ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25481/25
провадження № 1-кп/753/2399/25
"16" грудня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12025100020004002 від 03.11.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черняхівка Ніжинського району Чернігівської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 25 листопада 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020004002 від 03.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до висунутого обвинувачення, яке суд визнає доведеним, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він будучи засуджений Дарницьким районним судом міста Києва від 30.06.2025 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, висновків не зробив та вчинив злочин.
Так, 03.11.2025 у невстановлені органом досудового розслідування час та місці у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, без мети збуту, ОСОБА_5 , невстановленим способом домовився із невстановленою органом досудового розслідування особою, щодо придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.
Надалі, 03.11.2025, при невстановлених органом досудового розслідування обставинах, ОСОБА_5 , незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту, після чого у подальшому в невстановленому органом досудового розслідування місці забрав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, тим самим придбав та розпочав зберігати при собі без мети збуту.
У подальшому, 03.11.2025, о 15 год. 36 хв., за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18, працівниками поліції затримано ОСОБА_5 , у якого під час особистого обшуку в правій кишені штанів виявлено та вилучено згорток ізоляційної стрічки червоного кольору, в середині якого знаходився полімерний пакет з пазовим замком із кристалоподібною речовиною, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,303 г, яку ОСОБА_5 , умисно, незаконно, протиправно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», «Порядку провадження діяльності, пов?язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ №589 від 03.06.2009, придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту протягом року після засудження за цією статтею.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечною психотропною речовиною.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Допитана у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 03.11.2025 незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту, після чого забрав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, тим самим придбав та розпочав зберігати при собі без мети збуту. У подальшому, 03.11.2025, о 15 год. 36 хв., за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18, його було затримано працівниками поліції та під час особистого обшуку в правій кишені штанів виявлено та вилучено згорток ізоляційної стрічки червоного кольору, в середині якого знаходився полімерний пакет з пазовим замком із кристалоподібною речовиною, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,303 г, яку він умисно, незаконно, протиправно, придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту протягом року після засудження за цією статтею. Про вчинене щиро шкодує.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.
Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення злочину за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.
Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , то суд визнає її правильною та кваліфікує його дії як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (щиро розкаявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: є особою молодого віку, раніше судимого (покарання у виді пробаційного нагляду за попереднім вироком суду не відбуто), з середньо-спеціальною освітою, має постійне місце проживання та сім'ю, працював неофіційно зварювальником, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.
Отже, остаточне покарання обвинуваченому має бути визначено за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України щодо переведення покарань різних видів до одного.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням альтернативно розміру застави, строк дії якого спливає 01 січня 2026 року. Під час судового розгляду запобіжний захід не обирався.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_5 під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів слід вирішти відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків - цього та вироку Дарницького районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вказаним попереднім вироком, з урахуванням положень пп. а-1 п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України щодо переведення покарань різного виду в один, остаточно обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення цього вироку.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день тримання під вартою, з 03 листопада 2025 року (день фактичного затримання) до 15 грудня 2025 року включно.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_5 під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у провадженні за проведення експертизи (висновок експерта від 04 листопада 2025 року № СЕ-19/111-25/67477-НЗПРАП), у розмірі 1 782,80 грн.
Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме: оптичний носій із відеозаписом затримання та обшуку ОСОБА_5 , зберігати у матеріалах провадження; переданий на зберігання до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві мобільний телефон, повернути обвинуваченому як власнику за належністю (квитанція № 213000); згорток червоної ізоляційної стрічки в середині із полімерним пакетом, в якому наявна прозора кристалоподібна речовина, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 219565), знищити.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1