Справа №638/4281/23
Провадження № 1-кс/638/3030/25
15 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання- ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070000237 від 14 лютого 2023 року, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, -
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12023221070000237 від 14 лютого 2023 року, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221070000237, від 14 лютого 2023 року, за підозрою, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 05:00 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати спеціальну військову операцію в Україні.
У подальшому збройними силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами зс та інших військових формувань рф здійснено вторгнення на територію суверенної держави України.
Таким чином, 24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом президента російська федерація незаконно вторглась на територію України ту здійснила збройний напад, застосовуючи збройні сили рф та федеральну службу військ національної гвардії російської федерації.
Так, одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна стало здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів зс рф, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового виливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, підрозділів Національної гвардії України для перешкоджання їх законній діяльності Щодо відсічі збройної агресії рф, оборони України, захисту ї суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна 3 метою недопущення пересування військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії зс рф; пошкодження військових об'єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого в подальшому продовжено. Разом з цим, в ході досудового розслідування встановлено, що окупаційними військами рф з 07 березня 2022 року частково окуповано територію міста Ізюм Харківської області, а з 01 квітня 2022 року - окуповано місто повністю.
13 лютого 2023 до чергової частини Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт співробітника про те, що 13 лютого 2023 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співпрацював з військовими рф, а саме займав посаду інспектора ізолятору тимчасового тримання відділу «народної міліції» м. Ізюм.
В липні 2022 року, більш точний час встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24 лютого 2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення територій, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території в м. Ізюм Харківської області, діючи умисно, протиправно, достеменно знаючи, що співробітники Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області виїхали з населеного пункту та не контролюють обстановку щодо його життєдіяльності, а окупаційні війська є незаконними і проводять свою діяльність на території України всупереч нормам чинного законодавства України та міжнародних договорів при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, під час воєнного стану, маючи злочинний умисел на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, добровільно зайняв посаду «чергового ізолятора тимчасового тримання» новоствореного правоохоронного органу - «народної поліції», розташованого за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, 50, а саме: віддавав затриманим в ізоляторі особам «команди», щодо дій та спілкування з іншими охоронцями з приводу спільних дій з підтриманням режиму в ізоляторі тимчасового тримання.
26 червня 2023 року слідчим відділом Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ізюм, Харківської області, українцю, громадянину України, одруженому, не працюючому, раніше не судимому зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 .
26 червня 2023 року, було вручено батьку ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , повідомлення про підозру та повістки про виклик на ім?я ОСОБА_5 , на 30 червня 2023 року, 01 липня 2023 року та 03 липня 2023 року для вручення повідомлення про підозру та участі у проведенні слідчих дій у даному кримінальному провадженні в якості підозрюваного, але ОСОБА_5 на вказані у повістках дати та час не з?явився, причини не явки не повідомив. На даний час будь-який зв?язок із підозрюваним ОСОБА_5 відсутній.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 , підтверджується допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та документами.
Додатковими вжитими заходами в порядку ст. 40 КПК України оперативному підрозділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області направлено доручення на встановлення місцезнаходження та забезпечення явки ОСОБА_5 для проведення з ним слідчих дій, обрання запобіжного заходу, однак, згідно рапортів працівників СКП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, забезпечити його явку не надалось можливим у зв?язку з тим, що останній перебуває на території російської федерації.
18 липня 2023 року у зв'язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 , не встановлено, останній ухиляється від явки до органу досудового розслідування, було винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 в розшук.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно з п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час досудового розслідування встановлено, що вище перелічені ризики обґрунтовані та наявні, оскільки:
По-перше, наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ним скоєно тяжкий злочин, за який законом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того достовірно відомо, що ОСОБА_5 співпрацює з окупаційною владою рф, це свідчить про те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може переховуватись від слідства та суду не лише на території України, а й на території російської федерації, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
По-друге, зважаючи, що причетність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується у тому числі і показами свідків, і, перебуваючи на волі, останній буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких підозрюваний ОСОБА_5 фактично мешкав у м. Ізюм, Харківської області, може мати інформацію щодо фактичного місця мешкання та місця перебування свідків та їх родичів, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив в тому числі за допомогою збройних формувань рф з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування свідки вже були допитані, однак суд відповідно до ст.ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
По-третє, враховуючи обставини інкримінованого злочину, наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зважаючи на викладене вище, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось на підставі ч.4 ст.107 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221070000237, від 14 лютого 2023 року, за підозрою, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Обгрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 , підтверджується допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та документами.
18 липня 2023 року у зв'язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 , не встановлено, останній ухиляється від явки до органу досудового розслідування, було винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 в розшук.
Таким чином, враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, у урахуванням наведених у клопотанні обґрунтувань, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що у даному випадку існує обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, а також ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування.
Статтею 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Це клопотання може бути подане:
1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Відповідно до ст.189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Встановлені слідчим суддею обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, а також, що одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 КПК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання слідчого про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Разом з тим, в поданому клопотання слідчий ОСОБА_3 просить визначити строк дії ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 строком на один рік.
Відповідно до ч.1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
З нормативного визначення ч. 3 ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання в частині визначення строку дії ухвали частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 189, 369, 371, 372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070000237 від 14 лютого 2023 року, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України - задовольнити частково.
Надати дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.
Строк дії ухвали - 6 (шість) місяців з дня її постановлення.
У задоволенні решти вимог клопотання- відмовити.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
- приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
- закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
- добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
- відкликання ухвали прокурором.
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_14 , адреса: м. Ізюм, вул. Донця-Захаржевського,4.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1