Провадження № 11-сс/803/2291/25 Справа № 173/3036/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
заявниці ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність працівників ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області - відмовлено.
В обґрунтування постановленої ухвали слідчий суддя суду першої інстанції зазначив, що відомості за заявою ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами, оскільки обставини, викладені ОСОБА_6 в її заяві та в поясненнях поліцейському про неналежне виконання адвокатом своїх обов'язків, не свідчать про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини не потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому таке повідомлення не має вноситися до ЄРДР, і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
В апеляційній скарзі заявниця просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою зобов'язати компетентні органи внести відомості до ЄРДР.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що вона не погоджується з ухвалою слідчого судді від 05.11.2025 року за результатами розгляду її скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР працівниками національної поліції ВП №3 Кам'янського РУП. Вважає, що її заява про вчинення злочинних шахрайських дій адвокатом ОСОБА_7 потребує перевірки кримінально-процесуальним способом, що можливо лише після внесення відомостей до ЄРДР.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Згідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно ч. 5 п. 4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. До ЄРДР також вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як слідує з матеріалів провадження 03 листопада 2025 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність працівників ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області, у якій просить зобов'язати ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області невідкладно внести відомості про вчинення злочину працівниками Центру правової допомоги, які мають ознаки ч. 5 ст.190 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі її заяви про вчинення злочину та розпочати за цією заявою досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність працівників ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області.
Під час розгляду провадження слідчим суддею було досліджено та враховано при прийнятті рішення довідку перевірки за зверненнями (ЄО № 10986 від 17.09.2025 та № 11284 від 26.09.2025), згідно якої перевіркою було встановлено, що заявниця звернулась в «Центр правової допомоги» та уклала два договори на суму 25000 грн., договір № 24022506 від 24.02.2025, одразу оплата готівкою 12000 грн., договір № 30102412 від 30.10.2024, оплата в два етапи 5000 грн. та 8000 грн. Адвокат ОСОБА_7 не виконує договірні зобов'язання. Якість адвокатських послуг ОСОБА_6 не подобається. На підставі вищевикладеного слідує, що питання щодо неналежного виконання договірних зобов'язань з боку Центру правової допомоги в особі адвоката ОСОБА_7 має ознаки цивільно-правових відносин, які слід вирішувати в судовому порядку шляхом подання позовної заяви до суду.
На переконання апеляційного суду слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 ,діяв у спосіб та у межах закону й дійшов обґрунтованого висновку, що заявницею в порушення вимог ст. 214 КПК України не зазначені обставини, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та сама заява не містить даних про фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину.
Так, у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 373/18/23 зазначено, що «реєстрації в ЄРДР підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні дані про вчинення кримінального правопорушення. Якщо таких даних немає відомості не підлягають внесенню».
У даній справі, як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 17.09.2025 року звернулася із заявою на ім'я начальника ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про скоєння кримінального правопорушення з приводу незаконних дій адвоката ОСОБА_7 із Центра правової допомоги. За послуги адвоката вона внесла кошти, однак свої обов'язки щодо захисту її прав адвокатом не виконуються. Вважає, що дії адвоката ОСОБА_7 мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
У свою чергу, постанова ККС ВС від 15.08.2023 року у справі № 161/6056/23 (провадження № 51-91тмк23) підкреслює, що «не всі правовідносини щодо майна мають кримінально-правову природу. Якщо між сторонами виникли цивільно-правові зобов'язання, а спір полягає у невиконанні домовленостей, така заява не підлягає внесенню до ЄРДР, а підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства».
Також, у постанові ВС від 13.02.2019 року у справі № 243/1192/17 (провадження № 5-446кс18) Верховний Суд вказав, що «за наявності цивільно-правового характеру спору, зокрема укладення сторонами договору, добровільної передачі майна, попередній розгляд у кримінальному провадженні є передчасним».
Таким чином, дії Центру правової допомоги в особі адвоката ОСОБА_7 не містять ознак кримінального правопорушення, і тому не можуть бути підставою для внесення до ЄРДР.
Нормами кримінального процесуального законодавства України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочин і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Норма ч. 1 ст. 214 КПК України містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення - вони мають свідчити про вчинене кримінальне правопорушення.
Разом з тим на підставі ст. 25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
За такого нормативного закріплення позиція щодо автоматичної реєстрації відомостей по всіх заявах і повідомленнях, які надходять до слідчого, прокурора, дізнавача для порушення кримінального провадження, є помилковою, адже сама норма опосередковано містить вимогу наявності відомостей про кримінальне правопорушення.
Враховуючи також позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, відповідно до якої «судовий контроль може бути реалізований лише у випадку наявності об'єктивних обставин, що свідчать про бездіяльність уповноваженого суб'єкта, яка полягає у порушенні обов'язку щодо внесення відомостей до ЄРДР», у цій справі така бездіяльність не встановлена.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи наведене суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, ухвала є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність працівників ВП №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4