Провадження № 11-сс/803/2306/25 Справа № 204/8596/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22025040000000290 від 22 лютого 2025 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпрі, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 305 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_9
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування до 24 грудня 2025 року без визначення розміру застави .
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним та не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК прийшов до висновку про відсутність підстав для визначення застави.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді застави.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ризики, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК не доведені, підозрюваний співпрацює з органом досудового розслідування, не має потреби переховуватися від слідства, усі речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження вилучені під час обшуку та визнані речовими доказами, особи на які підозрюваний може здійснювати вплив відсутні, раніше не судимий, що свідчить про відсутність схильності для вчинення у подальшому кримінальних правопорушень.
Вважає, що слідчим суддею не дотримано вимог ст. 178 КПК, не враховано стан здоров'я підозрюваного, а також ту обставину, що його матір є особою з інвалідністю, відсутність інших осіб, які можуть здійснювати за нею догляд, наголошує на міцності соціальних зв'язків та поведінці підозрюваного.
На думку захисника прокурором, в порушення вимог ч. 1 ст. 184 КПК, не обґрунтовано неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, посилаючись на її безпідставність, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін. На підтвердження існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК долучив з матеріалів кримінального провадження №12025161180000439 від 18.06.2025 за ч. 3 ст. 332 КК копію протоколу про адміністративне правопорушення від 20.08.2025 щодо спроби незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_7 , за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Згідно з вимогами статей 177, 178 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років .
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином. Доводи захисту, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд вважає неспроможними з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого, та не оскаржуються захисником в апеляційній скарзі.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
Перевіривши доводи захисника підозрюваного, що заявлені ризики не доведені стороною обвинувачення, суд апеляційної інстанції вважає їх неспроможними, а висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, є обґрунтованими. Так, існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стосовно підозрюваного існує обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК, яке за правилами ст. 12 КК є особливо тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що саме по собі може спонукати останнього до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Водночас, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, колегія суддів зважає на те, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Апеляційний суд враховує долучені стороною обвинувачення докази щодо спроби підозрюваним ОСОБА_7 перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, які досліджені у судовому засіданні, що безумовно слугує підтвердженням наявності зазначеного вище ризику та спростовує доводи сторони захисту про їх відсутність та недоведеність.
При встановленні наявності ризику можливого впливу на свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Стосовно ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, то апеляційний суд також зважає на обставини скоєного злочину, інкримінованого підозрюваному, на його підвищену суспільну небезпеку проти здоров'я населення, оскільки відноситься до кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів.
Вказані обставини у сукупності об'єктивно свідчать про існування реальних ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається, зокрема щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Апеляційний суд перевіривши доводи апеляційної скарги в цій частині, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового та сімейного стану, а також продовження існування встановлених ризиків, погоджується з висновком слідчого судді про недоцільність визначення більш м'якого запобіжного заходу у вигляді застави.
Не знаходять свого підтвердження доводи сторони захисту щодо фінансової незалежності підозрюваного та перебування на самостійному матеріальному забезпеченні. Підозрюваний не працевлаштований, доказів на підтвердження існуючих джерел доходу та відомостей щодо його працевлаштування стороною захисту не надано.
Враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває та органу слідства необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій, тому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Суд апеляційної інстанції зважає також на доводи підозрюваного про міцність соціальних зв'язків, однак вказані обставини не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді та не спростовують правильності висновків слідчого судді.
На переконання апеляційного суду, не визначення підозрюваному розміру застави на даному етапі кримінального провадження відповідає критеріям справедливості, забезпечує досягнення мети кримінального провадження, адже розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді апеляційним судом не встановлено, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного відповідає вимогам ст. 177, 178, 183, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статті 132, 176, 177, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра області від 28 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 305 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4