10.12.25
Справа № 635/10565/24
Провадження по справі №1-кс/635/2025/2025
10 грудня 2025 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі прокурора - ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року,
До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 , в якому він просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року, в частині накладення арешту на автомобіль ВАЗ 210994-20, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , ключів від автомобіля ВАЗ 210994-20, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що СВ ВП №3 Харківського РУП №1 ГУ МВС України в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2025 року накладено арешт на майно, яке виявлене і вилучене під час огляду місця події 18 вересня 2024 року в період часу з 10 години 16 хвилин по 10 годину 40 хвилин за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, на обочині автодороги навпроти будинку 11А, шляхом позбавляння права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, а саме на: пластикові фрагменти чорного кольору в кількості п'яти штук; предмет зовні схожий на дзеркало заднього виду авто; предмет зовні схожий на дерев'яну біту; предмет зовні схожий на дерев'яну біту перемотаний чорною ізоляційною стрічкою (ізолентою); два змиви на тампон-зон з поверхні керма та кулісі коробки передач авто; три змиви на тампон-зон з поверхні дверних ручок з задніх дверей та передньої пасажирський дверей авто; автомобіль ВАЗ 210994, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ; ключі від автомобілю ВАЗ 210994, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 до автомобіля ВАЗ 210994, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Підставою для накладення арешту на вищевказане майно стало те, що воно має важливе доказове значення під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024221340000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1КК України, зберегло на собі його сліди та може бути використане як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що на даний час відпала потреба у арешті транспортного засобу, ключів від нього та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оскільки жодній особі не повідомлено про підозру в межах кримінального провадження №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року.
Під час огляду місця події 18 вересня 2024 року з автомобіля ВАЗ 210994, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , було вилучено предмет зовні схожий на «дерев'яну біту» та зроблено змиви з поверхні керма та куліси коробки передач автомобіля, а також поверхні дверних ручок з задніх дверей та передньої пасажирської двері. Інші сліди злочину на автомобілі не зафіксовані.
Власником автомобіля є ОСОБА_5 , який не є підозрюваним по даному кримінальному провадженню.
Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 зазначає, що на сьогоднішній день відсутні належні обґрунтування на підтвердження того, що такий обсяг втручання у права ОСОБА_5 , як арешт транспортного засобу виправдовує завдання кримінального провадження, що повинно кореспондуватися з вимогами ст.ст.132 та 173 КПК України.
В подальшому відпала потреба у застосуванні такого заходу, як арешт майна, оскільки арештоване майно не є об'єктом кримінального правопорушення, а також не містить на собі сліди злочину та інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Транспортний засіб перебуває під арештом більше ніж рік.
Отже, враховуючи, що арештоване майно не є об'єктом кримінального правопорушення, в подальшому воно не може бути конфісковане, а також зважаючи на військовий стан та недотримання розумності строків утримання належного ОСОБА_5 майна, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт майна по кримінальному провадженню №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, з підстав зазначених у ньому. В разі відсутності підстав для скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року, просив передати автомобіль ВАЗ 210994-20, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , ключи від автомобіля ВАЗ 210994-20, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року, та зміни визначення місця зберігання речового доказу.
Вивчивши надані документи, якими обґрунтоване клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про арешт майна задоволено. Накладено арешт на майно, яке виявлене і вилучене під час огляду місця події 18 вересня 2024 року в період часу з 10 години 16 хвилин по 10 годину 40 хвилин за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, на обочині автодороги навпроти будинку № 11А, шляхом позбавляння права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, а саме на: пластикові фрагменти чорного кольору в кількості п'яти штук; предмет зовні схожий на дзеркало заднього виду авто; предмет зовні схожий на дерев'яну біту; предмет зовні схожий на дерев'яну біту перемотаний чорною ізоляційною стрічкою (ізолентою); два змиви на тампон-зон з поверхні керма та кулісі коробки передач авто; три змиви на тампон-зон з поверхні дверних ручок з задніх дверей та передньої пасажирський дверей автомобіля; автомобіль ВАЗ 210994, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ; ключи від автомобілю ВАЗ 210994, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 до автомобіля ВАЗ 210994, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, а саме з метою: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені ч.3 ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Отже, чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів (відповідності критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що підставою накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, а саме: автомобіль ВАЗ 210994-20, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , ключи від автомобіля ВАЗ 210994-20, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , стала наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
За положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 , як на підставу скасування арешту майна посилається на те, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки арештоване майно не є об'єктом кримінального правопорушення, не містить на собі сліди злочину та інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, жодній особі не повідомлено про підозру в межах кримінального провадження №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року, власник автомобіля не є підозрюваним по даному кримінальному провадженню та те, що транспортний засіб перебуває під арештом більше ніж рік, що є втручанням у його права як власника зазначеного майна.
Разом з тим, даних, які підтверджують, що у накладанні арешту на вилучене майно, яке є речовими доказами у справі та зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, відпала потреба, слідчому судді не надано.
Відтак, підстави для скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року, відсутні, оскільки на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженню №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року триває, а скасування арешту на транспортний засіб, ключі та свідоцтво може в подальшому перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема існує ризик того, що в разі скасування арешту існує можливість відчужити, змінити, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування.
Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження визначені Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі - Порядок), та Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної Податкової адміністрації України, Службою Безпеки України, Верховного Суду України, Державної Судової Адміністрації України 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125.
Відповідно до п.4 Порядку речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.20 Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Відповідно до п.12 Інструкції під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям).
Відповідно до п.19 Інструкції зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.
Як вбачається з аналізу вищезазначених правових норм, відповідальними за зберігання речових доказів є сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, у даному випадку - сторона обвинувачення, та посадова особа органу, який здійснює зберігання речового доказу.
ОСОБА_5 є власником автомобіля «ВАЗ 210994-20», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Передача речового доказу - автомобілю, ключів та свідоцтва на зберігання власнику відповідає вимогам п.19 Інструкції та не завдасть шкоди даному кримінальному провадженню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Прокурором не наведено жодних підстав, які б свідчили, що передача майна на відповідальне зберігання власнику майна не забезпечить виконання завдань арешту майна, передбачених ч.1 ст.170 КПК, та може завдати шкоду кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя, керуючись принципами розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, вважає наявними підстави для задоволення клопотання представника майна ОСОБА_3 про передачу ОСОБА_5 на відповідальне зберігання арештованого майна, яке належить йому на праві власності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100 КПК України, Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року № 1104, Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної Податкової адміністрації України, Службою Безпеки України, Верховного Суду України, Державної Судової Адміністрації України 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125, слідчий суддя вважає наявними підстави для задоволення клопотання представника власника майна в частині зміни визначення місця зберігання речового доказу.
Керуючись ст. 174,309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року ? задовольнити частково.
В задоволенні клопотання про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024221160000922 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року, відмовити.
Передати автомобіль ВАЗ 210994-20, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , ключи від автомобіля ВАЗ 210994-20, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 .
Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 15 грудня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1