Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1620/25
Провадження по справі № 3/514/825/25
20 листопада 2025 року с-ще Бессарабське
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кирилюк І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер відсутній (витяг з реєстру територіальної громади), уродженця м. Біляївка Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП,
30 вересня 2025 року помічником начальника ВПС - начальником відділення ОСОБА_2 складений протокол серії ПдРУ №009778Е стосовно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця м. Біляївка Одеської області Одеської області про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч. 1 КУпАП (далі - протокол).
У протоколі зазначено, що о 09 год 50 хв 30.09.2025 року прикордонним нарядом «Група реагування» за допомогою БпЛА на напрямку н.п. Бессарабське (Україна) -Твардиця (Республіка Молдова) в районі прикордонного знаку 0732 на відстані 3000 м від лінії державного кордону було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який в порушення ст. 9 Закону України від 4 листопада 1991 року№ 1777-XII «Про державний кордон України» (у чинній редакції) здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Молдова поза встановленими пунктами пропуску.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений. Крім цього, в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до статті 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки, відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 204-1 КУпАП, не встановлена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , який про день та час слухання справи повідомлений.
Статтею 204-1 КУпАП встановлено, що перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади є адміністративним правопорушенням.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого вказаною нормою, є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Державний кордон України - є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору (ст.1 Закону України від 4 листопада 1991 року № 1777-XII «Про державний кордон України» (у чинній редакції - далі Закон № 1777-XII).
Режим державного кордону - це порядок перетинання державного кордону України плавання і перебування суден та кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України (ст. 8 Закону № 1777-XII).
Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством (ст. 9 Закону№1777-XII).
У прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України, зокрема, регламентує правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб (частина 1 статті 23 Закону №1777-XII).
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 27 липня 1998 року № 1147 «Про прикордонний режим» (у чинній редакції, далі - Постанова №1147) прикордонний режим встановлюється, зокрема в межах прикордонної смуги (завширшки 5 км вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд) та прикордонних районах (визначаються, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів).
Цією ж постановою затверджене Положення про прикордонний режим (далі - Положення), який визначає порядок в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі.
Згідно з встановленим Положенням порядком громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі) (п.7 Положення).
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі) ( п.8 Положення).
Окрім цього з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов'язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та "Про дорожній рух" у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби (п.11 Положення).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 3 серпня 1998 р. № 1199 Болградський район віднесено до переліку районів та міст на території якого установлюються контрольовані прикордонні райони.
Наведені норми чинного законодавства не забороняють громадянам України перебувати у контрольованих прикордонних районах або прикордонних смугах, за умови дотримання встановленого законом порядку перебування. Недотримання такого порядку особами, може свідчити про наявність в їх діях об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП, а саме порушення прикордонного режиму.
Разом з цим, перебування у контрольованому прикордонному районі або прикордонній смузі у сукупності із вчиненням особами активних дій, спрямованих на перетин кордону, можуть кваліфікуватися як спроба перетину державного кордону.
Надаючи правову оцінку доказам у цій справі суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У цій справі вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №010098Е від 30.09.2025, згідно з яким його затримано о 09 год 50 хв 30.09.2025 на відстані 3000 м від лінії державного кордону;
рапортами посадових осіб прикордонної служби про фіксацію адміністративного правопорушення та подальшу їх перевірку для направлення до суду, із яких убачається, що ОСОБА_1 було затримано в районі прикордонного знаку 0732 на відстані 4000 метрів від лінії державного кордону прикордонним нарядом «Група реагування»;
копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 .
Отже в рапортах та протоколі наявні розбіжності щодо місця, у якому ОСОБА_1 був зупинений прикордонниками.
У цій справі єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є особистий доказ - його пояснення, у яких він вказує, що визнає свою вину і претензій до повноважних осіб прикордонної служби не має. Водночас ці пояснення також не містять докладних відомостей про реальний мотив вчинення ним таких дій, спосіб (за допомогою яких засобів він мав намір вчинив незаконний перетин кордону), маршрут його руху.
Матеріали протоколу не містять ні фото- ні відео- фіксації правопорушень, схеми місця, де особа була зупинена, чи були у неї засоби, за допомогою яких він планував вчинити такі дії та інш..
Пояснення ОСОБА_1 , який фактично перебував під впливом військовослужбовців ДПСУ, не можуть бути єдиним беззаперечним доказом і мають бути підтверджені іншими доказами.
Рапорти уповноважених осіб прикордонної служби про адміністративне правопорушення, які містять розбіжності з відомостями наведеними у протоколі, не є переконливим доказом винуватості особи без інших доказів, а такі у матеріалах, які надійшли до суду, відсутні.
Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Конституційний принцип презумпції невинуватості є обов'язковою складовою справедливого судового розгляду справ, в яких особа обвинувачується у вчиненні кримінального або адміністративного правопорушення.
Обвинувачення особи у вчиненні правопорушень не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62 Конституції України).
У справах про адміністративні правопорушення обов'язок збирання доказів та доведення вини особи покладається на осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній передбачений ст. 204-1 ч.1 КУпАП склад адміністративного правопорушення, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, 283- 285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя І.М. Кирилюк