Провадження № 22-ц/803/8033/25 Справа № 203/2441/25 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
16 грудня 2025 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпріапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», заінтересовані особи акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчук Павло Васильович, про заміну сторони у виконавчому провадженні, -
У квітні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулось до суду із зазначеною вище заявою, яку обґрунтовувало тим, що 02.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. за заявою ПАТ «ПУМб» було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 у рахунок заборгованості за кредитним договором від 26.06.2012 року №15830855 у сумі 85 792,35 грн. Після відкриття виконавчого провадження АТ «ПУМб» передало ТОВ «Цикл Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним з нею кредитним договором. Викладені обставини стали причиною звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні №68593031, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Григорчуком П.В..
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпро від 05 червня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ТОВ «Цикл Фінанс» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою замінити сторону виконавчого провадження (стягувача), щодо виконання виконавчого напису, який вчинено 02.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., за реєстровим №17751 про стягнення заборгованості за кредитним договором №15830855 від 26.06.2012 року з ОСОБА_1 в загальному розмірі 85 792,35 грн.
В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що ними належними та допустимими доказами доведено перехід до них як нового кредитора від АТ «ПУМБ» права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 15830855, а саме копію виконавчого напису №17751, виданого 02.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 68593031 від 10.02.2022 року, копію Договору відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 11 квітня 2024 року та копію витягу з Реєстру боржників №1 до Договору відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 11 квітня 2024 року.
При цьому також посилання на факт укладання Кредитного договору № 15830855 міститься у виконавчому написі №17751, виданого 02.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., копія якого надавалася при подачі заяви про заміну сторони.
Вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні через відсутність копії кредитного договору від 26.06.2012 року, проявив надмірний формалізм. Також наголошував, що основним доказом переходу права вимоги є договір відступлення права вимоги, який підтверджує перехід права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку повісток до електронних кабінетів ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», АТ «ПУМБ», електронної пошти приватного виконавця Григорчук П.В. та оголошення про виклик ОСОБА_1 на сайті Судової влади України.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Цикл фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано всіх належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного факту, зокрема копії кредитного договору від 26.06.2012 року.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України зазначено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
У частині першій статті 18 ЦПК України прописано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.
Відповідно до частин першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Тлумачення вказаних норм права свідчить, що після видачі виконавчого документа процесуальний статус позивача у правовідносинах, пов'язаних із примусовим виконанням судового рішення, змінюється на стягувача.
Питання заміни сторони в справі (позивача або відповідача) та третьої особи її правонаступником врегульоване положеннями статті 55 ЦПК України. Заміна ж стягувача у виконавчому провадженні або виконавчому листі передбачена статтею 442 ЦПК України.
Виходячи із цих норм, зокрема, за пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 456/6160/13 (провадження № 61-24410св18).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору або не заборонено законом.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
З матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис №17751 про стягнення на користь ПАТ «ПУМБ», яке є кредитором по кредитному договору №15830855 від 26.06.2012 року, заборгованості з боржника ОСОБА_1 за період з 03.10.2015 року по 25.09.2016 року у загальному розмірі 85 792,35 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. від 10.02.2022 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №17751 від 02.10.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у загальному розмірі 85 792,35 грн.
Також матеріали справи містять копію договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 від 11 квітня 2024 року відповідно до умов якого АТ «ПУМБ» відступило права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №1 до договору відступлення прав вимоги від 11 квітня 2024 року первісний кредитор АТ «ПУМБ» відступає новому кредитору ТОВ «Цикл фінанс» право вимоги за кредитним договором №15830855 від 26.06.2012 року боржник ОСОБА_1 .
Таким чином встановлено, що належним, допустимим та достовірним доказом, відповідно до ст. 76-80 ЦПК України є встановлений судом факт набуття ТОВ «Цикл фінанс» права вимоги за кредитними договорами до боржника ОСОБА_1 згідно договору про відступлення прав вимоги від 11 квітня 2024 року, за умовами якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, права за якими виникають у нового кредитора у зв'язку із набуттям прав на умовах цього договору. При цьому як вбачається з матеріалів справи виконавчий напис, яким було стягнуто з ОСОБА_1 кредитну заборгованість за договором від 26.06.2012 року перебуває на виконанні у приватного нотаріуса, який відкрив на підставі нього виконавче провадження постановою від 10 лютого 2022 року.
Отже суд першої інстанції прийшов до помилково висновку про неможливість встановити із наданих суду документів перехід права вимоги до ТОВ «Цикл фінанс» за кредитним договором від 26.06.2012 року, а наслідок і заміну сторони виконавчого провадження. При цьому обгрунтування відмови суду на відсутності кредитного договору від 26.06.2012 року є недоречним, оскільки в рамках розгляду цієї справи необхідно встановити факт набуття заявником прав вимоги до боржника, а не встановити умови, на яких кредитний договір було укладено.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що заявник ТОВ «Цикл фінанс» у встановленому законом порядку та на підставі зібраних доказі належно набув право вимоги як кредитор до боржника згідно крединого договору №15830855 від 26.06.2012 року, а відтак наявні підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні №68593031.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З наведених вище мотивів, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом нового судового рішення про задоволення заявлених ТОВ «Цикл фінанс» вимог про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 05 червня 2025 року скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
Замінити сторону стягувача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні №68593031 від 10 лютого 2022 року, відкритому на підставі виконавчого напису, який вчинено 02 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, за реєстрованим №17751 про стягнення заборгованості за кредитним договором №15830855 від 26 червня 2012 року з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в загальному розмірі 85 792,35 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 грудня 2025 року.
Судді: