Справа №757/46661/25 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/8240/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
08 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року, -
за участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 11.09.2025.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя вказав, що заява ОСОБА_6 не містить жодних фактів, які б вказували на вчинення кримінальних протиправних дій, а містить лише думку та твердження заявника про вчинення кримінального правопорушення, а тому вона не може вважатись заявою про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим відсутні підстави для внесення вказаних відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати неправосудну ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року.
Апелянт вказує, на істотне порушення норм КПК України, оскільки не може бути встановлено відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, а можуть бути встановлені тільки підстави для закриття кримінального провадження, щодо якого внесені такі відомості.
ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність особи, яка подала скаргу.
Заслухавши доповідь судді; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, та вказав, що ОСОБА_6 не лише у заяві про вчинення кримінального правопорушення не було зазначено конкретних обставин, які підлягають внесенню до ЄРДР, але, навіть під час розгляду скарги слідчий суддя надавав ОСОБА_6 можливість уточнити такі відомості, що він не зробив; перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 11.09.2025.
Відмовляючи у задоволенні скарги слідчий суддя виходив з того, що заява ОСОБА_6 не містить жодних фактів, які б вказували на вчинення кримінальних протиправних дій, що у свою чергу було б підставою для внесення органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Як слідує із заяви від 11.09.2025 ОСОБА_6 просив внести відомості в ЄРДР та розпочати досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 304 КК України щодо тренера КЗКОР «КОДЮСШ» ОСОБА_8 .
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України, статей 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу
Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2019 по справі № 818/15/18, згідно яких при розгляді скарги слідчий суддя вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 по справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20).
Як вбачається із змісту заяви від 11.09.2025,то в ній ОСОБА_6 наводить абстрактні обставини, які мають характер власних припущень про ніби-то вчинення тренером КЗКОР «КОДЮСШ» кримінального правопорушення.
Між тим, як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, викладені в заяві ОСОБА_6 відомості, за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містять об'єктивних даних, які б свідчили або могли свідчити про конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та які б об'єктивно підтверджували реальність події злочину в розумінні положень ст.ст. 2, 11 КК України, а викладення власних міркувань щодо можливого вчинення злочину, без посилання на фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину, позбавляють можливості встановити наявність в заяві об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення, що на переконання колегії суддів, дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Колегія суддів зауважує, що не будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її скерування до Офісу Генерального прокурора не тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР, оскільки вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, яких ОСОБА_6 наведено не було, а відтак, не було і бездіяльності по невнесенню відомостей до ЄРДР.
Оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 370 КПК України за своїм змістом є належно обґрунтованою, вмотивованою та законною, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині, на переконання колегії суддів є безпідставними.
Будь - яких істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою ОСОБА_6 та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 11.09.2025 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4