Справа№938/1083/25
Провадження № 2/938/325/25
15 грудня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі- ТОВ «Юніт Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором №586432285 від 13.08.2021 року у розмірі 33 652,80 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.08.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №586432285 на суму 8 000 гривень. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV58E2E. При укладенні кредитного договору відповідач діяв відповідно до алгоритму (порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора. Первісний кредитор перед тим як погоджувати заявку, не лише перевірив особисті дані відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію платіжної картки відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить відповідачу. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 8000 гривень 13.08.2021 року на банківську карту № НОМЕР_1 , яку він вказав у заявці при укладенні кредитного договору. 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 155 від 12.10.2021 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. На виконання договору факторингу 2 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» підписали Реєстр прав вимоги №10 від 31.07.2023 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 33 652,80 грн, яка складається з 8 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 25 652,80 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом)сторін та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію.
Від АТ КБ «ПриватБанк» до суду поступила витребувана інформація.
Від відповідача до суду поступив відзив на позовну заяву (а.с.112-118), в якому відповідач просила визнати позов таким, що поданий неналежним позивачем та відмовити у задовленні позову, відмовити у стягненні судового збору та витрат на правничу допомогу. Свою позицію обґрунтувала тим, що з позивачем ніякого договору не укладала, 13.08.2021 року нею укладено договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 8000 гривень, строком 28 днів, тобто до 14.09.2021 року. Із розрахунку заборгованості за кредитом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» доданої до позовної заяви останньому заборгувала за 28 днів грошові кошти на суму 12 278, 40 гривень. Ніяких інших боргів не визнає, тим більше на суму 33 653, 80 гривень. Зі схеми відступлення права вимоги, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 12.10.2021 року відступило право вимоги ТОВ «Таліон плюс», а останнє 31.07.2023 року - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а 04.06.2025 року борг передало ТОВ «Юніт Капітал». Всупереч ст. 20 ЗУ «Про факторинг» ніхто з перелічених вище осіб не повідомив її про відступлення клієнтом права грошової вимоги фактору протягом трьох робочих днів. Із наведенного вбачається, що вона не має боргових зобов'язань перед ТОВ «Юніт Капітал». Відповідач не заперечує, що нею було взято кредит у позичкодавця, але фактори змінили умови первісного договору. Вона готова сплатити тіло кредиту та проценти за користування протягом 28 днів, що становить 12 278,40 гривень належному позивачу. До відзиву відповідачем долучно свідоцтво про народження дочки серії НОМЕР_2 (а.с.118), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від позивача до суду поступила відповідь на відзив (а.с.122-127), в якому позивач зазначив, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року строк дії цього Договору закінчується 28.11.2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року, №32 від 31.12.2023 року - якими продовжено строк дії договору до 31.12.2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 року до 31.12.2024 року. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. 12.10.2021 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги 155 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 20 064,00 грн. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 12.10.2021 року, тобто після укладання Кредитного договору №586432285 від 13.08.2021 року. Отже, Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Крім того, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, до якого включено Кредитний договір №586432285 від 13.08.2021 року укладено 12.10.2021 року, тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820- 01, відповідно до пункту 8.2 якого строк дії цього Договору закінчується 04.08.2021 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін. Таким чином, додатковими угодами №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року продовжено строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року до 30.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін. 05.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Тобто предметом Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю. Згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 33652,80 грн. Щодо направлення письмового повідомлення боржнику щодо зміни сторони кредитора представник позивача вказав про те, що неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі. Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, то відповідно п. 1.9.1. умов договору кредиту виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 697,15 процентів річних, що становить 1,91 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 8000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 28 (строк Кредиту)*1,91 (процентна ставка)/100= 4278,40 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 28 днів. До того ж, в п. 1.12.2 умов договору зазначено, що з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. 8000,00 (сума виданого кредиту)* 2,98 (процентна ставка)/100= 238,40 грн. .(сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 15.09.2021 року - 08.12.2021 року. Відповідачем у відзиві на позовну заяву НЕ оспорюється факт укладання кредитного договору № 586432285від 13.08.2021 року. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід'ємною частиною до нього.за наведеного просив позов задоволити в поноаму обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 131), у позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності представника (а.с.7 зворот).
Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, від неї до суду поступила заява (а.с.132), в якій вона просила розгляд справи провести за її відсутності, у разі задоволення позову дозволити сплату заборгованості частинами (розстрочку) протягом 2-3 років, виходячи з її реальних фінансових можливостей. у цій заяві відповідач вказала про те, що в неї складні життєві обставини, її п'ятирічна дочка перебуває на стаціонарному лікуванні через діагноз пневмонія. При розгляді справи просить врахувати її складне матеріальне становище.
Згідно зі ч. 1?ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У ч. 2 ст. 247 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч.ч.4, 5ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 10.12.2025 року, є дата складення повного судового рішення 15.12.2025 року.
Суд вивчивши матеріали даної справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.3 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 13.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №586432285 (а.с. 31 зворот - 34), за яким товариство зобов'язалось надати позичальнику кредит в розмірі кредитного ліміту на суму 8000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.1.1.). Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 8000 гривень одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 10.09.2021 року (п.1.3).
Згідно із п.1.7 умов договору кредитна лінія надається строком на 28 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 10.09.2021 р.. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Відповідно до п.1.9 за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 697,15 (шістсот дев'яносто сім цілих п'ятнадцять сотих) процентів річних, що становить 1,91 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Сторінка 5 із 9 Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.п. 1.12.1, 1.12.2).
Невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.4.1-п.4.3).
Відповідно до п.4.4. сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
У розділі 5 договору вказано реквізити сторін та зазначено про підписання договору одноразовим ідентифікатором позичальника (відповідача) MNV58Е2Е.
На виконання п. 4.1. до договору долучено паспорт споживчого кредиту (а.с.30-31) який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 11) ОСОБА_1 13.08.2021 року подала заявку на кредит 13.08.2021 року, їй надано одноразовий ідентифікатор MNV58Е2Е, який направлено на номер, вказаний позичальником, який нею введено 13.08.2021 року о 23.43.07 годин та 13.08.2021 року о 23.43.14 годин перераховано грошові кошти.
Згідно з довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 21.02.2025 року (а.с.87), 13.08.2021 року ОСОБА_3 перераховано грошові кошти в сумі 8 000 гривень на карту 5168-75хх-хххх-7104.
Також згідно з інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.109), вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), а також надано виписку по рахунку № НОМЕР_3 , за період з 13.08.2021 року до 18.08.2021 року, яка містить інформацію про зарахування 13.08.2021 року на карту грошових коштів в розмірі 8 000 гривень.
Таким чином, позивачем доведено факт укладення договору між первісним кредитором та відповідачем та факт перерахування грошових коштів.
Із розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №586432285 від 13.08.2021 року (а.с.41), вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 8 000 гривень тіло кредиту та 12064 гривень - проценти розраховані за період з 13.08.2021 року до 12.10.2021 року.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ч.1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.67-70). Відповідно до п. 1.3. договору факторингу «право» вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 2.1 цього договору клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 (дати підписання) цього договору та закінчується 28.11.2019 року (п. 8.1, п. 8.2).
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2019 року, 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року укладено додаткові угоди №19, №26, №27, №31, №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року, 31.12.2024 року (а.с. 72 зворот, 73-76, 78, 78 зворот, 79).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 155 від 12.10.2021 року (а.с. 65-66), від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №586432285 від 13.08.2021 року у розмірі 2064 гривень, з яких 8 000 гривень - тіло кредиту та 12064 гривень - проценти.
Із розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.40), вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №586432285 від 13.08.2021 року за період 12.10.2021 року до 08.12.2021 року становить 33 652,80 гривень, з яких 8 000 гривень - тіло кредиту та 25 652,80 гривень - проценти.
Надалі між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) 05.08.2020 року укладено договір факторингу № 05/0820-01 (а.с.58-60). Відповідно до п. 1.3. договору факторингу «право» вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з умовами договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1). Строк цього договору закінчується 31.12.2024 року (п.8.2).
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» 03.08.2021 року та 30.12.2022 року укладено додаткові угоди №2, №3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с. 62 зворот, 63) відповідно до яких строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року та 30.12.2024 року відповідно.
Згідно реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 року ТОВ «Таліон Плюс» передав (факторові) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» (а.с. 56-57) право вимоги до боржників позичальників клієнту на умовах передбачених договором, зокрема під порядковим номером 8266 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №586432285 від 13.08.2021 року за період 12.10.2021 року до 08.12.2021 року становить 33 652,80 гривень, з яких 8 000 гривень - тіло кредиту та 25 652,80 гривень - проценти.
04.06.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (а.с. 50-53), відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», як фактор, зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта - товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс» за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора права заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п. 1.1-1.3).
Згідно реєстру боржників (а.с. 48-49) «ФК «Онлайн фінанс» передав (факторові) ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до боржників позичальників клієнту на умовах передбачених договором, зокрема під порядковим номером 2837 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №586432285 від 13.08.2021 року за період 12.10.2021 року до 08.12.2021 року становить 33 652,80 гривень, з яких 8 000 гривень - тіло кредиту та 25 652,80 гривень - проценти
Таким чином, твердження відповідача про те, що позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги не знайшло свого підтвердження, оскільки відповідно вищевказаних договорів факторингу із врахуванням додаткових угод у зобов'язанні за договором №586432285 від 13.08.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , відбулась заміна кредитора внаслідок належного відступлення права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», а тому ТОВ «Юніт Капітал» має право на звернення до суду з цим позовом.
Крім того, відповідач вказала про те, що її не було повідомлено про відступлення права вимоги, що підтверджено наявними матеріалами у справі, однак з цього приводу слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові (новому кредитору) за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги.
Згідно з правовою позицією яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином, не повідомлення ОСОБА_1 про передачу права вимоги іншій особі не позбавляє її обов'язку погашення заборгованості, при цьому матеріали справи не свідчать про погашення нею заборгованості первісному кредитору.
Окрім того, відповідач не оспорюючи укладення нею договору із первісним кредитором визнає наявну заборгованість у розмірі 12 278,40 гривень за період 28 днів.
Зважаючи на наведені обставини, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №586432285 від 13.08.2021 року, а саме розмір нарахованих відсотків суд виходить із наступного.
Умовами договору з якими погодився відповідач під час його укладення, визначено, що виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору (28 днів, а саме до 10.09.2021 року), нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 697,15 процентів річних, що становить 1,91 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Тому проценти за період з дати укладення договору 13.08.2021 року до 10.09.2021 року (28 днів) становлять 4278,4 гривень (8000*1,91%*28), що відповідає умовам договору.
Крім того, п. 1.2 умов договору передбачено, що сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 після закінчення Дисконтного періоду не повернула основну суму кредиту позикодавцеві, то зобов'язання по оплату основної суми кредиту відкладалося кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календаних днів за які позичальник щоденно зобов'язаний сплатити 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
За наведеного сума процентів за період з 11.09.2021 року до 08.12.2021 року (90 календарних днів), тобто в межах строку дії договору та становить становить 21456 гривень (8000*2,98/100*86).
З аналізу вказаних вище документів випливає, що позивач довів наявність заборгованості у відповідача та про своє право вимагати її погашення.
Зважаючи на наведені обставини заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №586432285 від 13.08.2021 року становить 33734,4 гривень, з яких 8000 гривень - тіло кредиту, 25734,4 гривень - проценти (21456+4278,4).
Суд бере до уваги, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (див. постанову Верховного Суду від 02 червня 2022 року в справі №602/1455/20).
Верховний Суд зауважує, що суд обмежений вимогами диспозитивності цивільно-процесуального судочинства та не може вийти за межі позовних вимог (постанови Верховного Суду від20 листопада2024 року у справі №953/21577/20 (провадження №61-17044св23), від 06 листопада 2024 року у справі №308/5527/22 (провадження №61-7347св24)).
Таким чином, не виходячи за межі заявлених позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором №586432285 від 13.08.2021 року у розмірі 33 652,80 гривень, з яких 8 000 гривень - тіло кредиту та 25 652,80 гривень - проценти.
Щодо клопотання відповідача про розстрочку сплати заборгованості протягом 2-3 років у зв'язку із її складним матеріальним стновищем суд виходить із наступного.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.7 ст.265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Верховний Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.06.2019 року у справі № 2-55/10 провадження № 61-46129св18 зазначив, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Також у постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 19.12.2018 року у справі № 264/2548/16-ц провадження № 61-629св18 вказано, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначені нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Верховний Суд у постанові від 05.09.023 року у справі № 295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Системний аналіз норм законодавства та висновків Верховного Суду свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. При цьому необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є дотримання розумного та пропорційного балансу інтересів сторін, а також дотримання розумного строку відстрочення/розстрочення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення суду ОСОБА_1 в обґрунтування такої зазначила, що її складне матеріальне становище та просила врахувати її реальні фінансові можливості. Крім того, слід зауважити, що незадовільний матеріальний стан боржника сам по собі не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду. Крім того, матеріальний стан особи визначається не тільки її доходами, а й обсягом витрат та наявністю майна. Однак належних доказів на підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 не надано.
Таким чином, слід відмовити у заяві відповідача про розстрочку виконання рішення суду.
У ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України,
Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат,пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за звернення до суду, яка було оплачена ним із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при подачі позовної заяви в електронній формі, яка становить 2422,40 гривень та підтверджується платіжною інструкцією №20159 від 18.07.2025 року (а.с. 8 зворот).
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «Юніт Капітал» суду надало:
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 видано Тараненко А.І. (а.с. 35);
- довіреність від 05.06.2025 року видана ТОВ «Юніт Капітал» адвокату Тараненко А.І. (а.с. 34 зворот), якою уповноважено його бути представником товариства в будь-яких державних та недержавних органах, організаціях, установах, підприємствах, в тому числі в судових установах і органах примусового виконання судових рішень: в цивільних, господарських справах, у справах адміністративного судочинства, а також у виконавчому провадженні, з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, стороні у виконавчому провадженні;
- договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.37-38), укладений між позивачем та АБ «Тараненко та партнери»;
- додаткову угоду №25770533365 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.36), якою доручено адвокатському бюро надавати юридичну допомогу по захисту прав клієнта в судах у справі спро стягнення заборгованості за кредитним договром ОСОБА_1 ;
- акт прийому-передачі наданих послуг №05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.35 зворот) наданих АБ «Тараненко та партнери» клієнту ТОВ «Юніт Капітал» на загальну суму 7000 гривень, а саме: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - 2 години - 5000 гривень; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 -2 години - 1000 гривень; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 годин - 500 гривень; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника, яким є Самовиндюк І.Л.1 година -500 гривень.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).
Даючи оцінку зазначеним доказам, врахувавши характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 137, 141,258,259,265,268 ЦПК України,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором №586432285 від 13.08.2021 року в розмірі 33 652 (тридцять три тисячі шістсот п'ятдесят дві) гривні 80 копійок, з яких 8 000 (вісім тисяч) гривень - тіло кредиту та 25 652 (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві) гривні 80 копійок - проценти
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса місця знаходження: вул. Рогнідинська, будинок 4, ЛІТЕРА А, офіс 10, місто Київ;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ЧЕКАН