Справа № 638/9952/24
Провадження № 2/638/1086/25
16 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Дудка Є.М.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачів
ПрАТ «Готель Харків»,
Давтяна О.С.,Давтян К.О.,
ТОВ «БУ «Континент будінвест» Москаленко І.Б
представника відповідачів
ТОВ «Рекламне агентство АТН» та
Представника відповідача ТОВ
«Інвестиційна група ДАД» Новікової Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Континент будінвест», Приватного акціонерне товариства «Готель Харків», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство АТН», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група ДАД» про стягнення заборгованості, зустрінчим позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група ДАД» до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустріним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство АТН» до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустрінчим позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Готель Харків» до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустрінчим позовом ТОВ «Будівельна компанія Континент Будінвест» до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки,-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває зазначена цивільна справа.
В судовому засіданні представник представника відповідачів ПрАТ «Готель Харків»,
Давтяна О.С.,Давтян К.О., ТОВ «БУ «Континент будінвест» Москаленко І.Б. заявила клопотання про призначення судово економічної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що На підтвердження вказаної заборгованості позивачем надано власні розрахунки станом на 10.04.2019 року, 12.04.2024 року, 01.07.2024 року. Проте в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи фінансово кредитних операцій, що ставить під сумнів вірність нарахування заборгованості Докази, які надані позивачем на підтвердження наявності та розміру заборгованості позичальника за кредитним договором, є недостовірними, недостатніми та суперечливими: 1. Заяви на видачу готівки не містять підписів отримувача коштів та касира, який уповноважений на видачу готівкових коштів, що свідчить про те, що готівкові кошти позичальнику не видавалися та не були нею отримані, також відсутні печатки/ штампи АКБ «Укрсоцбанк» та каси банка, через яку здійснювалися видачі готівкових коштів. В графі «Зміст операції» зазначено: «Видача кредиту готівкою на поточні потреби», що не свідчить про те, що ці кошти мали бути видані за даним кредитним договором, заборгованість за яким заявлена позивачем до стягнення. Надані позивачем зави на видачу готівки не є копіями первинних документів на видачу готівки, а є комп'ютерними роздруківками з підписом невідомої особи, а тому позивачем неправомірно засвідчено, що копії вірні. Таким чином надані позивачем заяви на видачу готівки не були створені під час здійснення операцій, вони не містять всіх обов'язкових реквізитів, а тому є недійсними та не підтверджують виконані банківські операції та отримання позичальником заявленої банком суми готівкових коштів за кредитним договором. Меморіальні валютні ордери не містять підпису одержувача коштів, даних посадової особи банку, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення, печатки/штампу АКБ «Укрсоцбанк». Надані позивачем меморіальні валютні ордери не є копіями первинних документів, а є комп'ютерними роздруківками з підписом невідомої особи. Отже виникають об'єктивні сумніви, що ці меморіальні ордери складалися та видавалися, оскільки перевірити це неможливо за наявності лише комп'ютерних роздруківок меморіальних валютних ордерів. Крім того виникають сумніви щодо правомірності засвідчення позивачем вірності копій меморіальних валютних ордерів, які не є копіями. Таким чином, надані позивачем комп'ютерні роздруківки меморіальних ордерів не були створені під час здійснення операцій, вони не містять всіх обов'язкових реквізитів, а тому є недійсними та не підтверджують виконані банківські операції та отримання позичальником заявленої позивачем суми безготівкових коштів за кредитним договором. Арифметичне складання сум траншів кредиту зокрема в доларах США за наданими банком меморіальними валютними ордерами з урахуванням повернутих позичальником кредитних коштів за даними наданих банком виписок не підтверджує заявлений банком розмір заборгованості позичальника. Так, згідно зі змістом наданих позивачем комп'ютерних роздруківок меморіальних валютних ордерів в період з 25.05.2007 року по 26.06.2008 року позичальнику перераховані транші кредиту в доларах США на загальну суму 7 153 465 доларів США. Між тим в розрахунку вимог станом на 10.04.2019 року зазначена інша сума отримання позичальником безготівкових кредитних коштів - 12 263 465,00 доларів США. До розрахунку внесені суми за меморіальними валютними ордерами, які позивачем не надані. Готівкові кошти в доларах США позичальнику не надавалися. З 26.06.2008 року нові транші кредиту позичальнику не надавалися, що зазначено в п. 1.1.4. Договору про внесення змін від 10.04.2019 року до кредитного договору. Згідно з даними наданих позивачем виписок з 19.06.2007 року по 07.09.2009 року позичальником здійснювалося погашення кредиту в доларах США, а також банком здійснювалося списання залишків з рахунку позичальника на погашення кредиту в доларах США, всього у розмірі 4 288 315,66 доларів США. Також, згідно з Розрахунком вимог банку станом на 01.07.2024 року позичальником повернено кредитні кошти у 2020 - 2021 роках: 21.12.2020 року - 51 785,48 доларів США, 12.10.2021 року - 122 202,37 доларів США, 14.12.2021 року - 396 000,00 доларів США, на загальну суму 569 987,85 доларів США. Таким чином, позичальником за весь період дії кредитного договору, згідно з наданими позивачем доказами, повернуто 4 858 303,51 доларів США ( 4 288 315,66 + 569 987,85). Отже неповернута сума кредитних коштів складає 2 295 161,49 доларів США (7 153 465,00 - 4 858 303,51). Між тим повернута сума кредиту взагалі позивачем не врахована, отже розрахунок заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 405 160,49 доларів США є недостовірним. 3. Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року за № 254 (далі - Положення № 254), яке діяло на час складання банком первинних документів про видачу кредитних коштів - 2006-2008 роки, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Тобто виписки складаються на підставі первинних документів, в даному випадку вони мали складатися на підставі заяв на видачу готівки та меморіальних валютних ордерів. Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 5.6. Положення 254). 04.07.2018 року Постановою Правління Національного банку № 75 затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України: клієнтський рахунок: є регістром аналітичного обліку (п.60); є відображенням в обліку операцій банку і його клієнтів (п.46); не є первинним бухгалтерським документом і сам складається на підставі первинних бухгалтерських документів (підп.15 п.3) касових або безготівкових (п. 45 і 46). Регістр (клієнтський рахунок) вміщує записи про здійснені протягом операційного дня операції з коштами і складається лише на підставі первинних документів, тобто він не є первинним документом, а є вторинним електронним документом, який складається на підставі первинних документів. Але це теж документ, отже він, як оригінал нового (другого) документа, повинен містити підпис особи, яка цей документ склала (ч.4 ст.9 Закону України про бухгалтерський облік, підп.5 п.63 Положення №75, підп.2 п.7 р.ІІ Правил діловодства). Згідно зі ст.ст. 5, 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора, Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. При чому виписки з рахунків мають бути підписані особою, яка їх складала. Якщо він (регістр) не існує як документ, підписаний електронним підписом, то він не може бути доказом (ч.6 ст.95 і ч.5 ст. 100 ЦПК України), у такому випадку доказувати наявну у регістрі інформацію необхідно іншими, достовірно існуючими доказами первинними документами . Надані позивачем виписки по рахункам позичальника:- не містять відомостей про посаду особи, відповідальної за складання виписок та правильність їх оформлення;- не містять електронного підпису особи, що вносила дані в клієнтський рахунок, особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписок з рахунків позичальника та у якої наявне право на засвідчення даних, що відображені у виписках;- не містять печатки банку, що видав виписки;- сформовані на підставі первинних документів - заяв на видачу готівки та меморіальних валютних ордерах, які не містять обов'язкових реквізитів та є недійсними відповідно до п. 52 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254. Крім того, виписки містять операції, на підтвердження яких позивачем первинні документи не надані, тобто вони складені не на підставі первинних документів. Так, щодо виписок за період з 25.05.2007 року по 26.08.2008 року, коли надавалися безготівкові грошові кошти, позивачем не надано меморіальних валютних ордерів: від 04.06.2007 на суму 200 000 доларів США від 08.06.2007 на суму 750 000 доларів США від 12.06.2007 на суму 300 000 доларів США від 13.06.2007 на суму 50 000 доларів США від 15.06.2007 на суму 50 000 доларів США від 20.06.2007 на суму 130 000 доларів США від 21.06.2007 на суму 100 000 доларів США від 22.06.2007 на суму 250 000 доларів США від 25.06.2007 на суму 115 000 доларів США від 26.06.2007 на суму 20 000 доларів США від 27.06.2007 на суму 80 000 доларів США від 03.07.2007 на суму 240 000 доларів США від 04.07.2007 на суму 100 000 доларів США від 05.07.2007 на суму 1 600 000 доларів США від 11.07.2007 на суму 66 000 доларів США від 12.07.2007 на суму 20 000 доларів США від 16.07.2007 на суму 20 000 доларів США від 17.07.2007 на суму 209 000 доларів США від 20 07.2007 на суму 95 000 доларів США від 23.07.2007 на суму 200 000 доларів США від 30.07.2007 на суму 110 000 доларів США від 02.08.2007 на суму 335 000 доларів США від 17.10.2007 на суму 10 000 доларів США від 19.10.2007 на суму 40 000 доларів США від 23.10.2007 на суму 20 000 доларів США Отже зазначена інформація в виписках є недостовірною, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку) та не підтверджується первинними документами. В кредитному договорі, додаткових угод до нього, договорах про внесення змін до кредитного договору зазначені рахунки, які були відкриті позичальнику для отримання кредитних коштів, повернення кредиту, нарахування відсотків, сплати відсотків. Відповідно до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6 148 від 08.09.2006 року (Стаття 2. «Порядок надання кредиту та сплати відсотків») видача кредиту проводиться шляхом видачі позичальнику готівки з позичкового рахунку № НОМЕР_1 , повернення кредиту здійснюється на той же рахунок, а сплата відсотків - на рахунок № НОМЕР_2 . Статтею 2 додаткової угоди № 1 до договору від 25.05.2007 року передбачено, що видача траншів кредиту здійснюється на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 , сплата процентів у Євро здійснюється на рахунок № НОМЕР_4 , у доларах США на рахунок № НОМЕР_5 . Договором про внесення змін № 5 до кредитного договору від 13.10.2013 року передбачено, що видача траншів кредиту, погашення заборгованості та сплата процентів здійснюється на поточні рахунки позичальника: № НОМЕР_6 в доларах США та № НОМЕР_7 в євро. Аналогічні рахунки зазначені у договорі про внесення змін № 8 від 10.04.2019 року до кредитного договору та у додатку № 2 до договору про внесення змін № 8 Між тим позивачем надані виписки по іншим особовим рахункам , які згідно з кредитним договором та додатками до нього не були відкриті позичальнику для отримання кредиту, погашення заборгованості за кредитом, нарахування та сплати процентів, зокрема, за рахунками №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 . НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , Таким чином виписки надані у тому числі не за тими рахунками, які були згідно з умовами кредитного договору та додатків до нього відкриті позичальнику для отримання траншів кредиту, погашення кредиту, нарахування та сплати процентів , а отже вони не є належними, достовірними та допустимими доказами наявності та розміру заборгованості позичальника. 4. Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), отже розрахунок не підтверджує суму заборгованості за кредитом. Розрахунок заборгованості може бути прийнятий судом, якщо кожна цифра в ньому підтверджується належними первинними документами. В матеріалах справи містяться три розрахунки вимог банку: станом на 12.02.2024 року, на 01.07.2024 року, на 10.04.2019 року. З огляду на строк дії кредитного договору, заявлені до стягнення суми, а також те, що позичальник є фізичною особою, банк має підвищений стандарт доказування. Отже математичний розрахунок заборгованості позичальника має містити: а) зазначення сум перерахованих коштів за кожною фінансовою операцією з посиланням на відповідні докази - первинні документи (заяви на видачу готівки або меморіальні валютні ордера), у яких вказані такі суми; аналогічно зазначення сум повернутих коштів; загальний розрахунок суми основного боргу за усіма фінансовими операціями (надання і повернення коштів); б) заявлені суми нарахувань на суму основного боргу (відсотки, пеня), зазначення строку (періоду) здійснення цих нарахувань, зазначення формул такого розрахунку і зазначення арифметичних дій з обчислення кожної суми з поясненням використаних у розрахунках цифр та посиланням на відповідні докази чи інші розрахунки, які грунтуються на доказах. Зазначеного надані позивачем розрахунки не містять. Жодне число не підтверджено конкретними доказами. Розрахунки є незрозумілими. Фактично позивач переклав на суд свій обов'язок довести належність та достовірність розрахунку. Між тим вчинення таких дії судом як "рахувати" замість позивача суму основного боргу та "вибирати" ті "докази" які, можуть бути використані для підрахунку суперечить принципу цивільного судочинства, згідно з яким сторона повинна чітко вказати у позовній заяві обставини (факти) і довести їх окремо доданими до заяви доказами, які мають бути додані в оригіналі чи належним чином засвідченій копії. "Розрахунок" є складовою певної обставини, тому він теж повинен підтверджуватись конкретно вказаними у заяві і доданими до неї належними доказами. Розрахунки не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити розмір наданих позичальнику коштів в кредит та розмір повернутої суми кредиту, у тому числі посилань на відповідні докази, а тому вони не є належними доказами розміру заборгованості, оскільки з них в принципі не можливо встановити формування заборгованості та її складові. 5. Відсотки за користування кредитом кредитних коштів. розраховані на недостовірний розмір наданих Крім того, 10.04.2019 року між АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є позивач) та позичальником укладено договір № 8 про внесення змін до кредитного договору, яким внесено зміни щодо строків та порядку сплати суми заборгованості та процентів за кредитом. Підпунктами 1.1.2.1. та 1.1.2.2. визначено, що розмір процентів за користування кредитом, наданим у євро та доларах США, з 10.04.2019 року становить 0,1 % річних. Підпунктом 1.1.2.3. передбачено, що у разі порушення позичальником більше ніж на 30 календарних днів строків, встановлених договором, починаючи з 31 (тридцять першого) календарного дня з дня відповідного прострочення розмір процентів за користування частиною кредиту в євро та частиною кредиту в доларах США складає 10,0 % річних. Пунктом 18 встановлено графік погашення заборгованості за кредитом:- У євро: 31.12.2019 р. - 0,00 31.12.2020 р. - 0,00 31.12.2021 р - 400 000,00 30.12.2022 р - 750 000,00 29.12.2023 р. - 250 584,81 27.06.2024 р - 0,00- У доларах США: 31.12.2019 р. - 0,00 31.12.2020 р. - 51 785,48 31.12.2021 р. - 471 122,36 20.12.2022 р. - 904 224,99 29.12.2023 р. - 3 117 415,51 27.06.2024 р. - 3 430 600,00 З наданих до Заяви про збільшення розміру позовних вимог Розрахунків вимог банку вбачається, що у жовтні і грудні 2021 року позичальником сплачено 400 000,00 євро, у грудні 2020 року - 51 785,48 доларів США та у жовтні і грудні 2021 року 518 202,37 доларів США. Тобто прострочення платежів станом на кінець 2021 року не було. Додатковою угодою № 1 до договору про внесення змін № 8, укладеною 27.12.2022 року, графік погашення заборгованості змінено та платежі за кредитом, які мали бути сплачені у грудні 2022 року, були перенесені на 27.06.2024 року. Отже прострочення платежів за кредитом відбулося тільки 29.12.2023 року. Між тим у Розрахунках вимог банку 10,0 % нараховані з 10.04.2019 року, що є безпідставним та не відповідає умовам договору № 8 про внесення змін до кредитного договору. Поточні відсотки у розмірі 0,1% річних, що встановлено Договором про внесення змін № 8 до кредитного договору, позичальником сплачувалися кожного місяця, що відображено у Розрахунках вимог банку. Співвідповідач по справі ОСОБА_2 , як і інші співвідповідачі, не погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості та вважає його безпідставним та не доведеним. Позивачем не надано детального, обґрунтованого та підтвердженого належними доказами розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором. Надати контррозрахунок заборгованості позичальник не має можливості через складність розрахунків. Встановлення розміру заборгованості позичальника має суттєве значення для правильного вирішення спору та потребує спеціальних знань у іншій сфері, ніж право, без яких встановити обставини, що входять до предмету доказування в цій справі, неможливо Без проведення судової економічної експертизи неможливо об'єктивно вирішити спір по суті. Отже з метою встановлення обґрунтованого розміру заборгованості позичальника за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6-148 від 08.09.2006 року і з огляду на складність спору (значний розмір заявлених позовних вимог, значний строк дії кредитного договору, значна кількість фінансово-кредитних операцій, значна кількість матеріалів справи) вважаю необхідним просити суд призначити по справі судову економічну експертизу (з дослідженням документів фінансово кредитних операцій), оскільки для встановлення обґрунтованого розміру заборгованості за кредитним договором необхідні спеціальні знання в галузі економіки. У зв'язку з чим представник відповідачів просила призначити у справі № 638/9952/24 судову економічну експертизу (з дослідженням документів фінансово кредитних операцій), проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставити наступні питання: 1) Чи підтверджується первинними документами (в обсязі наданих АТ «Сенс банк» документів) факт видачі готівкових та безготівкових коштів позичальнику ОСОБА_2 у сумі, зазначеної позивачем АТ «Сенс банк» у позовній заяві, за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6-148 від 08.09.2006 року, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , з урахуванням наявних в матеріалах справи розрахункових документів на отримання готівкових та безготівкових кредитних коштів? 2) Чи відповідає розмір непогашеної заборгованості за кредитом та процентами:- станом на 10.04.2019 року, який визначений договором про внесення змін № 8 від 10.04.2019 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6-148 від 08.09.2006, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 - станом на 27.12.2022, який визначений додатковою угодою № 1 до Договору про внесення змін № 8 від 27.12.2022, укладеною між АТ «Сенс банк» та ОСОБА_2 ,- станом на 05.07.2024, який заявлений АТ «Сенс банк» у заяві про збільшення розміру позовних вимог? 3) Чи можливо визначити розмір заборгованості по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6-148 від 08.09.2006 зі змінами та доповненнями, на підставі наявних в справі документів? Якщо можливо - який розмір заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, штрафними санкціями та іншими нарахуваннями по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6-148 від 08.09.2006 станом на 30.06.2024 (дата розрахунку, доданого до заяви про збільшення розміру позовних вимог) згідно положень кредитного договору з додатками та наданих АТ «Сенс банк» розрахункових документів щодо видачі та погашення кредиту, нарахування та сплати процентів? 3. Експертизу виконати за наявними доказами у матеріалах справи. Оплату за проведення судової експертизи попередньо покласти на відповідача ОСОБА_2 Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Представник відповідачів ТОВ «Рекламне агентство АТН», ТОВ «Інвестиційна група ДАД» Новікової Н.К. підтримала клопотання про призначення економічної експертизи.
Представник позивача АТ «Сенс банк» - Мошенець Д.В. у судовому засіданні заперечував проти призначення експертизи, в обгрунтування заперечень зазначив, що у даній справі наявні всі необхідні документи для самостійної правової оцінки обставин справи судом, зокрема розрахунки заборгованості, виписки за рахунками позичальника, кредитний договір, додаткові угоди до нього та інші первинні документи. Суд є суб'єктом процесу, який наділений повноваженнями на всебічне дослідження доказів, їх правову оцінку та визначення прав і обов'язків сторін, у тому числі шляхом аналізу фінансових документів. Здійснення арифметичних обчислень, зіставлення руху коштів за рахунками та визначення відповідності розрахунків умовам договору не вимагає спеціальних економічних знань, а лише належного вивчення матеріалів справи. Клопотання ОСОБА_2 фактично зводиться до спроби перекласти на експерта функцію суду щодо дослідження доказів і визначення розміру заборгованості. Такий підхід є неприпустимим і суперечить засадам цивільного процесу, зокрема принципу змагальності сторін та обов'язку кожної сторони доводити ті обставини, на які вона посилається (ст. 81 ЦПК України). Зазначене клопотання не містить жодних нових обґрунтованих даних чи доказів, які б свідчили про неможливість встановити обставини справи без залучення експерта. Посилання на «складність» розрахунків не є належним доказом необхідності спеціальних знань, адже такі розрахунки зводяться до арифметичної перевірки обсягів виданих коштів, погашених сум, процентів та інших нарахувань, що є цілком здійсненним без експерта. Іншою підставою для призначення експертизи судом, відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК, є ненадання сторонами (стороною) відповідних висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. ОСОБА_2 не скористалася своїм правом ініціювати та надати експертний висновок в межах своєї доказової бази, хоча мала можливість це зробити, як наслідок у Давтян К.О. немає законних підстав автоматично перекладати ініціативу на суд. Відповідно до засад змагальності цивільного процесу та положень частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У межах реалізації цього процесуального обов'язку ОСОБА_2 мала право самостійно ініціювати проведення експертного дослідження у позасудовому порядку та подати отриманий висновок як доказ у справі, однак цього не було виконано. Отже, призначення експертизи за таких обставин суперечить вимогам закону і фактично покладає на суд функції сторони щодо збирання та подання доказів, що є неприпустимим у межах змагального процесу. АТ «СЕНС БАНК» зазначає, що Судовий розгляд цивільної справи здійснюється відповідно до принципу правової обізнаності суду, що відображено у юридичному принципі «iura novit curia» - суд знає закони». Цей принцип означає, що суд: самостійно застосовує норми матеріального та процесуального права; оцінює зміст поданих доказів без залучення експерта, якщо для цього не потрібні спеціальні знання. У справах про стягнення заборгованості за кредитним договором визначення розміру боргу, перевірка арифметичних підрахунків та зіставлення наданих банком документів (розрахунків, виписок, ордерів тощо) не потребує спеціальних економічних знань. Це - звична перевірка арифметичних дій, яка не виходить за межі загальної компетенції суду. Суд має у своєму розпорядженні всю необхідну доказову базу. Таким чином, жодних реальних підстав для висновку про потребу в спеціальних знаннях немає, а отже, немає й необхідності призначати судову експертизу, яка дублюватиме функцію суду щодо оцінки доказів. Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використані їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. У цій справі Позивач надав детальний обсяг документів, що підтверджує видачу кредиту та сплату заборгованості. Відтак, на підтвердження позиції АТ «СЕНС БАНК» щодо неможливості призначення судової економічної експертизи наразі існує усталена судова практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. АТ «СЕНС БАНК» звертає увагу суду на те, що з боку ОСОБА_2 та іншими співвідповідачами в межах даного провадження вже вчинено ряд дій, спрямованих на штучне затягування розгляду справи, зокрема: подання зустрічних позовів з формальними вимогами. Таким чином, клопотання про призначення експертизи є ще одним способом затягування розгляду справи. Суд не повинен допускати зловживанням процесуальними правами і має право залишити без задоволення заяви, спрямовані на затягування процесу. обґрунтування для призначення експертизи відсутнє, а ОСОБА_2 такими діями намагається вдатися до затягування судового процесу шляхом зупинення розгляду справи. Підготовче провадження завершене, а всі процесуальні дії, які мали бути вчинені до розгляду справи по суті, зокрема й питання щодо призначення експертизи, мали бути предметом розгляду суду в межах цього засідання. З наведеного можна дійти висновку, що відповідач не навів аргументів, що завадили подати клопотання про призначення експертизи під час підготовчого провадження. Отже, подання клопотання про призначення експертизи поза межами підготовчого провадження є підставою для залишення такого клопотання без розгляду. Слід зауважити, що: під час підготовчого провадження відповідач мав усі можливості реалізувати право на подання клопотання про призначення експертизи; зазначені в клопотанні обставини не є новими або такими, що стали відомі відповідачу лише після закриття підготовчого провадження; позивачем АТ «СЕНС БАНК» до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості, документи на підтвердження сум заборгованості, відсотків, пені, а також витяги з банківських рахунків, кредитні договори та додаткові угоди. АТ «СЕНС БАНК» звертає увагу суду на те, що відповідач у своєму клопотанні не зазначає жодних об'єктивних чи поважних причин, чому клопотання про призначення судової економічної експертизи не було подане під час підготовчого провадження, як це передбачено процесуальним законом. Відповідач не вказує, що нові обставини або нові докази стали відомі лише після закриття підготовчого провадження, які б могли стати підставою для подання клопотання вже на етапі розгляду справи по суті. Факти, на які посилається відповідач у клопотанні про призначення експертизи, відомі з моменту подання позову, а також були предметом розгляду судом в межах підготовчого засідання . Таким чином, всі підстави для подання відповідного клопотання існували на попередній стадії провадження. Відповідач же не скористався своїм правом належним чином. Натомість, уже після завершення підготовчого провадження та переходу до стадії розгляду справи по суті, відповідач необґрунтовано подає клопотання про призначення експертизи та просить зупинити провадження у справі, що є прямою спробою затягування розгляду справи. Отже, клопотання ОСОБА_2 про призначення судової економічної експертизи підлягає залишенню без розгляду. У зв'язку з чим представник позивача просив клопотання ОСОБА_2 про призначення судової економічної експертизи у справі № 638/9952/24 - залишити без розгляду та повернути заявнику.
Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідачів, дійшов наступного.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України).
У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами ч.1 ст. 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц вказав, що суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об'єктивної істини та об'єктивного вирішення справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Встановлення факту видачі готівкових та безготівкових коштів позичальнику ОСОБА_2 у сумі, яка зазначена позивачем, розмір непогашеної заборгованості за кредитом та відсотками має суттєве значення для правильного вирішення спору та потребує спеціальних знань, без яких встановити обставини, що входять до предмету доказування неможливо, встановлені експертом при проведенні судових експертиз можуть мати суттєве значення для правильного вирішення спору.
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі № 240/4894/23 зазначено, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як in dubio pro persona або in dubio pro homine (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини». Принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.
Питання, які поставлені представником відповідача Давтян К.О. на вирішення судової економічної експертизи, спрямовані на з'ясування наявності або відсутності обставин, що входять до предмета доказування у спірних правовідносинах.
Щодо посилань представника позивача на ті обставини, що представником відповідача клопотання подане після закриття підготовчого засідання, а отже підлягає залишенню без розгляду та поверненню заявнику.
Так, дійсно ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.06.2025 закрито підготовче засідання. Разом з тим, під час підготовчого засідання представником відповідача Давтян К.О. було заявлено клопотання про призначення судово- економічної експертизи, яке залишено без розгляду та роз'яснено представнику відповідача, що вказане клопотання буде вирішено судом під час судового розгляду, після дослідження доказів у справі. У зв'язку з чим клопотання про проведення економічної експертизи, заявлено у судовому засідання, не підлягає поверненню заявнику.
Отже, з метою справедливого судового розгляду справи, беручи до уваги, що обставини, встановлені експертом при проведенні судової економічної експертизи можуть мати суттєве значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне призначити по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових екпсертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса».
При цьому, суд звертає увагу експерта, якому буде доручено проведення експертизи, що експертизу слід провести за наявними матеріалами справи, оскільки представником позивача у судовому засідання зазначено, що всі наявні докази подані до суду.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України, провадження у справі підлягає зупиненню до надходження висновку експерта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 103,104,105,107,108,294, 298 ЦПК України, суд -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 - задовольнити.
Призначити у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Континент будінвест», Приватного акціонерне товариства «Готель Харків», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство АТН», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група ДАД» про стягнення заборгованості, зустрінчим позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група ДАД» до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустріним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство АТН» до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустрінчим позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Готель Харків» до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, зустрінчим позовом ТОВ «Будівельна компанія Континент Будінвест» до Акціонерного товариства «Сенс банк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту договору поруки, внесення змін до договору поруки, судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1) Чи підтверджується первинними документами (в обсязі наданих АТ «Сенс банк» документів) факт видачі готівкових та безготівкових коштів позичальнику ОСОБА_2 у сумі, зазначеної позивачем АТ «Сенс банк» у позовній заяві, за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6-148 від 08.09.2006 року, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , з урахуванням наявних в матеріалах справи розрахункових документів на отримання готівкових та безготівкових кредитних коштів?
2) Чи відповідає розмір непогашеної заборгованості за кредитом та процентами:- станом на 10.04.2019 року, який визначений договором про внесення змін № 8 від 10.04.2019 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6-148 від 08.09.2006 року, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 ,- станом на 27.12.2022 року, який визначений додатковою угодою № 1 до Договору про внесення змін № 8 від 27.12.2022 року, укладеною між АТ «Сенс банк» та ОСОБА_2 ,- станом на 05.07.2024 року, який заявлений АТ «Сенс банк» у заяві про збільшення розміру позовних вимог?
3) Чи можливо визначити розмір заборгованості по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6-148 від 08.09.2006 року зі змінами та доповненнями, на підставі наявних в справі документів? Якщо можливо - який розмір заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, штрафними санкціями та іншими нарахуваннями по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/27/13-2/6-148 від 08.09.2006 року станом на 30.06.2024 року (дата розрахунку, доданого до заяви про збільшення розміру позовних вимог) згідно положень кредитного договору з додатками та наданих АТ «Сенс банк» розрахункових документів щодо видачі та погашення кредиту, нарахування та сплати процентів
Проведення судово-економічної експертизи, доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а).
Попередити експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.
У розпорядження експертів надати: матеріали цивільної справи № 638/9952/24. Звернути увагу експерта, якому буде доручено проведення експертизи, що експертизу слід провести за наявними матеріалами справи.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Семіряд