Провадження № 11-кп/803/3445/25 Справа № 932/2780/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 05 вересня 2025 року, якою повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024052210004285 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2024 року, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 05 вересня 2025 рокуобвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 42024052210004285 від 12.11.2024 року, відносно ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 407 КК України, у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України.
Вказану ухвалу, суд першої інстанції мотивував тим, щонадані до суду документи не містять інформації, що ОСОБА_7 ухиляється від суду, тобто переховується від суду і його місцезнаходження невідоме. Надані стороною обвинувачення документи вказують, що ОСОБА_7 є зниклим безвісти. При цьому, ст. 335 КПК України не передбачає підстав для розшуку обвинувачених, які є зниклими безвісти. Документи, які надані суду прокурором під час підготовчого судового розгляду, свідчать, що ОСОБА_7 за місцем мешкання , яке зазначено в обвинувальному акті, відсутній, є зниклим безвісти, за наданими до суду документами його місце знаходження, невідомо. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що даний обвинувальний акт не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України і підлягає поверненню прокурору.
На зазначене судове рішення прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 подана апеляційна скарга.
В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення обвинувального акту на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання. На обґрунтування своїх вимог вказує, що судом першої інстанції недотримано вимог КПК України, в рішенні не зазначено, які саме відомості, передбачені ст. 291 КПК України, не зазначено або неправильно зазначено в обвинувальному акті, і які обставини перешкоджають майбутньому судовому розгляду.
Звертає увагу, що визначити і зазначити в обвинувальному акті відомості про місце проживання обвинуваченого сторона обвинувачення має на час завершення досудового розслідування, а не на час судового провадження, зокрема підготовчого судового засідання.
Так, на час завершення досудового розслідування органом досудового розслідування в обвинувальному акті зазначена встановлена на той час адреса місця проживання ОСОБА_7 : АДРЕСА_1 , а також і місце його реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 .
Вказує, що на час скерування обвинувального акту до суду, а саме 15.03.2025 року сторона обвинувачення не могла передбачити, що ОСОБА_7 не прибуде до суду, оскільки, будучи військовослужбовцем, буде визнаний особою, що зникла безвісті під час виконання бойового завдання 15.04.2025 року. Вказане підтверджується матеріалами службового розслідування.
Зауважує, що КПК України містить норми, які регулюють відносини у разі неявки обвинуваченого, зокрема передбачені ст. 323 та ст. 335 КПК України. Єдиним повноваженням прокурора, в даному випадку, є клопотання про оголошення обвинуваченого у розшук та зупинення провадження, що було зроблено прокурором 16.06.2025 та 05.09.2025 р.
Наголошує, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Апеляційним судом здійснений виклик обвинуваченого ОСОБА_8 за зазначеною адресою мешкання, встановленою на час складання обвинувального акту та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Дніпровського апеляційного суду.
На зазначену дату та час, обвинувачений не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із тим, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становище обвинуваченого, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності обвинуваченого.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Частиною 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Ухвала про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Статтею 291 КПК України встановлено вимоги щодо змісту та форми обвинувального акту. Зокрема, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження.
Перелік відомостей, які обов'язково має містити обвинувальний акт, зазначено в ч. 2 ст. 291 КПК України.
За змістом частин 1, 3 статті 26 КПК, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Зокрема, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК.
Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вище зазначених вимог.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення про повернення обвинувального акту прокурору, послався на відсутність обвинуваченого ОСОБА_7 за адресою зазначеною в обвинувальному акті та наявністю відомостей, що останній є безвісті відсутній.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про повернення обвинувального акту, складеного щодо ОСОБА_7 через невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України, оскільки повернення обвинувального акту прокурору може мати місце лише за умови виявлення судом прямої невідповідності положень обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, які перешкоджали суду призначенню обвинувального акту до судового розгляду. Проте порушень, які перешкоджають призначенню до судового розгляду, саме через невідповідність обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 , вимогам до його складання, колегією суддів не встановлено.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, в ньому зазначено анкетні відомості обвинуваченого, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання та громадянство.
Прокурором у судовому засіданні в суді першої інстанції надано відомості, що ОСОБА_7 вважається безвісно відсутнім, про що свідчить копія наказу № 2296 від 16.04.2025 року про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_7 , витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , копія сповіщення матері ОСОБА_9 № 253 від 16.04.2025 року про те, що її син ОСОБА_7 зник безвісти 15.04.2025 року під час виконання обов'язків військової служби поблизу населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області, копія витягу з наказу № 108 від 16.04.2025 року про те, що солдат ОСОБА_7 є зниклим безвісти, а також копія витягу з наказу № 1521 від 14.05.2025 року командира військової частини НОМЕР_1 , за яким було завершено службове розслідування та встановлено солдата ОСОБА_7 безвісно зниклим, витяг про внесення в ЄРДР 22.04.2025 року інформації за заявою ОСОБА_9 ( матері ОСОБА_7 ) за ч.1 ст. 115 КК України про те, що вона отримала сповіщення, в котрому зазначалось, що 15.04.2025 рок її син ОСОБА_7 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Озарянівка Бахмутського району Донецької області зник безвісти та місце його перебування невідомо.
В оскаржуваній ухвалі місцевий суд зазначив, що ОСОБА_7 перебуває на військовій службі у військовій частині, куди направлялись запити щодо його участі у судовому засіданні. Тобто судом встановлено місце перебування обвинуваченого, при цьому фізична неможливість приймати участь у судовому засіданні через знаходження ОСОБА_7 в бойових діях, регулюється інститутом зупинення кримінального провадження на період проходження військової служби під час дії військового стану в країні.
Апеляційний суд наголошує, що лише факт неявки обвинуваченого до суду не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, адже на цій процесуальній стадії прокурор може лише усунути недоліки обвинувального акту та не вправі вчиняти інші процесуальні дії, в тому числі і вживати заходів до розшуку обвинуваченого.
Більш того, місцевим судом не встановлено, що адреса мешкання або реєстрації не відповідає дійсності, або взагалі відсутні в обвинувальному акті, щоб могло слугувати підставою для повернення обвинувального акту. Разом з цим, суду першої інстанції надано відомості, що обвинувачений ОСОБА_7 вважається безвісті відсутнім, що жодним чином не вказує на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, адже на час складання обвинувального акту, вручення його обвинуваченому, останній був присутнім та місце його реєстрації та проживання наведені правильно.
Апеляційний суд наголошує, що стадією завершення досудового розсування є направлення обвинувального акту до суду, отже обов'язки прокурора, як процесуального керівника досудовим розслідуванням, з моменту направлення обвинувального акту є завершеними, а тому прокурор не наділений обов'язком встановлювати місце перебування обвинуваченого та корегування обвинувального акту в цій частині.
Колегія суддів зауважує, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що на час звернення до суду з обвинувальним актом зазначені у ньому відомості про місце проживання обвинуваченого не були актуальними. Факт неявки обвинуваченого за викликом суду, як такий, не свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та не є підставою для його повернення прокурору, оскільки підстави для повернення є виключними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в обвинувальному акті повно, змістовно та послідовно викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, а також викладено текст диспозицій кримінально-правових норм, правопорушення яке інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_10 , а саме формулювання обвинувачення, що в повному обсязі дозволяє стороні захисту зрозуміти суть пред'явленого обвинувачення та можливість роз'яснення суті пред'явленого обвинувачення судом, зазначено анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання та реєстрації, громадянство).
Зважаючи на наведене, місцевий суд формально послався на недотримання вимог статті 291 КПК України при складанні обвинувального, що не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді, а тому рішення місцевого суду є необґрунтованим та незаконним.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт лише у разі його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.
Отже, суд першої інстанції має перевірити відповідність обвинувального акту на предмет його відповідності вимогам ст. 291 КПК України, які є вичерпними.
Проте, недоліки, на які вказав місцевий суд в оскаржуваній ухвалі, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору у розумінні положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
У зв'язку з вказаним апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 291, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 474 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 05 вересня 2025 року у кримінальному провадженні № 42024052210004285 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2024 року, стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної силиз моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді