Справа № 524/3444/20 Номер провадження 11-кп/814/849/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
09 грудня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисників обвинуваченихОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2019 року за №12019170090003137 та 12 квітня 2020 року за №12020170090001255, за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_12 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук від 30 вересня 2024 року,
Цим вироком
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
19 липня 2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчук за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового тривалістю 1 рік;
07 серпня 2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчук за ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.187, ст.ст.69, 98, ч.1 ст.70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
03 червня 2020 року Автозаводським районним судом м. Кременчук за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки 6 місяців;
07 липня 2020 року Автозаводським районним судом м. Кременчук за ч.1 ст.263 КК України на 3 роки років позбавлення волі,
визнано винуватим і засуджено за п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України на 14 років позбавлення волі.
Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук від 03 червня 2020 року щодо ОСОБА_10 ухвалено виконувати самостійно.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кременчук Полтавської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:
26 липня 2021 року Автозаводським районним судом м. Кременчук за ч.1 ст.186 КК України на 1 рік позбавлення волі;
05 листопада 2021 року Автозаводським районним судом м. Кременчук за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі,
визнано винуватим і засуджено за:
ч.1 ст.121 КК України - на 6 років позбавлення волі;
п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України - на 14 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_9 покарання - 14 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань за вироками Автозаводського районного суду м. Кременчук від 26 липня 2021 року та 05 листопада 2021 року призначено ОСОБА_9 остаточне покарання - 14 років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосовано ОСОБА_10 і ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалено строк покарання обчислювати: ОСОБА_10 - з 15 квітня 2020 року, ОСОБА_9 - з 09 жовтня 2020 року, зарахувавши в цей строк строк їх попереднього ув'язнення.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задоволено й стягнуто на її користь із ОСОБА_10 і ОСОБА_9 в солідарному порядку 50 896 гривень витрат на поховання та 800 000 гривень моральної шкоди.
Вирішено питання щодо арештів майна та речових доказів.
За вироком місцевого суду ОСОБА_10 та ОСОБА_9 визнано винуватими й засуджено за таких обставин.
14 вересня 2019 року приблизно о 21 годині ОСОБА_9 , перебуваючи біля туалету на території кафе-бару «Кордон», розташованого в парку «Воїнів Інтернаціоналістів» по просп. Лесі Українки в м. Кременчук, зустрів візуально знайомого ОСОБА_13 та між ними виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин через раніше виниклий конфлікт.
Під час сварки у ОСОБА_9 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_13 тілесних ушкоджень. ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, з мотивів особистої неприязні, після того як потерпілий від удару невстановленої слідством особи в спину упав на землю, почав наносити йому численні удари ногами в праву частину голови й обличчя.
Унаслідок цих протиправних дій ОСОБА_9 ОСОБА_13 заподіяно: тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, у вигляді: переломів передньої, задньої, нижньої стінок гайморової пазухи, перелому нижньої стінки правої орбіти з переходом лінії перелому на велике крило клиновидної кістки справа; легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, правостороннього гематосинусу, міжтканьової емфіземи обличчя справа, підшкірних гематом м'яких тканин голови, лобної області, правої вилицевої області, вушної раковини справа; легкі тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в білкову оболонку правого ока, параорбітальної гематоми справа. Після вчинення злочину ОСОБА_9 з місця злочину зник.
11 квітня 2020 року приблизно о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_10 разом зі своїм приятелем ОСОБА_9 перебували в магазині «Продукти» за адресою: пр. Л. Українки, буд. 3 м. Кременчук Полтавської обл. Біля входу в магазин ОСОБА_9 з хуліганських спонукань, спровокував конфлікт із раніше незнайомим ОСОБА_14 , у ході якого ОСОБА_9 й ОСОБА_14 вийшли з магазину на вулицю та продовжили розмовляти там. Через деякий час за ними на вулицю вийшов ОСОБА_10 .
На вулиці біля будинку №3 по пр. Лесі Українки в м. Кременчук між ОСОБА_14 з одного боку та ОСОБА_9 й ОСОБА_10 з іншого боку виник конфлікт, під час якого в ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без будь-яких причин виник раптовий умисел на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень та смерті ОСОБА_14 , тобто з хуліганських мотивів. З цією метою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на виконання свого спільного злочинного умислу, діючи з прямим умислом, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства й прийнятих в ньому правил поведінки: ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки й моральності, знаходячись в громадському місці: на вулиці біля магазину, діючи з особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, нанесли ОСОБА_14 численні удари кулаками в голову й тулуб та повалили його на землю, після чого продовжили наносити потерпілому ОСОБА_14 множинні удари ногами у взутті й руками по голові та тулубу.
Внаслідок цих злочинних дій ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ОСОБА_14 було заподіяно: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді: саден в лобній ділянці зліва з переходом на ліву скроневу ділянку, в ділянці зовнішнього кута лівого ока; саден на тлі синців у лобній ділянці по центру, в лобній ділянці справа з переходом на праву виличну ділянку та ділянку правої щоки, на спинці носа; синців у правій навколоочній ділянці, на слизовій оболонці верхньої губи зліва, на слизовій оболонці нижньої губи зліва, у верхній частині шиї по задній поверхні, з переходом на праву завушну ділянку, на тлі припуханням м'яких тканин; крововиливів у сполучнотканинні оболонки очей; неповного відриву носового хряща від носових кісток; крововиливів у скроневі м'язи; крововиливів у м'які тканини обличчя; крововиливів у м'які покриви голови в лобній ділянці та в лобно-скроневих ділянках; лінійні переломи кісток склепіння та основи мозкового черепу, кісток лицевого черепу, які утворюють фрагмент черепу; крововиливу під м'яку мозкову оболонку лівої скроневої частки головного мозку; закритої тупої травми грудей у вигляді: розгинального перелому дев'ятого лівого ребра по заднє-підпаховій лінії, з крововиливом довкола; крововиливу в проекції п'ятого та шостого грудних хребців; забою - струсу легень; двох саден на правій кисті; синця на правій кисті з переходом на праве передпліччя; двох синців на лівому передпліччі; крововиливу в проекції 1-3-х поперекових хребців.
При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , наносячи удари в голову й тулуб ОСОБА_14 , розуміли, що вони є значно сильнішими за нього. Ураховуючи масивність травм, отриманих від вказаних тілесних ушкоджень, ОСОБА_14 був не в змозі чинити їм фізичний опір і через декілька хвилин, від заподіяної ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відкритої черепно-мозкової травми помер на місці вчинення злочину.Затим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зникли з місця події.
В апеляційних скаргах:
потерпіла ОСОБА_11 просить скасувати вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук від 30 вересня 2024 року в частині призначення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за вчинені ними кримінальні правопорушення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, в іншій частині вирок місцевого суду залишити без зміни;
обвинувачений ОСОБА_9 просить скасувати вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук від 30 вересня 2024 року щодо нього та закрити кримінальне провадження щодо нього у зв'язку з недоведеністю в його діях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України;
захисник ОСОБА_12 просить скасувати вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук від 30 вересня 2024 року щодо ОСОБА_10 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Під час провадження в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_7 , у інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , подав заяви про надання обвинуваченому ОСОБА_9 короткочасного виїзду тривалістю однієї доби під конвоєм та надання дозволу на перевезення обвинуваченого ОСОБА_9 під конвоєм у м. Кременчук для участі в церемонії поховання.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку учасників судового провадження щодо поданих захисником заяв, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи заяв та дійшла висновку про те, що вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.
У справі «Фельдман проти України» (№ 2) (Заява № 42921/09) Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з п.2 та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (також рішення у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany) [ВП], заява № 25735/94, п. 45, ECHR 2000-VIII).
Згідно з практикою Суду ст. 8 Конвенції не гарантує особі, яка тримається під вартою, безумовне право на отримання дозволу відвідати похорон родича. Навіть якщо природа становища особи, яка тримається під вартою, передбачає застосування різноманітних обмежень прав і свобод, кожне з таких обмежень, тим не менш, повинно бути виправдане як необхідне у демократичному суспільстві. Держава може відмовити особі у праві взяти участь у похороні її батьків тільки якщо для цього існують вагомі підстави та якщо неможливо знайти альтернативне рішення (також рішення у справі «Плоський проти Польщі» (Ptoski v. Poland), п. 37).
Зокрема, справа «Гімон проти Франції» (Guimon v. France), 2019, §§ 37-52, стосувалася відмови у дозволі ув'язненій, засудженій за терористичні злочини, на короткочасний виїзд за межі в'язниці під охороною, щоб вона могла віддати шану своєму покійному батькові. Суд не встановив порушення положень ст.8 Конвенції. Суд взяв до уваги наступні міркування: кримінальний профіль заявниці - вона відбувала кілька тюремних покарань за терористичні акти і продовжувала стверджувати про своє членство в ЕТА; охорона повинна була бути організована на відстань майже 650 км, а заходи з організації охорони мали бути особливо надійними; часу, відведеного на розгляд клопотання після надання остаточного дозволу на виїзд під охороною, було недостатньо для організації охорони, до складу якої входили б офіцери, спеціально підготовлені для перевезення та нагляду за ув'язненими, засудженими за терористичні злочини, а також для організації попереднього огляду приміщень; заявницю регулярно відвідували члени сім'ї та друзі; органи судової влади встановили баланс між інтересами, а саме: правом заявниці на повагу до її сімейного життя, з одного боку, та громадською безпекою та запобіганням безладу і злочинам, з іншого боку.
У справі «Везев проти Болгарії» (заява № 54558/15) наголосив також, що ст.8 Конвенції національні органи влади повинні вивчати сутність кожного запиту. При вирішенні питання мають враховуватися небезпечність особи, його поведінка, характер злочину, гарантії повернення у в'язницю, можливість альтернативних рішень для того, щоб задовольнити запит особи.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 інкриміновано вчинення тяжкого й особливо тяжкого насильницьких злочинів проти здоров'я та життя людей із непоправними наслідками у вигляді заподіяння смерті людині. ОСОБА_9 загрожує покарання за санкцією п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України в разі визнання його винуватим у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавленням волі.
За вироком місцевого суду ОСОБА_9 визнано винуватим і засуджено за те, що він 14 вересня 2019 року приблизно о 21 годині, перебуваючи біля туалету на території кафе-бару «Кордон», розташованого в парку «Воїнів Інтернаціоналістів» по просп. Лесі Українки в м. Кременчук, зустрів візуально знайомого ОСОБА_13 та між ними виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин через раніше виниклий конфлікт. Під час сварки у ОСОБА_9 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_13 тілесних ушкоджень. ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, з мотивів особистої неприязні, після того як потерпілий від удару невстановленої слідством особи в спину упав на землю, почав наносити йому численні удари ногами в праву частину голови й обличчя.
Унаслідок цих протиправних дій ОСОБА_9 ОСОБА_13 заподіяно: тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, у вигляді: переломів передньої, задньої, нижньої стінок гайморової пазухи, перелому нижньої стінки правої орбіти з переходом лінії перелому на велике крило клиновидної кістки справа; легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, правостороннього гематосинусу, міжтканьової емфіземи обличчя справа, підшкірних гематом м'яких тканин голови, лобної області, правої вилицевої області, вушної раковини справа; легкі тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в білкову оболонку правого ока, параорбітальної гематоми справа. Після вчинення злочину ОСОБА_9 з місця злочину зник.
11 квітня 2020 року приблизно о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_10 разом зі своїм приятелем ОСОБА_9 перебували в магазині «Продукти» за адресою: пр. Л. Українки, буд. 3 м. Кременчук Полтавської обл. Біля входу в магазин ОСОБА_9 з хуліганських спонукань, спровокував конфлікт із раніше незнайомим ОСОБА_14 , у ході якого ОСОБА_9 й ОСОБА_14 вийшли з магазину на вулицю та продовжили розмовляти там. Через деякий час за ними на вулицю вийшов ОСОБА_10 .
На вулиці біля будинку №3 по пр. Лесі Українки в м. Кременчук між ОСОБА_14 з одного боку та ОСОБА_9 й ОСОБА_10 з іншого боку виник конфлікт, під час якого в ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без будь-яких причин виник раптовий умисел на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень та смерті ОСОБА_14 , тобто з хуліганських мотивів. З цією метою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи на виконання свого спільного злочинного умислу, діючи з прямим умислом, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства й прийнятих в ньому правил поведінки: ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки й моральності, знаходячись в громадському місці: на вулиці біля магазину, діючи з особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, нанесли ОСОБА_14 численні удари кулаками в голову й тулуб та повалили його на землю, після чого продовжили наносити потерпілому ОСОБА_14 множинні удари ногами у взутті й руками по голові та тулубу.
Внаслідок цих злочинних дій ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ОСОБА_14 було заподіяно: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді: саден в лобній ділянці зліва з переходом на ліву скроневу ділянку, в ділянці зовнішнього кута лівого ока; саден на тлі синців у лобній ділянці по центру, в лобній ділянці справа з переходом на праву виличну ділянку та ділянку правої щоки, на спинці носа; синців у правій навколоочній ділянці, на слизовій оболонці верхньої губи зліва, на слизовій оболонці нижньої губи зліва, у верхній частині шиї по задній поверхні, з переходом на праву завушну ділянку, на тлі припуханням м'яких тканин; крововиливів у сполучнотканинні оболонки очей; неповного відриву носового хряща від носових кісток; крововиливів у скроневі м'язи; крововиливів у м'які тканини обличчя; крововиливів у м'які покриви голови в лобній ділянці та в лобно-скроневих ділянках; лінійні переломи кісток склепіння та основи мозкового черепу, кісток лицевого черепу, які утворюють фрагмент черепу; крововиливу під м'яку мозкову оболонку лівої скроневої частки головного мозку; закритої тупої травми грудей у вигляді: розгинального перелому дев'ятого лівого ребра по заднє-підпаховій лінії, з крововиливом довкола; крововиливу в проекції п'ятого та шостого грудних хребців; забою - струсу легень; двох саден на правій кисті; синця на правій кисті з переходом на праве передпліччя; двох синців на лівому передпліччі; крововиливу в проекції 1-3-х поперекових хребців.
При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , наносячи удари в голову й тулуб ОСОБА_14 , розуміли, що вони є значно сильнішими за нього. Ураховуючи масивність травм, отриманих від вказаних тілесних ушкоджень, ОСОБА_14 був не в змозі чинити їм фізичний опір і через декілька хвилин, від заподіяної ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відкритої черепно-мозкової травми помер на місці вчинення злочину.Затим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зникли з місця події.
ОСОБА_9 неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень із призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі.
У заявах порушується питання про надання обвинуваченому ОСОБА_9 короткочасного виїзду тривалістю однієї доби під конвоєм та надання дозволу на перевезення обвинуваченого ОСОБА_9 під конвоєм у м. Кременчук.
Разом з тим, стороною захисту як у заявах, так і в судовому засіданні апеляційної інстанції не вказано місце, де саме відбуватиметься поховання (конкретне кладовище та його адресу), не надано жодних доказів про: те, що поховання здійснюватиметься в зазначені стороною захисту дату й час; місце поховання.
Це, окрім того, позбавляє можливості перевірити наявність укриттів та гарантування безпеки ОСОБА_9 й осіб, якими забезпечуватиметься його конвоювання, в умовах воєнного стану.
Водночас підлягає врахуванню складна безпекова ситуація в м. Кременчук Полтавської обл., який піддається обстрілам держави-агресора в умовах збройної агресії проти України та значно територіально віддалений від м. Полтава.
Окрім того, у відповідь на запит апеляційного суду командиром Військової частини НОМЕР_1 повідомлено про те, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України не уповноважена здійснювати конвоювання обвинувачених до інших місць аніж тих, що визначені в Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26 травня 2015 року №613/785/5/30/29/67/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2015 за № 698/27143. У зв'язку з цим забезпечення короткочасного виїзду обвинуваченого ОСОБА_9 для участі в церемонії поховання не є можливим.
Ураховуючи те, що сторона захисту як у заявах, так і в судовому засіданні апеляційної інстанції не вказала місце, де саме відбуватиметься поховання (конкретне кладовище та його адресу), не надала жодних доказів про: те, що поховання здійснюватиметься в зазначені стороною захисту дату й час; місце поховання, зважаючи на наведені вище обставини в їх сукупності щодо особи обвинуваченого, інкримінованих йому злочинів, обставини воєнного стану, особливості процедури його конвоювання, колегія суддів дійшла висновку про наявність вагомих обставин, які свідчать про необхідність відмови в задоволенні заяв захисника.
Керуючись ст.ст.376, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Заяви захисника ОСОБА_7 , у інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , про надання обвинуваченому ОСОБА_9 короткочасного виїзду тривалістю однієї доби під конвоєм та надання дозволу на перевезення обвинуваченого ОСОБА_9 під конвоєм у м. Кременчук для участі в церемонії поховання залишити без задоволення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4