Провадження № 2/641/1996/2025 Справа № 641/3039/25
09 грудня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
25.04.2025 представник ТОВ «ФК «Ейс» - Поляков О.В. звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 145644 від 05.07.2024 у розмірі 25 896,06 грн, яка складається з 14 474,00 грн. заборгованість за тілом, 10 621,06 грн. заборгованість за відсотками та комісії 801,00 грн., судові витрати 2 422,40 грн судового збору та 7 000,00 грн професійної правничої допомоги.
В обґрунтування позову зазначив, що 05.07.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" (надалі - первісний кредитор, кредитодавець) та відповідачем укладено кредитний договір № 145644 (надалі - Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 25 896,06 грн, яка складається з 14 474,00 грн заборгованість за тілом, 10 621,06 грн заборгованість за відсотками та комісії 801,00 грн. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 10.10.2024 25.03.2025.
10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивач уклали Договір факторингу № 10102024, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 145644 від 05.07.2024. Відповідно до вищезгаданого договору, Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Таким чином, відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 896,06 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 та платіжною інструкцією №5179 від 12.12.2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов'язків за вищевказаним Договором факторингу. В зв'язку із викладеним позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 145644 від 05.07.2024, судові витрати у вигляді судового збір у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Виклад позиції відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач наголошує на тому, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці паспорт кредиту та кредитний договір розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, адже він не підписав жоден з цих документів, а також те, що вказані документи на момент імовірного отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Долучені до позовної заяви паспорт кредиту та кредитний договір належними доказами бути не можуть, оскільки ці докази повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (фінансової установи), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15). Зазначає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу умови та правила фінансових послуг, надані Паспорт кредиту та кредитний договір не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідач вважає, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримав вимог, передбачених частиною другою ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженим банк.
Також звертає увагу суду, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, на даний час виконує службові обов'язки, пов'язані з захистом Батьківщини. Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Оскільки він перебуває на військові службі у Збройних Силах України, то в такому випадку на нього поширюються пільги (не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом), передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з початку запровадження особливого періоду, тобто з 17.03.2014.
Також у випадку прийняття рішення не на його користь, відповідач просить суд зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу, оскільки на його думку він не є співмірним із складністю справи та виконаних представником робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що кредитний договір № 145644 від 05.07.2024 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору, зокрема, додаючи його примірники у форматах у форматах РОТ та Р75. Наголошує на тому, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Вказує на необхідність врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19. Також стверджує, що позивачем надано беззаперечні докази щодо надання йому професійної правничої допомоги з обґрунтованими розрахунками.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 30.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 01.05.2025 клопотання представника ТОВ «ФК «ЕЙС» - Тараненко А.І. про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у АТ "ПУМБ" письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме інформацію чи емітувалась на імя ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_2 , інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок маска-карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 05.07.2024 - 10.07.2024 у сумі 5 007,35 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 1434819760 від 05.07.2024), надати інформацію чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком маска-картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок маска-карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 05.07.2024 - 10.07.2024 у сумі 5 007,35 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 1434819760 від 05.07.2024) надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію, надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на який зараховано кошти, -у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок маска-карти Боржника). В задоволенні іншой частини клопотання відмовлено.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. У відзиві на позовну заяву просив розглядати справу у його відсутність.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Згідно посвідченн серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
З наявного в матеріалах справи копії війського квитка серії НОМЕР_5 з 01.11.2024 відповідач зарахований до військової частини НОМЕР_6 .
Відповідно до довідки від 27.12.2024 № 13228 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_7 АДРЕСА_1 з 22.12.2024.
05.07.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № № 145644 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник уклав Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід'ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини.
Згідно з Правилами, до укладення договору про споживчий кредит, Позичальнику для ознайомлення в Особистий кабінет надається Паспорт споживчого кредиту.
Пунктом 5.2. індивідуальної частини Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису Сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку Позичальника та аналог власноручного підпису Кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку Кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 387784bf відправлено на номер телефону НОМЕР_3 відповідача та введено ним 05.07.2024 10:51:49.
Згідно з порядком укладання Договору зазначеного в п.5.2 індивідуальної частини Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту Позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника., у формі що унеможливлює зміну його змісту.
Відповідно до п. 2.1. індивідуальної частини, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до 2.2.1 Сума (загальний розмір) кредиту становить 14474 грн надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 5992,89 грн для погашення заборгованості позичальника за договром про споживчий кредит № 141584 від 27.05.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 5007,35 грн на № рахунку/картки Позичальника НОМЕР_8 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3473,76 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини
Пунктом 2.5 індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3473,76 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 24,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту,якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісіїза надання кредиту не може бути змінено.
Відповідно до п 2.6 індивідуальної частини Загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 05.07.2024 (дата надання кредиту).
Пунктом 2.3 індивідуальної частини передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 330,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.
У разі систематичного виконання зобов'язань Позичальником, йому нараховується Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 1,00 гривень.
Згідно з умовами п. 2.4. індивідуальної частини, якщо Позичальник не виконує зобов'язання за Договором, то до нього застосовується Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за надання та обслуговування не може бути змінений.
05.07.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_9 . З відповіді АТ "ПУМБ" вбачається, що 05.07.2024 на картку НОМЕР_9 зараховані грошові кошти в сумі 5007,35 грн.
10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивач уклали Договір факторингу № 10102024 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 146391 від 13.07.2024.
Відповідно до вищезгаданого договору, Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 896,06 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 та платіжною інструкцією №5179 від 12.12.2024
Згідно наданого розрахунку за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором № 145644 від 05.07.2024 у розмірі 25 896,06 грн, яка складається з 14 474,00 грн. заборгованість за тілом, 10 621,06 грн. заборгованість за відсотками та комісії 801,00 грн.
Доказів добровільного погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст.626, ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»)
З умов кредитного договору вбачається, що в пункті 5.2. індивідуальної частини сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису Сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку Позичальника та аналог власноручного підпису Кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку Кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.
З огляду на матеріали справи, електронний підпис одноразовий ідентифікатор 387784bf відправлено на номер телефону НОМЕР_3 відповідача та введено ним 05.07.2024 10:51:49.
Згідно з порядком укладання Договору зазначеного в п.5.2 індивідуальної частини Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту Позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника., у формі що унеможливлює зміну його змісту.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що кредитний договір між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем укладений сторонами правочину в електронній формі шляхом підписання його умов кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».
У вказаному договорі чітко обумовлені сума наданого кредиту, строк кредитування, розмір відсотків за користування кредитом. Жодних суперечностей або неузгодженостей в умовах кредитного договорпу суд не встановив.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не спростував факт укладення ним вказаного договору і отримання на підставі вказаного договору кредиту.
Суд відхиляє посилання відповідача на ненадання позивачем належних доказів підписання ним саме доданих до позовної заяви копії кредитного договору та доказів на підтвердження наявності та розміру заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором у погоджені сторонами строки не виконав, суму кредиту та відсотки за користування ним не сплатив.
10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 10102024, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» права Вимоги до Боржників, вказаними в реєстрі боржників.
Згідно з п.1.1. Договору факторингу Клієнт передає (відступає) Фактору за плату, а Фактор приймає належні Клієнту грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Клієнтом і Боржниками (Портфель Заборгованості). Відповідно до вищезгаданого договору, Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Згідно з п. 7.1. Договору факторингу За придбання (відступлення) Прав Вимоги, Фактор протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати підписання цього Договору сплачує Клієнту плату в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 414 716,21 грн. (Чотириста чотирнадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень 21 копійка). При цьому оплата Прав Вимоги, які підлягають відступленню згідно цього Договору, щодо кожного окремого Боржника, визначається згідно з Додатком №1 до даного Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 40491,27 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 та платіжною інструкцією №5179 від 12.12.2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов'язків за вищевказаним Договором факторингу.
Згідно із ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Як передбачено ч. 1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст.514, ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на те, що відповідач не здійснив погашення заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що позивач має право вимоги до відповідача.
Визначаючи розмір заборгованості, право на стягнення якої має позивач, суд зазначає таке.
За умовами договору загальний розмір кредиту становить 14474 грн, який надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 5992,89 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 141584 від 27.05.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 5007,35 грн на № рахунку/картки Позичальника НОМЕР_8 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3473,76 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Пунктом 2.5 індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3473,76 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 24,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту,якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування'до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Умови договору щодо розміру комісії та порядку її сплати були доведені до відома відповідача належним чином. З такими умовами відповідач погодився, а тому взяв на себе зобов'язання їх виконувати. Суд ураховує, що в даному випадку комісія нараховувалася одноразово в день видачі кредиту, призначення комісії - за надання кредиту, будь-яких інших супутніх послуг не визначено, отже, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 3473,76 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії, суд уважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд встановив таке.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що у разі систематичного виконання зобов'язань Позичальником, йому нараховується Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 1,00 гривень.
Згідно з умовами п. 2.4. індивідуальної частини, якщо Позичальник не виконує зобов'язання за Договором, то до нього застосовується Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за надання та обслуговування не може бути змінений.
Згідно з абзацом третім частини четвертоїстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01.01.2017 - остання редакція до набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону.
10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів'текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.
В пункті 2.3, 2.5 договору, крім комісії за надання кредиту в розмірі 3473,76 грн, встановлено також комісію за обслуговування кредитної заборгованостів розмірі 100,00 грн щомісячно.
Проте до матеріалів справи позивачем не надано доказів дійсного надання відповідачу конкретних послуг з обслуговування кредитної заборгованості, які не включені до послуг, які Кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.
За вказаних обставин позивачем всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не доведено обставин щодо підстав для стягнення комісії в сумі 801 грн, яка передбачена п. 2.3 Договору.
Щодо нарахування відсотків з урахуванням доводів відповідача про наявність у нього права на списання вказаних відсотків як особи, що проходить військову службу, суд зазначає таке.
Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема підпункту 3 п. 4розділу І цього Законуна військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
З системного аналізу наведеної норми права вбачається, що звільняються від нарахування відсотків військовослужбовці, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на весь час їх призову.
Як вбачається з долучених до відзиву на позовну заяву доказів, на час укладення кредитного договору відповідач не був військовослужбовцем. Так само в період, за який були нараховані відсотки, відповідач ще не мав статусу військовослужбовця призваного на військову службу за призовом під час мобілізації.
Отже, у період виконання умов кредитного договору та нарахування відсотків, відповідач ще не мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього за вказаний період не поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».
З наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що проценти за користування кредитом ОСОБА_1 нараховані відповідно до умов договору за пеірод до призову на військову службу.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, а тому позовні вимоги ТзОВ «ФК «ЕЙС» є обґрунтованими, у зв'язку з чим із ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 25095,06 грн, що складається з 14 474,00 грн. заборгованість за тілом, 10 621,06 грн. заборгованість за відсотками.
В задоволенні вимог позову про стягнення комісії в сумі 801 грн належить відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2347 (дві тисячі триста сорок сім) грн 55 (п'ятдесят п'ять) копійок пропорційно до задоволених позовних вимог.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір №04/02/25-01 від 04.02.2025, Додаткової угоди до нього № 30 від 04.02.2025, протокол погодження вартості послуг та Акт прийому - передачі наданих послуг до договору правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 Тараненко А.Г.
Суд ураховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, зазначивши у позовній заяві про розгляд справи у його відсутність, тому заявлена сума у 7000 грн є завищеною.
Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Керуючись ст.ст.12,19,43,49,81,133,141,223,259,263-265,280-284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 145644 від 05.07.2024 в сумі 25095 (двадцять п'ять тисяч дев'яносто п'ять) гривень 06 (нуль шість) копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2347 (дві тисячі триста сорок сім) грн 55 (п'ятдесят п'ять) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Найменування сторін:
позивач: : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст складено та підписано 15.12.2025.
Суддя Г.В.Кожихова