Дата документу Справа № 336/12636/24
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1172/25Головуючий у 1-й інстанції Звєздова Н.С.
Єдиний унікальний №336/12636/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
28 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Ткач В.О. (в режимі відеоконференції), яка діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 08.12.2024 року о 23 год. 10 хв. у смт Комишуваха Запорізького району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Мотальова-Кравець В.Ю. просила скасувати постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 та прийняти нове судове рішення, відповідно до якого визнати останнього винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції вказаної частини статті КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами.
В обґрунтування заявлених вимог захисник Мотальова-Кравець В.Ю посилалась на необхідність застосування за аналогією закону положень ст.69 КК.
Апелянт зазначала, що ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнає, розкаюється у вчиненому, усвідомив, що його дії є вкрай неприпустимими. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено. ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, позитивно характеризується. Відсутність у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами протягом одного року позбавить його можливості виконувати службові обов'язки.
Крім того, захисником акцентовано увагу на тому, що діями ОСОБА_1 істотної шкоди громадським або державним інтересам не спричинено.
Заслухавши захисника Ткач В.О., що діє в інтересах ОСОБА_1 , і яка підтримала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і його захисник Мотальова-Кравець В.Ю. не з'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber»; захисника ОСОБА_2 повідомлено шляхом доставлення повістки в електронному вигляді до електронного кабінету в системі «Електронний суд», за допомогою якого нею було подано апеляційну скаргу.
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 і його захисника Мотальової-Кравець В.Ю. не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні. Крім того, інтереси ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови представлено іншим захисником, яка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши захисника Ткач В.О., яка підтримала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення ніким не оспорюється. Натомість апелянт не погоджується з видом накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами.
Надаючи правову оцінку заявленим доводам, апеляційний суд виходить з наступного.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При цьому чинними нормами КУпАП не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції статті, або ненакладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної статті як обов'язкове.
Водночас апеляційний суд зауважує, що посилання апелянта на можливість застосування ст.69 КК за аналогією закону суперечить положенням ч.4 ст.3 КК, відповідно до якої законодавцем чітко передбачено, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Наведені захисником позитивні відомості, що характеризують особу ОСОБА_1 , який свою провину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та критично оцінив свої дії, є військовослужбовцем ЗСУ, також не можуть слугувати підставою для задоволення апеляційних вимог.
Апеляційний суд зауважує, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Так, відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Більш того, накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП як за своїм видом, так і розміром, є безальтернативним, відповідно до санкції вказаної вище частини статті КУпАП.
Відтак, суд апеляційної інстанції не має правових підстав для пом'якшення накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення (в частині невизначення останньому такого виду стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами) з урахуванням підстав, на які посилається захисник Мотальова-Кравець В.Ю. п у апеляційній скарзі.
До аргументів апелянта про відсутність тяжких наслідків у виді завдання шкоди від вчинених ОСОБА_1 дій апеляційний суд ставиться критично і акцентує увагу на тому, що передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом.
Тому для кваліфікації дій особи за вказаною статтею КУпАП достатньо встановити факт вчинення протиправного діяння, незважаючи на наявність/відсутність завдання шкоди суспільним інтересам або інших негативних наслідків, а також причинного зв'язку між ними. При цьому доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення ніким не оспорюється.
У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23 липня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар