11.12.2025 Справа №607/25339/25 Провадження №3/607/8913/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
01.12.2025 приблизно о 02:05 ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру та фізичного характеру стосовно свого співмешканця ОСОБА_2 , а саме висловлювала словесні образи, після чого ножем розрізала ліву руку, внаслідок чого завдала шкоди його психічному та фізичному здоров'ю, чим порушила п.п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Повідомила, що вона з потерпілим вживали спиртні напої. Пояснила, що під час нарізання продуктів випадково порізала потерпілому руку. Також зазначила, що між ними виникла сварка, під час якої вона висловлювала словесні образи в сторону потерпілого. Інші обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, заперечила. При цьому визнала вчинення психологічного насильства.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №746404 від 01.12.2025, із додатком до нього; рапортами, зареєстрованими 01.12.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за №№ 66809, 66812; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.12.2025; поясненнями ОСОБА_1 від 01.12.2025; поясненнями ОСОБА_2 від 01.12.2025; копією консультаційного висновку спеціаліста №10717 від 01.12.2025; заявою ОСОБА_2 від 01.12.2025, згідно з якою по факту спричинення йому тілесних ушкоджень будь-яких претензій він не має та мати не буде. Просить не здійснювати перевірку по даному факту; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.12.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №654408 від 01.12.2025.
При цьому матеріалами справи не підтверджуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, щодо погрози фізичною розправою, штовхання та шарпання. Належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин не надано: відеозапис з місця події відсутній, безпосередніх свідків події, окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не встановлено. Вказані обставини ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила.
Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 визнала лише психологічне насильство. Однак факт фізичного насильства підтверджується матеріалами справи, а саме: консультаційним висновком спеціаліста, відповідно до якого ОСОБА_2 встановлено діагноз: різана рана тильної поверхні середньої третини лівого передпліччя з частковим пошкодженням м'яза розмикача кисті, та протоколом про прийняття заяви, згідно з яким внаслідок нанесення кухонним ножем порізу руки потерпілий відчув фізичний біль, а відтак було завдано шкоди його фізичному здоров'ю.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілого, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», беру до уваги те, що вона вперше притягається до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, а тому не вбачаю підстав для направлення її на проходження такої програми.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 39-1, 40-1, 173-2 ч. 1, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення зОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн (одну тисячу двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяН. П. Воробель