Справа № 305/4654/25
Номер провадження 1-кс/305/504/25
16.12.2025 року м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12025071140000472, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2025 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, особи з інвалідністю другої групи, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, шо відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2025 за № 12025071140000472, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у листопаді-грудні 2025 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, але не пізніше 14.12.2025), маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1031 від 26.08.2025), достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 23 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовився з ОСОБА_7 та невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі, про спільне вчинення незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння його переміщенню з м. Хуст, Закарпатської області, до ділянки державного кордону України з Румунією за грошову винагороду у сумі 8000 доларів США.
14.12.2025 невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі надала вказівку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибути до автовокзалу у м. Хуст, Закарпатської області, з метою його подальшого незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією.
14.12.2025 близько 16:30 години, ОСОБА_8 , за вказівкою невстановленої досудовим особи чоловічої статі, прибув до автовокзалу за адресою: м. Хуст, вул. Івана Франка, 118, Закарпатської області.
14.12.2025 близько 16:50 години, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що здійснюватиме його безпосереднє незаконне переправлення через державний кордон, надав пораду у подальшому поселитись у готелі «Карпати» у м. Хуст, після чого надав вказівку очікувати його неподалік будівлі вокзалу.
14.12.2025 близько 18:00 години, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що до останнього підійде особа, якій ОСОБА_8 має передати грошові кошти у сумі 8000 доларів, як грошову винагороду за його незаконне переправлення через державний кордон.
14.12.2025 близько 18:00 години, до ділянки дороги по вул. Івана Франка у м. Хуст під'їхав ОСОБА_7 за кермом автомобіля марки «Hyundai Tucson» з номерним знаком НОМЕР_1 , після чого з салону автомобіля вийшов ОСОБА_5 та пішов у сторону ОСОБА_8 .
У подальшому, ОСОБА_5 на ділянці дороги по вул. Івана Франка у м. Хуст підійшов до ОСОБА_8 , та надав останньому вказівку передати грошові кошти у сумі 8000 доларів США, як грошову винагороду за незаконне переправлення через державний кордон, після чого ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 грошові кошти, а останній сів назад до салону автомобіля марки «Hyundai Tucson» з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 .
Однак, у подальшому протиправні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були припинені працівниками правоохоронних органів, та останніх було затримано в порядку ст.208 КПК України.
Стороною обвинувачення здобуто ряд доказів, які вказують, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , а саме показання свідка ОСОБА_8 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом пред'явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками, а також інші матеріали кримінального провадження.
З огляду на викладене, 15.12.2025 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, і згідно із ст. 12 КК України дане правопорушення кваліфікується як тяжкий злочин.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України, враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що він зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, він має незначні соціальні зв'язки, не має постійного місця роботи.
Тому в органу досудового розслідування наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Окрім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_8 , з метою зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик вчинення інших злочинів обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного місця роботи та джерела доходів, у зв'язку з чим може вчинити новий злочин.
Більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки:
- особисте зобов'язання неможливо застосувати через те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він не має постійного місця роботи, може покинути місце свого проживання;
- особисту поруку неможливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась;
-заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що органу досудового розслідування не відомий фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок;
-домашній арешт неможливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, та зокрема те, що він може покинути місце свого постійного проживання. У зв'язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного;
У зв'язку з цим, вказані запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 ..
Крім того, відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Враховуючи вище наведене, та те що ОСОБА_5 та його спільники від здійснюваної ними злочинної діяльності, а саме, незаконного переправлення особи через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 8000 доларів США, що свідчить про значний матеріальний стан осіб які підозрюються у вчиненні даного злочину.
Враховуючи викладене слідчий за погодженням прокурора просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, особи з інвалідністю другої групи, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з моменту фактичного затримання, з визначенням розміру застави в сумі понад 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів доходів громадян.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, які зазначені у клопотанні, просили врахувати, що досудове розслідування тільки розпочато, на даному етапі досудового розслідування ще не допитані всі особи, які можуть свідчити по обставинам справи.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження ризикам зазначеним у клопотанні, оспорював саму підозру, а вразі задоволення клопотання слідчого, просив визначити, як альтернативний запобіжний захід, заставу у розмірі встановленому КПК України враховуючи стан здоров'я підозрюваного надавши медичні документи.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за №12025071140000472, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2025 року за ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 15.12.2025 року.
14.12.2025 року о 19 годині 20 хвилин було фактично затримано ОСОБА_5 та о 21 год. 00 хв. 14.12.2025 року затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, який підписаний підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником - адвокатом ОСОБА_6 (а.с. 26-29)
15.12.2025 року о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України сприянню їх вчинення порадами, вказівками, наданням засобів вчиненому щодо кількох осіб, з корисливих мотивів, що підтверджується копією повідомлення про підозру, яка підписана підозрюваним ОСОБА_5 (а.с. 30-33)
Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_5 , підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон, а отже йому можуть бути відомі способи перетинання кордону, поза межами пунктів пропуску, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочинів у яких останній підозрюється, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Свідки у кримінальному провадженні ще не допитані судом, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на них.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного з організацією незаконного перетину державного кордону, шляхом надання порад та вказівок, не виключено, що останній може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний може координувати свої дії з іншими особами, які не встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи під домашнім арештом, чинити перешкоди у встановленні свідків, виявленні інших доказів, шляхом надання порад, вказівок, щодо їх приховування впливу на свідків, чи продовження злочинної діяльності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску.
При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисник, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, також слідчим суддею враховується, що підозрюваний ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІ групи, однак стороною захисту не надано жодного документу про те, що останній не може утримуватись під вартою, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Також слідчий суддя, звертає уваги, що всі доводи сторони захисту зводяться до оспорювання пред'явленої підозри та кваліфікації діянь підозрюваного, доказів ризикам, однак доказів щодо необґрунтованості підозри чи невірної кваліфікації діянь підозрюваного та іншого, стороною захисту, не надано.
Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання в безпосередній близькості до державного кордону, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто обізнаний про шляхи, які можуть дати йому можливість для незаконного перетину державного кордону, є не одруженим, не має утриманців, не працюючий, є особою з інвалідністю другої групи. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, пов'язаний з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, в тому числі осіб, які мають намір ухилитися від військового обов'язку, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, отже міг отримувати значні грошові кошти за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, крім того беручи до уваги доводи слідчого про те, що ОСОБА_5 та його спільники від здійснюваної ними злочинної діяльності, а саме, незаконного переправлення особи через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 8000 доларів США, що свідчить про значний матеріальний стан осіб які підозрюються у вчиненні даного злочину, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 90 (дев'яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно клопотання), що становить 272520 (двісті сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять) гривень, в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177,178,181,183,186,193,196,197,309,376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, особи з інвалідністю другої групи, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, починаючи з моменту фактичного затримання, а саме з 19 години 20 хвилин 14.12.2025 року по 19 годину 20 хвилин 11.02.2026 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі, 90 (дев'яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 272520 (двісті сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять) гривень, як альтернативний запобіжний захід, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 11 лютого 2026 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов'язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали негайно надати підозрюваному та прокурору.
Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 17.12.2025 року о 08 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1