Справа № 757/49612/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8271/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
03 грудня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв, Миколаївської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190,ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України, у кримінальному провадженні № 12025150000000034 від 13.01.2025 року.
Застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави.
Розмір застави визначено у межах 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Роз'яснено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладено наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає (Миколаївська обл.), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та зміну місця роботи;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначено в межах строку досудового розслідування до 09.12.2025 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 рокута постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави в розмірі не менше ніж 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 084 000 гривень.
Також, прокурор просив у разі внесення застави, визначити необхідність виконання підозрюваною ОСОБА_8 наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення.
Обгрунтовуючи доводи скарги, прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою і підлягає скасуванню.
Зокрема, неповнота судового розгляду, на думку прокурора, полягає у тому, що слідчим суддею під час судового розгляду не досліджені обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, як організатор та керівник організованої групи, санкції кримінальних правопорушень передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від на строк від десяти до п'ятнадцяти років, а отже їй загрожує тяжке покарання, у разі визнання винною в інкримінованих злочинах.
Такими обставинами також є фактична тривала відсутність підозрюваної за місцем свого проживання, проживання за межами України, що підтверджується відомостями ДПСУ та додатково свідчить про ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор вважає, що зіставлення можливих для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконливо свідчать, що ризик переховування є достатньо вірогідним і запобігти вказаному ризику неможливо шляхом застосування інших запобіжних заходів крім тримання під вартою, зокрема і шляхом застосування обов'язку здати на зберігання паспорт / паспорти, що дають змогу для виїзду за межі країни, оскільки з урахуванням невиправданої збройної агресії не виключається можливість переховування на тимчасово непідконтрольній владі України території країни.
Апелянт стверджує, що судом також не взято уваги доведеність інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що наразі органом досудового розслідуванням проводяться заходи, направлені на встановлення місцезнаходження частини речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні.
Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні штучних доказів та підбуренні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих нею у подальшому захисних версій.
Окрім цього, підозрювана може попередити іншого співучасника, надавши йому відповідні настанови та поради щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні.
При цьому, на даний час в органу досудового розслідування вживаються заходи, направлені на встановлення інших учасників злочинної організації осіб, у зв'язку з чим, ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може допомагати невстановленим особам, які причетні до вчинення вказаного, а також інших кримінальних правопорушень, перешкоджати їх встановленню, та, як наслідок, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, надавати завідомо неправдиві показання у разі їх встановлення та допиту.
Ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджуються тим, що ОСОБА_8 офіційно ніде не працевлаштована, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що перебуваючи на волі, вона продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним заволодінням коштів банківських установ.
Прокурор вказує, що зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_8 зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження полягає у тому, що слідчий суддя не взяв до уваги докази, які обґрунтовували наявність ризиків незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, не прийняті належним чином до уваги роль підозрюваної, сума завданих збитків, факт перебування одного з підозрюваних (який є колишнім чоловіком ОСОБА_8 ) за кордоном та можливість останньої впливати як на ОСОБА_11 , так і на ОСОБА_12 , з яким має особисті зв'язки.
Також судом у порушення ст. 178 КПК України не враховані наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання винуватою у його вчиненні; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону обґрунтовується тим, що слідчий суддя, визнавши підозру обґрунтованою, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не надав їм відповідно правової оцінки.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , також подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави у межах 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 3 028 000 грн. - змінити, в частині розміру застави, визначивши його на рівні 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Сторона захисту в частині розміру застосованого запобіжного заходу вважає вищевказану ухвалу необґрунтованою, постановленою без наявності належного обґрунтування вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, без достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, а також без належного обґрунтування недостатності застосування меншого розміру застави.
Захисник вважає повідомлену ОСОБА_8 підозру у вчиненні кримінальних правопорушень необґрунтованою та такою, що штучно створює підстави для застосування до підозрюваної більш суворого запобіжного заходу, ніж той, що був би доцільним та співмірним обсягу висунутих обвинувачень.
Крім того, враховуючи категоричне невизнання підозрюваною своєї вини в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, в порушення ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, судом належним чином не оцінено наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення.
Так, в частині шахрайства дії, які начебто були вчинені ОСОБА_8 та вчинення яких вона категорично заперечує, безпідставно кваліфіковані за ч. 5 ст. 190 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення організованою групою, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину та штучно створило підстави для застосування до підозрюваної більш суворого запобіжного заходу, ніж той, що був би доцільним та співмірним обсягу висунутих обвинувачень. При цьому, сторона обвинувачення на власний розсуд відводить ОСОБА_8 роль організатора даної групи, що також не підтверджується жодними доказами.
Водночас, в підозрі стороною обвинувачення зазначено як кваліфікуючу ознаку шахрайства, вчинення його шляхом незаконних операцій з використанням електронно- обчислювальної техніки, що, в свою чергу має виключати додаткову кваліфікацію за ч. 5 ст. 361 КК України, який також відноситься до особливо тяжких злочинів та інкримінування аж трьох епізодів якого штучно створює підстави для застосування до підозрюваної більш суворого запобіжного заходу, ніж той, що був би доцільним та співмірним обсягу висунутих обвинувачень.
Отже, враховуючи, що викладені в повідомленні про підозру обставини формально можуть розглядатися судом виключно як вчинення/невчинення одного злочину - шахрайства, до того ж кваліфікованого не тяжче ніж за ч. 4 ст. 190 КК України (за кваліфікуючими ознаками великих розмірів та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки), безпідставним є твердження сторони обвинувачення про наявність в даному випадку організованої групи, однією з визначальних ознак якої є її створення задля вчинення цього та інших кримінальних правопорушень.
В апеляційній скарзі захисник також посилається на те, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, відноситься до категорії тяжких, тому відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо ОСОБА_8 може бути визначений в межах від двадцяти (60 560,00 грн.) до вісімдесяти (242 240,00 грн.) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, відповідно до оголошеної підозри, шляхом вищевказаних шахрайських дій начебто було здійснено заволодіння чужими коштами на загальну суму 618 761,00 грн., яка майже в п'ять разів менша за розмір визначеної відносно ОСОБА_8 застави.
Крім того, в клопотанні безпідставно зазначено про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які начебто існують відносно ОСОБА_8 , не зваживши на те, що остання добровільно з'явилася до суду для вирішення питання щодо запобіжного заходу, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, виховує малолітню дитину, має незадовільний стан здоров'я після перенесеної операції тощо.
З наведених обставин, сторона захисту вважає за необхідне вимагати зміни оскаржуваної ухвали в частині зменшення визначеного розміру застави до меж, передбачених кримінально-процесуальним законодавством для кримінального правопорушення, якому формально відповідають викладені в клопотанні слідчого та повідомленні про підозру відомості.
03.12.2025 року від захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, в якому захисник просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2025 року у зв'язку з відсутністю предмета апеляційного оскарження, зумовленого постановленням нової ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2025 року про зміну запобіжного заходу.
Колегія суддів, обговоривши в нарадчій кімнаті клопотання, вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки чинним КПК України не передбачено можливості закриття апеляційного провадження з підстав, наведених захисником у клопотанні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, пояснення підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_9 , які підтримали вимоги апеляційної скарги сторони захисту та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025150000000034 від 13.01.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України, ч. 5 ст. 190 КК України та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що організатор організованої групи ОСОБА_8 , діючи умисно, спільно з учасниками організованої групи ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в умовах дії правового режиму воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, здійснили несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем банківських установ АТ КБ «Приватбанк» та АТ «ПУМБ», а також єдиного державного веб-порталу електронних послуг «ДІЯ», що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, та в подальшому здійснили заволодіння коштами АТ «ПУМБ» у загальній сумі 618 761,00 грн. шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом оформлення кредитних договорів від імені громадян України - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , використовуючи при цьому підроблені відеозаписи, згенеровані програмним забезпеченням, яке базується на технології «DeepFake».
09.10.2025 року у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Миколаїв, Миколаївської області, громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:
- організації несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, вчиненому під час дії воєнного стану, організованою групою, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України;
- організації несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, вчиненому повторно, під час дії воєнного стану, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України;
- організації несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, вчиненому повторно, під час дії воєнного стану, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України;
- організації шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому в умовах воєнного стану, у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використання електронно-обчислювальної техніки, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України.
09.10.2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , за погодження з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України, у кримінальному провадженні № 12025150000000034 від 13.01.2025 року.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
Також слідчий зазначив, що метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, санкції яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, а отже їй загрожує тяжке покарання, у разі визнання винною в інкримінованих злочинах.
Враховуючи це, ОСОБА_8 , будучи підозрюваною у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, усвідомлюючи невідворотність покарання, перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Разом з цим, ОСОБА_8 відповідно до відомостей ДПСУ протягом останнього часу неодноразово покидала територію України. Враховуючи це, остання, перебуваючи на волі, зможе покинути території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що наразі органом досудового розслідуванням проводяться заходи, направлені на встановлення місцезнаходження частини речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні.
Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
Окрім цього, підозрюваний може попередити іншого співучасника, надавши йому відповідні настанови та поради щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні.
Разом з цим, на даний час органом досудового розслідування вживаються заходи, направлені на встановлення інших учасників злочинної організації, у зв'язку з чим, ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може допомагати невстановленим особам, які причетні до вчинення вказаного, а також інших кримінальних правопорушень, перешкоджати їх встановленню, та, як наслідок, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, надавати завідомо неправдиві показання у разі їх встановлення та допиту.
Ризики, передбачені п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджуються тим, що ОСОБА_8 офіційно ніде не працевлаштована, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що, перебуваючи на волі, вона продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним заволодінням коштів банківських установ.
Зазначені обставини у їх сукупності, на переконання слідчого, дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_8 зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_8 в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я відсутні.
Також у клопотанні слідчий зазначив, що з урахуванням загальної суми майнової шкоди (збитків), спричиненої потерпілим, а також майнового стану підозрюваної, її ролі у вчиненні кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає, що застава до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, у зв'язку з чим, як альтернативу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить визначити заставу в розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 9 084 000 гривень, з покладенням на ОСОБА_8 , обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України, у кримінальному провадженні № 12025150000000034 від 13.01.2025 року.
Застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави.
Розмір застави визначено у межах 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Роз'яснено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладено наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає (Миколаївська обл.), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та зміну місця роботи;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначено в межах строку досудового розслідування до 09.12.2025 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частин 1-4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Відповідно до п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зенцов і інші проти Російської Федерації», до визнання винним обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета даного положення, по суті, вимагає попереднього звільнення, якщо тривале утримання під вартою більш не являється обґрунтованим.
Особа, обвинувачувана у вчиненні злочину, має бути завжди звільнена до суду, за винятком випадків, коли Держава може довести, що існують «істотні і достатні» причини для обґрунтування безперервного утримання під вартою».
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про недоведеність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувавши щодо неї запобіжний захід у виді застави, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- заявою про вчинене кримінальне правопорушення AT «ПУМБ» від 10.01.2025:
- допитом представника потерпілого AT «ПУМБ» ОСОБА_41 від 14.01.2025 та клопотання щодо нових фактів вчинення злочинів;
- протоколами оглядів комп'ютерних даних, а саме відомостей, отриманих в ході проведення тимчасових доступів в AT КБ «Приватбанк», AT «ПУМБ», ДП «Дія», та стосуються ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_42 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 ;
- протоколом огляду відкритих джерел від 27.06.2025;
- протоколом огляду від 02.07.2025, а саме носія інформації, на якому міститься листування ОСОБА_8 та ОСОБА_12 ;
- висновком експерта за результатами проведення комплексної фототехнічної та портретної експертиз № СЕ25-410/1411/1 від 10.09.2025;
- протоколом огляду комп'ютерних даних, наданих «Trustee Global» від 15.08.2025;
- протоколом огляду комп'ютерних даних, наданих криптовалютною біржою «Віnаnсе» від 27.05.2025;
- листом ПП «Дикий Сад» від 20.01.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані слідчим у клопотанні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , характер та обставини інкримінованих їй злочинів, дані про особу підозрюваної, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, санкції яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від на строк від десяти до п'ятнадцяти років, а отже їй загрожує тяжке покарання, у разі визнання винною в інкримінованих злочинах. Враховуючи це, ОСОБА_8 , будучи підозрюваною у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, усвідомлюючи невідворотність покарання, перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ОСОБА_8 відповідно до відомостей ДПСУ протягом останнього часу неодноразово покидала територію України. Враховуючи це, остання, перебуваючи на волі, зможе покинути територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що наразі органом досудового розслідуванням проводяться заходи, направлені на встановлення місцезнаходження частини речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні. Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні штучних доказів та підбуренні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Окрім цього, підозрюваний може попередити іншого співучасника, надавши йому відповідні настанови та поради щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому кримінальному провадженні), вбачається із того, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні. Разом з цим, на даний час в органу досудового розслідування вживаються заходи, направлені на встановлення інших учасників злочинної організації осіб, у зв'язку з чим, ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може допомагати невстановленим особам, які причетні до вчинення вказаного, а також інших кримінальних правопорушень, перешкоджати їх встановленню, та, як наслідок, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, надавати завідомо неправдиві показання у разі їх встановлення та допиту.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, айв подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризики, передбачені п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджуються тим, що ОСОБА_8 офіційно ніде не працевлаштована, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що, перебуваючи на волі, вона продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним заволодінням коштами банківських установ.
При цьому, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність стороною обвинувачення, що вказані у клопотанні слідчого ризики мають такий ступінь вірогідності, запобігти яким здатен лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З такими висновками погоджується колегія суддів, та звертає увагу на недоведеність слідчим у клопотанні та прокурором під час апеляційного розгляду тих обставин, що станом на час розгляду клопотання слідчого, інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам, не забезпечать виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваної на свободу.
Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів, дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, має постійне місце реєстрації, офіційно не працевлаштована та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді застави в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 грн. 00 коп., із покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу ніж винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваної запобіжний захід у виді застави.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , а також наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді застави, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочинів, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
При цьому, апеляційна скарга прокурора не містить та прокурором не наведено обставин, які дають підстави для висновків, що станом на час розгляду клопотання слідчого, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваної та її процесуальної поведінки, запобіжний захід у виді застави не зможе запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам.
Наведені прокурором в апеляційній скарзі доводи про те, що незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з великою ймовірністю спричинить витік інформації, якою можуть скористатися інші не встановлені досудовим розслідуванням особи є безпідставними та ґрунтуються лише на припущеннях сторони обвинувачення.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри та відсутність у кримінальному провадженні належних доказів на підтвердження причетності останньої до інкримінованих їй кримінальних правопорушень колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні слідчого дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що розмір застави, визначеної судом є завищеним та занадто обтяжливим для підозрюваної є безпідставними, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри, розміру збитків, заподіяння яких інкриміновано підозрюваній, даних про особу підозрюваної, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що застава саме у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 00 грн. 00 коп. здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, з чим погоджується і колегія суддів.
На переконання колегії суддів, такий розмір застави є співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками, особою підозрюваної, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваної колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційних скарг прокурора та захисника висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Крім того, колегія суддів враховує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.10.2025 року змінено застосований щодо підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком прослідування в укриття цивільного захисту у разі оголошення повітряної тривоги, а також надання медичної допомоги за призначенням лікаря, до 09.12.2025 року включно.
Цією ж ухвалою покладено на підозрювану ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;
- носити електронний засіб контролю.
Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є взаємовиключними в тому сенсі, що до однієї особи у межах одного кримінального провадження не може бути одночасно застосовано декілька основних запобіжних заходів.
Системний аналіз положень Глави 18 КПК України свідчить про те, що кожна нова ухвала слідчого судді або суду, яка стосується застосування, зміни або скасування запобіжного заходу щодо конкретної особи, має пріоритет над попередньою.
Таким чином, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2025 року втратила чинність як акт, що визначає запобіжний захід щодо ОСОБА_8 , у зв'язку з постановленням слідчим суддею нової ухвали від 28.10.2025 року про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційні скарги прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4