справа № 619/6421/25
провадження № 2/619/2742/25
іменем України
16 грудня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Калиновської Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Булах С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,-
Представника ОСОБА_1 - адвокат Плугатирьова Н.В. звернулася до суду з позовом до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті моєї матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача рідний дідусь - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та рідна бабуся ОСОБА_4 , 1920 р.н. перебували в зареєстрованому шлюбі. В їхньому зареєстрованому шлюбі була народжена дитина, донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується архівною довідкою від 05.09.2024р., реєстраційний номер №120. В свідоцтві про народження зазначені батько російською мовою « ОСОБА_3 », 1912 року народження та мати - російською мовою « ОСОБА_6 », 1920 року народження. ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір позивача, ОСОБА_7 , уклала шлюб з батьком позивача, ОСОБА_8 , який був зареєстрований в Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1281. В зареєстрованому шлюбі була народжена дитина позивач, їх син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис № 1207 від 17 вересня 1957 року. В свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 батьками зазначені батько ОСОБА_9 , мати ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним дідусем позивача, а ОСОБА_10 , 1920 р.н. є рідною бабусею позивача по материнській лінії. ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 78 років помер дідусь позивача, ОСОБА_3 . Виконавчим комітетом Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 17 від 07 березня 1991 року. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 залишились його дружина, ОСОБА_10 , дитина: донька ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Бабуся позивача та матір позивача постійно проживали та були зареєстрована за однією адресою разом з померлим - ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується довідкою від 24 березня 2025 року виданої Прудянським старостинським округом Дергачівської Міської Ради Харківського району Харківської області, що саме на момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав зі своєю дружиною, ОСОБА_10 , донькою ОСОБА_2 , тому вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 10 червня 1960 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Підопригорою М.І., 26 грудня 1960 року та зареєстрованого за реєстровим №4785 йому на праві особистої власності, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Підопригора М.І. від 03.10.1962р. за реєстровим № 3583. Дублікат Договору виданий державним нотаріусом Харківського обласного державного нотаріального архіву Остапенко Ю.А. 30 квітня 2025 року та зареєстрованого за реєстровим №1-53, належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 - ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_2 .
Як вказує позивач, за свого життя рідний дідусь позивача, ОСОБА_3 , заповіт не складав. ОСОБА_2 , є спадкоємцем за законом першої черги, після смерті батька ОСОБА_3 , яка прийняла та не оформила своїх спадкових прав на зазначений житловий будинок так як фактично вступили в управління та володіння спадковим майном в силу ст.ст. 529, 549 ЦК УРСР (1963года). Роз'яснення щодо спадкування в цей період часу міститься також в п.113 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 18.06.1994 року № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 07.07.1994 р. Таким чином, спадкоємиця за законом після смерті дідуся позивача ОСОБА_3 є його дружина, бабуся позивача ОСОБА_10 та його донька, матір позивача ОСОБА_2 - які прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, але свідоцтва про право на спадщину за законом не отримали.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла бабуся позивача, ОСОБА_10 . На час своєї смерті ОСОБА_10 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Спадкоємицею першої черги за законом після смерті моєї бабусі ОСОБА_10 , є її донька, а моя матір - ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає. За життя бабуся, ОСОБА_10 , заповіт не складала. ОСОБА_2 - прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Проте, своїх прав на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами який розташований за адресою: АДРЕСА_2 - не оформила та не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті - ОСОБА_3 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , разом з родиною здійснювала поховання ОСОБА_3 , організувала проведення поминок на 9 та 40 днів, користувалась спадковим майном весь час до часу своєї смерті, крім того, родина витратила багато зусиль по підтримці спадкового майна, покращуючи умови проживання як в самому житловому будинку, так і на подвір'ї даного будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 50 років помер батько позивача, ОСОБА_9 , відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було зроблено відповідний актовий запис №5496 від 27 липня 1986 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 59 років померла, матір позивача, ОСОБА_2 , виконавчим комітетом Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис №47 від 14 листопада 1998 року. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 залишився її син, позивач по справі - ОСОБА_1 , 1957 року народження. Інших спадкоємців немає. На час своєї смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_3 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , залишилась спадщина, яка складається в т.ч. з житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_3 . За свого життя ОСОБА_2 , заповіт не складала. У встановлений законом термін Позивач, звернувся до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини після померлої матері - ОСОБА_2 . До спадкової маси входить житловий будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Спадщину ОСОБА_1 , прийняв оскільки на час відкриття спадщини був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою. Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області була заведена спадкова справа № 846/2008 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 .
Однак отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса позивач не зміг. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, складеної Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Оленою Мезєвою, 15 травня 2025 року, нотаріальна дія з видачі свідоцтва про право на спадщину не могла бути вчинена з тієї підстави, що немає можливості з безспірністю стверджувати, що вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належить спадкодавцю. При відмові у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність необхідних для спадкування документів державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Олена Мезєва роз'яснила Позивачу, процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, з посиланням на ст.3, 4, 23, 27, 184 ЦПК України, про що зазначено в вищезгаданій постанові.
Представник позивача, ОСОБА_12 та позивач, ОСОБА_1 надали заяву, вказавши, що позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити, розгляд справи просить провести без її участі.
Представник відповідача, Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, Суржкова В.В. надала суду письмову заяву, про розгляд справи за її відсутності, просила ухвалити рішення на розсуду суду.
Відповідачі, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судове засідання не з'явилися, причину неявки не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялися за зареєстрованим місцем проживання, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, однак судова повістки не вручена під час доставки та повернуті до суду, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку, про задоволення позову, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтями 15,16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , 1920 р.н. - перебували в зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується архівною довідкою від 05.09.2024р., реєстраційний номер №120. В свідоцтві про народження зазначені - батько, російською мовою « ОСОБА_15 », 1912 року народження та мати, російською мовою « ОСОБА_6 », 1920 року народження.
25 листопада 1956 року ОСОБА_16 , уклала шлюб з ОСОБА_9 , який був зареєстрований в Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1281.
ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис № 1207 від 17 вересня 1957 року.
В свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 батьками зазначені - батько ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - є дідом, а ОСОБА_10 , 1920 р.н. бабою позивача, ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 78 років помер дід позивача, ОСОБА_3 . Виконавчим комітетом Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 17 від 07 березня 1991 року.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дружина, ОСОБА_10 , дитина: донька ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_11 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки від 24 березня 2025 року №206 виданої Прудянським старостинським округом Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, на момент смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , який на момент смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_3 в період з 08.10.1956 і по день смерті, разом зі своєю дружиною, ОСОБА_10 , донькою ОСОБА_2 , онуком ОСОБА_1 , дружиною онука ОСОБА_17 .
Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 10 червня 1960 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Підопригорою М.І., 26 грудня 1960 року та зареєстрованого за реєстровим №4785 на праві особистої власності, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Підопригора М.І. від 03.10.1962р. за реєстровим №3583.
Дублікат Договору виданий державним нотаріусом Харківського обласного державного нотаріального архіву Остапенко Ю.А. 30 квітня 2025 року та зареєстрованого за реєстровим №1-53, належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 - ОСОБА_3 .
За свого життя ОСОБА_3 , заповіт не складав.
Тобто, ОСОБА_2 , є спадкоємцем за законом першої черги, після смерті батька ОСОБА_3 , яка прийняла та не оформила своїх спадкових прав на зазначений житловий будинок так як фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
Оскільки правовідносини виникли під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року, необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Враховуючи, що ОСОБА_3 заповіт складено не було має місце спадкування за законом.
У відповідності до ст. 529 ЦК України при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
У відповідності до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, спадщину після смерті, ОСОБА_3 прийняла бабуся позивача ОСОБА_10 та мати позивача ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_10 . На час своєї смерті ОСОБА_10 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 .
Так, спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_10 , є її донька, ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає. ОСОБА_10 , заповіт не складала.
ОСОБА_2 - прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Проте своїх прав на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами який розташований за адресою: АДРЕСА_2 не оформила та не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті - ОСОБА_3 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 50 років помер ОСОБА_9 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було зроблено відповідний актовий запис №5496 від 27 липня 1986 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 59 років померла, ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис №47 від 14 листопада 1998 року.
На час своєї смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_3 .
Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , залишилась спадщина, яка складається в т.ч. з житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 заповіт не складала.
ОСОБА_1 , на час відкриття спадщини був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою.
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області була заведена спадкова справа №846/2008 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).
Враховуючи, що заповіт від імені ОСОБА_2 відсутній, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 06.11.2025 за №83158020, то має місце спадкування за законом.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 , їх родинний зв'язок підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 .
Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Позивач ОСОБА_1 постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено довідкою від 24.03.2025 №208, тому вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно відповіді завідувача Харківського обласного державного нотаріального архіву від 10.11.2025 №2290/01-15, перевірку наявності спадкових справ після померлих: ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , які на час смерті були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , було проведено за документами Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, оскільки місце відкриття спадщини в даному випадку відноситься за територіальністю до меж обслуговування цією конторою. За наявними в архіві даними, згідно з записами в алфавітних книгах обліку спадкових справ за 1991-2010 роки, книзі обліку та реєстрації спадкових справ за 1991 рік, матеріалами справ: «Спадкові справи, том 10», «Документи дна підставі яких оформлені спадкові справи, том 18» за 1991 рік Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 виявлено наступну інформацію: 25.11.1991 року до нотаріальної контори з заявою звернулася дружина померлого, мовою оригіналу « ОСОБА_18 (о выдаче)». Заяву було прийнято, зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 25.11.1991 року за порядковим № 1373 та заведено спадкову справу № 986/1991. 25.11.1991 року за реєстровим № 2-3433 державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що складалося з грошового вкладу з відсотками. Свідоцтво видано дружині померлого. Згідно з записами в алфавітних книгах обліку спадкових справ за 1998-2010 роки, книзі обліку та реєстрації спадкових справ за 2008 рік, матеріалами справи «Спадкові справи, том № 74» за 2008 рік Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виявлено інформацію про наступне: 11.07.2008 року до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернувся ОСОБА_1 . Заяву було прийнято, зареєстровано у книзі обліку та реєстрації спадкових справ 11.07.2008 року за порядковим № 1666 та заведено спадкову справу № 846/2008. 11.07.2008 року за реєстровим № 1-2510 державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Задоріною Т.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що в цілому складалося з грошових внесків з усіма відсотками, компенсаціями та індексаціями. Свідоцтво видано сину померлої, ОСОБА_1 . Окрім вищезазначених документів, в справі зберігаються документи, на підставі яких було видане свідоцтво про право на спадщину за законом.
Крім того, згідно відповіді завідувача Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 07.11.2024 №2134/01-16, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка на час відкриття спадщини проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області була заведена спадкова справа № 846/08 та було видано свідоцтво про право на спадщину 11 липня 2008 року за реєстровим № 1-2510.
Частиною 1 ст.1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як роз'яснено в п. 22Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивач, у встановлений законом термін звернувся до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини після померлої матері - ОСОБА_2 . До спадкової маси входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 , на час відкриття спадщини був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою.
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області була заведена спадкова справа №846/2008 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, складеної Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області О. Мезєвою, 15 травня 2025 року, нотаріальна дія з видачі свідоцтва про право на спадщину не могла бути вчинена з тієї підстави, що немає можливості з безспірністю стверджувати, що вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належить спадкодавцю. При відмові у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність необхідних для спадкування документів державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори О. Мезєва роз'яснила, процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, з посиланням на ст.3, 4, 23, 27, 184 ЦПК України, про що зазначено в вищезгаданій постанові.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 3 ст.1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тлумачення вищевказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов'язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №523/3522/16-ц.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, адже ці вимоги належним чином обґрунтовані та підтверджуються наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті моєї матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Повне ім'я (найменування) позивача та відповідача:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Дергачівська міська рада, адреса: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, б.5, код ЄДРПОУ 04059496.
Суддя Л. В. Калиновська