Справа №672/1183/25
Провадження №2/672/862/25
16 грудня 2025 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Рибачук О.Г.,
з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме квартири, яка придбана ними у шлюбі та право власності зареєстроване за відповідачем. Зазначає, що 14.09.2024 вони з відповідачем уклали шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3 . Під час шлюбу вони придбали квартиру загальною площею 42,5 кв м за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначене майно зареєстроване за ОСОБА_2 .. На даний час між ними існують постійні непорозуміння та сварки, чоловік часто висловлює погрози та чинить перешкоди їй з дочкою у користуванні квартирою. 27.11.2025 шлюб між ними розірвано, тому на даний час виникла необхідність поділу спільного майна подружжя, яке в добровільному порядку відповідач ділити відмовляється.
Одночасно із позовною заявою позивачка подала заяву про забезпечення позову, яка судом задоволена. Вирішено накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,5 кв м, житловою площею 26,6 кв м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3092097568040, номер відомостей про речове право 58683238.
04.11.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 з'явилась, підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Зазначила додатково, що з часу звернення до суду з позовом в добровільному порядку вирішити питання з відповідачем щодо поділу спірної квартири не вдалося. Відносини між ними не змінились та продовжуються сімейні спори. Поведінка відповідача є суперечливою щодо неї та їх дочки, а тому з метою убезпечити себе в частині вирішення майнових питань вимушена була звернутися до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши про визнання позовних вимог та відомі йому наслідки такого визнання.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, з'ясувавши фактичні обставини справи, на які позивачка посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Між сторонами виникли правовідносини щодо поділу спільного майна подружжя, які регулюються нормами Сімейного та Цивільного кодексів України (далі СК України та ЦК України).
Судом встановлено, що 16.03.2003 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб про що складено актовий запис №94 від 14.09.2024 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у даному шлюбі народилась донька ОСОБА_1 (а.с.11).
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.02.2025 ОСОБА_2 придбано квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 26,6 кв.м (а.с.12-13).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 21.02.2025 право власності на дану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 .. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3092097568040, номер відомостей про речове право 58683238 9 (а.с.13).
Згідно звіту про оцінку майна вартість зазначеної квартири становить 240119 грн (а.с.14-16).
На підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 27.11.2025 шлюб між сторонами розірвано. На даний час рішення не набрало законної сили.
На підставі рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 17.11.2025 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дружини.
Застосовані судом норми права
Частина 1 ст.21 СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв'язку, і характер такого зв'язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім'ї. Саме тому законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім'ї.
Згідно із ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Конструкція норми ст.60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).
Згідно зі ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст.69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Так, положення ст.60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.
Як встановлено судом під час перебування у шлюбі сторони придбали спірну квартиру право власності на яку зареєстровано за відповідачем. Враховуючи вищевказані норми законодавства та встановлені обставини у справі, дане майно відноситься до спільного майна подружжя і тому підлягає поділу між ними. Доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.
Розподіл судових витрат
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Судом встановлено, що відповідач є інвалідом другої групи, в підтвердження чого останній надав копію довідки до акта огляду МСЕК №939435 від 01.04.2024 (а.с.47), отже звільнений від сплати судового збору.
За змістом частини 6 статті 141 ЦПК України у разі, якщо особу, з якої присуджено стягнення судових витрат, звільнено від їх сплати, відповідні витрати відносяться на рахунок держави.
Таким чином, на користь позивачки необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені нею витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 41, 129 Конституції України, ст. ст. 57, 60, 61, 63, 65, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 358, 364, 368 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 16, 76-79, 81, 82, 83, 89, 95, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частці квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 42,5 кв.м, житловою площею 26,6 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3092097568040, номер відомостей про речове право 58683238).
Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 16.12.2025.
Суддя Олена РИБАЧУК