святкували, ввечері приїхав син (обвинувачений) із дружиною. Племінник ОСОБА_32 попросив сина вийти з ним на вулицю, бо там діти просили коня. Вони пішли на вулицю. Побачили, що в машині розбите скло. Всі вийшли на вулицю з хати. ОСОБА_21 говорив з потерпілим, тримав його за одяг, просив показати барсетку. Приїхали батьки потерпілого, батько мав лома. Згодом приїхала поліція. Вказала, що вона не бачила, як син бив потерпілого.
Показання, надані потерпілим та свідками у ході судового розгляду кримінального провадження, підтверджують заподіяння тілесних ушкоджень за обставин, викладених в обвинувальному акті, узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами, здобутими у ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження. Підстав обмовляти обвинуваченого потерпілим та свідками не встановлено.
Доводи ОСОБА_7 про те, що він завдав лише декілька ударів, спростовуються показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , висновками експертів, протоколом проведення слідчого експеримента та медичною документацією.
Суд зауважує, що свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_33 не були безпосередніми очевидцями кримінального правопорушення, а лише були свідками подій, які розгортались після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.
Суд критично ставиться до показів ОСОБА_29 (чоловік мами обвинуваченого) та ОСОБА_31 (мама обвинуваченого), оскільки вониперебувають вблизьких відносинах з обвинуваечним та є зацікавленими особами у вирішенні даного кримінального провадження.
Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України.
Суд, розглядаючи кримінальне провадження, та зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, а також виконання процесуальних обов'язків, - прийшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів у вироку є виключною компетенцією суду, який постановлює вирок.
Згідно зі сталою практикою Верховного Суду під час оцінки доказів слід керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом. У достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, а означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
За правилами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена, та його діяння містить склад проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, що виразилось у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_4 .
У судових дебатах прокурор просив призначити ОСОБА_7 покарання у межах санкції інкримінованої статті, а саме - сто неоподаткованих мінімум доходів громадян.
У судових дебатах неповнолітній потерпілий, його законний представник та захисник щодо визначення міри покарання поклались на розсуд суду.
У судових дебатах обвинувачений вину визнав частково, зауважив, що щиро шкодує, що так сталось.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.66 КК України не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до положень ст.67 КК України не встановлено.
Також, суд враховує особу обвинуваченого, щодо якого за місцем проживання компрометуючих даних не надходило, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю (третя група), має на утриманні одну неповнолітню дитину ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи наведені вище обставини, з урахуванням думки учасників процесу, зокрема потерпілого, який щодо міри покарання покладається на розсуд суду, а також запропоноване прокурором покарання, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу.
На переконання суду, покарання у виді штрафу буде справедливим, співмірним вчиненому правопорушенню, достатнім та необхідним для попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень та його виправлення.
Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу немає.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні, арешт на майно не накладався, інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися, у зв'язку з чим питання щодо них судом не вирішується.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно зі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази: оптичний диск з відеозаписом протоколу допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 від 22.01.2025 та медичну картку стаціонарного хворого №14242 на ім'я ОСОБА_4 залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області ОСОБА_1