Справа № 167/1383/25
Номер провадження 2/167/843/25
про повернення позовної заяви
17 грудня 2025 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
09 грудня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») Какун А. С. звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме:
1) за кредитним договором № 22442-03/2025 від 10 березня 2025 року в розмірі 21220 грн;
2) за кредитним договором № 8833885 від 10 березня 2025 року в розмірі 19322,50 грн;
3) за кредитним договором № 71551395 від 04 березня 2025 року в розмірі 11115 грн;
4) за кредитним договором № 8843998 від 10 березня 2025 року в розмірі 40100 грн;
5) за договором позики № 114321 від 03 квітня 2025 року в розмірі 12480 грн;
6) за кредитним договором № 1652351 від 24 березня 2025 року в розмірі 19300 грн;
7) за кредитним договором № 5903108 від 11 березня 2025 року в розмірі 19752 грн;
8) за кредитним договором № 100422876 від 01 березня 2025 року в розмірі 17170,01 грн.
Судом в порядку підготовки справи до розгляду надіслано запит до Управління "Центр надання адміністративних послуг" та соціального захисту населення Рожищенської міської ради щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1
16 грудня 2025 року на запит суду надійшла відповідь з якої встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя доходить такого висновку.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, § 22 від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Таким чином, нормами процесуального права передбачено право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Як убачається зі змісту позовної заяви, 10 березня 2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22442-03/2025, а 29 липня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29072025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 22442-03/2025 від 10 березня 2025 року.
10 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 8833885, а 27 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧЕК АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржників, в тому числі за договором кредитної лінії № 8833885.
04 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 71551395, а 27 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧЕК АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧЕК АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржників, в тому числі за договором надання коштів у кредит № 71551395.
10 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8843998, а 28 жовтня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28102025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 8843998.
03 квітня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 114321, а 26 серпня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26082025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 114321.
24 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1652351, а 27 серпня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27082025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 1652351.
11 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5903108, а 18 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 18092025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 1652351.
01 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100422876, а 28 липня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 1652351.
Відтак, в межах даного позову об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості, які ґрунтуються на різних договорах, а саме: за кредитним договором № 22442-03/2025 від 10 березня 2025 року; за кредитним договором № 8833885 від 10 березня 2025 року; за кредитним договором № 71551395 від 04 березня 2025 року; за кредитним договором № 8843998 від 10 березня 2025 року; за договором позики № 114321 від 03 квітня 2025 року; за кредитним договором № 1652351 від 24 березня 2025 року; за кредитним договором № 5903108 від 11 березня 2025 року; за кредитним договором № 100422876 від 01 березня 2025 року. А також договорах факторингу № 29072025 від 29 липня 2025 року; договорі факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року; договорі факторингу № 28102025 від 28 жовтня 2025 року; договорі факторингу № 26082025 від 26 серпня 2025 року; договорі факторингу № 27082025 від 27 серпня 2025 року; договорі факторингу № 18092025 від 18 вересня 2025 року та договорі факторингу № 28072025 від 28 липня 2025 року.
Разом з цим, вказані договори відповідачем укладені з шістьма різними кредиторами - товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН».
Кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори факторингу тощо).
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2019 у справі № 910/11811/18, від 25 липня 2019 у справі № 916/2733/18 та від 16 жовтня 2020 у справі № 910/7186/19.
У даному випадку об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Отже, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання чи не виконання кожного договору окремо та фактично підлягають вирішенню вісім окремих спорів між сторонами.
На переконання судді, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а також одна з позовних вимог не є основною, а інша - похідною від неї.
Таким чином, вищезазначені кредитні договори породжують різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, тому спільний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню судового процесу при вирішенні спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, на які посилається в позовній заяві позивач, є різними по вказаним договорам.
Встановлення суддею наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
При цьому, суддею не встановлено наявності підстав для застосування положень ст. 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного, суддя доходить висновку, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач допустив порушення правил об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
Вказане не є перешкоджанням позивачу у праві на доступ до суду, яке закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 188 ЦПК України, суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 17 грудня 2025 року.
Суддя І. Т. Гармай