Справа № 127/14090/25
Провадження № 1-кп/127/515/25
11 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, відомості про які внесено 19 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000161,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із раніше визначеними розмірами застави, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають, про що подав письмові клопотання.
Також прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати. Також просив продовжити на цей строк дію покладених на ОСОБА_5 обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_11 заперечив щодо клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешту за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . Вважав, що ризики на які посилається прокурор наразі відпали та ОСОБА_6 визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Захисник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_10 заперечив щодо клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, про що подав письмове клопотання. Вважав, що доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків є необґрунтованими, недостатньо доведеними. ОСОБА_4 має постійне місце проживання в м.Вінниці, проживає із матір'ю, яка має тяжкі хронічні захворювання. Зазначив, що ОСОБА_4 від органів досудового розслідування не переховувався, належно виконував свої процесуальні обов'язки, не має наміру впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Захисник ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_9 не заперечувала щодо продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку захисника.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 щодо клопотань прокурора поклались на думку суду.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжних заходів, суд виходить з наступного.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2025 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 13.12.2025 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2025 року ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 13.12.2025 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2025 року продовжено ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до 13.12.2025 року.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується суттю обвинувачення, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, тобто можливе покарання є суворим, що свідчить про наявну небезпеку перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя і утворює ризики можливого ухилення від явки до суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Крім цього, дані про матеріальний, соціальний стан обвинуваченого ОСОБА_6 значно підвищують небезпеку вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, так як ОСОБА_6 згідно обвинувачення діяв з корисливою метою, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, засуджений в січні 2025 року, ніде не працює, іншого джерела доходу не має.
Соціально стримуючи факти у виді сім'ї та утриманців у обвинуваченого відсутні.
В справі ще належить допитати свідків, що з огляду на тяжкість можливого покарання, створює ризик незаконного впливу на них з метою зміни їх показань.
Розглядаючи можливість застосування ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, суд зазначає, що встановлені ризики у справі свідчать про недоцільність застосування йому цілодобового домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого. Суд наголошує, що запобіжний захід за своєю суттю є превентивним заходом та має запобігати умовам за яких можливий вплив обвинуваченого на свідка, допущення настання негативних наслідків у виді реалізованих ризиків, в цьому і полягає його мета.
Таким чином, ризики встановлені судом при обранні та продовженні запобіжного заходу продовжують існувати, а достатніми для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На даний час судом вирішується питання не про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а про доцільність продовження такого виду запобіжного заходу.
Разом з тим, оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченому ОСОБА_6 під час вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі з визначенням та роз'ясненням обов'язків, що покладаються на обвинуваченого у випадку внесення застави.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується суттю обвинувачення, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вказані кримінальні правопорушення, ОСОБА_12 перебуваючи на волі може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності.
Тяжкість можливого покарання у виді тривалого строку позбавлення волі з даним про те, що останній вже відбував покарання у виді позбавлення волі, переконують суд в тому, що ОСОБА_4 може вживати заходів щодо переховування від суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Дані про те, що ОСОБА_4 згідно обвинувального акту діяв з корисливою метою, обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення в період не погашеної судимості, звільнився з місць позбавлення волі в 2023 році, не працює, доходу не має свідчить, що ОСОБА_4 може продовжити здійснювати протиправну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Соціально стримуючи факти у виді сім'ї та утриманців у обвинуваченого відсутні.
При прийнятті рішення щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує і стадію розгляду кримінального провадження. На даний час у справі не допитано жодних свідків, показання яких мають істотне значення. ОСОБА_4 відомі адреси вказаних свідків та номери їх мобільних телефонів, що стали доступні йому під час ознайомлення з матеріалами справи. Вказане створює ризик можливого впливу на них.
Суд враховує дані про те, що ОСОБА_4 має матір з тяжкими хронічними захворюваннями. Разом з тим, його сімейне становище та дані ОСОБА_4 не переважають над ризиками встановлені судом, а саме можливість переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, продовжити здійснювати протиправну діяльність.
Розглядаючи можливість застосування домашнього арешту ОСОБА_4 суд, не вважає, що будь-який інший, окрім тримання під вартою, запобіжний захід достатньо гарантуватиме належну поведінку обвинуваченого, з огляду на встановлені ризики, які існують.
Таким чином, прокурором в ході розгляду доведено, що ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою ОСОБА_4 може запобігти зазначеним вище ризикам, а тому клопотання прокурора суд вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Одночасно із вказаним прокурор просив визначити обвинуваченому розмір застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На даний час судом вирішується питання не про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а про доцільність продовження такого виду запобіжного заходу.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким кримінальним правопорушенням та положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір застави, ніж той який був визначений при обранні запобіжного заходу.
Таким чином, суд приймає рішення про визначення застави ОСОБА_4 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вирішуючи питання продовження цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_5 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується суттю обвинувачення, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, а тому суд вважає доведеним ризик переховування обвинуваченої від суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченої.
Дані про те, що ОСОБА_5 згідно обвинувального акту діяла з корисливою метою, не працює, іншого джерела доходу не має, свідчать про ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження злочинної діяльності.
Свідки у справі не допитані, що свідчить про наявність ризику впливу на останніх.
Все зазначене свідчить, що ризики передбачені ст. 177 КПК України існують, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде цілодобовий домашній арешт обвинуваченої, оскільки більш м'які запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, що може зашкодити кримінальному провадженню.
Крім цього, суд вважає доцільними продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 такі обов'язки: не відлучатися за межі місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194, КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задоволити частково.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 11.12.2025 року до 08.02.2026 року, включно.
На підставі ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240,00 гривень.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 11.12.2025 року до 08.02.2026 року, включно.
На підставі ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121120,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_4 та ОСОБА_6 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити на 60 діб, починаючи з 11.12.2025 року до 08.02.2026 року включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обов'язки:
1) не відлучатися за межі місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що працівники органів Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтись в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченими, їх захисниками, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: