Справа № 127/33393/25
Провадження № 3/127/7040/25
12 грудня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
17.10.2025 року о 08:43 год у м. Вінниці по вул. Пирогова, 49, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори 470795, 470765, чим порушив п.2.5 ПДР.
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Крім того, суд враховує, що про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, шляхом надіслання SMS-повістки.
Відомості про неможливість з'явитись у судове засідання з поважних причин суду надані не були. Тому право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на справедливий суд, яке гарантоване ст. 6 Конвенції, є забезпеченим, проте означеним правом особа не скористалась.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, у постанові від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21) Верховний Суд (далі - ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов'язковою.
В зв'язку з цим суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 (а) Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту "v)" частини першої статті 1 ("Визначення") Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року (ратифікована Україною 25.04.1974 року), термін "водій" означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди) або веде по дорогах худобу, стада, упряжних, в'ючних або верхових тварин.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень частин другої - четвертої статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Пунктами 3 та 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки алкогольного, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Зважаючи на положення статті 266 КУпАП, у разі виявлення поліцейським в особи, яка керує транспортним засобом, передбачених пунктом 3 або 4 розділу І означеної Інструкції ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння, така особа підлягає оглядові на відповідний стан сп'яніння. А відмова особи від проходження такого огляду - утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Наявність складу адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами наявними у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 485631 від 17.10.2025, який підписано ОСОБА_1 ; безперервним відеозаписом з портативного відеореєстратора № 470795 та № 470765; письмовим направленням водія до проходження на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 17.10.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Артема Єременюка від 17.10.2025 року.
Згідно рапорту інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Артема Єременюка від 17.10.2025 року, під час несення служби в складі наряду «Юнкер-103» 17.10.2025року о 08 год 43 хв в місті Вінниця по вулиці Пирогова 49 було зупинено автомобіль ЗАЗ Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 за порушення ПДР.
Під час спілкування з водієм транспортного засобу, яким виявився ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння а саме, запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкіри обличчя. Останньому було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки або в лікаря нарколога, на що водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився в категоричній формі. З наслідками відмови від проходження огляду водія ознайомлено. Водія було відсторонено від керування.
Наявні в матеріалах справи докази в сукупності узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному законом порядку, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом і знаходиться в матеріалах справи.
Із відеозапису із портативних відеореєстраторів № 470795 та № 470765 вбачається, що ОСОБА_1 працівником патрульної поліції неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці та в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся.
З відеозаписів, долучених до протоколу чітко вбачається: факт, що під час спілкування, працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку; факт категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 безпідставно відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявності передбачених законом, зокрема Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, підстав направлення його до проходження такого медичного огляду.
ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про його неосудність відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до довідки старшого інспектора поліції ВАП: ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тобто йому не надано право керування транспортним засобом.
Відтак, неможливо позбавити громадянина права керування транспортними засобами, яке йому не надавалось, позбавити права «на майбутнє», що суперечило б положенням ч. 2 ст. 30 КУпАП.
Вказана позиція суду узгоджується з п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно якої, позбавлення права керувати транспортними засобами не можна застосовувати до винної особи, яка взагалі такого права не мала.
Застосування висновків Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо можливості призначити особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 Кримінального кодексу України, додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами, - є нерелевантним та недопустимим в справах про адміністративні правопорушення. По-перше, КУпАП не допускає застосування аналогії закону про кримінальну відповідальність при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. По-друге, на відміну від статті 30 КУпАП, формулювання статті 55 КК України, зокрема абзацу четвертого частини 1 ст. 55 КК України, не обмежує застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами умовою попереднього отримання особою такого права. Формулювання «позбавлення наданого права» - стаття 55 КК України не містить, а тому підстави її застосування ширші від підстав застосування статті 30 КУпАП, яка обмежує можливості суду позбавити особу права керування транспортними засобами умовою, якщо таке право особі було надане.
Враховуючи положення ст. 33 КУпАП при вирішенні питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь її вини. А тому суд вважає за доцільне, задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією статті - ч.1 ст. 130 КУпАП з врахуванням положень ч.2 ст. 30 КУпАП (без позбавлення права керування транспортними засобами, яке йому не надавалось).
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 7, 9-12, 23, 30, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята застосувати до нього адміністративне стягнення у видіштрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: