Справа № 393/713/25
пров. 2-а/393/2/25
16 грудня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,
при секретарі судових засідань Шупрудько К.А.,
за участі представника позивача адвоката Калінки-Бондар О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам'янець в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції, за допомогою Підсистеми відеоконференцзв'язку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач через свого представника звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 1724 від 28.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1724 від 28.08.2025 року громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн. В обґрунтування постанови, відповідач вказує, що « ІНФОРМАЦІЯ_3 була розглянута адміністративна справа відносно гр. ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, а саме: 19.08.2025 о 16:55 до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся громадянин ОСОБА_1 , в ході чого по наявним базам даних виявлено, що гр. ОСОБА_1 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ» вчасно не уточнив облікові дані, чим порушив вимоги абз. 6 п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р №3543- ХІІ, п.п. 10 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487, під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП». Проте постанова не відповідає ст. 280, ст.283 КУпАП, є безпідставною та нічим не обґрунтованою. Так, відповідачем ставиться в провину позивачу, що останній «вчасно не уточнив облікові дані, чим порушив вимоги абз. 6 п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р №3543-ХІІ, п.п. 10 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487». Дане формулювання фактично є формулюванням обвинувачення, яке в цьому випадку не відповідає критеріям чіткості. Згідно з абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Проте обов'язок для призовників, військовозобов'язаних та резервістів уточнити свої персональні дані виник з 18.05.2024 р., коли набули чинності відповідні зміни до статті 22 Закону Україну «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», унесенні Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ. На даний час діє Указ № 65/2022, оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 р. не відбулося, тому й обов'язок уточнити персональні дані, передбачений Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виник. Однак, такий обов'язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абзацом 4 підпункту 1) пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону від 11.04.2024 № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. За викладених обставин, неправильна кваліфікація ІНФОРМАЦІЯ_4 дій (бездіяльності) позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП свідчить про протиправність оскаржуваної постанови та унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності По-друге, оскаржувана постанова містить ряд процесуальних суперечностей, які ставлять під сумнів доведеність вини позивача в інкримінованому правопорушенні «поза розумним сумнівом». Так, зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі відповідача не має доступу (не є держателем). Також відповідачем інкримінується позивачу порушення «п.п. 10 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487». Однак, такого документу як Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів не існує в законодавчій площині. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, конструкція якого передбачає поділ на пункти. При цьому, навіть якщо припустити, що в оскаржуваній постанові мова йде саме про Порядок та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, то зазначений нормативно-правовий акт не містить «п.п. 10», порушення якого ставиться в провину позивачу. З протоколу про адміністративне правопорушення № 657 від 19.08.2025 також не вдається за можливе зрозуміти, яку норму було порушено позивачем, оскільки там йдеться про порушення «п.п. 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487», якої не існує в даному нормативному акті. Вказане свідчить про те, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні ґрунтується на припущенням, всупереч положенням статті 62 Конституції України.
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.11.2025 року визнано причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник позивача адвокат Калінка-Бондар О.Б. під час розгляду справи позов по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні. Суду надала аналогічні пояснення, що викладені в позовній заяві.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву суду не надав. З заявами та клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1724 від 28.08.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн. В постанові вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 була розглянута адміністративна справа відносно гр. ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, а саме: 19.08.2025 о 16:55 до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся громадянин ОСОБА_1 , в ході чого по наявним базам даних виявлено, що гр. ОСОБА_1 відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ» вчасно не уточнив облікові дані, чим порушив вимоги абз. 6 п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р №3543-ХІІ, п.п. 10 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487, під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП».
Згідно з роздруківкою військово-облікового документа із застосунку Резерв+, станом на 06.10.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовозобов'язаний, відстрочка до 22.03.2026 року, тип відстрочки бронювання.
Вирішуючи питання правомірності прийняття оскаржуваного рішення суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як передбачено ч. 1ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно з положеннями, передбаченими ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і складу адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як передбачено ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 р. строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX (Указ № 65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і до нині.
Згідно із абз.6 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024 (Закон №3633-ІХ), яким положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із абзацом 4 пункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Отже, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р. шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Водночас, частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона констатованого відповідачем порушення вказує, що відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП, адже відповідач стверджує про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Обов'язок для призовників, військовозобов'язаних та резервістів уточнити свої персональні дані виник з 18.05.2024 р., коли набули чинності відповідні зміни до Правил № 1487 та Закону № 3543-ХІІ, унесенні Законом № 3633-ІХ.
На даний час діє Указ № 65/2022, оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 року не відбулося, тому й обов'язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 та Законом № 3543-ХІІ, не виник.
Однак, такий обов'язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абз 4 підпункту 1) пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Так як обов'язок щодо уточнення персональних даних саме з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання необхідно розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.
Таким чином, не уточнення своїх персональних даних позивачем у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року не порушує правила військового обліку, так як у цей період нової мобілізації оголошено не було, а обов'язок вчинити такі дії пов'язаний виключно з уже триваючою мобілізацією.
Однак, відповідач не врахував приписів ч.3 ст.210-1 КУпАП та помилково притягнув позивача до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Невірна кваліфікація відповідачем дій позивача вказує на протиправність та необхідність скасування оскаржуваної постанови.
Відповідач про розгляд справи у суді був належно повідомлений, але на дату розгляду справи відзив до суду не надійшов. Доказів правомірності оскаржуваної постанови суду не надав.
У відповідності до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржувана постанова наведеним вимогам не відповідає, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені КУпАП (зокрема, без урахування положень примітки до ст. 210 КУпАП), необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак підлягає скасуванню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.3 ст.210 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Інші доводи сторони позивача не спростовують висновків суду.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 484,48 грн (а.с.1), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,6-9,72,77, 139, 244-246, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 1724 від 28.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 484,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Копію рішення направити сторонам.
Суддя Ю.В. Рачкелюк