3 грудня 2025 року місто Київ
справа № 752/3800/25
провадження № 22-ц/824/10984/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ТОВ «ФК «Житло-Капітал»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року постановлену у складі судді Чекулаєва С.О.,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ ФК «Житло-Капітал», в який просила розірвати договір № 74-0806/2018-1 від 08.06.2018 та стягнути з ТОВ ФК «Житло-Капітал» 1201356 грн.
Разом з позовом, ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФК «Житло-Капітал», що підлягають сплаті позивачу внаслідок розірвання договору, і, розміщенні на банківських рахунках відповідача на суму 1 201 356,00 гривень.
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, зазначила, що сума коштів, яка підлягає поверненню позивачу за договором, при відмові від участі у Фонді фінансування будівництва, становить 1 194 682,00 гривень; загальна сума позову становить 1 201 356,00 гривень. Тому з огляду на значний розмір заявленої позовної вимоги та той факт, що договір в установлений строк відповідачем не виконано, житловий будинок не завершений будівництвом та не зданий в експлуатацію, вимога про розірвання договору відповідачем проігнорована, що в сукупності, на думку позивача, свідчить про недобросовісну поведінку ТОВ «ФК «Житло-Капітал», яка в подальшому з високою ймовірністю може виразитися в ухиленні від належного виконання судового рішення позивач просить заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти задовольнити.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.04.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ ФК «ЖИТЛО-КАПІТАЛ», що підлягають сплаті позивачу внаслідок розірвання договору і розміщенні на банківських рахунках відповідача на суму 1 201 356 гривень відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду про забезпечення позову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Позивач акцентує увагу на факт, як на підставу для задоволення заяви, що договір в установлений строк відповідачем не виконаний, житловий будинок не добудований та не зданий в експлуатацію, вимога про розірвання Договору відповідачем проігнорована, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку виявлено ряд системних порушень у діяльності ТОВ «ФR «Житло - Капітал», призупинена дія ліцензії, кошти доручителів перераховуються на рахунки інших компаній, що суперечить загальним правовим принципам Фонду фінансування будівництва, відсутній взаємозв'язок з забудовником з 2022 року та не приймаються до нього відповідні правові заходи впливу, що в сукупності фактів свідчить про недобросовісну поведінку відповідача, яка в подальшому з високою ймовірністю може виразитися в ухиленні від належного виконання судового рішення та невжиття заходу забезпечення позову у разі задоволення позовних вимог ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.
В судове засіданні не з'явилися представники ТОВ «ФК «ЖИТЛО - КАПІТАЛ» та ТОВ «СТРОЙ СІТІ КЕПІТАЛ». ТОВ «ФК «ЖИТЛО - КАПІТАЛ» було повідомлено шляхом направлення судового повідомлення до електронного кабінету та на поштову адресу відповідно (а.с.172). Отримання судового повідомлення ТОВ «СТРОЙ СІТІ КЕПІТАЛ» підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв від відповідача та третьої особи не надходило.
За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що аргументи зазначені в заяві, як причини необхідності накладення арешту на грошові кошти відповідача зводиться до припущення про ймовірне утруднення виконання судового рішення у справі. Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв'язку з відсутністю у відповідача грошових коштів; доводи позивача ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Стаття 149 чинного ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пункти 1, 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачають, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по-перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по-друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого п.4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову, стороною позивача мотивована тим, що договір в установлений строк відповідачем не виконано, житловий будинок не завершений будівництвом та не зданий в експлуатацію, вимога про розірвання договору відповідачем проігнорована, що в сукупності, на думку позивача, свідчить про недобросовісну поведінку ТОВ «ФК «ЖИТЛО-КАПІТАЛ», яка в подальшому з високою ймовірністю може виразитися в ухиленні від належного виконання судового рішення позивач просить заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти задовольнити.
Колегія суддів звертає увагу, що в заяві дійсно відсутнє обґрунтоване доведення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду й обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, та не доведено обґрунтоване підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.
Без достатньої кількості належних доказів суд позбавлений можливості перевірити, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Оскільки ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, а також зважаючи, що безпідставний арешт грошових коштів, які розміщенні на банківських рахунках відповідача, може негативно вплинути на його господарську діяльність, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 15 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус