Справа № 554/4921/25 Номер провадження 22-ц/814/3802/25Головуючий у 1-й інстанції Михайлова І. М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
03 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.,
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент Банк»
на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 07 липня 2025 року, ухвалене в місті Полтава під головуванням судді Михайлової І. М.
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року представник АТ «Акцент Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк») звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101707828471505 від 13.02.2024 в розмірі 69 705,68 грн, з яких: 35 452,86 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30 964,79 грн - заборгованість за процентами по кредиту, 3 288,03 грн - заборгованість за пенею, а також 2 422,4 грн судового збору.
Позов мотивовано тим, що 13.02.2024 між АТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № АВН0СТ155101707828471505 про надання останньому кредиту в розмірі 35 800 грн строком на 36 місяців, тобто до 12.02.2027 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85% річних.
Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 07.04.2025 утворилася заборгованість в сумі 69705,68 грн, яка складається з: 35 452,86 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 30 964,79 грн - залишок заборгованості за процентами, 3 288,03 грн - залишок заборгованості за пенею.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Акцент-Банк».
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 07 липня 2025 року позов АТ «Акцент Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101707828471505 від 13.02.2024 у розмірі 66417,65 грн з яких: 35 452,86 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 30 964,79 грн - заборгованість за процентами по кредиту.
Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 308,60 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором позики, що є підставою для стягнення заборгованості по тілу та нарахованим процентам. Оскільки відповідно до закону у період дії воєнного стану позичальники звільняються від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки, то заборгованість у виді пені не підлягає стягненню.
Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині відмови у стягненні пені, представник АТ «Акцент Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відмовляючи у стягненні пені суд посилався на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання за договором у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Проте, ЦК України в даному питанні є загальною нормою законодавства, тому не підлягає застосуванню, оскільки спеціальною нормою є Закон України «Про споживче кредитування».
На думку апелянта, неустойка не застосовується до кредитів, що були укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто до 24 січня 2024 року, що зазначено у новій редакції пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», яка діяла на час укладення спірного кредитного договору.
Вказує, що договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, який має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису, що свідчить про укладеність між сторонами кредитного договору.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України не переглядається апеляційним судом.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що 13.02.2024 між АТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання останнім Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку та Заяви про надання послуги «Швидка готівка» укладено кредитний договір № АВН0СТ155101707828471505.
Підписанням вказаної заяви ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява про приєднання разом з Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які викладені на банківському сайті https://а-bank/com.ua/terms, становлять Договір про надання банківських послуг. Крім того, відповідач підтвердив свою згоду на те, що Заява про надання послуг «Швидка готівка» разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується електронним підписом відповідача у заяві.
Заява про надання послуги «Швидка готівка», паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставка за договором про споживчий кредит підписані шляхом накладання ОСОБА_1 електронного підпису, що перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 07.04.2025 за результатами перевірки підпису встановлено, що його створено та перевірено успішно, цілісність даних підтверджено, підписувачем є ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , час підпису - 13.02.2024 о 14:50:38.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано безготівковий кредит у розмірі 38 500 грн з перерахуванням коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 із встановленням фіксованої процентної ставки за кредитором у розмірі 85,00% річних та строком кредитування 36 місяців - з 13.02.2024 по 12.02.2027.
Факт видачі відповідачу грошових коштів та користування ними підтверджується випискою по картці АТ «Акцент-Банк» від 07.04.2025.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 07.04.2025 заборгованість становить 69 705,68 грн, яка складається з: 35 452,86 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30 964,79 грн - заборгованість за процентами по кредиту, 3 288,03 грн - пеня.
Відмовляючи у стягненні з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За правилами статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, згідно якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, набрав чинності 17.03.2022 та діяв у період виникнення заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, тому він звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (пені) і такі платежі підлягають списанню кредитодавцем - позивачем.
Доводи апеляційної скарги представника позивача, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо умов звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені), відхиляються апеляційним судом як безпідставні.
Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).
Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Враховуючи викладене та те, що пеня за договором позики нарахована за період з 14 квітня 2024 року по 07 квітня 2025 року, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не Закону України «Про споживче кредитування», як помилково вважає апелянт.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 звільняється від обов'язку сплати пені на користь АТ «Акцент-Банк» за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором та правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів апеляційного суду не вбачається.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 07 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Г. Л. Карпушин
О. І. Обідіна