Справа № 357/18341/25
Провадження № 2/357/7634/25
10 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Сомок О. А. ,
при секретарі - Пугач В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
10 листопада 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Малиневського Павла Петровича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог представик позивача зазначив, що 31 серпня 1996 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області, актовий запис №995.
Від шлюбу неповнолітніх дітей сторони не мають.
Спільне життя у позивача з відповідачем не склалося, оскільки сторони мають абсолютно різні погляди на життя, шлюбні відносини між сторонами припинилися.
Примирення не є можливим, тому подальше збереження шлюбу порушує інтереси позивача.
Відповідач звернувся до суду з заявою, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
10 листопада 2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Малиневського Павла Петровича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2025 року справу було передано на розгляд судді Сомок О.А.
11 листопада 2025 року судом отримано відповідь на запит з Єдиного державного демографічного реєстру № 1997516 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10 грудня 2025 року о 10 год 30 хв.
В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив суд розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача. Також, просив після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».
10 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив розгляд справи проводити без його участі.
З урахуванням письмових заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд, на підставі положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), розглянув цивільну справу за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового розгляду справи судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31 жовтня 1996 року громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що 31 серпня 1996 року складено відповідний актовий запис за № 995; прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_3 , дружини ОСОБА_3 ; місце державної реєстрації: Відділ реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області. Це підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 31 серпня 1996 року (а.с. 11).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу припинення шлюбних відносин та розірвання шлюбу.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Відповідно до ч. 3 ст.105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно з п. 10, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Аналіз викладених вище норм вказує, що шлюб носить добровільний характер, примушування жінки та чоловіка до шлюбу є неприпустимим, а рішення про розірвання шлюбу ухвалюється, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Суд, беручи до уваги те, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, відповідач визнав позов, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню повністю.
Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити за собою шлюбне прізвище « ОСОБА_3 » про що було зазначено в позовній заяві.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 206, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 31 серпня 1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області (актовий запис № 995) розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 10 грудня 2025 року.
Суддя О. А. Сомок