Провадження № 22-з/803/742/25 Справа № 216/6416/24 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
16 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 216/6416/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», фізична особа-підприємець Нагорна Тетяна Анатоліївна
розглянувши в порядку ч. 3 ст 270 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Демченко Андрій Григорович, про ухвалення додаткової постанови у справі №216/6416/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», фізичної особи-підприємця Нагорної Тетяни Анатоліївни про відшкодування моральної шкоди та витрат на правничу допомогу,
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Аккорд-Тур» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. У задоволенні решти вимог позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Аккорд-Тур» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді витрат на правову допомогу, у розмірі 1 250 грн. Стягнуто з ТОВ «Аккорд-Тур» на користь держави судові витрати по справі у вигляді судового збору, в сумі 302,80 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд-Тур» залишено без задоволення, рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року залишено без змін. Поновлено дію рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року.
03 грудня 2025 року від адвоката Демченка А.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 216/6416/24 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з ТОВ «Аккорд-Тур» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції заявник надав ордер № 1388481 від 21 травня 2025 року, договір № 2/24/2 про надання правничої допомоги від 15 травня 2025 року, акт приймання-передачі юридичних послуг від 15 травня 2025 року, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступні юридичні послуги: аналіз та дослідження судової практики адвокатом - 2 000 грн, складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу - 4 000 грн.
09 грудня 2025 року від ТОВ «Аккорд-Тур» надійшли заперечення проти ухвалення додаткового рішення у справі, які відповідач обґрунтовує тим, що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт/послуг, а також ціною позову. Крім того, представник позивача має намір стягнути витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції на суму, що перевищує більше ніж в п'ять разів суми витрат, які задоволені судом першої інстанції.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами першою-третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, оцінюючи обставини справи, характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченого адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи для сторін, колегія суддів приходить до висновку про можливість зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4 000 грн, які будуть відповідати критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору.
Отже, на підставі наведеного вище, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Аккорд-Тур» та залишенням без змін рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Демченка А.Г. про ухвалення додаткової постанови у справі № 216/6416/24 підлягає частковому задоволенню з ухваленням додаткового рішення по справі про стягнення з ТОВ «Аккорд-Тур»на користь Костікової Є.В. витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, які пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 4 000 грн.
Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Демченка Андрія Григоровича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити по справі № 216/6416/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа туристичних фірм «Поїхали з нами», фізичної особи-підприємця Нагорної Тетяни Анатоліївни про відшкодування моральної шкоди та витрат на правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-Тур» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст додаткової постанови складено 16 грудня 2025 року.
Головуючий
Судді