Справа №: 398/6921/25
провадження №: 2/398/3941/25
Іменем України
"08" грудня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник, адвокат Клафута Дарія Володимирівна, до ОСОБА_2 , в інтересах та від імені якої діє представник, адвокат Гулян Яніна Вікторівна, про зменшення розміру і зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Клафута Д.В., 28 жовтня 2025 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить зменшити розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 відповідно до рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2015 року у справі №398/7389/14-ц з 1/4 частини всіх видів доходу до фіксованої суми 1200 гривень щомісячно, але не менше п'ятдесяти відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання цього позову до суду. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 15000 гривень.
Необхідність зменшення розміру аліментів у позовній заяві позивач обґрунтовує погіршенням стану здоров'я, інвалідністю та зміною сімейного стану. Позивач отримав бойові поранення та травми, пов'язані із захистом Батьківщини, під час військової служби. Зокрема, 09.08.2022 та 19.06.2023 він отримав мінно-вибухові та закриті черепно-мозкові травми і контузії головного мозку, а 08.01.2023 - вогнепальні осколкові поранення м'яких тканин лівої сідниці та правого стегна. 10 липня 2025 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності на один рік. Позивач є обмежено придатним до військової служби. Йому протипоказана важка фізична праця, вібрація, шум, психоемоційне навантаження та тривале перебування у вертикальному положенні. Ці обмеження призвели до скорочення робочих годин у АТ «Укрзалізниця» та зменшення заробітку. Позивач має постійні щомісячні витрати на медикаменти, реабілітацію та консультації, які становлять у середньому 3500-4000 грн на місяць. Середньомісячний дохід позивача від АТ «Укрзалізниця» становить близько 13000 грн. Позивач стверджує, що після сплати податків та аліментів (близько 2 616 грн) у його розпорядженні залишається близько 10000 грн, чого недостатньо для покриття необхідних витрат на проживання та лікування. Також позивач посилається на зміну свого сімейного стану, а саме те, що він у 2018 році одружився і взяв на себе обов'язки утримання дружини, яка не має постійного місця роботи та стабільного доходу.
Відповідач ОСОБА_2 , в імені якої діє представник ОСОБА_4 , у відзиві просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у сумі 5000 гривень. Відповідач не заперечує факт отримання позивачем поранення та погіршення у зв?язку з цим стану здоров?я, проте, вважає ці зміни є тимчасовими, такими, що суттєво не вплинули на рівень його працездатності, витрати на лікування є періодичними, а не постійними та істотно не впливають на його матеріальний стан. Групу інвалідності встановлено на один рік, що свідчить про тимчасовий характер погіршення стану здоров'я. Також позивач не надав доказів того, що його дружина є непрацездатною та не може себе самостійно забезпечувати, не наведено жодних доказів, розрахунків щодо того як саме змінився (погіршився) його матеріальний стан у зв?язку зі змінами в сімейних відносинах. Сам по собі факт одруження, не є підставою для зменшення розміру аліментів. У частині тверджень позивача про низький рівень доходу, відповідач зазначає, що на підтвердження своїх доходів позивач надає лише довідку з АТ «Укрзалізниця» ВП «Локомотивне Депо Кременчук», відповідно до якої йому нараховується заробітна плата в розмірі близько 13000 грн. щомісячно. Проте відповідач стверджує, що заробітна плата за місцем роботи у АТ «Укрзалізниця» ВП «Локомотивне Депо Кременчук» не є єдиним доходом відповідача, оскільки він не звільнений з військової служби та отримує грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про отримання аліментів від 06.11.2025р., наданою Олександрійським ВДВС. Крім того, позивач має у власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку здає в оренду, від чого також отримує дохід. Також, як вбачається з відповіді ТСЦ МВС N?5342 на адвокатський запит, позивач 25.02.2023 року придбав автомобіль Volkswagen Passat 2014 року випуску, що спростовує доводи позовної заяви про погіршення його матеріального стану. Таким чином, позивач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі частки і це не ставить його в скрутне матеріальне становище. Окрім того, відповідач наголошує, що запропонований розмір аліментів (1200 грн) є меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що порушує вимоги ч. 2 ст. 182 СК України.
У відповіді на відзив представник відповідача наполягала на позовних вимогах та на спростування аргументів відповідача зазначила, що надані докази підтверджують погіршення здоров'я позивача, яке є підставою для зменшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України. Встановлена III група інвалідності є юридично визнаним стійким обмеженням життєдіяльності, що потребує тривалого лікування, а річний строк її встановлення є лише адміністративним інструментом контролю. Судова практика Верховного Суду підтверджує, що навіть тимчасове обмеження працездатності або тривале лікування є достатньою підставою для зміни розміру аліментів, якщо це впливає на матеріальний стан. Медичні документи позивача підтверджують стійкі та довготривалі порушення, несумісні з повною працездатністю. Також позивач заперечує проти аргументів відповідача щодо доходів позивача. Довідка від АТ «Укрзалізниця», на яку посилається відповідач, демонструє середній дохід близько 13 000 грн до оподаткування, що після відрахувань та аліментів становить близько 10 000 грн. Цей рівень, з урахуванням витрат на лікування та інвалідності, не є «високим». Позивач вважає посилання відповідача на доходи від оренди земельних ділянок та наявність додаткових доходів у військовій частині голослівними припущеннями, оскільки відповідач не надала належних доказів на підтвердження наявності таких доходів. Також на думку позивача факт придбання позивачем вживаного автомобіля (2014 року випуску) не є доказом підвищення доходу або фінансового добробуту; автомобіль є майном, а не джерелом регулярного доходу, і цей факт не спростовує доводів про погіршення здоров'я та зменшення заробітку. Утримання дружини, яка не має стабільного доходу, може створювати додаткове навантаження на обмежені фінансові ресурси позивача.
У запереченнях представник відповідача зазначила, що саме позивач має довести належними і допустимими доказами зміну свого матеріального або сімейного становища та причинний зв'язок між цими змінами і можливістю сплачувати аліменти у попередньо визначеному розмірі. Позивач натомість обґрунтовує свою позицію, посилаючись на ненадання доказів цих обставин відповідачем (концепція негативного доказу), що суперечить принципу змагальності. Крім того, позивач просить зменшити аліменти до суми 1200 гривень, яка є меншою за мінімальний гарантований розмір аліментів, водночас стверджуючи, що доходу у розмірі 10000 гривень йому недостатньо для задоволення власних потреб. Також представник відповідача у запереченнях наголошує на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право вибору способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі) належить одержувачу аліментів, а не платнику.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 30.10.2025 року відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, були повідомлені про час і місце судового розгляду належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, були повідомлені про час і місце судового розгляду належним чином, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за її та відповідача відсутності, просить відмовити у задоволенні позову, підтримує доводи відзиву та заперечень, просить стягнути з позивача на користь відповідача 5000 гривень витрат на правничу допомогу.
Враховуючи клопотання сторін, суд ухвалив провести розгляд справи за їх відсутності.
Оскільки у судове засідання не з'явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Щодо зобов'язання сплати аліментів.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 березня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.11.2014 року і до повноліття доньки ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У цьому рішенні зазначено, що суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Дитина проживає з матір'ю і знаходиться на її утриманні. Відповідач проживає окремо і не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Відповідач працездатний, працює, має можливість сплачувати аліменти.
На підставі цього рішення 25 червня 2015 року виданий виконавчий лист.
Відповідно до наданої відповідачем довідки з реєстру Олександрійської територіальної громади ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3 зареєстровані у одному житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 навчається у 8 класі Ліцею №17 Олександрійської міської ради за змішаною формою навчання, що підтверджуються наданою відповідачем довідкою директора ліцею від 20.11.2025. Згідно з характеристикою ОСОБА_3 з місця навчання мати приділяє належну увагу вихованню доньки, батько не цікавиться навчанням дитини, не з'являвся до школи і не спілкувався з класним керівником.
Щодо стану здоров'я позивача та витрат на лікування.
Позивач надав медичні документи та висновки для підтвердження того, що його здоров'я істотно погіршилося внаслідок бойових травм.
Відповідно до наданих позивачем довідок про обставини травми №1408 від 08.11.2022, №510 від 24.04.2023, №2042 від 04.08.2023, які складені командиром військової частини НОМЕР_2 , старший солдат ОСОБА_1 під час виконання бойових завдань 09.08.2022, 01.01.2023, 19.06.2023, а саме захисту Батьківщини від агресії з боку окупаційних військ російської федерації, отримав численні поранення і травми.
Також суд дослідив надані позивачем копії висновків інструментальних досліджень, зокрема МРТ, ЕНМГ, моніторування АТ та ЕКГ, а також копії виписок з медичної карти та консультативних висновків лікарів за 2022-2025 роки, які підтверджують інформацію медичних висновків ВЛК та експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення інвалідності.
Відповідно до довідок ВЛК від 08.11.2023 №6594 та від 09.05.2025 №2025-0509-1144-0933-3 встановлено, що ОСОБА_1 має травми, поранення і захворювання, пов'язані та не пов'язані з проходженням військової служби. У зв'язку з цим він визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ. навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони, непридатний до служби на підводних човнах, десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, надводних кораблях, морській піхоті, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення.
Відповідно до наданої позивачем копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.07.2025 р. ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності з 04.07.2025 р. на один рік, причиною встановлення інвалідності є поранення (контузії, травми, каліцтва) захворювання або інші ушкодження здоров?я, одержані під час захисту Батьківщини.
Позивач надав копії квитанції про придбання ліків та медичних засобів: 04.07.25 - 291 грн, 03.07.2025 - 1053 грн, 17.09.2025 - 922,33, 16.09.2025 - 640 грн, 18.09.2025 - 2291,85 грн. Ці документи підтверджують, що Жосан витратив на медичні засоби у липні 2025 року 1344 грн, у вересні 2025 року - 3854,18 грн.
Щодо доходів і витрат позивача.
. Відповідно до наданої позивачем довідки про доходи від 12 вересня 2025 року, виданою АТ “Укрзалізниця» (Виробничий підрозділ “Локомотивне депо Кременчук») за період з березня 2025 року по серпень 2025 року позивачу ОСОБА_1 було нараховано 74274,16 грн заробітної плати: у березні-липні 2025 року йому нараховувалася заробітна плата у розмірі 13000 гривень на місяць, у серпні 9274,16. Після відрахувань податків сума зарплати становила 10660 грн на місяць у березні-липні 2025 року, 7604,81 у серпні. Після вирахування аліментів заробітна плата становила 8157,5 грн на місяць у березні-липні 2025 року, 5819,53 у серпні.
Відповідно до наданих відповідачем листа Олександрійського відділу ДВС від 06.11.2025 та довідки про отримання аліментів № 504 від 06.11.2025 року, виданою Олександрійським відділом державної виконавчої служби, протягом періоду з 01.05.2025 року по 01.11.2025 року здійснювалося стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 з ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно. Довідка фіксує конкретні суми, отримані стягувачем ОСОБА_2 , які надходили з двох джерел: регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» та військової частини НОМЕР_1 . Зокрема у довідці наведені такі дані про виплати аліментів:
- у травні 2025 року було отримано три платежі: 2502,50 грн від АТ “Укрзалізниця», 5737,05 грн і 4678,75 грн від військової частини НОМЕР_1 ,
- у червні - три платежі: 2502,50 грн від АТ “Укрзалізниця», 5808,50 грн і 476,62 грн від військової частини НОМЕР_1 ,
- у липні - три платежі: 2502,50 грн від АТ “Укрзалізниця», 5808,55 грн і 7387,50 грн від військової частини НОМЕР_1 ,
- у серпні - три платежі: 2502,50 грн від АТ “Укрзалізниця», 5841,34 грн і 3391,75 грн від військової частини НОМЕР_1 ,
- у вересні - два платежі: 3574,28 грн від військової частини НОМЕР_1 , 1785,60 грн від АТ “Укрзалізниця».
- у жовтні - один платіж 07.10.2025 - 1938,35 грн від військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до отриманої на адвокатський запит представника відповідача довідки Територіального сервісного центру МВС № 342 за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 07.11.2025 року, за громадянином ОСОБА_1 зареєстрований автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2014 року випуску, об'ємом двигуна 1798 куб. см., дата реєстрації цього автомобіля - 25.02.2023.
Доказів щодо наявності або відсутності у відповідача земельної ділянки сторони не надали.
Щодо сімейного стану відповідача.
Відповідно до наданої позивачем копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 23 червня 2018 року, ОСОБА_1 23 червня 2018 року уклав шлюб з ОСОБА_6 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 ).
На підтвердження нових сімейних обов'язків та спільного проживання позивач надав відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №3105 від 18.09.2025 року, які підтверджують, що ОСОБА_1 і його дружини ОСОБА_8 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до п. 1 ст. 3 В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я, тоді як право вимагати зміни способу присудження аліментів має лише одержувач аліментів. Такий правовий висновок міситься у постанові КЦС ВС від 24.02.2020 у справі №539/3532/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин 2 зазначеної статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 3 зазначеної статті суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ “Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; а для працездатних осіб - 3028 гривень.
Відповідно до п. 1, 5, 7 ч. 1 ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються, зокрема, такі пільги:
1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;
Відповідно до ч.5 ст.12 зазначеного закону щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою КМУ від 29 квітня 2025 р. № 486 установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2025 р. у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни III групи - 2700 гривень
Пільги військовослужбовців щодо реалізації ними право на охорону здоров'я, медичну допомогу передбачені також ст. 11 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
Права та обов'язки подружжя по утриманню встановлені у главі 9 Сімейного кодексу України. Відповідно до ч. 2, ч. 3, ст. 75 СК України підставами для виникнення права дружини на утримання (аліменти) є сукупність умов: вона є непрацездатною (досягла пенсійного віку або є особою з інвалідністю I, II чи III групи), потребує матеріальної допомоги, і чоловік може її надавати.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Суду належить вирішити два основних правових питання:
- Чи має право платник аліментів вимагати зміни способу стягнення аліментів (з частки від доходу на тверду грошову суму) без згоди одержувача аліментів?
- Чи існують достатні правові та фактичні підстави (погіршення стану здоров'я, зміна матеріального або сімейного стану) для зменшення розміру аліментів, стягнутих за попереднім рішенням суду, до фіксованої суми 1200 гривень?
Щодо позовної вимоги про зміну способу стягнення аліментів.
Тлумачення статті 181 СК України свідчить про те, що право вибору способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі) є правом того з батьків, з ким проживає дитина - одержувача аліментів. За позовом платника аліментів суд може змінити розмір аліментів, однак не наділений повноваженнями змінювати спосіб їх присудження без згоди одержувача.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2020 року у справі № 539/3532/18.
Оскільки відповідач є стягувачем аліментів і заперечує проти зміни способу стягнення аліментів, тобто їх стягнення у твердій грошовій сумі, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на імперативні приписи ч. 3 ст. 181 СК України.
Щодо позовної вимоги про зменшення розміру аліментів.
Враховуючи, що позивач поєднав позовну вимогу про зміну способу стягнення аліментів і вимогу про зменшення розміру аліментів, друга вимога має бути розглянута судом з урахуванням норм ст. 192, 182 СК України. Отже, слід встановити, чи є погіршенням стану здоров'я позивача, його матеріального стану та зміна сімейного стану достатньою підставою для зменшення розміру аліментів.
Позивач стверджує, що його дохід суттєво зменшився і становить близько 10000 грн на місяць. Однак надана відповідачем довідка ДВС про отримання аліментів підтверджує, що позивач отримує доходи не лише від АТ «Укрзалізниця», а ще й від військової частини НОМЕР_1 .
Виходячи із суми стягнутих згідно з цією довідкою аліментів у період з травня по жовтень 2025 року, враховуючи, що аліменти мають стягуватися у розмірі частини доходу ОСОБА_1 , а також наявні докази виплати позивачу заробітної плати у АТ “Укрзалізниція» можна розрахувати його загальний дохід:
- у травні 2025 року
Військова частина НОМЕР_1 :
Аліменти: 5 737,05 + 4 678,75 = 10 415,80 грн.
Дохід: 10 415,80 ? 4 = 41 663,20 грн.
АТ «Укрзалізниця»:
Аліменти: 2 502,50 грн.
Дохід: 2 502,50 ? 4 = 10 010,00 грн.
Загальний дохід: 41 663,20 + 10 010,00 = 51 673,20 грн.
- у червні 2025 року:
Військова частина НОМЕР_1 :
Аліменти: 5 808,50 + 476,62 = 6 285,12 грн.
Дохід: 6 285,12 ? 4 = 25 140,48 грн.
АТ «Укрзалізниця»:
Аліменти: 2 502,50 грн.
Дохід: 2 502,50 ? 4 = 10 010,00 грн.
Загальний дохід: 25 140,48 + 10 010,00 = 35 150,48 грн.
- у липні 2025 року:
Військова частина НОМЕР_1 :
Аліменти: 5 808,55 + 7 387,50 = 13 196,05 грн.
Дохід: 13 196,05 ? 4 = 52 784,20 грн.
АТ «Укрзалізниця»:
Аліменти: 2 502,50 грн.
Дохід: 2 502,50 ? 4 = 10 010,00 грн.
Загальний дохід: 52 784,20 + 10 010,00 = 62 794,20 грн.
- у серпні 2025 року:
Військова частина НОМЕР_1 :
Аліменти: 5 841,34 + 3 391,75 = 9 233,09 грн.
Загальний дохід: 9 233,09 ? 4 = 36 932,36 грн.
АТ «Укрзалізниця»:
Аліменти: 2 502,50 грн.
Дохід: 2 502,50 ? 4 = 10 010,00 грн.
Загальний дохід: 36 932,36 + 10 010,00 = 46 942,36 грн.
- у вересні 2025:
Військова частина НОМЕР_1 :
Аліменти: 3 574,28 грн.
Загальний дохід: 3 574,28 ? 4 = 14 297,12 грн.
АТ «Укрзалізниця»:
Аліменти: 1 785,60 грн.
Дохід: 1 785,60 ? 4 = 7 142,40 грн.
Загальний дохід: 14 297,12 + 7 142,40 = 21 439,52 грн.
- у жовтні 2025:
Військова частина НОМЕР_1 :
Аліменти: 1938,35 грн.
Дохід: 1938,35 ? 4 = 7753,40 грн.
Ці дані спростовують твердження позивача про те, що його середній дохід становить близько 13 000 грн (а після сплати податків та аліментів - 10 000 грн). Фактичний розрахунковий дохід у період з травня по жовтень 2025 року коливався від 7753,4 грн (жовтень) до 62 794 грн (липень) на місяць, а середній дохід на місяць складав 37 625,53 грн.
Отже, позивач не надав повних доказів щодо всіх джерел своїх доходів. Досліджені судом докази вказують на те, що дохід позивача у 2025 році є суттєво вищим, ніж той, про який він вказав у позовній заяві. Тому відсутні підстави для висновку про погіршення матеріального стану позивача.
Також суд враховує, що 25.02.2023 року, тобто вже після отримання поранень і травм, позивач зареєстрував за собою право власності на автомобіль Volkswagen Passat 2014 року випуску, що підтверджується наданою вище довідкою. Позивач, не заперечуючи у відповіді на відзив, факт придбання автомобіля, не надав жодних доказів щодо його вартості та підстав отримання у власність, обмежившись лише твердженням про те, що автомобіль не є джерелом регулярного доходу, і його придбання не спростовує доводів про погіршення здоров'я та зменшення заробітку. Така позиція позивача суперечить встановленим обставинам справи. Саме позивач має довести погіршення свого матеріального становища. Відповідно до п.3-1 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема наявність на праві власності у платника рухомого майна. Те, що позивач, сплачуючи аліменти, набув у власність автомобіль і не надав суду доказів щодо вартості такого майна і витрат на його придбання, вказує на достатність його доходів для сплати аліментів і не може тлумачитися судом як ознака погіршення матеріального становища.
Суд вважає доведеним факт погіршення здоров'я позивача та отримання ним інвалідності внаслідок захисту Батьківщини. Однак ця обставина згідно зі ст. 192, 182 СК України не може бути єдиною підставою для зменшення аліментів. Для цього позивач має довести, що погіршення його здоров'я призвело до фінансової неспроможності продовжувати сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі Таких доказів позивач не надав. Суд враховує надані позивачем медичні документи, які містять інформацію про призначення йому прийому ліків. Але надані чеки про придбання лікарських засобів підтверджують, що фактично позивач витратив на придбання медичних засобів у липні 2025 року 1344 грн і у вересні 2025 року - 3854,18 грн. Таких доказів, з урахуванням наявних відомостей про загальний дохід відповідача і набуття ним у власність автомобіля, недостатньо для підтвердження того, що розмір і систематичність витрат на медичні засоби значно погіршують його матеріальне становище та призводять до неможливості сплати аліментів у раніше визначеному розмірі. Крім того, факт набуття позивачем у власність автомобіля додатково свідчить про достатність коштів для покриття поточних потреб.
Також суд враховує, що позивач, надаючи докази про те, що він отримав поранення і травми, пов'язані із захистом Батьківщини і згідно висновку ВЛК є придатним до військової служи, а також отримуючи дохід із військової частини, не надав суду жодних з пояснень та доказів з приводу того чи продовжує він військову службу, чи має статус учасника бойових дій та чи має він право скористатися передбаченими ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 11 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» правом на безоплатне лікування, одержання ліків, лікарських засобів. Також позивач не надав жодних пояснень про те чи має він право на пільги щодо оплати комунальних послуг та щорічну виплату до Дня незалежності. Позивач не надав жодних пояснень про те чи має він фактичну можливість скористатися цими правами та як це вплинуло на його фінансовий стан. Враховуючи те, що саме на позивача покладається обов'язок довести погіршення свого матеріального стану після отримання травм і поранень, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази є недостатніми для доведення цієї обставини.
Оскільки тягар доказування погіршення матеріального стану лежить на позивачеві, а він не надав доказів того, що змушений нести неспівмірні з його доходами витрати на лікування, які не покриваються державою, суд вважає заявлені підстави для зменшення аліментів недоведеними.
Щодо посилання позивача на зміну сімейного стану, а саме укладення шлюбу в 2018 році та необхідність утримання дружини, яка не має стабільного доходу, суд вважає ці доводи необґрунтованими. Відповідно до статті 75 СК України, право на утримання має лише той із подружжя, хто є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги. Позивач не надав належних доказів непрацездатності своєї дружини (інвалідності чи досягнення пенсійного віку), а сам факт її безробіття чи відсутності доходів не створює для позивача пріоритетного обов'язку утримання, який би виправдовував зменшення розміру аліментів на дитину в розумінні статті 192 СК України. На наявність інших підстав для виникнення обов'язку утримання чоловіком дружини, зокрема вагітність або наявність дитини, позивач не посилався.
Вирішуючи спір, суд керується принципом якнайкращого забезпеченню інтересів дитини. Дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та соціального розвитку, а батьки несуть основну відповідальність за забезпечення цього рівня.
Позовна вимога про зменшення розміру аліментів до фіксованої суми 1200 гривень не відповідає законодавчим гарантіям та інтересам дитини. Згідно з частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 2025 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень. Відповідно, мінімальний гарантований розмір аліментів складає 1598 гривень. Запропонована позивачем сума 1200 грн є меншою за законодавчо встановлений мінімум, що є порушенням прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Зменшення аліментів до рівня, нижчого за законодавчий мінімум, суперечить вимогам частини 2 статті 182 СК України та призвело б до неприпустимого звуження обсягу прав дитини на достатній життєвий рівень.
Оцінюючи доводи позивача про надмірність тягаря сплати аліментів, суд виходить із принципів розумності та справедливості. Встановлена судом 1/4 частка від доходу позивача, з урахуванням його фактичного середньомісячного заробітку у травні-жовтні 2025 року у розмірі 37625,53 грн, яка сплачувалася як аліменти, складала у цей період у середньому приблизно 9506,38 гривень на місяць. Ця сума не є надмірною для забезпечення гармонійного розвитку дитини підліткового віку (15 років). У цій справі Позивач не довів, що після сплати аліментів у розмірі 1/4 частки (що залишає в його розпорядженні в середньому за вказаний період 28119,15 грн щомісяця) він позбавлений засобів до існування та лікування. Наявність ІІІ групи інвалідності сама по собі не є підставою для автоматичного зменшення частки аліментів, якщо фактичний дохід особи дозволяє їх сплачувати. До того ж за такого доходу позивач набув у власність автомобіль. Таким чином, зменшення розміру стягуваних аліментів суперечило б найкращим інтересам дитини, оскільки призвело б до безпідставного зниження її рівня життя порівняно з рівнем життя батька.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Порядок та підстави розподілу судових витрат визначені у главі 8 ЦПК України.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені відповідачем судові витрати відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК мають бути стягнуті з позивача.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представник відповідача надала копію договору про правничу допомогу, квитанцію про оплату, детальний опис робіт та ордер, які підтверджують відповідні витрати відповідача у розмірі 5000 гривень.
Позивач та її представник не оспорювали відповідність цих витрат вимогам ч.4 ст.137 ЦПК та не подавали згідно з нормами ч.5 зазначеної статті клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи документальне підтвердження витрат, їх співмірність зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, а також відсутність заперечень з боку позивача, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник, адвокат Клафута Дарія Володимирівна, до ОСОБА_2 , в інтересах та від імені якої діє представник, адвокат Гулян Яніна Вікторівна, про зменшення розміру і зміну способу стягнення аліментів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 грудня 2025 року.
Учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
- відповідач ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Орловський В.В.