ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23673/25
провадження № 2-о/753/789/25
"16" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,-
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 1986 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, вивчивши матеріали заяви, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху для усунення недоліків із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи (ч. 3 ст. 42 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Зокрема, заявницею проігноровано ч. 4 ст. 294 ЦПК України та взагалі не визначено заінтересованих осіб у справі. Відтак цей недолік вимагає усунення шляхом визначення вичерпного кола заінтересованих осіб та зазначення про відсутність інших заінтересованих осіб у справі.
Усі дані про заінтересовану особу повинні відповідати вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Враховуючи викладене, заявниці необхідно зазначити коло процесуальних учасників, тобто заінтересованих осіб по справі, з метою встановлення факту, що має юридичне значення.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 177 ЦПК України, заявниці необхідно додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, у відповідності до кількості заінтересованих осіб, або докази направлення заяви з копіями доданих до неї документів заінтересованим особам. Копії документів, що додаються до заяви, повинні бути засвідченні належним чином, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 95 ЦПК України та відповідно до п.5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020".
Окрім викладеного, до заяви не додано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема щодо неможливості видачі свідоцтва про спадщину.
В п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, заявниця, звертаючись до суду, не надала жодних документів, які свідчили про те, що нотаріусу надавались документи, що підтверджують факт сумісного проживання заявниці на момент смерті спадкодавця, доказів відкриття спадщини та те, що нотаріусом відмовлено в оформленні спадщини.
Також в порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заявницею не зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України); відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху з наданням заявнику десятиденного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення наведених недоліків, протягом якого заявнику необхідно: 1) визначити коло заінтересованих осіб, у відповідності до вимог закону; 2) надати суду копії заяви з копіями доданих до неї документів для заінтересованих осіб, засвідчені належним чином або докази направлення заяви з копіями доданих до неї документів заінтересованим особам, у відповідності до вимог ст. 177 ЦПК України; 3) надати суду відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії; 4) зазначити відомості на виконання вимог пп. 6 та 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260, 293-294 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений термін заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осіпенко Л.М.