справа № 752/18826/24
головуючий у суді І інстанції Кордюкова Ж.І.
провадження № 22-ц/824/9337/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ваніна Валерія Валерійовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, -
У серпні 2024 року ТОВ «Теплопостачсервіс» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якій просило суд стягнути з відповідача:
заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з грудня 2017 року по червень 2024 року у розмірі 114 243 грн 91 коп.,
3% річних від простроченої суми з грудня 2017 року по січень 2022 року у розмірі 5 015 грн 67 коп.,
інфляційні втрати з грудня 2017 року по січень 2022 року у розмірі 10 982 грн 66 коп.;
заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води за період з грудня 2017 року по червень 2024 року у розмірі 42 121 грн 36 коп.,
3% річних від простроченої суми з грудня 2017 року по січень 2022 року у розмірі 3 257 грн 52 коп., інфляційні втрати з грудня 2017 року по січень 2022 року у розмірі 7 957 грн 06 коп.;
заборгованість за плату за абонентське обслуговування за період з березня 2022 року по червень 2024 року у розмірі 1 420 грн 48 коп.;
судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та надає зазначені послуги, у тому числі за адресою: АДРЕСА_1 .
Власником квартири АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 .
За цією квартирою за період з 12 грудня 2017 по червень 2024 року обліковується заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 114 243 грн 91 коп., за постачання гарячої води у розмірі 42 121 грн 36 коп. та за період з березня 2022 по червень 2024 року за абонентське обслуговування в розмірі 1 420 грн 48 коп.
Письмовий договір з відповідачем, який є власником цієї квартири не укладався, оскільки він знехтував цим обов'язком. Свої зобов'язання по оплаті наданих послуг відповідач не виконує.
За приписами статті 625 ЦК України відповідач також повинен сплатити 3 % річних від суми заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 5 015 грн 67 коп. та інфляційні втрати у розмірі 10 982 грн 66 коп., а також 3 % річних від суми заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води в розмірі 3 257 грн 52 коп. та інфляційні втрати у розмірі 7 957 грн 06 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року задоволено позов ТОВ «Теплопостачсервіс».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теплопостачсервіс»:
заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з грудня 2017 року по червень 2024 року у розмірі 114 243 грн 91 коп., 3% річних від простроченої суми з грудня 2017 року по січень 2022 року у розмірі 5 015 грн 67 коп., інфляційні втрати з грудня 2017 року по січень 2022 року у розмірі 10 982 грн 66 коп.;
заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води за період з грудня 2017 року по червень 2024 року у розмірі 42 121 грн 36 коп., 3% річних від простроченої суми з грудня 2017 року по січень 2022 року у розмірі 3 257 грн 52 коп., інфляційні втрати з грудня 2017 року по січень 2022 року у розмірі 7 957 грн 06 коп.;
заборгованість за плату за абонентське обслуговування за період з березня 2022 року по червень 2024 року у розмірі 1 420 грн 48 коп.;
судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, як власник квартири, є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надає ТОВ «Теплопостачсервіс». На відповідача, як боржника у зобов'язанні за договором, покладено обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов'язанні за договором має право вимагати сплату грошей за надані послуги. Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Ванін В.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , раніше перебувала в іпотеці, на яку у результаті неналежного виконання умов кредитного договору у 2016 році було звернуто стягнення у позасудовому порядку. З тих пір попередні власники у добровільному порядку не виселились.
Відповідач ніколи не був та не проживав у цій квартирі, фізичного доступу не має, оскільки минулими власниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 постійно вчиняються дії щодо унеможливлення володіння, користування та розпорядження цією квартирою.
Відповідач не отримує квитанцій про сплату комунальних послуг у зв'язку з відсутністю фізичного доступу як до квартири так безпосередньо і до будинку в цілому, оскільки один з попередніх співвласників ОСОБА_2 є головою ОСББ «Академіка Вільямса 9» та використовую своє службове становище, шляхом вчинення перешкод у доступі у своїх особистих інтересах.
Указані обставини підтверджуються наявністю великої кількість судових справ, які свідчать про існування спору стосовно володіння цією квартирою:
справа № 752/8491/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним. У задоволенні позову відмовлено.
справа № 752/16419/16-ц за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса КМНО Каплуна Ю.В. про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії. У задоволенні позову відмовлено.
справа № 826/10385/16 за позовом ОСОБА_3 до Голосіївської РДА в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії. Позов задоволено, зобов'язано Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію поновити реєстрацію ОСОБА_3 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
справа № 826/5122/16 за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса КМНО Каплуна Ю.В. про скасування державної реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «СВ Фінанс». Провадження закрито.
справа № 752/19356/16-ц за позовом ТОВ «СВ ФІНАНС» до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. У задоволенні позову відмовлено.
справа № 826/16364/17 за позовом ОСОБА_2 до Голосіївської РДА в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії (оскарження рішення про зняття з реєстрації місця проживання з зазначеної квартири). Провадження закрито.
справа № 752/12869/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. У задоволенні позову відмовлено.
Справа № 752/24748/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТОВ «СВ ФІГІЛНС», приватного нотаріуса КМНО Каплуна Ю.В. про визнання рішення незаконним, скасування запису та витребування майна з чужого незаконного володіння. У задоволенні позову відмовлено.
заява про вчинення кримінального правопорушення, номер в ЄРДР 12022100010002515 від 26 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК. Закрито постановою слідчого у зв'язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
справа № 752/25403/24 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «СВ Фінанс», ОСОБА_1 про визнання протиправним, скасування рішення державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння. Перебуває на розгляді у суді першої інстанції.
справа № 752/18107/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення та зобов'язанням звільнити квартиру. Перебуває на розгляді у суді першої інстанції.
Вказує, що у матеріалах судової справи відсутні відомості про наявність ліцензії (позивачем не надано доказів), реєстру суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється ІНКРЕКП, яка б дозволяла здійснювати позивачу господарську діяльність щодо постачання гарячої води та централізованого опалення, що в свою чергу за відсутністю договорів про надання послуг унеможливлює, з урахуванням принципу неупередженості, дійти висновків про наявність між сторонами правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг, та як наслідок про наявність спору між позивачем та відповідачем.
На думку скаржника, суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення, за відсутністю первинного джерела зобов'язань (договорів про надання послуг) не дотримався принципів неупередженості, повноти та всебічності розгляду справи, не звернув уваги про відсутність доказів, які б свідчили, що позивач дійсно є постачальником зазначених ним послуг.
Позивач, повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.
Від представника ТОВ «Теплопостачсервіс» - Анбонгале Л.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що у зв'язку із кадровими змінами у юридичному відділі ТОВ «Теплопостачсервіс» новопризначені працівники не мали доступу до документів у підсистемі «Електронний суд» до дати їх офіційного призначення на посади.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Статтею 372 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
За змістом статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Апеляційний суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).
Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
З матеріалів справи вбачається, що судова повістка-повідомлення, копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційна скарга з додатками доставлена до електронного кабінету позивача у системі «Електронний суд» 04 листопада 2025 року.
У своєму клопотанні про відкладення розгляду справи представник позивача зазначила про те, що новопризначені працівники ТОВ «Теплопостачсервіс» не мали доступу до документів у підсистемі «Електронний суд» до дати їх офіційного призначення на посади.
Доказів на підтвердження доводів, на які посилається представник позивача до указаного клопотання не надано.
Також представником позивача не обґрунтовано наявність перешкод для завчасного ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву на апеляційну скаргу.
Виходячи з норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, вимог пункту 11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку представника ТОВ «Теплопостачсервіс» у судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та надає зазначені послуги, у тому числі і за адресою: м. Київ, вул. Степана Рудницького, 9, корпус 3.
ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 квітня 2018 року.
ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01 квітня 2024 року № 372289591.
Згідно з довідкою ТОВ «Теплопостачсервіс» за період з грудня 2017 року по червень 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення в розмірі 114 243 грн 91 коп. та за період з грудня 2017 року по січень 2022 року нараховані 3 % річних в розмірі 5 015 грн 67 коп. та інфляційні втрати в розмірі 10 982 грн 66 коп.
Згідно з довідкою ТОВ «Теплопостачсервіс» за період з грудня 2017 року по червень 2024 року з адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води в розмірі 42 121 грн 36 коп. та за період з грудня 2017 року по січень 2022 року нараховані 3 % річних в розмірі 3 257 грн 52 коп. та інфляційні втрати в розмірі 7 957 грн 06 коп.
Згідно з довідкою ТОВ «Теплопостачсервіс» за період з березня 2022 року по червень 2024 року з адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість за плату за абонентське обслуговування в розмірі 1 420 грн 48 коп.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно з пунктом 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року №572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» врегульовані права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором. Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов'язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Згідно зі статтею 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися в певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2017 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості за цією квартирою за період з 12 грудня 2017 по червень 2024 року обліковується заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 114 243 грн 91 коп., за постачання гарячої води у розмірі 42 121 грн 36 коп. та за період з березня 2022 по червень 2024 року за абонентське обслуговування у розмірі 1 420 грн 48 коп.
Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Апеляційний суд враховує, що квартира підключена до загальнобудинкової системи централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а вартість послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води розраховується виходячи з тарифу на 1 кв.м опалюваної площі квартири. Відповідач від надання позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся.
Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що він не має фізичного доступу до квартири АДРЕСА_2 , оскільки минулими власниками створюються йому перешкоди.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Указаною статтею встановлено презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні.
Враховуючи викладене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення з нього заборгованості за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води через те, що він безпосередньо не був споживачем таких послуг та не проживав у належній йому на праві власності квартири.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди відповідача із нарахованою позивачем сумою заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та розміру нарахованих інфляційних втрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теплопостачсервіс» заборгованості у заявленому розмірі.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ваніна Валерія Валерійовича залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 15 грудня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська