Справа №638/11225/25
Провадження № 1-кп/638/1815/25
16 грудня 2025 року м.Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні у м. Харкові, клопотання потерпілого ОСОБА_7 про арешт майна в рамках розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200002632 від 23 грудня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.190, ч.1 ст.209 КК України,-
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12024221200002632 від 23 грудня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190, ч.1 ст.209 КК України.
02 грудня 2025 року потерпілий ОСОБА_7 подав до суду:
-цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі - 237960.00 грн.
-клопотання про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності, користуванні, володінні ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
В обґрунтування поданого клопотання про арешт майна зазначено, що ОСОБА_7 є потерпілим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 . Так, орієнтовно, у кінці січня - на початку лютого 2024 року ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 . Під час зустрічі ОСОБА_8 зателефонував по відеозв'язку ОСОБА_6 , який, зі слів ОСОБА_8 , займається придбанням та постачанням з-за кордону квадрокоптерів для військовослужбовців Збройних Сил Україи. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом обману у телефонній розмові переконав ОСОБА_7 , що даний товар він доставе протягом тижня у м. Харків. Так, ОСОБА_7 , будучи впевненим у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_6 , довіряючи останньому у зв?язку з тим, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем ЗСУ та не здогадуючись про його злочинні наміри, передав грошові кошти у розмірі 4500 доларів США ОСОБА_9 для переказу грошових коштів на банківську картку АТ «Сенс Банк» N? 5355-2800 2193-9218, яка емітована на ім?я ОСОБА_10 , яку надав ОСОБА_6 для повної оплати замовлення. Після чого, було здійснено повну оплату за квадракоптер торгової марки: «DJI Mavic 3», а саме: 24.01.2024 року о 18 год 05 хв у сумі 20 700 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 18 год 32 хв у сумі 18 500 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 18 год 34 хв у сумі 21 100 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 19 год 30 хв у сумі 7100 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 19 год 43 хв у сумі 15 200 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 19 год 45 хв у сумі 17 300 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 03 хв у сумі 3100 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 09 хв у сумі 8600 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 12 хв у сумі 16100 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 14 хв у сумі 3200 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 16 хв у сумі 2500 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 18 хв у сумі 4200 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 20 хв у сумі 2500 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 23 хв у сумі 4400 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 26 хв у сумі 3600 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 31 хв у сумі 4700 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 37 хв у сумі 2500 грн 00 коп., 24.01.2024 року о 20 год 42 хв у сумі 7525 грн 00 коп. (копії квитанцій додаються). Після чого, ОСОБА_11 не маючи на меті виконання своїх зобов?язань, заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 162 800 грн. 00 коп. та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнової шкоди на вказану суму. Наступного дня ОСОБА_7 особисто зателефонував ОСОБА_6 та особисто підтвердив отримання на свій банківський рахунок грошових коштів та повідомив про здійснення замовлення квадрокоптерів. Продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним злочинним умислом, направленим на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_7 , ОСОБА_6 продовжив вводити в оману останнього та 25.01.2024 року ОСОБА_6 у телефонній розмові переконав ОСОБА_7 , що замовлений товар вже в дорозі та він може запропонувати ще квадракоптери торгової марки «DJI Mavic 3» з вбудованим тепловізором, вартістю 106 000 грн. 00 грн. У свою чергу, ОСОБА_7 будучи впевненим у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_11 , не здогадуючись про його злочинні наміри знову погодився та здійснив повну оплату за квадрокоптери зі своєї банківської картки, яка емітована на ім?я ОСОБА_7 : 25.01.2024 року о 13 год 30 год на банківську картку АТ «ПУМБ» N? НОМЕР_1 , яка емітована на ім?я ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 29 000 грн 00 коп.; 25.01.2024 року о 13 год 32 год на банківську картку АТ «ПУМБ» N? 5355-2800-2193 9218, яка емітована на ім?я ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 29 000 грн. 00 коп.; 25.01.2024 року о 13 год 37 год на банківську картку АТ «Сенс - банк» N?4028 0820-1195-6578, яка емітована на ім?я ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 29 000 грн 00 коп.; 25.01.2024 року о 13 год 38 год на банківську картку АТ «Сенс - банк» N? НОМЕР_2 , яка емітована на ім?я ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 19 000 грн 00 коп. (докази здійснення грошових переказів будуть додані до зазначеного клопотання та містяться у матеріалах кримінального провадження № 12024221200002632 від 23.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України). Далі, отримавши від ОСОБА_7 вказані грошові кошти, ОСОБА_11 будь-яких обов?язків щодо продажу та доставки замовленого товару не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 268 800 грн 00 коп., що у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення - злочину, тобто завдав потерпілому значну шкоду. Після переказу грошових коштів та неотримання у визначений строк замовленого та сплаченого товару, на неодноразові запитання ОСОБА_6 щодо строків поставки замовлених квадрокоптерів останній кожного разу повідомляв різні причини: зачинений склад, що він не встигає відправити, що він несе службу і у нього немає можливості і часу, але весь час він стверджував про те, що квадрокоптери з-за кордону вже він отримав і ось ось скоро буде вже відправка в Харків. Станом на теперішній час замовлені та повністю оплачені ОСОБА_7 квадрокоптери на потреби ІІІ окремої штурмової бригади так і не відправлені ОСОБА_6 . За дуже тривалий час (майже два роки) ОСОБА_6 повернуто ОСОБА_7 30 840 грн. 00 коп. (скріншоти надходжень додаються). На теперішній час, майнова шкода, завдана кримінальним правопорушенням у розмірі 237 960 грн. 00 коп. ОСОБА_6 не відшкодована ОСОБА_7 .
Також зазначає, що станом на сьогоднішній день обвинувачений ОСОБА_6 не вживає жодних дій, направлених на відшкодування ОСОБА_7 шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_6 буде і в подальшому ігнорувати свій обов'язок по відшкодуванню шкоди. Зважаючи на той факт, що сума цивільного позову є значною, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України, у випадку винесення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні та задоволення цивільного позову, виконання такого вироку може виявитися неможливим, зважаючи на відчуження майна ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження у суді.
Представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні цивільний позов просила приєднати до справи та наполягала на задоволенні клопотання про арешт майна.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
Обвинувачений та захисник в підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Дослідивши цивільний позив, клопотання про арешт майна, заслухавши пояснення сторін, суддя дійшов до наступного висновку.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_7 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України - цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Оскільки злочином, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_7 , за твердженням останнього, завдано шкоду, про відшкодування якої ним у встановленому порядку подано позов, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого підлягає розгляду разом з кримінальним провадженням.
Що стосується клопотання потерпілого про арешт майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації ; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом й частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати , що воно відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 цього Кодексу. (Матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети , що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправними шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
Згідно зі ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична чи юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Згідно ч.1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Ч. 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Судом встановлено, що відповідно до поданого цивільного позову цивільний позивач просить суд стягнути з ОСОБА_6 на свою користь 237960.00 грн. в якості відшкодування майнової шкоди.
При цьому, цивільним позивачем - потерпілим ОСОБА_7 та його представником у клопотанні про арешт майна та в судовому засіданні не обґрунтовано та не наведено обставин того, що невжиття таких заходів як арешт майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання процесуального рішення суду щодо ефективного захисту оспорюваних прав або інтересів потерпілого.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Також в клопотанні взагалі не зазначено майно на яке необхідно накласти арешт та не обґрунтована співмірність накладання арешту з вимогами, які просить стягнути цивільний позивач.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання в цілому, з урахуванням чого, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.131, 170, 314-316 КПК України суд, -
Прийняти до розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування збитків, завданих злочином.
В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_7 про арешт майна обвинуваченого від 02 грудня 2025 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1