Справа № 331/4360/25
Номер провадження 2-о/337/222/2025
12 грудня 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої судді Калугіної Г.Б.,
присяжних Ковальової О.О., Синьогіної О.В.,
за участю секретаря Крижко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , в інтересах якої діє її представник адвокат Осика Максим Ігорович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: м. Київ, пр-т Повітряних сил України, буд. 6, та Військову частину НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 , про оголошення фізичної особи померлою,
29.07.2025 року представник заявниці звернувся до Олександрівського районного суду із зазначеною заявою.
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2025 заяву направлено за підсудністю до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
17.09.2025 вказана заява надійшла до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Заявниця свою заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.06.2024 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 174 від 22.06.2024, зарахований до списків особового складу даної військової частини та призначений на посаду командира 2 механізованого взводу 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_5 . При цьому, як вбачається з витягу із наказу № 174 від 22.06.2024, ОСОБА_2 в червні 2024 року закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 , яка діє в структурі військової частини НОМЕР_3 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_4 ). Зі сповіщення сім'ї № 463 від 13.11.2024 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що ОСОБА_2 - командир 2 механізованого взводу 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_5 , 08.11.2024 року, близько 11 год. 05 хв., під час виконання бойового завдання поблизу с. Терни, Краматорського району, Донецької області, зник безвісті внаслідок атаки ворожого безпілотного літального апарату. З моменту отримання вищевказаного сповіщення сім'ї, близькими родичами, зокрема дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 від 01.11.2024 року, видане Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), було вжито заходів щодо отримання відомостей про обставини зникнення безвісті її чоловіка. Так 15.01.2025 року, заявником було отримано відповідь з військової частини НОМЕР_5 , до якої було долучено ряд документів, що можуть в своїй сукупності свідчити про смерть ОСОБА_2 . Зокрема отримано, копію Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 6629 від 21.12.2024 року «Про результати службового розслідування»; копію акту службового розслідування; копію Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 174 від 22.06.2024 року «Про зарахування до списків особового складу військової частини та призначення на посаду»; оригінал довідки № 744 від 30.12.2024 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України. Зі змісту вказаних документів встановлено, що ОСОБА_2 , на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 № 2/1181дск від 22.06.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 11 год. 05 хв., виконуючи бойове завдання на позиції піхотного відділення «ОСЛО», поблизу с. Терни, Краматорського район, Донецької області, внаслідок атаки БпЛА противника зник безвісті. Під час події був споряджений у засобі індивідуального захисту - бронежилет та шолом тактичний. При цьому через постійну інтенсивність ворожих обстрілів та атаки ворожих БпЛА, тіло лейтенанта ОСОБА_3 не вдалось витягти в безпечне місце та евакуювати. У зв'язку із чим, за результатами службового розслідування, проведеного уповноваженими особами військової частини НОМЕР_3 , лейтенант ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісті 08.11.2024 року, поблизу с. Терни, Краматорського району, Донецької області під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. В свою чергу з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 6629 від 21.12.204 року «Про результати службового розслідування», затверджено вищевказані висновки службового розслідування, а також, зокрема відповідно до пункту 5 даного наказу, надано команду помічнику командира з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_3 організувати позовну роботу щодо визнання ОСОБА_2 таким, що загинув. З січня 2025 року, тобто з моменту отримання документів від військової частини НОМЕР_5 , не було організовано відповідної роботи, щодо оголошення ОСОБА_2 померлим, що стало підставою для звернення в судовому порядку із вказаною заявою. Факт смерті ОСОБА_2 під час виконання ним завдання, пов'язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, окрім акту службового розслідування та наказу «Про результати службового розслідування» підтверджується поясненнями свідків, отриманими під час проведення такого службового розслідування, а саме свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були очевидцями отримання ОСОБА_2 поранень не сумісних з життям та які зазначили про відсутність можливості провести евакуацію тіла останнього. Також факт смерті ОСОБА_2 підтверджується витягом із журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_5 № 43 (за № 60дск від 06.11.2024 року), тобто фактично тими документами та даними, які використовувались уповноваженими особами військової частини НОМЕР_3 під час проведення службового розслідування з метою встановлення факту та обставин зникнення безвісті ОСОБА_2 . Просить суд оголосити померлим фізичну особу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 18.09.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено дату, час і місце проведення судового засідання та залучено у якості заінтересованих осіб Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_3 .
Від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України до суду надійшли письмові пояснення щодо позову або відзиву, які мотивовані тим, що в провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебуває справа № 331/4360/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_3 , про оголошення фізичної особи померлою, в якій просить суд оголосити фізичну особу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_5 , померлим у віці 24 років, від дня його смерті (загибелі) ІНФОРМАЦІЯ_4 , поблизу с. Терни, Краматорського району, Донецької області, під час виконання бойового завдання пов'язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, під час дїї правового режиму воєнного стану. ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила позов задовольнити. Просить врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Виходячи з цього, для встановлення факту необхідна наявність обов'язкових умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення в особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення. Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 5 постанови від 31.03.1995 № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Тобто, справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Міністерство оборони України - спеціально уповноважений суб'єкт, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Міністерство оборони України, як юридична особа у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, Статутами Збройних Сил України та іншими правовими актами. Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою. Ст. 317 ЦПК України, встановлює особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України. Зокрема, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (ч.1). Відповідно до положень ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справа про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду. Відповідно до ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19). Щодо належності та допустимості доказів, на підставі яких суд може достовірно оголосити особу померлою, правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 337/2489/23 (провадження № 61-13752св23). У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05.30 год 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено Указами Президента України та діє до теперішнього часу. Порядок державної реєстрації смерті визначається ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398^1 та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Відповідно до п. 1 гл. 5 розділу ІІІ вищевказаних Правил підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Відповідно до ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом померлою, якщо у місці її постійного місця проживання немає відомостей про її місце перебування протягом трьох років, або якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. Нормами чинного законодавства визначено, що рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: відсутність особи в місці її постійного проживання; відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців. Виняток встановлений ч. 2 ст. 46 ЦК України, де зазначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою. Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом. Такий правовий висновок у своїй постанові 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 виклала Велика Палата Верховного Суду, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов'язковим для врахування при вирішенні справи. Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, на теперішній час зазначений наказ з 20.03.2025 втратив свою чинність. 20.03.2025 року набув чинність наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376.Просить суд, врахувати дані пояснення при вирішенні справи та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
09.12.2025 від представника заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до суду надійшла заява зі змінами, а саме просять змінити адресу місця реєстрації померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не прибула подала заяву про розгляд справи у її відсутність, просить заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не прибув, в письмових поясненнях просив розгляд справи проводити у його відсутність, рішення просив прийняти відповідно до законодавства України.
Представник заінтересованої особи Військова частина НОМЕР_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, розглянувши заяву, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню у зв'язку із таким.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як передбачено ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Так, на час розгляду справи наявності спору про право судом не встановлено.
Як врегульовано п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На даний час воєнний стан не скасований та не припинений в порядку, визначеному Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Судом встановлено, відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_6 , виданого Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 01.11.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб, прізвище після реєстрації шлюбу дружині змінено на « ОСОБА_8 ».
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 174 від 22.06.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.06.2024 року зарахований до списків особового складу даної військової частини та призначений на посаду командира 2 механізованого взводу 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_5 . При цьому, як вбачається з витягу із наказу № 174 від 22.06.2024, ОСОБА_2 в червні 2024 року закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 , яка діє в структурі військової частини НОМЕР_3 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Зі сповіщення сім'ї № 463 від 13.11.2024 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що ОСОБА_2 - командир 2 механізованого взводу 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , близько 11 год. 05 хв., під час виконання бойового завдання поблизу с. Терни, Краматорського району, Донецької області, зник безвісті внаслідок атаки ворожого безпілотного літального апарату.
15.01.2025 року, заявником було отримано відповідь з військової частини НОМЕР_5 , до якої було долучено ряд документів, що можуть в своїй сукупності свідчити про смерть ОСОБА_2 . Зокрема отримано, копію Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №6629 від 21.12.2024 року «Про результати службового розслідування»; копію акту службового розслідування; копію Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 174 від 22.06.2024 року «Про зарахування до списків особового складу військової частини та призначення на посаду»; оригінал довідки № 744 від 30.12.2024 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України. Зі змісту вказаних документів встановлено, що ОСОБА_2 , на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 № 2/1181дск від 22.06.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 11 год. 05 хв., виконуючи бойове завдання на позиції піхотного відділення «ОСЛО», поблизу с. Терни, Краматорського район, Донецької області, внаслідок атаки БпЛА противника зник безвісті. Під час події був споряджений у засобі індивідуального захисту - бронежилет та шолом тактичний. При цьому через постійну інтенсивність ворожих обстрілів та атаки ворожих БпЛА, тіло лейтенанта ОСОБА_3 не вдалось витягти в безпечне місце та евакуювати. У зв'язку із чим, за результатами службового розслідування, проведеного уповноваженими особами військової частини НОМЕР_3 , лейтенант ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісті 08.11.2024 року, поблизу с. Терни, Краматорського району, Донецької області під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 6629 від 21.12.204 року «Про результати службового розслідування», затверджено вищевказані висновки службового розслідування, а також, зокрема відповідно до пункту 5 даного наказу, надано команду помічнику командира з правової роботи - начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_3 організувати позовну роботу щодо визнання ОСОБА_2 таким, що загинув.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть. Заявниця для захисту своїх прав звернулася до суду про оголошення особи померлою.
Обраний заявницею спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв'язок, або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв'язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 - померлим.
Оскільки, матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_2 , то оголосити його померлим слід з 08.11.2024.
За вимогами ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Керуючись ст.ст. 19, 89, 223, 247, 258-259, 263-265, 273, 293-294, 305-309 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_3 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , - померлим у віці 24 (двадцять чотири) роки, від дня його смерті (загибелі) ІНФОРМАЦІЯ_4 поблизу села Терни, Краматорського району, Донецької області, під час виконання бойового завдання пов'язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, під час дії правового режиму воєнного стану.
Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті село Терни, Краматорського району, Донецької області.
Роз'яснити учасникам справи положення частини другої статті 47, частини першої статті 48 Цивільного кодексу України про те, що спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
заінтересована особа: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: м. Київ, пр-т Повітряних сил України, буд. 6;
заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повне судове рішення складено 16.12.2025.
Суддя Г.Б. Калугіна
Присяжні О.О. Ковальова
О.В. Синьогіна