Справа № 136/1573/25
провадження № 2/136/565/25
(заочне)
16 грудня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставність вимог позивач обґрунтовує тим, що вони із відповідачем перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, а за час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач бачив дитину лише у пологовому будинку, з тих пір будь-якої участі в житті дитини не приймає, не спілкується із дитиною, не цікавиться його життям та станом здоров'я, не надає матеріального утримання, не виконує аліментних зобов'язань, таким чином фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, тоді як дитина не знає взагалі свого біологічного батька, що на думку позивача, свідчить про свідоме ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків щодо дитини, у зв'язку із чим його слід позбавити батьківських прав, що стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
Відповідач, у відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову, не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку.
Ухвалою суду від 26.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання. Зобов'язано Службу у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області надати висновок, щодо позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 03.11.2025 задоволено клопотання адвоката Зубань О.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 04.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та представник в судове засідання не з'явились, у заяві, що направили в адресу суду просили про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали згоду на заочний розгляд справи.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Іванюк В.М. надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, підтримала висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його дитини з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини.
Відповідач не з'явився у судове засідання, будучи повідомленим про дату, час і місце судового засідання за адресою зареєстрованою у встановленому законом порядку місця проживання, судовий виклик повернуто до суду із відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв'язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомленим.
Ураховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи та розгляд справи за її відсутності, з урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони спору є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в підтвердження чому слугує свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , (а.с.11).
11.08.2022 рішенням Липовецького районного суду Вінницької області у справі № 136/719/22 (а.с.12, 13) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було присуджено на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову - 07.06.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду набрало законної сили 13.09.2022.
Із листа начальника Липовецького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.14) встановлено, що заборгованість по ВП №70077490 з виконання виконавчого листа №136/719/22, боржник ОСОБА_2 , станом на 01.08.2025 становить 87 201,66 грн. нарахована за період з червня 2022 року по липень 2025 року (а.с.14).
Розмір заборгованості зі сплати аліментів в сумі 87 201,66 грн. підтверджено розрахунком, який виданий державним виконавцем Липовецького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з виконання виконавчого листа №136/719/22, боржник ОСОБА_2 (а.с.15-17).
Відповідно до довідки від 08.08.2025 №56 виданої Липовецьким закладом дошкільної освіти №2 Липовецької міської ради (а.с.18), встановлено, що син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує заклад дошкільної освіти з 03.06.2024 по даний час. Протягом перебування дитини в закладі дошкільної освіти участі батька у вихованні, забезпеченні чи супроводженні дитини не зафіксовано. Батько до ЗДО не звертався, участі в освітньому процесі не приймав, зустрічей із дитиною та педагогічним колективом не мав.
Згідно довідки №322 від 01.08.2025 виданої сімейним лікарем Липовецької АЗПСМ ОСОБА_4 (а.с. 19), встановлено, що на прийом до лікаря ЗПСМ Липовецької АЗПСМ дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 приводить лише мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки від 05.08.2025 №162 виданої Липовецькою міською радою Вінницької області (а.с.20) про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.08.2025 до складу сім'ї входять: мати ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_7 , син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки виданої з місця роботи ОСОБА_1 ТОВ «Барлінек Інвест» №52 від 06.08.2025 (а.с.21) остання працює з 05.08.2019 на даному підприємстві на посаді сортувальник матеріалів та виробів з деревини, отримує офіційну заробітну плату.
Згідно характеристики наданої ТОВ «Барлінек Інвест» від 07.08.2025 (а.с.22) ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони, як відповідальний працівник, виконує покладені на неї обов'язки без порушень трудової дисципліни.
Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було предметом розгляду органом опіки та піклування Липовецької міської ради від 18.09.2025 №189, за наслідками якого було складено висновок, відповідно до якого визнано за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 , батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки було підтверджено, що протягом останніх років батько ніякої участі у вихованні та утриманні дитини не бере, не турбується про фізичний та духовний стан дитини, не цікавилася його здоров'ям, не спілкувалася з дитиною, не виявляла інтересу до їх внутрішнього світу, а також надав письмову згоду щодо позбавлення його батьківських прав.
Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Закон України "Про охорону дитинства" визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Частинами 2, 3 статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).
Згідно зі статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі N 219/5297/20).
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (Mamchur v. Ukraine, заява N 10383/09) ЄСПЛ виснував, що, по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному і стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. А в рішенні від 10 вересня 2019 року ЄСПЛ у справі "Странд Лоббен та інші проти Норвегії" (Strand Lobben and Others v. Norway, заява N 37283/13) зазначено, що коли інтереси дитини суперечать інтересам батьків, органи влади повинні встановлювати справедливий баланс цих інтересів, при цьому особливе значення надається найкращим інтересам дитини.
Разом із тим у рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява N 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про те, що батько самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дитини, такі дії мають тривалий характер, жодних заперечень до суду щодо вирішення питання про позбавлення його батьківських прав не надав, будь-яких заперечень не висловив.
За таких обставин та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору та якнайкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Питання про судові витрати, суд вирішує керуючись Главою 8 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 81, 141, 76-81,89, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно його малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 211, 20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники цивільного процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 .. РНОКПП - НОМЕР_2 )
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 );
Третя особа - Служба у справах дітей Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький р-н., Вінницька обл.. ЄДРПОУ - 43988509).
Суддя Світлана ШПОРТУН